杏MAP导航

с. Л?д?я Короткова, СНДМ

Хто б сказав, що ф?лософ, вчений, рац?онал?ст може визнати не т?льки ?снування Бога, але й Пресвято? Тройц?? Неймов?рним св?дченням цього ? навернення не одн??? людини, але багатьох, серед яких ? Пол В?льямс – буддист, один ?з найб?льших ?вропейських досл?дник?в сх?дних рел?г?й, заслужений професор ?нд?йсько? та Тибетсько? ф?лософ?? на кафедр? богослов’я та рел?г??знавства Бр?стольського ун?верситету у Великобритан??, директор Центру Студ?й Буддизму, автор численних книг про буддизм ? сх?дн? рел?г??, який з великим сюрпризом для вс?х 1999 року, п?сля серйозних роздумувань про карму й перевт?лення, прийняв католицьку в?ру.

Понад 30 рок?в Пол був переконаним буддистом, ?нтелектуалом, викладачем аж до свого навернення, яке дуже здивувало його колег, студент?в та с?м’ю. Dharmalife, англ?йський будд?йський журнал, сприйняв це дуже погано, написавши: «В?льямс протягом довгого часу був один з пров?дних англ?йських вчених буддизму й будд?йських практик. Як же ж дивно було почути, що в?н вир?шив стати католиком. Прийняти католицтво!».

У 2002 роц? Пол В?льямс опубл?кував книгу «Неспод?ваний шлях: про навернення в?д буддизму до католицтва», в як?й да? св?дчення свого навернення та д?литься м?ркуваннями про те, як в?н, вихований в англ?канськ?й в?р?, а пот?м – переконаний буддист, залишив буддистську ф?лософ?ю та став католиком. Тепер Пол В?льямс ? ун?верситетським професором ? знавцем буддизму в ун?верситет? в Бр?стол?, великим шанувальником вчення святого Томи Акв?нського. В?н одружений, ма? тро? дорослих д?тей ? належить до третього Чину ОО. Дом?н?канц?в.

Пошуки

У сво?й книжц? в?н пише: «Я не завжди був буддистом. Наск?льки пам'ятаю, наша родина не була особливо рел?г?йною. Не пригадую чому, але з якихось причин я ще хлопчиком при?днався до м?сцевого англ?канського церковного хору. Мен? подобався церковний сп?в. Я нав?ть отримав конф?рмац?ю в англ?канськ?й Церкв? ? прислуговував при в?дправах. Але згодом я втратив зв’язок з нею.

П?д час навчання в ун?верситет? я зац?кавився медитац??ю та рел?г?ями Сходу, зокрема, мене ц?кавила ?нд?йська ф?лософ?я. Згодом я здобув ступ?нь доктора будд?йсько? ф?лософ?? в Оксфордському ун?верситет?.

Я жив дуже спок?йно: вивчав буддизм ? сам соб? здавався посл?довним, Бог не був мен? необх?дним, ? я вважав себе переконаним буддистом. Я практикував медитац?ю, викладав, проводив конференц?? та зустр?ч?, беручи участь в публ?чних дебатах. Я не в?рив у Бога ... або, скор?ше, не було причин в?рити в Нього. В буддизм? ?сну? система надзвичайно витончено? морал?, духовност? й ф?лософ??, отже, Бога, взагал?, не потр?бно. Але поступово мене дедал? б?льше почали непоко?ти питання ре?нкарнац?? та карми, в?дпов?д? на як? не здавались мен? задов?льними».

Чому католицтво? ?нтерв’ю з професором

Журнал «Посланець святого Антон?я», який виходить друком у США, опубл?кував ц?каве ?нтерв’ю, в якому Пол В?льямс д?литься сво?м незвичайним шляхом до католицько? в?ри.

Ви були вихован? в англ?канськ?й в?р?, але в молодост? захопились буддизмом та стали одним з найв?дом?ших  у св?т? знавц?в не т?льки буддистсько? ф?лософ??, але також ?нд?йсько? та тибетсько?, викладаючи у Бр?стольському ун?верситет?. Чим вас притягнув буддизм? – запитав журнал?ст.

