50 навернень: ?сраель Золл?
с. Л?д?я Короткова, ЧСВВ - Ватикан
У трет?й передач? з рубрики про 50 навернень до католицько? в?ри, в як?й з?брано з?брано розпов?д? про шлях в?ри визнавц?в р?зних рел?г?й та в?роспов?дань, розпов?мо про шлях до Христа ?сраеля Золл?, головного рабина Риму в часи Друго? св?тово? в?йни, великого знавця Б?бл?? та професора к?лькох ун?верситет?в, визначного рел?г?йного д?яча юда?зму, а пот?м – католицтва.
Його ?м’я та незвичайний житт?вий шлях добре в?дом? в св?т?, йому присвячено багато статей, про нього написан? книжки. Але м?сце, де в?н народився ? де пройшла його молод?сть, пода?ться, переважно, досить заплутано. Тому варто про це поговорити докладн?ше.
?сраель Золлер (а саме таким було його пр?звище, яке згодом п?сля прийняття ?тал?йського громадянства набуло ?тал?йського звучання Золл?), народився 1881 року в м?ст? Броди в заможн?й ?врейськ?й с?м’?, представники яко? протягом чотирьох стор?ч були рабинами. В цьому м?стечку, приблизно 100 к?лометр?в в?д Львова, пройшло його дитинство та молод?сть. П?сля навчання у льв?вському ун?верситет?, 1904 року в?н пере?хав на навчання до В?дня, пот?м до Флоренц??, а згодом до Тр??сте. В ?тал?? в?н прожив основну частину свого життя. 1920 року ?сраель Золл?, якому було т?льки 39 рок?в, став рабином Тр??сте. 1927-1938 року був професором древньо?врейсько? мови в ун?верситет? в Паду?. 1940 року став головним рабином римсько? синагоги, очоливши ?врейську сп?льноту п?д час рок?в жорстокого пересл?дування нацистами.
У 1943 роц? Рим окупували н?мецьк? в?йська. Начальник н?мецько? пол?ц?? Капплер, загрозивши депортац??ю, зажадав у 24-годинний строк передати йому 50 кг золота. Першим у списку депортованих був головний рабин Золл?. До зак?нчення терм?ну ультиматуму ?врейськ?й громад? вдалось з?брати лише 35 кг, що змусило Золл? в розпач? звернутись за допомогою до Ватикану. Переодягнувшись арх?тектором, йому вдалось зустр?тись з Державним Секретарем Святого Престолу, кажучи: «Новий Зав?т (Церква) не може залишити Старий Зав?т (?врейську громаду)». Державний Секретар негайно пов?домив Папу П?я Х?? ? наступного дня ?сраель Золл? мав можлив?сть особисто подякувати за допомогу – католицьк? орган?зац?? та парохи зум?ли з?брати ще 15 кг золота. Але це не зупинило план депортац?? нацистами та ?хн?ми сп?льниками: 2000 римських ?вре?в були в?дправлен? в н?мецьк? концтабори.
Золл? бачив, що п?д час Друго? св?тово? в?йни католицьк? священики, ризикуючи життям, рятували ?вре?в, як християни, натхнен? Святим Духом, в?ддавали життя за ближн?х. За оф?ц?йними даними ?врейсько? громади, пряме втручання Папи П?я XII проти расово? пол?тики Третього рейху врятувало щонайменше 850 000 ?вре?в. ?вре?в переховували звичайн? католицьк? с?м'?, ?х захищали ст?ни Ватикану, л?тньо? в?лли Папи в Кастель ?андольфо, сем?нар?й та монастир?в. Життя рабина Зол? було п?д загрозою ? в?н отримав притулок у Ватикан?, де також зустр?чався з Папою. В липн? 1944 р. в римськ?й синагоз? в?дбулася урочиста церемон?я, п?д час яко? Золл? висловив свою вдячн?сть Пап? за допомогу, надану ?вреям п?д час пересл?дувань. А особиста зустр?ч з? Свят?шим Отцем стала вир?шальною в процес? навернення ?сраеля Золл? до католицько? в?ри.
В серпн? 1944 року, п?д час святкування в римськ?й синагоз? Йом К?пур (дня в?дкуплення та судного дня, одного з головних ?врейських свят) в?н мав неспод?ване об'явлення. П?зн?ше Золл? описав, що т??? мит? в?н в?дчув, як його душу заполонив туман, в?н немов втратив зв'язок з ус?м, що його оточувало. Неспод?вано перед його духовними очима з'явився Христос у б?лому одяз?, а його самого огорнув великий мир ? спок?й. В глибин? серця ?сраель Золл? почув ?сусов? слова: «Ти тут востанн?. В?дтепер ?деш за мною». ? у серц? в?дразу в?дпов?в: «Ам?нь! Ам?нь! Нехай так буде. Так повннно бути». П?зн?ше його дружина призналась, що бачила як Христос у б?лому одяз?, благословляючи, поклав на нього руки. Також ? донька М?р?ям сказала батьков?: «Ц??? ноч? мен? приснився ?сус, одягнений в б?ле».
Божий поклик не можна в?дкинути
У сво?х «Спогадах» ?сраель Золл? написав, що не можна нехтувати Божим покликом – якщо Господь кличе, треба Йому в?дпов?сти. В цьому нема? н?чого заздалег?дь задуманого чи приготованого, адже людина не вибира? мит? свого навернення, але прийма? Божий поклик. Не залиша?ться н?чого ?ншого, як в?дпов?сти послухом.
Перш, н?ж зробити формальне прохання прийняти його до Католицько? Церкви, в?н звернувся до католицького священика з просьбою навчити його християнсько? доктрини. Шлях навернення колишнього Головного Рабина Риму завершився 13 лютого 1945 року, коли в?н був охрищений в римськ?й базил?ц? Свято? Мар?? Ангельсько? (Santa Maria degli Angeli), прийнявши при хрищенн? ?м’я Еуджен?о на знак вдячност? Пап? П?ю Х??, адже таким було його хресне ?м’я. З ним охристилась ? дружина Емма, додавши до свого ?мен? ?м’я Мар?я на честь Пресвято? Богородиц?. Наступного дня з рук о. Паоло Децци, ректора Папського Григор?анського Ун?верситету, вони отримали перше Причастя, а незабаром Святе Та?нство Миропомазання. ?хня дочка М?р?ям, щоб краще приготуватись, прийняла хрищення через р?к.
З наверненням Золл? втратив вс? прив?ле? й можлив?сть утримувати с?м’ю, опинившись у крайн?й б?дност?. Монсеньйор Тралья, що уд?лив ?м хрищення, розпов?в, що того вечора родина Золл? нав?ть не мала що ?сти ? в?н сам дав ?м трохи грошей. Сам Золл? признався, що коли з дружиною прийняв християнство, втратив усе, що мав.
Через п'ятнадцять дн?в, 4 березня 1945 року, в?н мав зустр?ч з Папою П??м Х??, щоб виразити йому свою в?ддан?сть як новий син католицько? Церкви. Похилого в?ку, страждаючий ? б?дний, в?н був щасливий жити повним християнським життям, в непохитн?й впевненост? в ?стинност? католицтва.
Дальш?й розпов?д? про навернення до католицтва колишнього головного рабина Риму ?сраеля Золл? буде присвячена наша наступна передача.