杏MAP导航

Sergio Centofanti / о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«Звертаюся до кожного з вас, що серед р?зних нагод, непом?чен? та жертовн?, серед втоми й труднощ?в, в хвороб? чи в спустошеност?, викону?те свою м?с?ю, як служ?ння Богов? та Його людов?, й серед чималих труднощ?в у дороз?, пишете найпрекрасн?ш? стор?нки священичого життя», – чита?мо в Лист? до священик?в, приуроченого 160-й р?чниц? в?дходу до в?чност? святого Жана-Мар? В?яннея, Небесного покровителя парох?в, що був оприлюднений 4 серпня 2019 року, день його л?тург?йного спомину.

«До мо?х брат?в пресв?тер?в», – розпочина?ться цей лист, який ? вираженням близькост? й заохочення для тих вс?х «брат?в священик?в, як? не зд?ймаючи галасу» залишають усе, аби «Божий люд був огорнутий оп?кою ? супроводжуваний». Свят?ший Отець пропону? чотири слова.

Б?ль

Папськ? роздуми розпочинаються з роздум?в про болючу стор?нку скандал?в, пов’язаних ?з зловживаннями: «Протягом останнього пер?оду ми мали змогу ч?тк?ше почути волання, часто мовчазне й примушене мовчати, наших брат?в ? сестер, як? стали жертвами зловживання владою, сумл?нням чи сексуальних зловживань з боку рукоположених служител?в».

Однак, «не применшуючи завдано? шкоди», пише Свят?ший Отець, було би «несправедливим не признавати багатьох священик?в, як? пост?йно та ц?л?сно жертвують все, ким вони ? ? що мають, для добра ?нших». Тих, як? «зробили сво? життя д?лом милосердя в часто негостинних рег?онах ? ситуац?ях, в?ддалених ? покинутих, нав?ть, ризикуючи сво?м життям».

Папа дяку? ?м за «мужн?й ? пост?йний приклад» ? пише, що «пер?од церковного очищення, який пережива?мо, зробить нас рад?сн?шими й прост?шими, й у не надто далекому майбутньому буде дуже пл?дним». Тож запрошу? не знеохочуватися, бо «Господь очища? Свою наречену та наверта? нас ус?х до Себе. В?н да? нам випробування, щоб ми зрозум?ли, що без Нього ? лише пилом».

Вдячн?сть

Другим ключовим словом Папського листа ? «вдячн?сть». Свят?ший Отець нагаду?, що покликання б?льше, н?ж нашим р?шенням, ? в?дпов?ддю на «безкорисливий Господн?й поклик». В?н заохочу? «повертатися до цих св?тлих хвилин», коли в?дчули цей поклик посвятити Йому все сво? життя, до того «так», що «зросло в лон? християнсько? громади».

В пер?оди труднощ?в, слабкост?, коли «найг?ршою з-пом?ж вс?х спокус ? залишатися на м?сц?, румигаючи почуття спустошеност?», Папа назива? ключовим «не загубити повну вдячност? пам’ять про перех?д через наше життя Господа», Який «запросив нас посвятитися Йому та Його людов?». Вдячн?сть «завжди ? могутньою збро?ю». Лише якщо ми ? спроможними «споглядати й конкретно дякувати за вс? жести любов?, великодушност?, сол?дарност? й дов?ри, як також прощення, терпеливост?, витримки й сп?вчуття, яких ми зазнали», то дозволимо Святому Духов? обдарувати нас «тим св?жим подихом, який може оновити, а не “полатати” наше життя та м?с?ю».

Свят?ший Отець дяку? сп?вбратам священикам за в?рн?сть «взятим на себе зобов’язанням». За його словами, «насправд? значущим» ? те, що серед «плинного» сусп?льства й культури ?снують люди, «що в?дкривають рад?сть, яка виплива? ?з дарування свого життя».

Папа дяку? священикам за щоденне служ?ння ?вхарист?? та за уд?лення Свято? Тайни Покаяння, беручи на себе тягар? людей та «супроводжуючи ?х на дороз? навернення». Дяку? за зв?щення ?вангел?я, за кожен раз, коли «п?дводили тих, як? упали, л?куючи ?хн? рани». «Не ?сну? н?чого нагальн?шого, як ц? реч?: близьк?сть, наближення, бути близькими до страждаючого ближнього», – пише Глава Католицько? Церкви, п?дкреслюючи що серцем пастиря ? те серце, яке «навчилося почуватися одним з? сво?м народом, яке не забува? про те, що вийшло з нього».

