杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Випередивши на одну годину запланований час приземлення, Airbus A340-313 ав?акомпан?? «Air Madagascar» з Папою на борту прибув перед 18:00 м?сцевого часу 10 вересня 2019 р., до римського м?жнародного аеропорту Чамп?но. Перед тим, як повернутися до Ватикану, Свят?ший Отець в?дв?дав базил?ку Santa Maria Maggiore, де склав подяку Пречист?й Д?в? Мар?? за супров?д п?д час в?дв?дин Мозамб?ку, Мадагаскару та Маврик?ю, помолившись ? поклавши кв?ти перед чудотворною ?коною Пресвято? Богородиц? «Salus Populi Romani».

Д?ти – скарб убогих

П?д час понад дев'ятигодинного перельоту Глава Католицько? Церкви, зг?дно з? звича?м, в?дпов?в на запитання журнал?ст?в. Перш? запитання, як звичайно поставили представники в?дв?дуваних кра?н, запитуючи про враження. Для Свят?шого Отця не ?сну? прекрасн?шого жесту, як люди, що п?дносять на вулицях, якими в?н про?жджа?, сво?х д?тей. Це було й на Ф?л?пп?нах, у Колумб??, ? на Мадагаскар?. «Д?ти – це скарб убогих», – сказав в?н.

У цьому контекст? Папа згадав майже м?льйон в?рних, що з?бралися на Святу Месу в Антананар?ву, сидячи на земл?, засв?дчивши в?ру, випробувану в?тром, але також голодом ? злиднями. «Там були б?дн?, були люди, як? перебуваючи там, не мали що по?сти, але були рад?сними», – зазначив в?н, додаючи, що це був народ «який хот?в побути з Папою», й в?н не забуде ц??? картини. З цього виплива? також пересторога остер?гатися тих людей, як? «в?ддаляються в?д цього всенародного почуття радост?», адже «смуток самотност?» ? одн??ю з перших ознак тих, «як? забувають про сво? культурне кор?ння».

С?м’я ? молодь: обов’язок держави

На противагу Африц?, що ма? «молоде життя», бачимо «бабцю ?вропу», яка перестала народжувати д?тей. Свят?ший Отець под?лився особистим баченням демограф?чно? кризи на старому континент?. «Думаю, що коренем цього ? добробут», – сказав в?н, вказуючи на ту прив’язан?сть, що спонука? в?ддавати перевагу не багатству, яким ? дитина, а сурогатам життя, наповненого благами, споко?м, але, водночас, знев?рою майбутн?м. У цьому контекст? в?н згадав про те, як Прем’?р-м?н?стр Маврик?ю розпов?в йому про сво? бажання впровадити безкоштовну осв?тню систему для молод?. Папа п?дкреслив, що «держава повинна заоп?куватися с?м’?ю та молоддю. Це обов’язок держави допомогти ?м прямувати вперед».

Мир – це прощення, а не тр?умфування

Роздумуючи над тривалим мирним процесом у Мозамб?ку, зд?йснюваним за п?дтримки Сп?льноти святого Ег?д?я, Наступник святого Петра зв?рився журнал?стам, що в?дв?дування м?сць, де поминаються жертви зв?рств в?йни, виклика? у нього сльози. Тож не повинн? звучати «труби тр?умфу», оск?льки мир, як ? на кожному м?сц?, ? «тенд?тним», вимагаючи поводження з собою немов з немовлям, що включа? також «багато прощення».

Представник з Мозамб?ку попросив також под?литися думками про ксенофоб?ю, поширену в його кра?н?, на що Папа зазначив, що не йдеться про лише африканську проблему. «Ксенофоб?я – це хвороба», – ствердив в?н, та сама, що минулого стол?ття привела до нацизму й фашизму, до виправдання расових закон?в чи, якщо йдеться про Африку, розпалюючи трайбал?зм, привела до жахливого геноциду в Руанд?. «? дуже часто ксенофоб?я мчить на хвил? пол?тичних попул?зм?в».