Буддизм здавався мен? довершеною рел?г??ю, без прив?ле?в християнства. Наприклад, буддисти не в?рять у Бога ? це, певним чином, розв’язу? чимало проблем, пов’язаних з поняттями про Бога та про зло. Треба пам’ятати, що т?, що в?дмовляються в?д те?стичних рел?г?й, тобто таких, що в?рять в ?снування Бога, що створив св?т, його п?дтриму? та ним керу?, як наприклад християнства, не автоматично перетворюються на матер?ал?ст?в. Можна мати рел?г?ю, яка не в?рить у Бога, прямувати шляхом моральност? та глибоко? молитви, при цьому не в?рячи в Бога.

Як? аспекти буддизму вас не задовольняли? Чому ж ви прийняли католицтво? – наполягав журнал?ст.

Насамперед, мене бентежила ре?нкарнац?я, тобто повторне воплочення, переселення душ. Чим б?льше я над цим задумувався, тим б?льше переконувався, що як би це було правдою, то означало би к?нець ус?х нас. Якщо би я мав сьогодн? померти та воплотитись у таргана в П?вденн?й Америц?, що можливе, зг?дно буддистських принцип?в, то отой тарган не був би мною, не був би професором В?льямсом з Бр?столю. М?ж нами не було би н?чого сп?льного. Якби так д?йсно ставалось, то це було би к?нцем для нас ? для наших р?дних. Нав?ть, як би я ре?нкарнувався в ?ншого чолов?ка, схожого на мене, це не був би я. Але буддисти не спостер?гають цього. ? так, крок за кроком, я зрозум?в, що не можна дов?ряти ре?нкарнац?? ? це привело мене до думки, що християни мають впевнен?сть у майбутньому, у в?чному житт?.

? якщо християнство ? правдою, то ?стор?я кожно? людсько? ?стоти не матиме к?нця. Християнство пропону? неймов?рн? стосунки з Богом. Тому я запитував сам себе: «Чи я д?йсно впевнений, що християнство ? фальшивою рел?г??ю?» В мене були друз?-християни, надзвичайно осв?чен? й культурн? люди, ? це мене переконало в сил? християнства.  Я пригадав, що н?коли ретельно не досл?джував християнство. ? я почав вивчати християнську в?ру: ?снування Бога, проблему Бога й зла у св?т?, щоб зрозум?ти, чи я зможу в?рити в Бога. Я д?йшов до висновку, що в?рити в Бога – це рац?ональне ставлення, що заслугову? на захист, нав?ть ? з будд?йською в?дмовою, ? сьогодн? я в цьому ще б?льше переконаний.

Ви дуже критично ставитесь до буддистсько? концепц?? особистост?. Чому це так? – розпитував дал? журнал?ст «Посланця святого Антон?я».

Буддистське пояснення перевт?лення душ ? його стосунки з людською особою ? досить складними. Кожен ?з нас ? немов р?чка, яка пост?йно зм?ню?ться, ми створен? з ф?зичного матер?алу, з почутт?в ? думок. ? до цього, так би мовити «набору», що пост?йно зм?ню?ться, ми просто застосову?мо ?м’я «Пол В?льямс», тобто ?м’я, п?д яким ми в?дом?. ?з смертю зника? ф?зична частина, але життя продовжу?ться. В?рування буддист?в стверджу?, що, зрештою, те, що наново воплочу?ться ? особою, в?дм?нною в?д т???, що померла, ? як говорили про таргана, очевидним ? те, чим вона ? тепер.

Отже, та особа, якою я ? сьогодн?, з ус?м тим, що мен? потр?бно для того, аби жити, що важливе для мене, як для живо? особи, повн?стю зникне з мо?ю смертю. Для буддизму окрема особа не ма? жодно? внутр?шньо? ц?нност?, вони наполягають, що ре?нкарнац?я не ма? початку, отже, вс? перевт?лення ? т?льки неск?нченним потоком попередн?х ре?нкарнац?й. ? кожна особа ? в неск?нченний спос?б незначною…

Загальна ?дея, яку люди мають щодо ре?нкарнац??, поляга? в тому, що коли я погано поводжусь, то як покарання, можу перевт?литись в таргана, а якщо буду добре поводитись, то можу ре?нкарнуватись, скаж?мо, в англ?йського короля…

Це може послужити загальним описом морально? доктрини ре?нкарнац??, але буддистам не подоба?ться бути перевт?леними. Адже кожна нова ре?нкарнац?я, якою би вона не була, приносить ?з собою терп?ння. З точки зору буддизму кожне життя перебува? в темряв? страждання. Тому ми повинн? прагнути ?диного – не перевт?люватись наново, а повн?стю зупинити всю сер?ю нових народжень.  Т?льки таким чином зможемо зупинити страждання. Таким визволенням ? просв?тлення, яке перерива? ланцюг перероджень, але Будда н?коли детально цього не описав. Важливим ? прагнення повного зв?льнення в?д терп?нь. Весь цей сценар?й зда?ться мен? нещасним ? жахливим, але з точки зору буддист?в це правда.

