50 навернень: Френс?с Дж. Бекв?т
с. Л?д?я Короткова, СНДМ
Сьогодн?шня розпов?дь про навернення до католицтва американського ф?лософа та богослова Френс?са Дж. Бекв?та. В?н був професором в Бейлорському ун?верситет? в м?ст? Уейко в штат? Техас у США, найб?льшому й найстаршому баптистському ун?верситет? в св?т?. 5 травня 2007 року в?н зв?льнився з посади голови ?вангельського богословського товариства, що склада?ться з 43000 теолог?в-протестант?в. А тиждень перед тим його поновно прийняли до Католицько? Церкви п?д час церемон?? в храм? м?ста Беллм?д. В?н належав до ?вангельсько? Церкви понад 32 роки, а тепер ? параф?янином католицького храму св. Йосифа в Беллм?д?. Св?й духовний досв?д в?н описав в книз? «Повернення до Риму: спов?дь ?вангельського католика».
Доктор Бекв?т ? фах?вцем у християнськ?й ф?лософ??, соц?альн?й етиц?, б?оетиц?, стосунках держави з Церквами. В?н ? автором численних книжок, зокрема висв?тлюючи моральн? та юридичн? питання в боротьб? проти аборту та на захист життя.
Френс?с Бекв?т народився в католицьк?й родин? 1960 року в Лас-Вегас?, де з усп?хом Невадський ун?верситет, а згодом у католицькому ун?верситет? у Фордгам?, яким керують оо. ?зу?ти, захистив докторський ступ?нь з ф?лософ??. Пот?м в?н залишив католицьку Церкву й перейшов до баптистсько?, продовжуючи навчання ще в дек?лькох ун?верситетах християн-баптист?в, отримавши науков? ступен? з апологетики та юриспруденц??. Бекв?т був професором у дек?лькох ун?верситетах, його обради головою орган?зац?? протестантських богослов?в, в?н був членом Ком?тету ф?лософ?? та права.
Др. Бекв?т визна?, що протягом багатьох рок?в под?ляв вчення Март?на Лютера, засновника Реформаторського Руху, в?д якого почалась ?вангельська Лютеранська Церква, а також ?нших л?дер?в протестантсько? реформи ХV? стор?ччя, як? визнавали т?льки авторитет Б?бл??, повн?стю в?дкидаючи ц?нн?сть Священно? Традиц?? та вчительського уряду Церкви. Однак, коли в?н почав глибше вивчати вчення перших богослов?в Церкви, в?домих як Отц? Церкви, то почав наново наближатись до католицтва.
Френс?с призна?ться, що його надзвичайно вразили книги кардинала Йозефа Ратц?н?ера, п?зн?шого Папа Венедикта ХV?, особливо, коли в?н глибоко вивчив його книгу: «В?ра ? терпим?сть». На нього зробила великий вплив Сп?льна Декларац?я про Доктрину виправдання, п?дписана 1999 року Всесв?тньою Лютеранською Федерац??ю та Католицькою Церквою, до яко? 2006 року при?дналась Всесв?тня Рада Методист?в. Ця декларац?я поклала край в?ковим диспутам м?ж католиками й лютеранами щодо фундаментальних ?стин доктрини про виправдання, що була в центр? Реформац??. Ц? протир?ччя стосувались питання того, як Бог виправдову? людину – т?льки в?рою (як стверджував Март?н Лютер) або в?рою й добрими справами (як вчить Католицька Церква).
Замислившись над фактом, що коли причиною появи Протестантсько? Реформи була дискус?я щодо виправдання, то тепер, коли ц??? проблеми б?льше не ?снувало, в?н зрозум?в, що не ма? жодно? переконливо? причини, аби бути протестантом, отже, було би помилкою не повернутись до католицько? Церкви. Незважаючи на це, в?н каже, що в?дчува? себе ?вангеликом ?, одночасно, б?льше не вважа? себе протестантом. В?н переконаний, що перв?сна Церква була вселенською, а не протестантською, ? спос?б, в який Католицька Церква ставиться до доктрини виправдання, ? насправд? б?бл?йним й ?сторично правильн?шим. Бекв?т стверджу?, що протестанти часто в помилковий спос?б розум?ють церковну доктрину.
