Владика Борис ?удзяк: нема? обставин, в яких не можна жити духовно
Св?тлана Духович – Ватикан
«Церква ма? бути присутньою, як? б не були обставини», – зазначив Ф?ладельф?йський Митрополит УГКЦ владика Борис ?удзяк в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану-Vatican News, яке ми записали п?сля завершення Синоду ?пископ?в УГКЦ, що проходив у Рим? в?д 30 червня до 10 липня 2025 року. Окр?м душпастирсько? оп?ки родин в час в?йни, що було темою цьогор?чного Синоду, ми говорили також про п?дтримку укра?нського народу з боку Папи Лева XIV, про вплив в?йни на працю синоду та про важлив?сть черпати натхнення ? методи ?з само? сутност? Церкви, в центр? яко? – сопричастя, для того, щоби в?дпов?дати на виклики сьогодення.
Владико Борисе, останн?ми тижнями у Ватикан? ? в Рим? Укра?нська Греко-Католицька Церква провела важлив? для не? под??: прощу з нагоди Юв?лейного року 28 червня ? Синод ?пископ?в, який в?дбувся в?д 30 червня до 10 липня. Значущим ? той факт, що Папа Лев XIV п?д час цих под?й виявив особливу увагу як до Церкви, так ? до Синоду УГКЦ. Яке значення ма? для Вас особисто ця увага Свят?шого Отця?
В час в?йни, ? зрештою, нав?ть якщо би не було в?йни, ?пископське служ?ння ? життя кожного християнина ма? поважн? виклики. ? знати, що ?пископ Риму ? разом з нами, розум?? те, що ми пережива?мо, ? також благодаттю, яка Йому дана, переда? нам заохоту ? певн? напрямн?, ма? велике духовне значення. Це новий Папа, в?н звика? до сво?? рол?, а св?т п?зна? його. Ми бачимо у ньому добру людину, людину, яка слуха?. Це людина, яка, можливо, ? маломовною. Бо, наприклад, наша зустр?ч з Папою тривала двадцять хвилин. Там не було н?чого зайвого, ? це при тому, що кожен з нас мав нагоду до нього п?д?йти ? прив?татися особисто. ? цей Папа в перш? дн?, в сво?му першому слов? з нагоди нед?льно? молитви “Царице Неба” [ред. 11 травня 2025 р.] говорив про нас, про наш народ, нашу Церкву, про страждання, як? спричиня? ця несправедлива в?йна. В?н зустр?чався вже два рази з Президентом Укра?ни. Це був перший глава держави, з яким Папа зустр?вся. Першою телефонною розмовою з главою держави була розмова з Президентом Зеленським. Отже, Укра?на, наша Церква, наш ?пископат, наш Синод, наш народ в цьому короткому час? отримав особливу увагу ? дуже точн? слова. Варто також зазначити, що в першому тижн? свого служ?ння Папа Лев прийняв на особист?й ауд??нц?? Блаженн?шого Святослава, який розказав йому, що в?дбува?ться в Укра?н?, що переживають люди, як це вигляда?, як це переживають ?пископи, священники, як? стараються бути з людьми. ? в тих перших днях доля Укра?ни ? терп?ння укра?нц?в були в центр? уваги нового Вселенського Архи?рея.
Синод, який нещодавно завершився в Рим?, – це вже четвертий Синод п?д час повномасштабно? в?йни в Укра?н?. Яким чином в?йна вплива? на суб'?ктивне переживання Синоду ? на його переб?г?