Ваше навернення не було наверненням до християнства в загальному, але конкретно до католицько? Церкви. Що ж вас до цього привело? – таким було наступне питання.

Першим кроком у цьому процес? було пов?рити в ?снування Бога. А другим, коли я вже наблизився до християнства, було зрозум?ння, що сама в?ра в Бога не вчиня? людину християнином, адже можна стати мусульманином чи юде?м.

Те, що мене конкретно привело до християнства, стало усв?домлення того, що Христове Воскрес?ння в?дбулось буквально. Чим б?льше вдивля?мось у под?ю Пасхи, дедал? б?льше сприйма?мо, що це була рац?ональна под?я, г?дна ?снування. В мо?й книжц? «Неспод?ваний шлях» я пишу, що католицтво ? позиц??ю «за замовчуванням» стосовно християнства. Тобто, якщо хтось ? християнином, то повинен мати дуже вагому причину, щоб не бути католиком. Переважно аргументи проти католицтва включають у соб? питання авторитету, нав’язування того, в що ма?мо в?рити, питання першост? Папи, спов?д? тощо. У сво?й книжц? я розглянув кожне з цих питань, але, щиро кажучи, я вважаю, що католицьке в?ровчення ? найб?льш правильним ? найрац?ональн?шим. ? нав?ть, якщо би католицьке в?ровчення вм?щувало в соб? якусь помилку, це не переконало би мене в тому, щоб не ставати католиком. Признаюсь, що мен? було потр?бно знайти серйозн? аргументи проти католицтва, але я не зм?г ?х знайти. ? н?коли, н?коли, н? одн??? мит? я не пошкодував за сво? р?шення.

Одного разу ви сказали, що на вашу думку чимало буддист?в зах?дного св?ту в глибин? свого серця ще й дал? залишаються християнами. Що ви ма?те на уваз?? – спитав журнал?ст.

В?домий англ?йський мислитель, письменник ? журнал?ст Честертон одного разу ствердив, що християни, як? приймають некатолицьк? рел?г??, не здатн? прийняти ?х повн?стю, але, насправд?, т?льки позбавляють християнство того, що ?м не подоба?ться. Наприклад, чимало буддист?в, що походять з християнства, не практикують буддизм так, як традиц?йн? буддистськ? сп?льноти, але в д?йсност? т?льки позбавляють християнство Бога та зв?льняють його в?д тих елемент?в, як? в них викликають труднощ?.

На питання чи переб?льшене надм?рне наголошення на догмах може перешкоджати ?нтелектуальн?й д?яльност? Церкви, Пол В?льямс в?дпов?в, що все, що ? надм?рним у чомусь, ? шк?дливим, але стосовно католицьких догм в?н вважа?, що потр?бно б?льше наполягати на католицькому в?ровченн?, бо в наш час люди не зовс?м ясно розум?ють вчення Церкви. Я хот?в би бачити б?льше зусиль, аби ч?тк?ше розкрити те, чого навча? Церква, й задля самого вчення, й задля його краси та рац?ональност?. Зрештою, якщо б ?снували  реч?, необх?дн? для мого спас?ння, а я про них не знав, то я бажав би, щоб Церква мен? про це розпов?ла, аби переконатись, що я все добре зрозум?в.

Протягом двох тисяч рок?в Церква дала нам ясн? вказ?вки щодо того, що можемо досл?дити з критичним духом, а чого не можемо. Одн??ю з речей, як? привабили мене до католицтва, була його рац?ональн?сть. Церква не просить нас приглушити сво? критичн? зд?бност?, але правильно ?х вживати. Церква да? нам ч?тк? директиви щодо того, як ?х вживати та якими ? меж?, яких не можемо переступити. Адже ?снують деяк? ?стини, як? не зможемо збагнути без допомоги Об’явлення та навчання Церкви.

