Папа: Ми скликан?, щоб служити, поставивши в центр? Божий дар
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Святий апостол Павло, найб?льший м?с?онер в ?стор?? Церкви, допомага? нам “творити Синод”, “прямувати вперед разом”: те, що в?н пише до Тимотея, зда?ться зверненим до нас, Пастир?в на служ?нн? Божому людов?», – цими словами Папа Франциск розпочав пропов?дь, виголошену п?д час Свято? Меси з нагоди в?дкриття Спец?ально? Асамбле? Синоду ?пископ?в, яку в?н у нед?лю, 6 жовтня 2019 року, в?дслужив у базил?ц? Святого Петра у Ватикан?. Синодальне з?брання на тему «Амазон?я: нов? шляхи для Церкви та ц?л?сно? еколог??» триватиме до 27 жовтня.
Наша рад?сть – у служ?нн?
Зосередивши сво? роздуми на другому читанн?, пропов?дник розпочав ?з перших же сл?в: «Я нагадую тоб?, щоб ти розпалював Божий дар, який ? в тоб? через покладання мо?х рук». «Ми ? ?пископами, бо отримали Божий дар. Ми не п?дписали угоду, не отримали контракт про працевлаштування, але руки, покладен? на голову, щоб, у свою чергу, бути п?днесеними руками, що заступаються перед Господом, ? руками, простягнутими до брат?в ? сестер. Ми отримали дар, щоб стати дарами. Дар не купу?ться, не вим?ню?ться ? не прода?ться: його отриму?ться та дару?ться», – мовив Свят?ший Отець.
За його словами, якщо цей дар присво?ти, поставивши себе в центр?, пастир? перетворюються в функц?онер?в. Однак, з огляду на отриманий дар, життя ?пископа призначене для того, щоб служити. Про це також нагаду? ?вангельський уривок, в якому говориться про «непотр?бних слуг». Це вказу? на те, що Христовий учень не служить задля вигоди, але даром прийнявши, даром в?дда?. «Вся наша рад?сть перебува? в служ?нн?, бо нам послужив Бог, Який став нашим слугою», – сказав Папа, закликавши ?пископ?в почуватися «покликаними сюди, щоб служити, поставивши в центр? Божий дар».
Розпалювати дар
Для того, щоб бути в?рними цьому покликанню, святий Павло говорить про необх?дн?сть «розпалювати дар». Бо цим даром ? «палюча любов до Бога ? до ближн?х». Вогонь же «помира?», якщо його не п?дживлювати, гасне, коли його покрива? поп?л.
«Якщо все залиша?ться таким, яким ?, коли наш? дн? позначен? реченням “завжди так робилося”, тод? дар марну?ться, приглушений попелом страх?в та турботою про збереження status quo», – зазначив Папа Франциск, цитуючи Апостольське напоумлення свого попередника Венедикта XVI «Verbum Domini», в якому той наголошував, що Церква не може обмежуватися «душпастирством п?дтримання», бо ознакою зр?лост? церковно? сп?льноти ? «м?с?онерський порив».
Дух не боязн?, а розсудливост?
Святий Павло писав до Тимотея: «Те добре, що дов?рене тоб?, збережи Святим Духом», а також: «Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любов? й пом?ркованост?». Зауваживши, що апостол протиставля? страхов? розсудлив?сть, Свят?ший Отець под?лився думками про те, чим ? ота чеснота. Насамперед, в?н нав?в слова Катехизму, який стверджу?, що вона не ? «боязлив?стю чи страхом» але «? чеснотою, яка робить наш практичний розум здатним в усяких обставинах п?знавати наше ?стинне добро й вибирати властив? засоби».
«Розсудлив?сть не ? н? нер?шуч?стю, н? захисним механ?змом. Це чеснота пастиря, який для того, аби служити мудро, вм?? розп?знавати, ? чутливим до новизни Святого Духа. Тож розпалювати дар Святим Духом – це протилежн?сть тому, аби залишати реч? такими, якими вони ?, н?чого не роблячи. А бути в?рними новизн? Святого Духа – це благодать, про яку ми повинн? просити в молитв?. Нехай же В?н, що творить новими вс? реч?, дару? нам см?ливу розсудлив?сть, надихне наш Синод до оновлення шлях?в Церкви в Амазон??, щоби не згасло полум’я м?с??», – побажав Глава Католицько? Церкви.
Божий вогонь не пожира?
Посилаючись на старозав?тний образ неопалимо? купини, пропов?дник зауважив, що Божий вогонь горить, але не згора?. Це полум’я любов?, «що осв?чу?, з?гр?ва? й да? життя», а не вогонь, що нищить ? пожира?. Тож коли винищуються народи й культури, то це не Божий, а св?тський вогонь. Однак, дуже часто Божий дар був не пропонований, а насильно накинений, як же часто «?вангел?зац?я п?дм?нювалася колон?зац??ю». Вогонь, п?дживлюваний руйн?вними ?нтересами, «не ? ?вангельським».
«Боже полум’я – це тепло, що приваблю? та згуртову? во?дино. Воно п?дтриму?ться вза?мообм?ном, а не зиском. Пожираючий вогонь, натом?сть, розгоря?ться тод?, коли ?сну? бажання просувати лише власн? ?де?, творити свою власну групку, спалювати р?зноман?тност?, щоб ун?ф?кувати вс?х ? все», – сказав Папа.
Бути готовими св?дчити до к?нця
«Не соромся св?дчити про нашого Господа, н? мене – Його в’язня. Але перенось з? мною злигодн? за ?вангел?? силою Бога», – заклика? святий Павло свого посл?довника Тимотея. Як п?дкреслив Свят?ший Отець, зв?щення ?вангел?я – це «головний критер?й життя Церкви, ?? м?с?я та ?дентичн?сть». Трохи дал? Апостол народ?в пише, що готовий «на ливну жертву», чим нагаду? про те, що зв?щати ?вангел?? означа? «жити жертовн?стю, св?дчити до к?нця, ставати вс?м для вс?х, любити аж до мучеництва». ?вангел?ю служимо «не могутн?стю св?ту, але виключно Божою силою, завжди перебуваючи в смиренн?й любов?».
«Дорог? браття, – п?дсумував Папа, – разом погляньмо на розп’ятого ?суса, на Його серце, проколене списом задля нас. Розпочинаймо зв?дт?ля, бо зв?дс?ль виплив дар, який породив нас, зв?дт?ля був вилитий Святий Дух, Який оновля?. Зв?дт?ля почуваймося покликаними, вс? й кожен, до того, щоб в?ддати життя. Численн? брати й сестри в Амазон?? носять важк? хрести й оч?кують визвольного ут?шення ?вангел?я, н?жних об?йм?в любов? Церкви».
