杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Учень-м?с?онер не ? ан? «найманцем» в?ри, н? «вербувальником» прозел?т?в, але жебраком, який визна?, що йому не вистача? брат?в, сестер ? матер?в, з якими в?н би м?г святкувати нев?дкличний дар примирення, який да? ?сус. На цьому наголосив Папа Франциск, пропов?дуючи у четвер, 21 листопада 2019 р., п?д час Свято? Меси на Нац?ональному стад?он? Бангкока, якою завершився другий день його перебування в Та?ланд?. На ?вхарист?йне богослуження з?бралося з?бралось коло 60 тисяч в?рних, як? розм?стилися на двох стад?онах спорткомплексу. Прибули, серед ?нших, м?с?онери ?з сус?дн?х кра?н.

Члени нашо? с?м’?

«Хто моя мати й хто брати мо??» – це Христове запитання стало в?дправною точкою для роздум?в Свят?шого Отця, який зауважив, що Спаситель ставить запитання про очевидн?, на перший погляд, реч?: хто ? членом нашо? родини? Й в?дпов?да?: «Хто чинить волю мого Отця, що на неб?, той м?й брат, сестра ? мати». Таким чином, В?н розбива? не лише тогочасн? рел?г?йн? обумовлення, але й будь-як? надм?рн? претенз?? на те, щоб «могти вт?шатися винятковими правами на Нього». «?вангел?? – це запрошення й безкорисливе право для вс?х тих, як? хочуть слухати», – наголосив пропов?дник, додавши:

«З подивом сл?д зазначити, що ?вангел?? виткане ?з запитань, як? намагаються розворушити, потрясти та заохотити учн?в пуститися в дорогу, щоби в?дкривати ?стину, спроможну давати й породжувати життя. Це запитання, як? стараються в?дкрити серце та круговид на зустр?ч ?з новизною, набагато кращою в?д т???, яку можна соб? уявити».

Набагато б?льша родина

Саме так, за словами Папи, трапилося ?з першими м?с?онерами, як? вирушили в дорогу й прибули на ц? земл?. Прислухаючись до Божого слова, вони збагнули, що належать до «набагато б?льшо? родини, н?ж та, що породжена узами кров?, культури, рег?ону чи приналежност? до визначено? групи». Тож вирушили на пошуки «член?в ц??? сво?? родини, яких вони ще не знали». Для цього було необх?дним серце, спроможне подолати все те, що вносить под?ли, аби виявити «численних матер?в, брат?в ? сестер тайц?в, яких не вистачало за ?хньою нед?льною трапезою». Не лише з огляду на те, що вони могли ?м дати, але також на те, «чого потребували отримати в?д них для зростання в?ри й розум?ння Святих Писань».

«Без ц??? зустр?ч?, – зауважив Глава Католицько? Церкви, – християнству не вистачало би вашого обличчя; забракло би сп?ву, танц?в, що виявляють тайську усм?шку, наст?льки характерну для ваших земель. Так вони краще розглед?ли сповнений любов? задум Отця, що ? набагато б?льшим в?д ус?х наших обрахунк?в ? прогноз?в й не обмежу?ться жменькою людей чи визначеним культурним контекстом. Учень-м?с?онер не ? найманцем в?ри, н? вербувальником прозел?т?в, але жебраком, який визна?, що йому не вистача? брат?в, сестер ? матер?в, з якими святкувати й в?дзначати нев?дкличний дар примирення, який ?сус дару? нам ус?м».

Не ностальг?я, а полум’я над??

У цьому контекст? Свят?ший Отець згадав про 350-р?ччя створення Апостольського в?кар?ату С?аму. В?н зауважив, що лише дво? м?с?онер?в зум?ли пос?яти зерно, яке з цих давн?х час?в зроста? та пророста? в розма?тт? апостольських ?н?ц?атив, що зробили св?й внесок в життя вс??? кра?ни.

«Ця р?чниця не ? ностальг??ю за минулим, але полум’ям над??, щоби в тепер?шност? також ? ми могли в?дпов?дати з такою ж р?шуч?стю, силою та дов?рою. Це святкова та вдячна пам’ять, яка допомага? нам з рад?стю виходити, щоб д?литися новим життям, що походить з ?вангел?я, з ус?ма членами нашо? родини, яких ще не зна?мо,», – мовив пропов?дник.

Об?йняти вс?х член?в велико? родини

За словами Папи Франциска, ми ста?мо учнями-м?с?онерами тод?, коли вир?шу?мо стати живою частиною велико? родини Господа, Який не боявся с?дати за ст?л разом з гр?шниками, щоб запевнити ?х, що «за столом Небесного Отця» ? м?сце також ? для них, доторкався до тих, кого вважали нечистими, й дозволяв ?м доторкатися до Себе. В цьому контекст? в?н згадав про д?тей та ж?нок, наражених на проституц?ю та торг?влю людьми, «спотворених у сво?й найглибш?й г?дност?», про молодь, що потрапила в неволю наркотик?в ? в?дсутност? сенсу, про м?грант?в, про вс?х тих, «як? почуваються забутими, сиротами, покинутими».

«Вони ? членами нашо? родини, нашими матерями й нашими братами й сестрами; не позбавляймо наш? сп?льноти ?хн?х облич, ран й усм?шок, ?хн?х житт?в; ? не позбавляймо ?хн? рани милосердного помазання Божою любов’ю. Учень-м?с?онер зна?, що ?вангел?зац?я не поляга? в додаванн? нових член?в, н? в тому, щоб виглядати могутн?ми, але в тому, щоб в?дчиняти двер? для того, аби жити й д?литися милосердними й ц?лющими об?ймами Бога-Отця, Який вчиня? нас родиною», – п?дкреслив Папа.