杏MAP导航

Andrea Tornielli

Подорож Папи Франциска до Мозамб?ку, Мадагаскару та Маврик?ю практично завершилася, й в?д цих насичених ? надзвичайних дн?в залишаються, насамперед, закарбован? у пам’ят? переповнен? рад?стю обличчя д?тей, ж?нок ? чолов?к?в, як? супроводжували Папу Франциска вздовж дор?г Мапуто та Антананар?во, раз болотистих, ?нший раз – запорошених, ? як? надихали, в повному значенн? того слова, захоплююч? л?тург??, в?дслужен? в трьох кра?нах. Рад?сть, яку вони зум?ли виразити, незважаючи на труднощ? ? нестаб?льн? умови, в яких чимало з них змушен? жити, може вс?х нас чогось навчити. Вона вчить нас, що в обрахунках добробуту народу недостатньо параметр?в, пов’язаних лише з економ?чними даними: жива в?ра, дружба, здатн?сть творити вза?мини, родинн? зв’язки, сол?дарн?сть, здатн?сть рад?ти малими речами, готовн?сть до самопожертви н?коли не потраплять до статистик.

Найзворушлив?шим моментом вс??? подорож? була, без сумн?ву, зустр?ч з в?сьмома тисячами д?тей з Акамасоа, на м?сц?, де колись було величезне см?тт?звалище, а сьогодн? стоять невелик?, але достойн? цеглян? будиночки, школи, м?сця для проведення в?льного часу. ?н?ц?атива, започаткована тридцять рок?в тому отцем Педро Опекою – це один з багатьох прихованих скарб?в Католицько? Церкви в св?т?. Д?ло, що ? вт?ленням християнсько? над??. Завдяки посвят? цього м?с?онера, тисяч? родин в?днайшли працю та г?дн?сть, а тисяч? д?тей – дах над головою, поживу й можлив?сть ходити до школи. Галасливий святковий прийом, який д?ти Акамасоа влаштували Пап?, ? пальним для душ?. А ск?льки ж таких отц?в Педро ? в Африц?, Аз??, Латинськ?й Америц?, але також ? на найпроблемн?ших перифер?ях зах?дного св?ту. Споглядаючи обличчя цих д?тей, щасливих в?д того, що приймали в себе вдома цього д?дуся в б?лому одяз?, який при?хав з Риму, потрапля?ш у найглибшу суть Церкви та ?? м?с??: ?вангел?зувати та п?дтримувати людину. ?вангел?зувати, св?дчачи «присутн?сть Бога, Який вир?шив жити й завжди залишатися серед Свого люду», як сказав Свят?ший Отець у Акамасоа. Протягом цих дн?в Папа неодноразово спонукав священик?в, богопосвячених ос?б оживити полум’я справжнього м?с?онерського духа, що не може оминути близькост? з? страждаючими.

Папа Франциск також заохотив не сприймати становище б?дних як фатальн?сть: «Н?коли не здавайтеся перед обличчям пагубних насл?дк?в б?дност?, не п?ддавайтеся спокусам легкого життя чи зосередження на соб? самих». Таким чином, ?ншою пров?дною ниткою, що пов’язала зустр?ч? п?д час подорож?, був заклик до в?дпов?дальност?, звернений до уряд?в, влади та громадянського сусп?льства, щоби вдалося ступити на нов? стежки на шляху розвитку. ?нновац?йн? стежки, спроможн? п?ддати сумн?вам актуальну економ?чно-ф?нансову модель, вчиняючи народи головними д?йовими особами будування справедлив?шого, сол?дарн?шого майбутнього, з б?льшою пошаною до життя, культур ? традиц?й, до створеного св?ту, даного нам, щоб ми передали його нашим д?тям неспустошеним. Це були послання виголошен? в Африц? та для Африки, але призначен? також для вс?х нас.