杏MAP导航

Чи може гангстер, жорстокий, нев?руючий, дуже усп?шний у крим?нальному св?т?, покаятись, навернутись ? стати ревним католиком, ?вангел?затором ? м?с?онером? Про це розпов?да? наша чергова передача з рубрики про 50 навернень до католицько? в?ри. Мова йде про Джона Прайдмора, колишнього горезв?сного лондонського гангстера.

с. Л?д?я Короткова, СНДМ – Ватикан

С?дней, Австрал?я, липень 2008 року, ХХ??? Всесв?тн?й день молод? за участю Папи Венедикта ХVI. Коло п?в м?льйона молодих людей з ус?х закутин св?ту вдивляються у високого кремезного чолов?ка, що д?литься з ними сво?м духовним досв?дом. ? то наст?льки незвичайним, що перехоплю? дух. Адже в?н, Джон Прайдмор – це колишн?й лондонський гангстер, що був одн??ю з головних ф?гур злочинного св?ту Лондона, його куртки були пошит? так, щоб в одн?й секунд? вихопити з п?д поли мачете чи п?столет, а з кишень – кастети. Торг?вля наркотиками, рекет та грабунки вчинили його багатим, дуже, дуже багатим…

А чотири роки перед тим, 2004 року, католицький примас Англ??, кардинал Мерф?, в лондонському катедральному храм? урочисто об?ймав у минулому горезв?сного бандита, що стояв навкол?шки й просив благословення.

Книжки Праймора, за словами кардинала Мерф?, – це приголомшливе св?дчення справжнього покаяння. Вони перекладен? десятками мов св?ту та видан? величезними тиражами. Це: «В?д земл? гангстер?в до Об?цяно? земл?», «Божий вибивайло», «Подарунок Богородиц?», «?сус, м?й Спаситель», «?вангел?я в?д гангстера», «Подорож до свободи», а також численн? CD та DVD. В?н дав сотн? ?нтерв’ю,  безл?ч раз?в виступав на телебаченн?, пров?в незл?ченну к?льк?сть конференц?й та сем?нар?в в ус?х частинах св?ту, зустр?чався з десятками тисяч ув’язаних за серйозн? злочини. Кр?м того в?н заснував у ?рланд?? мирянську «Сп?льноту святого Патрика», в завдання яко? входить ?вангел?зац?я в параф?ях, школах та ?нших навчальних закладах, а також проведення реколекц?й.

В?н живе в т?й сп?льнот?, н?чого не заробляючи, а повн?стю покладаючись на Боже Провид?ння.

Джонове дитинство

А тепер зверн?мось до сл?в самого Джона Праймора:

«Я народився в ?ст-Енд, сх?дн?й частин? Лондона, що ?сторично вважа?ться неблагополучним районом убогих, ем?грант?в та переселенц?в. Мене охристили в католицьк?й Церкв?, але я н?коли в житт? не був у жодному храм?, ан? не вчився в католицьк?й школ?. В 10 рок?в зак?нчилось мо? спок?йне дитинство: батьки вир?шили розлучитись ? сказали, що я мав вибрати з ким хочу жити, тобто вибрати, кого я б?льше люблю. А я любив ? маму, ? тата, тому не м?г одного вибрати, а другого в?дкинути. ? тод? в глибин? свого серця я вир?шив, що не буду б?льше н?кого любити, аби н?хто б?льше не завдана мен? такого болю.

П?сля розлучення моя мама захвор?ла на депрес?ю, наст?льки глибоку, що ?? забрали до псих?атрично? л?карн?. Я залишився з батьком, який одружився вдруге. В 11 рок?в я почав красти та хул?ганити, аби якось звернути на себе увагу. Моя мачуха вважала, що д?тей треба виховувати стусанами, а батько був пол?ца?м ? за будь-яку провину не скупився на потиличники. В 13 рок?в мене вперше затримала пол?ц?я, а в 15 рок?в я вже опинився у в’язниц? для неповнол?тн?х. Тод? я, залишивши навчання в школ?, п?шов з дому».

У крим?нальному св?т?

«Мене н?хто не любив ? я не любив н?кого, а крад?жка стала мо?м ?диним задоволенням. А зв?дти короткий шлях прив?в мене до алкоголю та наркотик?в, включно з кока?ном. У 19 рок?в я знову опинився у в’язниц?, з яко? вийшов опанований озлобленням на весь св?т у переконанн?, що якщо хочу щось здобути, то можу це завоювати т?льки власними кулаками», – згаду? Джон.

Хлопець почав свою, так би мовити, «кар’?ру» в крим?нальному св?т?, ставши вибивайлом у н?чних клубах та сумн?вних барах. Його пом?тили в середовищ? лондонсько? орган?зовано? злочинност?, в?н почав працювати для них, займаючись рекетом та шантажами, а згодом став, за його словами, «одним ?з них. «Торг?вля наркотиками та орган?зац?я азартних ?гор забезпечували мен? в?дпов?дний стиль життя: грош?, наркотики, красив? ж?нки, розк?шна квартира в найдорожчому район? м?ста, спортивн? автомашини… Мен? здавалось, що цей м?й св?т був справжн?м, але я не був щасливим, н?що мене не задовольняло, не приносило радост?. Одночасно я приглушував свою сов?сть, бо в св?т? гангстер?в чим б?льше хтось ? жорстоким ? розгнузданим, тим б?льше ма?, тим б?льше його будуть боятись ? шанувати. ? мене боялись…»

Шлях до прозр?ння

Одного вечора сталась под?я, яка повн?сть зм?нила Джонове життя. Б?ля одного з н?чних клуб?в в?н дуже жорсткого побив одного чолов?ка, розбивши йому голову. Кров ? крики присутн?х змусили Джона чим швидше втекти з м?сця под??. Спочатку його не хвилювало те, що в?н, можливо, вбив людину. В?н думав т?льки про себе. Але прийшовши додому, почув у серц? той голос, який ми вс? добре зна?мо, – голос сов?ст?, голос Бога. До цього часу йому здавалось, що Бог – це т?льки гарненька казочка для д?тей, аби вони були слухнян?, але в ту мить в?дчув, що Бог ?сну?, не зважаючи, чи в?рить в?н, чи н?. Це його злякало ? зворушило до глибини душ?.

