Папа п?д час в?дв?дин патр?аршого собору: ?м?й?, що перетворю?ться в ?наш?
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Щоразу, коли проказу?мо Господню молитву, наголошу?мо на тому, що слово «Отче» не може бути без слова «наш». На цьому наголосив Папа Франциск у сво?му в?танн? п?д час в?дв?дин патр?аршого катедрального собору Православно? Церкви Румун?? в Бухарест?.
Величний храм, посвячення якого в?дбулося минулого року за участ? Константинопольського патр?арха Вартоломея ?, ще не завершений. П?д час в?зиту до Бухареста 1999 року Папа ?ван Павло ?? пожертвував на будову собору 200 тисяч долар?в та вписаний до перел?ку жертводавц?в.
На пороз? святин? Наступника святого Петра зустр?в Патр?арх Дани?л. Пров?вши гостя до центрально? нави, в?н виголосив в?тальне слово, п?сля чого промовляв Папа, який не приховував свого зворушення з приводу «перебування в цьому святому храм?, який збира? нас в ?дност?».
Братерство – ?дентичн?сть Божих д?тей
Глава Католицько? Церкви зауважив, що ?сус покликав брат?в Андр?я та Петра залишити с?т? та «сп?льно стати рибалками людей». «Наше власне покликання не ? повним без покликання брата», – сказав в?н, додаючи, що ця зустр?ч ? вираженням прагнення разом ?з самого серця кра?ни п?днести сп?льну молитву «Отче наш», в як?й «вм?щена наша ?дентичн?сть син?в, а сьогодн? особливим чином – брат?в, як? моляться пл?ч-о-пл?ч».
«Молитва “Отче наш” вм?ща? певн?сть об?тниц?, яку ?сус зробив Сво?м учням: “Не залишу вас сиротами”, та да? нам дов?ру, щоб отримати й прийняти дар брата», – сказав Папа Франциск, а оск?льки метою ц??? зустр?ч? було проказування Господньо? молитви, под?лився к?лькома думками в рамках приготування до цього моменту.
Щоб «м?й» перем?нилося в «наш»
?пископ Риму зауважив, що кожного разу, коли промовля?мо «Отче наш», ми стверджу?мо, що слово «Отець» не може бути без слова «наш». «По?днан? в ?сусов?й молитв?, ми ?дна?мося також у Його досв?д? любов? й заступництва, що спонука? казати: м?й Отець ? ваш Отець, м?й ? ваш Бог», – сказав в?н, п?дкреслюючи, що це ? запрошенням до того, аби «м?й» перетворювалося в «наш», а «наш» ставало молитвою.
«Допоможи нам, Отче, серйозно ставитися до життя брата, засво?ти його ?стор?ю. Допоможи нам, Отче, не осуджувати брата за його вчинки та обмеження, але приймати його, перш усього, як Твою дитину», – п?дн?с молитву Папа Франциск, просячи також благодат? «перемогти спокусу почуватися старшими братами», схожими до того, про якого йдеться в притч? про блудного сина.
Просимо згоди, яку ми не зум?ли вберегти
В Отця, що «на небесах», як? об?ймають ус?х, Свят?ший Отець просить «т??? згоди, яку ми на земл? не зум?ли зберегти», просить заступництва «численних брат?в ? сестер у в?р?», як? разом перебувають у неб?, «ув?рувавши, полюбивши та багато постраждавши, також ? в наш? дн?, лише за те, що були християнами».
«Як ? вони, також ? ми хочемо святити Тво? ?м’я, поставивши його в центр? наших ?нтерес?в. Щоб Тво?, а не наше ?м’я, Господи, розворушувало та пробуджувало нас в практиц? милосердя», – в?в дал? Папа, в?дзначивши, що п?д час молитви ми часто обмежу?мося проханнями, забуваючи «святити Тво? ?м’я, поклонятися Тво?й особ?, щоби п?зн?ше розп?знавати в ближньому, якого Ти поставив поруч, Тво? живе в?дображення».
Не втрачати з поля зору Боже царство
Говорячи про оч?кування Божого царства, Свят?ший Отець звернув увагу на те, що йому не сприяють динам?ки св?ту, керован? «лог?кою грошей та ?нтерес?в». «Допоможи нам, Отче, в?рити в те, про що молимося», – закликав Папа, вказуючи на те, що нас зачарову? «неприборкане споживацтво». Ми потребу?мо визволитися в?д «п?дступних наш?птувань св?тськост?», щоб не втратити з поля зору те Царство, до якого нас кличе Бог.
«Ми потребу?мо, Отче, розширити наш? горизонти, щоб не звужувати в сво?х обмеженнях Твою милосердну спасенну волю, яка прагне вс?х об?йняти», – в?в дал? ?пископ Риму, нагадуючи в контекст? прохання «нехай буде воля Твоя» про те, що Божою волею ? спас?ння вс?х.
Насущний хл?б, хл?б життя ? хл?б пам’ят?
Свят?ший Отець ствердив, що ми «кожного дня потребу?мо» ?суса, «нашого насущного хл?ба», Який ? «хл?бом життя», даючи нам можлив?сть почуватися улюбленими д?тьми та насичу? «кожну нашу самотн?сть ? сир?тство». «Просячи насущного хл?ба, просимо також хл?ба пам’ят?, благодат? зм?цнити сп?льне кор?ння нашо? християнсько? ?дентичност?, кор?ння, незам?нне в часи, коли людству, й, особливо, молодим покол?нням, загрожу? почуття викор?нення серед численних нест?йких ситуац?й, непридатних дати основу сво?му життю», – сказав Папа, побажавши також, аби хл?б, про який просимо, заохотив нас «плекати сопричастя».
Наступник святого Петра п?дкреслив, що хл?б, про який просимо, ? хл?бом, якого кожного дня не вистача? багатьом людям, у той час як лише незначна к?льк?сть людей ма? його в надлишку. Тому, «Отче наш» ? «воланням перед обличчям браку любов? нашого часу, перед обличчям ?ндив?дуал?зму та байдужост?», що профанують Боже ?м’я.
Мужн?сть простити
«Кожного разу, коли ми молимося, просимо, щоб були в?дпущен? наш? провини. Це вимага? мужност?, аби, водночас, докладати зусилля в?дпустити провини нашим винуватцям», – в?в дал? Свят?ший Отець, прохаючи в Бога «сили прощати в?д щирого серця» та «не п?ддаватися страхов?».
«А коли зло, що чига? при дверях серця, спонукуватиме нас замкнутися в соб? самих, коли спокуса ?золюватися ставатиме сильн?шою, приховуючи сутн?сть гр?ха, яким ? в?ддален?сть в?д Тебе та в?д нашого ближнього, то знову допоможи нам, Отче», – мовив Папа, прохаючи благодат? знаходити п?дтримку в наших ближн?х.
Дал? в патр?аршому собор? прозвучала Господня молитва латинською та румунською мовами, а також православн? та католицьк? пасхальн? г?мни. Оп?сля Свят?ший Отець в?д’?хав до католицького катедрального собору Бухареста, де в?дслужив Святу Месу