В?н призна?ться, що був шокований, як поставились до його в?дмови та поновного повернення до Католицько? Церкви. В?н письмово звернувся до Виконавчого ком?тету ?вангельського Богословського Товариства, не бажаючи в?дкривати публ?чну дискус?ю, але був вражений ворожим наставленням з боку ?вангелик?в. Його веб-сайт пост?йно атакують, часто в образливий спос?б, критикуючи за крок, який в?н зробив.
Вивчаючи твори Отц?в Церкви, Бекв?т знайшов у них чимало вчення, яке навча? Католицька Церква, а в?дкидають ?вангелики, як, наприклад, д?йсну присутн?сть Христа в Пресвят?й ?вхарист??, хрищення д?тей, апостольську спадко?мн?сть та багато ?ншого. Професор Бекв?т п?дкреслю?, що т? ?стини в?ри, як? були знехтуван? протестантами, мають глибоке об?рунтування й до початку Реформац?? н?ким не спростовувалися. А зв?дси вит?ка?, що вих?дною точкою для вс?х християн, як ? ран?ше ? католицька в?ра. Щоб залишатися протестантом, необх?дно мати по-справжньому сильн? аргументи, яких (тут професор Бекв?т спира?ться на власний досв?д сп?лкування з багатьма протестантами р?зних конфес?й) б?льш?сть в?руючих-некатолик?в не мають ? н?коли не мали. В?н зрозум?в, що й дал? в?дкидати католицьку Церкву означало би в?дкидати ту Церкву, яку заснував Сам Христос.
У книжц? «Повернення до Риму: спов?дь ?вангельського католика» в?н написав: «?, насправд?, якщо б я наново повернувся до Церкви та прийняв Свят? Та?нства, то н?чого би не втратив, бо й дал? залишився би Христовим учнем ? в?рив би у все, що спов?ду? Вселенська Церква, в що, зрештою, завжди в?рив. ? якщо Церква ма? рац?ю щодо сво?? ?дентичност? та Святих Та?нств, то я отримаю благодат?, як? не зможу отримати ?ншим способом».
У березн? 2007 року ц? думки привели Френс?с Бекв?та з дружиною до зустр?ч? з католицьким священиком, щоб обговорити св?й нам?р ув?йти в повну сп?льн?сть з Церквою. Вони почали в?дв?дувати курс католицько? доктрини та катехизи для дорослих.
Коли професора Бекв?та запитали, чого можуть навчитись одн? в?д одних католики та ?вангельськ? християни, в?н в?дпов?в: «Це можлив?сть до вза?мозбагачення. Я в?рю, що католики можуть навчитись в?д ?вангельських протестант?в як молитись, навчати та наводити доктринальн? докази, адже католики часто т?льки спираються на церковний авторитет. ?вангелики, в свою чергу, можуть навчитись в?д католик?в, що католицтво – це ?сторична в?ра, яка не зникла з лиця земл? м?ж ?? та ХV? стор?ччям. Чимало з того, що ?вангелики вважають вигадками католик?в, ма? сво? глибоке ?сторичне кор?ння. Очевидно, т?льки це не перекона? жодного протестанта, який не вважатиме це твердження справжн?м. Але може допомогти йому оц?нити той факт, що т? ж сам? християни, як? сформували б?бл?йн? канони, також в?рили в д?йсну присутн?сть Христа в Пресвят?й ?вхарист??, в чистилище, заступництво святих ? у в?дпусти. Якщо ц? християни, що знали Б?бл?ю б?льше, н?ж ми, не вважали це практики та в?рування неб?бл?йними, то це означа?, що ?х не можна просто усунути т?льки тому, що вони чуж? протестантському досв?дов?».
Френс?с Дж. Бекв?т наголошу?, що в численних католицьких параф?ях, на жаль, не пропонують в?руючим як?сного пропов?дування та богословсько? науки, як це зустр?немо в кращих протестантських сп?льнотах. Це повинно заохотити католик?в серйозн?ше ставитись до ?вангел?зац?? на вс?х р?внях, готуючи в?рних вм?ти виходити назустр?ч св?тов?, несприйнятливому до християнського погляду на життя.