Чи ви вважа?те, що серед людей взагал? ?сну? велике рел?г?йне незнання? – поц?кавився журнал?ст.

На мою думку, так воно ?! Незнання поширене поза церковною сферою, але, на жаль, також ? в сам?й Церкв?. Ми повинн? зрозум?ти, що Церква дивиться на св?т у зовс?м ?накший спос?б в?д того, як це робить св?тський св?т, тому ?? бачення св?ту не може зб?гатись ?з св?тською ментальн?стю. Оск?льки люди поза Церквою не можуть зрозум?ти ?? ментальност?, ан? того, чому вона п?дтверджу? те, чого навча?. Тому бачимо, що мас-мед?а весь час розгляда? життя Церкви за св?тськими параметрами. Це бентежить, але саме так воно ?. Але ще б?льше занепокою?, коли таких знань не вистача? людям, як? ? членами Церкви, що св?дчить про те, що Церква повинна виховувати сво?х в?рних, аби вони змогли в?дкрити лог?ку через вивчення того, що вона навча?, бо в певних сферах нам важко радикально в?др?знятися в?д св?тсько? ментальност?.

Ви залишили буддизм, що ? рел?г??ю без Бога. А тепер чим В?н ? для вас, ви розвива?те особист? стосунки з Господом?

Для мене Господь, насамперед, ? Творцем. Тому мо? стосунки з Ним сповнен? глибоко? вдячност? за те, що В?н мене створив, що дав мен? прив?лей стати католиком ? за все добро, отримане в?д Нього. Вдячн?сть повинна стати нев?д’?мною частиною нашого життя. Бога не можемо п?знати сво?ми власними зусиллями, кр?м того факту, що В?н ? нашим Творцем ? всього ?ншого, що означа? ця ?стина. З Об’явлення можемо зрозум?ти ще багато ?ншого, наприклад, про Три?диного Бога. П?зна?мо ?суса Христа завдяки Святому Писанню та Священн?й Традиц??. Христос ? ?стинним Богом, об’явленим людству. По-справжньому ? захоплюючим те, що за божественною благодаттю можемо розвивати стосунки з Богом як з дорогою нам Особою.

Хочу додати, що чим б?льше я прагнув зб?льшити сво? стосунки з Христом, тим б?льше я в?дчував любов до Його й нашо? Матер?, Пречисто? Д?ви Мар??. З причини мого англ?канського походження, мен? потр?бно було зрозум?ти суть набожн?сть до Пресвято? Богородиц? ? це стало для мене дуже важливим.

На питання, чи в сучасному сусп?льств? важко говорити про Бога, Пол В?льямс в?дпов?в:

Я особисто так не вважаю. Проблема поляга? в тому, що багато людей говорять ? пишуть про Бога, але без будь-яких реальних знань про  Нього, таким чином, виявляючи, що Його не знають. Можливо, дехто бо?ться прилюдно виявляти свою в?ру в Христа, побоюючись негативних насл?дк?в для сво?? кар’?ри. Це дуже сумно, бо ми повинн? бути готовими виявити себе й заплатити будь-яку ц?ну за те, в що ми в?римо. Ми не можемо обмежувати Бога т?льки нашою внутр?шньою сферою особистого досв?ду.  Таким чином «трима?мо» Бога т?льки для себе. Однак, ?снують також ? ?нш?, як?, можливо, забагато говорять про Бога. ?нод?, це також може бути шк?дливим для християнсько? в?ри.

На вашу думку, як Церква повинна ставитись до нових церковних рух?в, зокрема тих, що черпають натхнення ?з сх?дних рел?г?й? – поставив запитання журнал?ст «Посланця святого Антон?я».

Це дуже важливе питання. Йдеться про те, як формувати в?рних, щоб вони вм?ли ор??нтуватись у небезпеках руху New Age та сх?дних рел?г?й, адже ?хн? вчення зовс?м в?дм?нне в?д християнського. В минулому деяк? люди з добрим нам?ром намагалися знайти сп?льний шлях з такими новими рухами й, таким чином, зменшували або, ?нод?,  сплутували доктринальн? в?дм?нност? м?ж такими рухами й християнством.

Церква повинна ефективн?ше представити красу й рац?ональн?сть католицько? в?ри. Вона повинна допомогти людям, показуючи, що те, що вони намагаються знайти в ?нших рел?г?ях, можна знайти в повнот? католицько? в?ри.