Папа: Вза?моп?знання та лог?ка зустр?ч? – парадигма подолання конфл?кт?в
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Прийшов час уявляти лог?ку зустр?ч? та вза?много д?алогу як шлях, сп?льну сп?впрацю – як стиль повед?нки, а вза?моп?знання – як метод ? критер?й. На цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи до учасник?в зустр?ч? з пров?дниками ?нших конфес?й та ?нших рел?г?й, що в?дбулася 22 листопада 2019 р. в Чулалон?корському ун?верситет? в Бангкоку. Це найдавн?ший ? найпрестижн?ший вищий навчальний заклад Та?ланду, де навчають також члени корол?всько? с?м’?. Заснований на початку ХХ стол?ття, в?н носить ?м’я короля Чулалон?корна.
Час зм?нити парадигму
Саме з? згадки про в?зит до Риму та ауд??нц?ю в Папи Лева Х??? в 1897 роц? цього монарха, що був першим Главою нехристиянсько? держави, прийнятим у Ватикан?, Свят?ший Отець розпочав свою промову, зазначаючи, що його приклад заохочу? нас р?шуче ступити «на дорогу д?алогу та вза?морозум?ння». За його словами, вза?мне визнання, пошана та сп?впраця м?ж рел?г?ями, ? нагальними для сучасного людства; адже св?т сто?ть «перед обличчям складних проблем», як от ф?нансова глобал?зац?я з ?? серйозними насл?дками для розвитку м?сцевих сусп?льств, чи той факт, що швидкий прогрес сп?в?сну? з р?зного роду конфл?ктами.
«Зак?нчилися часи, коли лог?ка в?докремленост? могла бути пан?вною як концепц?я часу та простору, нав’язуючись як д?йсний зас?б для вир?шення конфл?кт?в. Сьогодн? прийшов час см?ливо уявляти лог?ку зустр?ч? й вза?много д?алогу як шлях, сп?льну сп?впрацю як стиль повед?нки, а вза?моп?знання – як метод ? критер?й, ?, таким чином, пропонувати нову парадигму для вир?шення конфл?кт?в, робити внесок у порозум?ння м?ж людьми та в збереження створеного св?ту», – сказав Глава Католицько? Церкви, п?дкресливши роль, яку в цьому покликан? в?д?грати рел?г?? та ун?верситетське середовище.
Закладати м?цн? основи
За словами Папи, наш час вимага? в?д нас будування м?цних основ, що ?рунтуються на визнанн? та пошан? г?дност? людей, на п?дтримц? ц?л?сного гуман?зму, на в?дпов?дальному управл?нн?, що захищатиме красу та багатство природи як фундаментальне право на ?снування. «Велик? рел?г?йн? традиц?? св?ту дають св?дчення трансцендентно? та значною м?рою сп?льно? спадщини, що може зробити вагомий внесок у цьому напрямку, якщо зум??мо ризикнути зустр?чатися без страху», – п?дкреслив Глава Католицько? Церкви, додаючи:
«Вс? ми покликан? не лише звернути увагу на голос убогих навколо нас – мар??нал?зованих, пригноблених, туб?льних народ?в ? рел?г?йних меншин, але також не боятися творити можливост?, як це вже несм?ливо почина? розвиватися, для того, щоб згуртовуватися та сп?впрацювати. Водночас, в?д нас вимага?ться взяти на себе обов’язок захищати людську г?дн?сть ? шанувати права сумл?ння та рел?г?йно? свободи».
Д?алог м?ж покол?ннями
Свят?ший Отець також зробив посилання на «характерну ознаку» тайського народу, яку в?н вважа? сутт?вою й частиною багатства, яке сл?д «експортувати». «Ви ц?ну?те ? п?клу?теся про ваших похилих в?ком, а це – велике багатство, ви шану?те ?х ? в?дда?те ?м прив?лейоване м?сце, аби вони забезпечували вас необх?дним кор?нням, щоб ваш народ не п?ддавався з?псуттю, сл?дуючи за певними гаслами, що ведуть до спустошення та обтяження душ? нових покол?нь», – пояснив в?н.
За словами Папи, серед зростаючо? тенденц?? «п?дривати м?сцев? ц?нност? та культури» з метою нав’язування ?диного для вс?х шаблону, ми ? св?дками спроб уодноман?тнення молод? з метою перетворення ?х «у суб’?кти ман?пуляц??». З цього виплива? заклик допомагати наймолодшим «в?дривати культурний багаж сусп?льства, в якому вони живуть», в?дкривати «живе багатство минулого» та «зустр?чатися з власним кор?нням».
Роль академ?чного середовища
Вищеописана перспектива, як зауважив Глава Католицько? Церкви, обов’язково включа? роль осв?тн?х ?нституц?й. Адже досл?дження та знання допомагають «в?дкривати нов? шляхи для зменшення нер?вност? м?ж людьми, зм?цнення соц?ально? справедливост?, захисту людсько? г?дност?, шукання нових форм мирного вир?шення конфл?кт?в ? збереження ресурс?в». Тож окреме слово вдячност? Папа скерував представникам осв?тньо? й науково? сфери.
«Дорог? браття, вс? ми ? членами людського роду, й кожен з нас, на тому м?сц?, яке займа?, покликаний бути активним учасником ? безпосередн?м сп?вв?дпов?дальним за будування культури, що ?рунту?ться на сп?льних ц?нностях, як? ведуть до ?дност?, вза?мопошани та гармон?йного сп?вжиття», – п?дсумував Свят?ший Отець.
