50 навернень: княгиня Бор?езе: навернен? – доказ того, що Бог ?сну? та д??
Алессандра Романа з княз?в Бор?езе – таке аристократичне ?м’я ?й залишили стор?ччя. З «католички т?льки на папер?», з? св?тсько? дами, що сяяла у «вищому св?т?» м?жнародного сусп?льства – до щоденно? участ? у Свят?й Мес?, глибокого почитання Пресвято? Богородиц?, до написання к?лькох книжок та безл?ч? статтей на рел?г?йну тематику – ось так в?днайдена в?ра повн?стю перем?нила життя ?тал?йсько? княгин?.
с. Л?д?я Короткова, СНДМ – Ватикан
Княгиня Алессандра Романа Бор?езе – спадко?миця одного ?з старовинних аристократичних род?в ?тал??. З цим пр?звищем в?дразу згаду?ться прекрасний ландшафтний парк В?лла Бор?езе в Рим?, серцем якого ? однойменна художня галерея. Герб княз?в Бор?езе часто побачимо не т?льки в центральн?й частин? В?чного М?ста, але й у базил?ц? святого Петра у Ватикан?, адже до цього роду належали кардинали, а нав?ть Папа Павло V, понтиф?кат якого почався 1605 року.
Сьогодн? княгин? 57 рок?в. Вона в?дома письменниця й журнал?стка, орган?заторка великих культурних ? церковних заход?в, дуже усп?шних художн?х виставок. Ще двадцять рок?в тому вона була великосв?тською дамою, що сяяла в м?жнародному «вищому товариств?», без не? не обходились гламурн? «тусовки» та презентац?? в Нью-Йорку, св?тськ? заходи та веч?рки, завдяки сво?му багатству, повед?нц? та стилю життя вона здобула чималу популярн?сть в ЗМ?.
Та коли вона стала ватикан?стом популярних ?тал?йських видань, а особливо, коли з’явилась ?? перша книжка «Новими очима», в як?й вона опису? св?й духовний досв?д, це стало сюрпризом для широкого кола читач?в. До реч?, книжка була 10 раз?в перевидана в ?тал??, перекладена багатьма мовами св?ту, серед яких ? японською.
«В мене не було такого раптового навернення, як у святого Павла на шляху до Дамаску, цей процес в?дбувався поступово. Я зрозум?ла, що не можна любити Христа й при цьому не любити Його М?стичне Т?ло, тобто Церкву», – написала княгиня Бор?езе.
Траг?чн? моменти
В автоб?ограф?чн?й книжц? вона розпов?да? про духовний маршрут, що прив?в ?? до поновного в?дкриття Бога-Отця. Хоч вона н?коли повн?стю не втрачала в?ри, але Бог був для не? байдужим ? вона жила так, наче б В?н не ?снував.
Алессандра зростала в дуже рел?г?йн?й с?м’?, навчалась в ел?тному коледж? Сестер Пресвятого Серця, щасливо жила в?д одного свята до другого, з горд?стю несучи всюдисуще ?м’я в Рим?. Та п?дл?ткова безтурботн?сть траг?чно зак?нчу?ться в 16 рок?в: ?? перший наречений зак?нчив життя самогубством, застрелившись на ?? очах.
Алессандра прагне в?ддалитись в?д усього, що нагадувало б ?й про колишн? життя. Пере?хавши в Нью-Йорк, вона занурю?ться в навчання, прибуткову роботу й бурхливе св?тське життя. Католицька осв?та ? далеким минулим, а ц?нност? стали зовс?м ?ншими. Алессандра повн?стю виключила Бога з? свого життя. Д?вчина закоху?ться в Константина Н?архоса, сина грецького м?льярдера-судновласника. Вона зна? про його пристрасть до наркотик?в, але вважа?, що зможе його врятувати. Однак, цей цив?льний шлюб трива? т?льки два роки, вони бурхливо розлучаються й незабаром Константин помира? в?д передозування наркотик?в. Розгублена ? зранена Алессандра поверта?ться до Риму.
Тут в?дроджу?ться ?? пристрасть до мистецтва, вона орган?зову? ц?лий ряд усп?шних тематичних виставок, але ?нтенсивна культурна робота, хоч ? захоплююча, почина? не вистачати. На пороз? переломний 1998 р?к…
Навернення серця
Саме цього року княгиня Бор?езе гостю? в Н?меччин? в княгин? ?лор?? Турн-?-Такс?с, супутниц? колишнього св?тського життя, а тепер б?знеслед?, художниц?, яка залишившись молодою вдовою з трьома д?тьми, продала родинну спадщину й зум?ла сплатити м?льйонн? борги, а тепер в?дзначалась широкою доброд?йною д?яльн?стю на користь Католицько? Церкви.
