Слово, що оживля?. Б?бл?йн? роздуми (40)
У другому пров?щенн? сво?х страстей Христос хоче пояснити учням значення перемоги над злом, яку в?н зд?йснить. Цей уривок показу?, що ?сус, не ? холодним ? самотн?м геро?м, який може об?йтися без ус?х. В?н в?дчува? потребу дов?ритися учням, в?дкрити найпота?мн?ш? думки, як? бентежать його серце в той момент. Однак, н?хто з учн?в не розум?? серця ? думок ?суса. У той час як в?н каже, що в?ддасть себе в руки беззаконих, учн? сперечаються про те, хто ? найб?льшим. ?сус, зда?ться, не заперечу? прагнення учн?в до першост?. Однак В?н переверта? ?хню концепц?ю: першим ? той, хто служить, а не той, хто команду?. ? щоб вони зрозум?ли, що В?н ма? на уваз?, В?н бере дитину, об?йма? ?? ? ставить посеред групи учн?в. Цим жестом В?н наче хоче показати, що саме у малих, беззахисних, слабких, б?дних, хворих, тих, кого сусп?льство в?дкида? ? в?дверта?ться, присутн?й ?сус, ? нав?ть сам Отець. Роздуми над цим уривком пропону?мо послухати в рубриц?, яку готу? с. Ем?л?я Вандич, СНДМ.