«Я був бандитом, не раз в?дчував п?столет, прикладений до мо?? голови, не раз отримував важк? поранення, але ота мить прозр?ння була найболюч?шою в мо?му житт?. Я повн?стю усв?домив, на кого я перетворився й в?дчув, що втрачаю Бога, хоч дос? не в?рив в Його ?снування. ? вперше в житт? з мо?х уст вирвалась молитва, – благання, щоб Бог дав мен? ще другу можлив?сть, ще один шанс. До т??? хвилини я був переконаний, що н?чого не вартую, що нема? р?зниц?, чи я житиму чи помру, але Господь наповнив мене Сво?ю безмежною любов’ю, я в?дчув, що Бог мене любить, незважаючи на вс? жахлив? реч?, як? ско?в у сво?му житт?».

Варто згадати, що того чолов?ка, якого в?н поранив, вдалось врятувати в?д смерт?.

Молитва матер?

За словами Прайдмора, ?диною людиною в?ри, яку в?н знав, була його мат?р. ? хоч в?н не сп?лкувався з нею вже багато рок?в, по?хав до не? й признався, що з ним сталось. А мама розпов?ла, що молилась за нього кожного дня, а два тижн? перед ц??ю зустр?ччю, знаючи, на що перетворилось його життя, в розпач? з болем у серц? просила в ?суса, щоб забрав сина з цього св?ту, щоб в?н б?льше не був загрозою для ?нших ? для себе самого.

«Н?коли не забуду тих сл?з, як? спливали по ?? обличч?, коли я сказав, що знайшов Бога! – розпов?в Джон. – В?тчим подарував мен? невелику Б?бл?ю, першу в мо?му житт?, яка в?дразу розгорнулась на стор?нках про блудного сина. ? я зрозум?в, що Господь мене завжди шукав,? н?коли б не перестав на мене чекати. Тому що я н?коли ще не переступив пор?г храму, мама порадила мен? п?ти до м?сцевого пароха. Той, вислухавши мене, порадив взяти участь у реколекц?ях, що саме мали починатись у приморському м?стечку. Я не мав поняття, що це таке реколекц??, уявив соб?, що це будуть при?мн? дн? на пляж?, можливо, ?з спиртними напоями, ? в?дразу згодився. Яким же було мо? здивування, коли я побачив понад 200 молодих людей, наповнених такою рад?стю, яко? я ще н?коли не зазнав. “В?ддай мен? сво? зранене серце,” – такою була тема тих реколекц?й! ? коли священик говорив, що гр?хи, як? ми скою?мо, ? раною в нашому серц?, я, вперше в житт?, вдивився в Розп’яття, й зрозум?в, що ?сус взяв на Себе вс? наш? гр?хи, нав?ть от? жахлив? й пота?мн?, що В?н помер за нас ? за мене особисто. Мо? серце переповнилось покаянням ? рад?стю, яко? я ще н?коли не зазнав».

Сльози покаяння

Джонов? тод? було 27 рок?в ? в?н почав плакати, немов дитина. А п?сля зак?нчення реколекц?й, в?н звернувся до Пресвято? Богородиц?: «Чого Тв?й Син бажа? в?д мене?». ? в глибин? серця почув в?дпов?дь: «?ди до спов?д?!».

Прайдмора охопив страх: протягом свого життя в?н порушив вс? Бож? запов?д? ? н?коли не спов?дався, але в?дчув п?дтримку Божо? Матер?. Спов?дь тривала понад годину: Джон щиро визнав ус? сво? гр?хи, н?чого не приховуючи. ? плакав не т?льки в?н, але й спов?дник, в?дчуваючи Боже милосердя до блудного сина, якому спов?дь повернула життя й дарувала свободу Божих д?тей.

Життя, в?ддане Богов? й Церкв?

З того часу Джонове життя вже вкотре докор?нно зм?нилося. П?сля повернення з реколекц?й в?н негайно почав працювати в лондонських злочинних м?крорайонах, щоб допомогти молодим людям залишити крим?нальний св?т. Через к?лька рок?в в?н також особисто познайомився з Мат?р’ю Терезою з Калькутти. За його словами, «свята Тереза навчила мене як ще б?льше любити Бога та ближн?х». Тепер колишн?й гангстер присвячу? сво? життя, «щоб нести над?ю ?ншим ? показати ?м, що якщо Бог може любити таку людину, якою я колись був, то В?н по-справжньому любить ус?х».

Як було згадано, Прайдморе пропов?ду? ?вангел?? в усьому св?т? з метою переказати св?й досв?д навернення та допомогти тим, як? так, як ? в?н колись, знайшли в сво?му непереборн? перешкоди, як? т?льки Бог може усунути.