杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Жодна с?м’я, жоден народ, н?яка кра?на не матиме майбутнього, якщо ?диним об’?днавчим мотивом буде помста та ненависть. На цьому наголосив Папа Франциск, пропов?дуючи п?д Свято? Меси, яку в?н в?дслужив у п’ятницю, 6 вересня 2019 р., в столиц? Мозамб?ку м?ст? Мапуто. На ?вхарист?йне богослуження, якому не перешкодив дощ, з?бралися 60 тисяч мозамб?кц?в.

Вузький шлях, що вимага? чеснот

«Вам, що слуха?те, кажу: люб?ть ворог?в ваших». Ц? Христов? слова з «наг?рно? пропов?д?» ?суса, записан? святим Лукою, стали в?дправною точкою роздум?в Свят?шого Отця, який зазначив, що вони звернен? також ? до нас.

«В?н каже це ясно, просто й твердо, накреслюючи стежку, вузький шлях, який вимага? деяких чеснот. Бо ?сус не ? ?деал?стом, що ?гнору? д?йсн?сть; в?н говорить про конкретного неприятеля, про реального ворога, якого щойно описав у попередньому Блаженств?: того, що ненавидить нас, в?дкида?, обража? та зневажа? як безчесне наше ?м’я», – мовив Папа, вказуючи на те, що чимало з присутн?х на стад?он? можуть дати особисте св?дчення про насл?дки насильства, ненавист? й незгоди.

Примирення ? в?дкрит? рани

Як зауважив пропов?дник, «?сус не запрошу? нас до абстрактно?, ефемерно? чи теоретично? любов?», розроблено? за письмовим столом для промов, але запрошу? ступити на дорогу, «якою В?н Сам пройшов», ту дорогу, що спонукала Його любити тих, що зрадили, несправедливо засудили, вбили Його.

«Важко говорити про примирення, коли дос? залишаються в?дкритими рани, викликан? тривалими роками незгоди, або ж заохочувати зробити крок прощення, що не означа? ?гнорувати страждання, н? вимагати, аби була скасованою пам’ять чи ?деали. Але, незважаючи на це, ?сус Христос заохочу? любити та чинити добро. А це набагато б?льше, н?ж ?гнорувати людину, яка завдала нам шкоди чи старатися про те, щоб наш? життя не перетиналися; це доручення, що пряму? до активно?, безкорисливо? та надзвичайно? доброзичливост? до тих, як? поранили нас», – сказав Папа, п?дкреслюючи, що Христос не зупиня?ться на цьому, але заклика? благословити ?х ? молитися за них, вимовляти ?хн? ?мена не з метою образи чи помсти, але щоб «започатковувати нов? вза?мини, що ведуть до миру».

Ненависть не може бути фундаментом ?дност?

Свят?ший Отець п?дкреслив, що цим заохоченням ?сус хоче «назавжди припинити» дуже поширену, як колись, так ? сьогодн?, практику бути християнами й жити зг?дно ?з законами в?дплати. Неможливо думати про майбутн?, будувати кра?ну, сусп?льство, що ?рунту?ться на «справедливост? насильства». Неможливо йти за ?сусом, керуючись порядком: «око за око».

«Жодна родина, жодна група сус?д?в, жодна народн?сть, н?, тим б?льше, кра?на, не матиме майбутнього, якщо спонукою, яка ?х ?дна?, збира? та згладжу? в?дм?нност?, ? помста та ненависть», – наголосив Глава Католицько? Церкви, п?дкреслюючи, що «справедлив?сть насильства» завжди ? «безвих?дною сп?раллю» з дуже високою ц?ною. «?сну? ?нша, доступна дорога, бо фундаментальним ? не забувати, що наш? народи мають право на мир. Ви ма?те право на мир», – додав в?н.

Золоте правило

Дал? Папа зауважив, що для того, аби це заохочення можна було зд?йснити, ?сус пропону? «перше золоте правило, доступне для вс?х»: що хочете, аби люди чинили вам, те ? ви чин?ть ?м. В?н допомага? нам в?дкрити те, що ? найважлив?шим: вза?мна любов ? вза?модопомога, не оч?куючи н?чого взам?н.

«Св?т ?гнорував ? дал? не хоче знати чесноти милосердя, сп?вчуття, вбиваючи чи покидаючи похилих в?ком ? людей з ?нвал?дн?стю, усуваючи поранених ? хворих, розважаючись, завдаючи страждання тваринам», – сказав пропов?дник, п?дкреслюючи, що подолання под?л?в ? насильства включа? «не лише акт примирення чи мир в розум?нн? в?дсутност? конфл?кту, але щоденн? зусилля кожного з нас, аби мати уважний ? активний погляд, який спонука? ставитися до ?нших з тим самим милосердям ? добротою, з якими хочемо, аби ставилися до нас». «Йдеться про повед?нку не слабких, але сильних, наставлення людей, як? в?дкривають, що не ? необх?дним ображати, принижувати чи гнобити, щоб почуватися важливими», – наголосив в?н.

«Не так нехай буде м?ж вами»

Наприк?нц? пропов?д? Папа звернув увагу на те, що Мозамб?к ма? територ?ю з численними природними й культурними багатствами, але, як не парадоксально, «величезна к?льк?сть населення перебува? за межею б?дност?». Й ?нод? зда?ться, що т?, хто наближа?ться з допомогою, насправд? ма? ?нш? ?нтереси. Особливо сумно, коли так д??ться м?ж братами на т?й сам?й земл?.

«Не так нехай буде м?ж вами. Цими словами ?сус спонука? нас бути головними героями ?ншого стилю життя, того, що притаманний Його царству: тут ? тепер, бути зас?вом радост? й над??, миру й примирення. Тим, що влива? Святий Дух, ? не бурхлива активн?сть, але, насамперед, уважн?сть до ?ншого, визнаючи та ц?нуючи його як брата, наст?льки, щоби в?дчувати його життя та б?ль як сво? життя та б?ль», – сказав Свят?ший Отець, п?дсумовуючи:

«Якщо арб?тром у наших серцях ? Христовий мир, коли почуття перебувають у конфл?ктах ? почува?мося нер?шучими перед двома протилежними напрямками, при?днуймося до “Христово? гри”: Христове р?шення утримуватиме нас на дороз? любов?, на стежц? милосердя, в р?шеннях на користь найубог?ших, на захист природи. На дороз? миру. Якщо ?сус буде арб?тром м?ж протиставними емоц?ями нашого серця, м?ж складними р?шеннями нашо? кра?ни, тод? Мозамб?к запевнив майбутн? над??, тод? ваша кра?на зможе з вдячн?стю та в?д щирого серця сп?вати Богов? псалми, г?мни ? подячн? п?сн?».