В нед?лю ?лор?я запросила подругу на Святу Месу. Алессандра згодилась не з переконання, а т?льки задля вв?чливост?. Й була здивована, яку роль в?д?гра? Пресвята ?вхарист?я в житт? вс??? родини княгин? ?лор??: «Це не був один ?з багатьох ритуал?в, але духовна под?я, яку переживали з рад?стю й дов?р’ям». Це був початок перелому й навернення Алессандри.
Згодом княгиня Турн-?-Такс?с познайомила ?? ?з сво?м духовним пров?дником, отцем М?хаелем Шм?тцом ?з Згромадження Христа, Найвищого Царя. Сп?лкуючись з цим молодим, енерг?йним ? повним Божого Духа священиком, Алессандра побачила як розв?юються ?? численн? упередження щодо Католицько? Церкви, побачивши, що вона не ? суворим, запорошеним, старомодними св?том. Двогодинна спов?дь принесла мир та визволення ?? душ?, але коли священик запропонував ?й щоденно, якщо т?льки можливо, брати участь у Свят?й Мес?, ?й це здалось майже неможливим, вона боялась, що нудьгуватиме п?д час богослуж?нь. Але це стало р?шучим кроком до б?льшого п?знання Христа, Його безмежного милосердя, до п?знання Його Церкви та особливого ц?нування Христових нам?сник?в на земл? – Пап?в Римських.
Християнська в?ра в житт? княгин? Алессандри.
Княгиня Бор?езе не прихову? труднощ?, спокус ? пад?нь, важких р?шень, що ?х довелось приймати. Але, як вона пише: «Тепер я знаю, де шукати св?тло й силу: на молитв?. Молитва – це не випадкове благання Божо? милост?, але над?я на Господа. Коли християнин п?зна? ?стину, якою ? ?сус Христос, не може збер?гати це т?льки для себе: потр?бно давати св?дчення, зв?щати Христа нашим ближн?м».
Сво?ю книжкою Алессандра розв?яла помилкову думку, мовляв, т?, що народжуються багатими та знатними, обов’язково ? щасливими, та наголосила, що сьогодн? «модно» в?дкривати духовний вим?р життя, шукаючи його серед монах?в Т?бету, чи ?нд?йських ?уру, але «не модно» бути переконаним католиком, в?дважно захищати правди в?ри, шанувати вчення Церкви та Вселенських Архи?ре?в.
У наступн?й книжц? «Прагнення Бога» вона опису? св?й дальший духовний шлях, а в книжц? «Сл?дами Йозефа Рац?нгера» пише про особисте знайомство з Папою Венедиктом Х?V ще в?д час?в, коли в?н був кардиналом, Префектом Конгрегац?? в?ровчення, про його богословську науку та вплив на ?? духовне життя.
«Люрд. Мо? дн? на служ?нн? Мар??», – в ц?й книжц? княгиня Бор?езе опису? свою набожн?сть до Пречисто? Д?ви Мар??, щоденну молитву на вервиц?, паломництва до Люрду, супроводжуючи хворих до цього Мар?йського в?дпустового м?ста у Франц??.
Разом з кардиналом Карло Каффаррою, Архи?пископом Болонь?, вона написала книжку «Правда просить бути в?домою», а ватиканське видавництво опубл?кувало ?? книжку «Р?вновага Ватикану».
Алессандра веде рел?г?йн? стор?нки в численн?й прес?, ? в?домим ватиканським анал?тиком.
«Навернен? люди викликають або любов або ненависть, – написала вона, – але вони ? доказом того, що Бог ?сну? та д??». Серед ?? улюблених святих Катерина С??нська та сучасний святий – Хосемар?я Ескр?ва де Бала?ер, який навчав, що шлях до святост? проходить через звичайн? реч?: роботу, с?мейне життя, дозв?лля, дружбу.
В одному з ?нтерв'ю княгиню Бор?езе запитали, що про не? думають ?? давн? друз?. «Звичайно, декому зда?ться, що я дивна, – в?дпов?ла вона. – ?нш? дивляться на мене здивовано, а ?нш? шанують мою в?ру. Таким ? життя. Мене це не турбу?, бо коли хтось наново в?дкрива? велич в?ри, знаходить джерело сили й н?коли не буде самотн?м».
А на питання про ставлення до минулого життя, Алессандра в?дпов?ла: «Мене не турбу? минуле, я його не можу зм?нити ? вважаю приготуванням до тепер?шнього. Я прагну жити зг?дно з Божою волею тепер ? зараз».
