杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

День незалежност? сьогодн? в Укра?н? сприйма?ться саме як день нац?онально? ?дност?, який веде до народження сп?льного соц?ального проекту розвитку Укра?ни. Про це в ?нтерв’ю для ватиканський мед?а розпов?в Блаженн?ший Святослав, Глава ? Отець Укра?нсько? Греко-Католицько? Церкви. Напередодн? в?дзначення 34-? р?чниц? в?дновлення укра?нсько? незалежност? ми посп?лкувалися з ним, щоб запитати про те, якою в?н бачить роль Церкви в пер?од сусп?льних зм?н ? випробувань, ? про над?? укра?нського народу, який вкотре в?дзнача? головне державне свято в умовах во?нного лихол?ття.

Ваше Блаженство, до 1989 року Укра?нська Греко-Католицька Церква перебувала у п?дп?лл?. Як зм?нилася ?? роль з в?дновленням незалежност? Укра?ни в 1991 роц??

Не т?льки в часи п?дп?лля за час?в Радянського Союзу, але й ран?ше, коли укра?нський народ, хоч ? жив на сво?й земл?, але належав до р?зних сус?дських державних утворень ? не мав власно? держави, Церква була ?диною соц?альною структурою, яка представляла укра?нський народ. Це було ч?тко видно ? в Реч? Посполит?й, ? в Австр?йськ?й ?мпер??, ? в Рос?йськ?й ?мпер??, ? в Друг?й Польськ?й Республ?ц?. Часто Церква була в сусп?льств? ?диним голосом укра?нського народу, який його захищав, ? часом виконувала функц??, як? зазвичай викону? держава в справ? захисту прав перес?чних громадян. Тому Греко-Католицька Церква н?коли не була державною церквою, але, представляючи народ у р?зних державних утвореннях, вона, звичайно, п?дтримувала бажання народу створити власну державу. Адже Церква чекала на час, коли нарешт? зможе передати ц? громадянськ? обов'язки держав? укра?нського народу. Отже, Церква в?д?грала дуже важливу роль в ?стор??. Але особливо в пер?од, коли розпадався Радянський Союз ? нарешт? почала ?снувати незалежна укра?нська держава, яка дедал? б?льше наповнювалася конкретним зм?стом, Церква вт?лювала основи соц?ально? доктрини Церкви, тобто т? основи, зг?дно з якими в сусп?льств? незалежно? держави необх?дно захищати г?дн?сть кожно? людини, сприяти розвитку почуття в?дпов?дальност?, почуття сп?льного блага, а також почуття власно? ?дентичност?. Пот?м у 90-х роках Церква в Укра?н? в?д?грала фундаментальну роль у трансформац?? пострадянського сусп?льства: в?д постколон?ального сусп?льства до демократичного. Вона справд? виконала роль Mater et magistra, матер? ? виховательки свого народу.

У нед?лю, 24 серпня, коли в Укра?н? в?дзначають День незалежност?, виповню?ться р?вно три з половиною роки з початку повномасштабного вторгнення Рос??. У цей траг?чний пер?од Церква в Укра?н? пост?йно була поруч ?з народом, надаючи гуман?тарну та духовну допомогу. Що, на Вашу думку, Церква сама винесла з цього досв?ду?

Ми отримали багато урок?в, але, можливо, нам потр?бно трохи часу, щоб осмислити ц? под??, як? шокували кожного укра?нця, коли почалася в?йна. Однак уже зараз ми можемо говорити про деяк? дуже важлив? явища. По-перше, ми стали св?дками формування нового громадянського та пол?тичного сусп?льства в Укра?н?. М?й попередник Любомир Гузар казав, що под?л в Укра?н? в?дбува?ться не за мовою, якою люди розмовляють, чи за етн?чною, нац?ональною або конфес?йною приналежн?стю, а м?ж тими, хто любить Укра?ну, ? тими, хто ?? ненавидить. Це стало очевидним одразу, коли почалася ця в?йна. Тому це широкомасштабне вторгнення сприяло утвердженню ?дентичност? нашого народу. ? ще одне дуже ц?каве явище: ця нова ?дентичн?сть ? ?нклюзивною ?дентичн?стю. Тобто, сьогодн? укра?нцями вважають себе не т?льки т?, хто належить до укра?нсько? нац?? за етн?чною приналежн?стю, культурою, мовою, а й ус?, хто захища? незалежну Укра?ну, наприклад, ?вре?, мусульмани р?зних нац?ональностей; укра?нц?, рос?яни, поляки, угорц?, гагаузи, греки... – вс?, хто сьогодн? живе в Укра?н?, захищають свою батьк?вщину ? формують укра?нську ?дентичн?сть ?нклюзивним чином. Н?коли не говорилося ? н?коли не буде говоритися в майбутньому “Укра?на для укра?нц?в”. Н?хто не потребу?, щоб хтось захищав права етн?чних або рел?г?йних меншин в Укра?н? з-за кордону. Ця ?нклюзивна ?дентичн?сть також вплива? на д?яльн?сть ? функц?онування християнських Церков в Укра?н?. Наприклад, гуман?тарну допомогу, соц?альне служ?ння Церкви ми зд?йсню?мо на користь ус?х. Н?коли в греко-католицьк?й параф?? не запитують тих, хто приходить по допомогу: “До яко? Церкви ти належиш? Яко? ти нац?ональност??”. Ця сол?дарн?сть, яка завжди мала сво? п?д?рунтя в християнськ?й ?дентичност?, сьогодн? ? явищем, яке охоплю? вс?х ? ? справд? запорукою ст?йкост? Укра?ни та нашо? здатност? протистояти цим дуже сильним атакам ззовн?. В ?стор?? завжди трапля?ться так, що народ ста? б?льш згуртованим, коли пережива? сп?льний досв?д. Ця в?йна ? сп?льним досв?дом, тому що рос?йська ракета не розр?зня? м?ж православними ? католиками, м?ж християнами, мусульманами чи ?вреями – ми вс? однаково як люди несемо рани в?йни, ? вс? ми потребу?мо зц?лення цих ран. Цей сп?льний досв?д – хоч ? траг?чний – дав укра?нськ?й нац?? можлив?сть зростати в ?дност?. День незалежност? сьогодн? сприйма?ться в Укра?н? саме як день нац?онально? ?дност?, який веде до народження сп?льного соц?ального проекту розвитку Укра?ни, Укра?ни п?сля в?йни, Укра?ни, яка, безсумн?вно, буде сильн?шою з ч?тк?шою ?дентичн?стю, утвердженою через цю трагед?ю, але також ? справд? ?вропейською ?дентичн?стю.