?з побуту в Африц? Свят?ший Отець також особливо оц?нив характер м?жрел?г?йного братерства, пережитого в р?зний спос?б у трьох в?дв?дуваних кра?нах. «Рел?г?йна пошана ? важливою, – п?дкреслю? в?н, – тому я закликаю м?с?онер?в не займатися прозел?тизмом». За його словами, рел?г?йна пропозиц?я, що шука? прозел?т?в ? не навча? «поклонятися Богов? в ?стин?» просто «не ? християнською».

Людяна комун?кац?я

Як в?н об?цяв п?д час перельоту до Африки, Папа надав слово представниц? ?спанського ?нформагентства EFE, що в?дзнача? 80-р?ччя. Не виключаючи можливого в?зиту до ?спан??, в?н зазначав, що в?дда? перевагу «найменшим кра?нам». Поставлене запитання дало йому змогу под?литися сво?ми думками про роль комун?кац??.

За його словами, пр?оритет повинен полягати в тому, щоб досягти факту, в?докремлюючи його в?д його оточення. Зм?шання двох аспект?в несе загрозу знищення першого. Кр?м того, дода? Свят?ший Отець, «комун?кац?я повинна бути людяною, тобто, конструктивною, сприяти зростанню ?ншого», ? н?коли не повинна бути «?нструментом в?йни».

Колон?ал?зм ? довк?лля

?нш? запитання спонукали Главу Католицько? Церкви перенестися на часто експлуатован? терени. За його словами, м?жнародн? орган?зац?? повинн? звернути особливу увагу на колишн? колон?заторськ? кра?ни, як? повертаючи свободу п?дпорядкованим народам, завжди мають спокусу «в?д?йти з чимось у кишен?». Водночас, б?льше, н?ж географ?чним колон?ал?змом, якого сьогодн? практичного не залишилося, в?н перейма?ться «?деолог?чним», що йде проти природи народу в ?м’я «гомоген?зац??, що касу? ?дентичн?сть».

Щодо захисту довк?лля, що теж було серед тем, порушених в Африц?, Папа нагаду?, що сл?д «захищати б?орозма?ття, що ? нашим життям, кисень, що ? нашим життям», згадуючи також про зусилля Ватикану на користь «plastic free». А щодо корупц??, яку часто змальовують як ендем?чне африканське лихо, наголосив: «Капоралат (нелегальне сезонне працевлаштування у с?льському господарств?, що експлуату? роб?тник?в) ма?мо ми, в ?вроп?, його не вигадали африканц?. Домашня роб?тниця, що отриму? третину в?д того, що повина – це не африканц? вигадали, обдурен? та експлуатован? проституц??ю в центрах наших м?ст ж?нки – не африканська вигадка. В нас також ?сну? це визискування, не лише довк?лля, але й людини».

Схизма та лаг?дн?сть

Врешт?, одне ?з запитань посила?ться на критику його понтиф?кату з боку американц?в. «Критика, – зазначив Свят?ший Отець, – походить не лише в?д американц?в, вона ?сну? всюди, також ? в Кур??. Т?, як? ?? висловлюють, принаймн?, мають перевагу в чесност?». А щодо можливо? схизми, в?н зауважив, що в Церкв? завжди ?сну? така можлив?сть. «Я не боюся схизм, молюся, аби ?х не було». За його словами, схизма завжди ? «ел?тарним в?докремленням, викликаним ?деолог?ю, в?д?рваною в?д доктрини». Зокрема, закам’ян?ла мораль може натхнути «можлив? псевдо схизматичн? християнськ? стежки, як? не приведуть до чогось доброго», а тому сл?д «бути пом?ркованими з людьми, як? переживають ц? спокуси, бо вони переживають проблеми, ми повинн? супроводити ?х з лаг?дн?стю».