У пошуках сенсу (42). Прийняти любов: до себе, до ближнього, до Бога
В?дкрит?сть до зм?н спонука? людину до пошуку розум?ння та прийняття любов? – себе, ближнього ? Бога. Зв?сно що любов у сво?му найближчому сенс? – це любов до ?ншо? людини. Вс? ?нш? захоплення, так? як прихильн?сть до матер?альних благ, не можна вважати любов'ю, оск?льки вони в?др?зняються за сво?ю суттю. Справжня дружба ? любов передбачають зац?кавлен?сть особист?стю ?ншо? людини, тод? як просте задоволення чи користь цього не забезпечують. Любов вимага? повного прийняття ? поваги до ?ншо? людини як особистост?, що зовс?м не те саме, що вза?мод?я, заснована на вигод?.
Таким чином, любов — це глибокий ц?нн?сний зв'язок, що наповню? життя зм?стом ? трансцендентною ц?нн?стю. Коли об'?ктом любов? ста? Бог, ця любов ста? вза?мною, оск?льки Бог бачить у людин? ц?нн?сть ? подобу самого Себе.