Ваше Блаженство, що Ви би хот?ли сказати про останн? м?жнародн? зусилля, спрямован? на припинення в?йни в Укра?н??

Я можу говорити також в?д ?мен? простих, звичайних людей. Справд?, ? велика над?я, що нарешт? ц? м?жнародн? зусилля, нав?ть на найвищому р?вн? м?жнародно? сп?льноти, зможуть зупинити цю сл?пу ? безглузду в?йну. Коли кажуть, що в?йна ? «безглуздою», то це д?йсно так. Та для укра?нського народу захищатися сьогодн? – це справд? питання життя ? смерт?. Але коли до суто в?йськового захисту додаються ?нш? зусилля – дипломатичн?, а також економ?чн? – ми ста?мо дедал? б?льше здатними чинити оп?р ? захищатися. Кр?м того, прост? люди в?дчувають, що в останн? роки, особливо з початку в?йни, ми н?коли ще не бачили такого сильного тиску на Рос?ю на м?жнародному р?вн?, щоб вона припинила вбивати укра?нц?в. Цього тижня ми побачили, як ус? л?дери ?вропейських кра?н об'?дналися з нашим президентом ? прибули до Вашингтона, щоб п?дтримати гарант?? безпеки укра?нсько? держави. Це дало нам зрозум?ти, що ми вже ? частиною ?вропейсько? ментальност?, ? ?вропейськ? л?дери бачать Укра?ну як частину культурного, економ?чного континенту. Але Укра?на також ? т??ю кра?ною, яка в майбутньому забезпечить безпеку кордон?в ?вропейських кра?н. Тобто Укра?на вже ? частиною ?вропейського простору, ? саме зараз в Укра?н? вир?шу?ться майбутн? об'?днано? ?вропи.

Ми все ще перебува?мо в Юв?лейному роц?, присвяченому над?? ? зна?мо, що над?я – це не просто оптим?зм. Яка основа над??, яку Церква покликана дарувати укра?нському сусп?льству в цей траг?чний пер?од його ?стор???

До вс?х цих людських зусиль, включаючи т?, що зд?йснюються на високому м?жнародному р?вн?, ми, християни, завжди дода?мо те, що становить нев?д’?мну частину нашо? християнсько? ?дентичност?: нашу молитву ? в?ру в Бога. Ми не поклада?мося лише на людськ? зд?бност? ? сили, але ми в?дчува?мо, що Господь, божественна сила, сьогодн? проявля?ться в зраненому народ?, але ? також основою ? остаточною метою християнсько? над??. Ми над??мося на Бога, ? той, хто над??ться на Бога, н?коли не буде засоромлений. Ця християнська над?я набагато над?йн?ша за людськ? угоди чи домовленост?, як? можуть гарантувати багато речей. Тому Укра?на молиться. В?ра в Бога оновлю? наш? людськ? спроможност?, особливо здатн?сть робити добро. Я хот?в би знову нагадати слова мого попередника Любомира Гузара, який казав, що коли ми робимо добро, то ми дуже сильн?. Кожен, хто сьогодн? хоче в?дчути свою здатн?сть бути сильним, може це зробити, чинячи добро для тих, хто цього потребу?, для свого народу, сво?? держави. Чинити добро означа? також перемагати втому, це означа? справд? в?днайти т? людськ? та християнськ? сили, як? ми носимо в соб?. Тому до цих суто людських зусиль укра?нський народ долуча? християнську над?ю, яка не розчарову?.

Чи хот?ли б Ви додати ще щось?

Користуючись нагодою, хочу подякувати, насамперед, ?вропейським народам, як? дедал? б?льше розум?ють, що все, що сьогодн? в?дбува?ться в Укра?н?, стосу?ться також ?хн?х сусп?льств, а також ?хн?х Церков, ?хн?х проект?в щодо безпечно? ?вропи, ?вропи, в як?й пану? мир, ?вропи культури та розвитку, спрямованого в майбутн?. Я також хот?в би подякувати християнам ?вропи та всього св?ту, тому що ми д?йсно в?дчува?мо велику сол?дарн?сть м?сцевих Церков усього св?ту. Я часто отримую листи сол?дарност?. Останн?м часом ми також отримали лист з Латинсько? Америки в?д Бразильсько? ?пископсько? конференц??, а також в?д некатолицьких Церков, зокрема, в?д православних ? протестант?в. Тому я дякую вс?м християнам св?ту, вс?м людям добро? вол?, як? виявляють нам свою прихильн?сть, свою сол?дарн?сть також у дуже конкретний ? в?дчутний спос?б, беручи участь у р?зних гуман?тарних проектах для п?дтримки Укра?ни, а також для майбутньо? в?дбудови нашо? кра?ни. Ми вдячн? вс?м за молитви, бо зна?мо, що молитва – це справд? неймов?рна сила, яка п?дтриму? нас, допомага? нам жити в цих драматичних умовах.