Мужн?сть

Трет? слово – «мужн?сть». Свят?ший Отець зверта?ться до священик?в з? словами заохочення. «М?с?я, до яко? ми покликан?, не означа? бути захищеними в?д страждання, болю, нерозум?ння, а, навпаки, вимага? долати ? приймати ?х, аби дозволити Господев? перем?нювати ?х та дедал? б?льше упод?бнювати нас до Себе», – пише в?н, зауваживши, що перев?ркою стану «серця пастиря» ? те, яким ? наш п?дх?д до болю. Папа поясню?, що, ?нод?, можна поводитися так, як лев?т чи священик з притч? про Милосердного Самарянина, як? не зважали на пограбованого чолов?ка, що лежав на дороз?. Також наш п?дх?д може бути «теоретизованим», або ж вдаючись до загальних фраз чи з «поглядом селективних преференц?й», породжуючи виключення.

Наступник святого Петра перестер?га? також в?д того, що католицький письменник Жорж Бернанос назвав «найц?нн?шим для диявола ел?ксиром», тобто, «солодкавого смутку», який Отц? Сходу називали «акед??ю»-нудьгою. Йдеться про тугу, яка «парал?зу? мужн?сть бути витривалими в прац?, у молитв?», вчиняючи «безпл?дними вс? спроби перетворення та навернення, пропагуючи образи та ворож?сть».

Папа заохочу? просити у Святого Духа, «аби прийшов ? розбудив нас», аби кинути виклик призвичаянню та дозволити розворушити себе тим, що д??ться навколо нас та голосом живого слова Воскреслого. «Протягом нашого життя ми мали можлив?сть споглядати, як з ?сусом Христом завжди в?дроджу?ться рад?сть», – дода? в?н, уточнюючи, що йдеться про рад?сть, яка народжу?ться «?з дов?р’я, знаючи про те, що ?сусов? слова, звернен? до Петра, не перестають д?яти».

? саме на молитв?, як поясню? Свят?ший Отець, ми «в?дчува?мо нашу благословенну хитк?сть, яка нагаду? нам про те, що ми ? учнями, як? потребують Господньо? допомоги, визволя? нас в?д прометейсько? схильност? тих, як?, остаточно, уповають лише на власн? сили». Молитва пастиря «черпа? сили та вт?лю?ться в серц? Божого люду. Носить сл?ди ран ? радощ?в його народу». З цього виплива? заохочення визнавати свою слабк?сть, але для того, щоб дозволити, «аби ?сус перем?нив ?? та пост?йно спрямовував нас до Сво?? м?с??».

Для збереження мужност? серця, за словами Папи, сл?д подбати про те, щоб не занедбати два «основоположн? зв’язки». Перший – з ?сусом. Це означа? не легковажити духовним проводом, знайти брата, з яким можна «поговорити, з?ставитися, дискутувати та чинити розп?знавання свого шляху». Другий зв’язок – це зв’язок з людом. «Не ?золюйтеся в?д сво?х людей, в?д священик?в ? сп?льнот. Тим б?льше, не замикайтеся у закритих й ел?тарних групах», – пише Глава Католицько? Церкви до священик?в, наголошуючи, що «см?ливим служителем ? той, який пост?йно виходить назовн?». Тому сл?д бути близькими до тих, як? страждають ? бути буд?вничими стосунк?в.

Прослава

Заключним словом, над яким Свят?ший Отець роздуму? в лист?, ? «прослава». В?н наголошу?, що неможливо говорити про вдячн?сть ? п?дбадьорення, не споглядаючи Мар?ю, яка «навча? нас прослави, здатно? в?дкрити погляд на майбутн? чи в?дновити над?ю в тепер?шност?». Бо скерувати св?й погляд на Мар?ю означа? знову пов?рити в «революц?йну силу н?жност? й любов?».

Тому, заохочу? Папа священик?в, «коли, ?нод?, в?дчува?мо спокусу в?докремитися та закриватися у соб? самих та у власних проектах, захищаючись в?д пост?йно запорошених дор?г ?стор??, або якщо нар?кання, протести, критика чи ?рон?я заволод?вають нашим д?янням, в?дбираючи бажання боротися, чекати та любити, див?мося на Мар?ю, щоби Вона очистила наш? оч? в?д кожно? “скалки”, що може заважати нам бути уважними й пробудженими, щоб споглядати ? вшановувати Христа, Який мешка? серед Свого люду».

«Браття, ще раз ? пост?йно складаю подяку за вас… Дозвольмо, аби вдячн?сть викликала прославу й вкотре заохотила нас до м?с?? помазувати брат?в у над??. Бути мужами, як? сво?м життям св?дчать сп?вчуття та милосердя, як? лише ?сус може нам дати», – п?дсумову? Свят?ший Отець.