Папа: Найг?рше рабство – жити для себе самих
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Терен, приготований на церковних уг?ддях в Соамандрак?зай, п?вн?чному передм?ст? Антананар?ву, де напередодн? понад сто тисяч малагас?йських юнак?в ? д?вчат в?тали Папу Франциска, в нед?лю, 8 вересня 2019 р., знову наповнився паломниками, що з?бралися на Святу Месу п?д проводом Свят?шого Отця. Богослуження в?дбувалося французькою та мальгаською мовами.
Перед початком ?вхарист?йного богослуження Папа об’?хав сектори панорамним автомоб?лем, приймаючи в?тання в?рних, яких за розрахунками орган?затор?в, з?бралося коло одного м?льйона. На в?втар? були виставлен? мощ? блаженного Рафа?ла Лу?за Раф?р?н?и, малагас?йського лазариста, катехита й миротворця, який в?д?грав важливу роль в житт? м?сцево? Церкви п?д час непростого пер?оду к?нця Х?Х стол?ття.
Християнськ? зречення мають сенс у св?тл? зустр?ч? з ?сусом
«?вангел?я розпов?ла нам, що “великий натовп ?шов за ?сусом”. Под?бно до цих людей, що збиралися на м?сцях, якими проходив ?сус, ви численно прийшли сюди, щоби прийняти Його послання та йти за Ним. Але ви добре зна?те, що йти за ?сусом не ? легким в?дпочинком! Ви не в?дпочивали. Чимало з вас провели тут ц?лу н?ч. ?вангел?я в?д Луки, в д?йсност?, нагаду? нам сьогодн? про вимоги цього зобов’язання», – сказав Папа Франциск на початку пропов?д?.
Свят?ший Отець п?дкреслив, що ц? умови Спаситель перерахову? п?д час подорож? до ?русалиму, м?ж притчею про бенкет, в?дкритий для вс?х, ? трьома притчами про милосердя, як? розпов?дають про свято з приводу в?днайдення того, що загубилося, та повернення того, хто «помер ? ожив, пропав був ? знайшовся». «Кожне християнське зречення ма? сенс лише в св?тл? радост? та свята зустр?ч? з ?сусом Христом», – додав в?н.
Побачити в кожному брата
Перша вимога заохочу? переглянути наш? родинн? стосунки. За словами пропов?дника, нове життя, запропоноване Господом, вигляда? несправедлив?стю для тих, як? вважають, що вх?д до Божого Царства може обмежитися кровними узами, приналежн?стю до певно? групи, клану, культури. Коли ключовим критер??м справедливого та доброго ста? «спор?днен?сть», це зак?нчу?ться виправданням деяких стил?в повед?нки, що ведуть до «культури прив?ле?в», таких як фаворитизм чи корупц?я.
«Вимога, поставлена Учителем, спонука? нас п?двести погляд ? каже нам: кожен, хто нездатний побачити в ?ншому свого брата, зворушитися його життям ? становищем, незважаючи на його с?мейне, культурне, соц?альне походження, “не може бути мо?м учнем”. Його любов ? посвята ? безкорисливим даром задля вс?х ? для вс?х», – наголосив Папа.
Не шукати власних ?нтерес?в
Як зауважив дал? Свят?ший Отець, друга вимога вказу? на те, як важко ?ти за Господом, «коли хочемо ототожнити небесне Царство з власними особистими ?нтересами чи приваблив?стю яко?сь ?деолог??, що веде до ман?пулювання Божим ?менем чи рел?г??ю, щоби виправдовувати акти насильства, сегрегац??, а нав?ть вбивства, вигнання, тероризму й мар??нал?зац??». Тож Учитель заохочу? нас не ман?пулювати ?вангел??м, але «будувати ?стор?ю в братерств? та сол?дарност?, у вдячн?й пошан? до земл? та ?? дар?в», не п?ддаючись спокусам «деяких доктрин, неспроможних дивитися на те, як пшениця й кук?ль ростуть разом в оч?куванн? господаря нив».
Зрозум?ти, що життя ? даром
Врешт?, за словами Папи, дуже важко прийняти нове життя, яке нам пропону? Господь, коли ми «пост?йно спонукуван? виправдовувати себе самих, в?рячи в те, що все походить виключно з наших зусиль ? в?д того, що ми пос?да?мо». Вимога Учителя, натом?сть, ? заохоченням повернутися до вдячно? пам’ят? та визнати, що «наше життя та наш? зд?бност? не ? нашою особистою перемогою, але, радше, даром, виплетеним Богом ? багатьма мовчазними руками людей, ?мена яких д?зна?мося лише в об’явленн? небесного Царства».
Виправити пр?оритети
«Цими вимогами Господь хоче приготувати Сво?х учн?в до свята бурхливого приходу Божого царства, визволяючи ?х в?д руйн?вно? перешкоди, по сут?, одн??? з найг?рших форм рабства: жити для себе самих. Це спокуса зачинитися в сво?му маленькому св?т?, через що залиша?ться мало м?сця для ?нших: б?дн? вже не можуть ув?йти, Божий голос не чутний, вже не в?дчува?ться солодка рад?сть Його любов?, не пульсу? ентуз?азм в?д чинення добра», – сказав Свят?ший Отець, п?дкреслюючи, що цими Сво?ми вимогами Господь «запрошу? нас п?двести погляд, виправити пр?оритети та, насамперед, вив?льнити м?сце для того, щоби Бог був центром ? стержнем нашого життя».
Вмерти для нашо? замкнутост?
У цьому контекст? Глава Католицько? Церкви закликав оглянутися навколо себе: ск?льки-то чолов?к?в ? ж?нок, молод? й д?тей страждають ? позбавлен? всього. А це «не ? частиною Божого задуму», а тому нагальним ? ?сусове запрошення «померти для нашо? замкнутост?, для нашого горд?вливого ?ндив?дуал?зму», аби «тр?умфував дух братерства, що виплива? з Христового проколеного боку, з якого вс? ми народжу?мося як Божа родина».
«Боже слово, яке ми вислухали, заохочу? нас знову вирушити в дорогу, наважитися на цей як?сний скачок ? впроваджувати цю мудр?сть особистого в?дречення як основу справедливост? й життя кожного з нас: бо разом зможемо побороти вс? ц? форми ?долопоклонства, що спонукають нас зосереджувати свою увагу на обманливих гарант?ях влади, кар’?ри та грошей ? на шуканн? людсько? слави», – сказав пропов?дник, наголошуючи, що ?сусов? вимоги перестають бути важкими, якщо «спробу?мо рад?сть нового життя, яке В?н Сам нам пропону?».