Синод склада?ться з ?пископ?в, а ?пископи – це люди. Наш? ?пископи в Укра?н? на чол? з Блаженн?шим ? п?д пост?йною загрозою, зокрема в Харков?, в Ки?в?, Запор?жж?, в Одес?, на Донбас?, але також в ?нших частинах Укра?ни. Ми зна?мо, що останн?м часом атаки згущаються. ? кожен ?пископ це пережива?. Ми також пережива?мо, бо ми к?лька раз?в на день дивимося, чи укра?нц? жив?, що сталося, яке зв?рство придумали на сьогодн?шн?й день. Отже, вс? це переживають. Але я хот?в би п?дкреслити, що я вражений ? духовно натхнений поставою Блаженн?шого ? наших ?пископ?в з Укра?ни. Вони ? на м?сц?, вони ? з людьми, вони ?х супроводжують. Так само ? священники наш?. Наша церковна структура ? одною з найб?льш над?йних мереж розповсюдження гуман?тарно? допомоги. Кар?тас Укра?нсько? Греко -Католицько? Церкви, але також ? Римо-Католицько? Церкви, дуже ефективно працюють. ? наша Церква також говорить на весь св?т через мережу католицького сопричастя. Отже, у цей дуже важкий час в?дчува?ться сол?дарн?сть, а терп?ння ? небезпека заставля? ?пископ?в, в?рних ?, мабуть, вс?х людей, задумуватися над глибокими питаннями, бо питання життя ? смерт? ? щоденним, ? багато другорядних питань ? якихось поверхневих погляд?в в?дсува?ться наб?к. ?ншими словами, атмосфера ?нтенсивна, в?дчува?ться втома. Тут, в Рим?, принаймн? у перший тиждень Синоду, стояла дуже гостра спека, до 40 градус?в. Це також мало св?й вплив, бо не вс? владики мали кондиц?онери в к?мнатах. Так що це також був час певного духовного подвигу. Вранц? ? ввечер? ми мали сп?льн? богослуж?ння. Була наука в?д отця Тараса Баб?я – дуже гарн? щоденн? пропов?д? про родину, бо це була головна тема цього Синоду. ? ми бачимо, що Господь нас благословля?. Це був добрий Синод. Блаженн?ший провадить Синод у дуже впорядкований спос?б, без якихось зайвих зап?знень. З другого боку, був час ? нагода висловитися, послухати р?зних оч?льник?в ватиканських дикастер?й, в?дв?дати громаду, бути з людьми, пережити цей Юв?лей 28 червня. Це ун?кальна под?я, бо дуже мало Сх?дних Церков ? народ?в мали таку нагоду, щоб ц?лий собор Святого Петра протягом дня був закритий через те, що одна Церква пережива? ? молиться в час цього Юв?лейного року. Так що, це був Синод п?днесення, але також чергова нагода зрозум?ти, який критичний виклик сто?ть перед нами.
Як Ви згадали, в центр? цього Синоду була тема родини, зокрема, тема звучала «Душпастирство родин в умовах в?йни». Так, як Ви зазначили, багато ?пископ?в перебува? близько фронту. Кр?м того, кожен ?пископ ма? родич?в, ма? друз?в, яких у той, чи ?нший спос?б торкнулася в?йна. Наск?льки цей особистий досв?д допомага? в?дчувати реальн?сть, проблеми родини ? в?дпов?дним чином реагувати?
Я думаю, що це ? такий духовний рефлекс, який проявля?ться ? який на цьому Синод? був осмислений ? систематизований. Очевидно, що на Синод? ми не придумали нев?домо що, як рятувати родину в час в?йни, але ми звернули увагу на цю пекучу проблему, бо родини сьогодн?, в ХХ? стол?тт?, ? в криз? в усьому св?т?. В?йна завда? додаткових удар?в: багато родин под?лен?, ? багато хто ма? когось на фронт?, багато хто ма? б?женц?в за кордоном. Ми ма?мо б?женц?в в себе, в Америц?. Отже, ц? факти не зм?нюються в?дразу п?сля якогось Синоду. Але ми в молитв?, слухаючи анал?тик?в, експерт?в, в дискус?ях ? в резолюц?ях, уточню?мо служ?ння Церкви на ц?й нив?: як звертати увагу на ц? проблеми, як? структурн? р?шення ми можемо прийняти в сво?х ?парх?ях, щоби краще простягнути руку с?м’?. Говорилось дуже багато про психолог?чн? труднощ?, як? переживають люди, с?м’?, родини. Так що, за ц? два тижн? ми багато почули, прийняли певн? р?шення. Але зараз почина?ться справжня праця пробувати впровадити це в життя. Кожна ?парх?я ? в?дм?нною в?д ?нших. Наш? ?парх?? за межами Укра?ни – маленьк?. В ц?л?й Ф?ладельф?йськ?й архи?парх??, в ?? 64 пара?ях, в перес?чну нед?лю до церкви приходить дванадцять тисяч людей. Це як одна велика параф?я у Львов?, скаж?мо, на Сихов?. Отже, ми живемо в р?зних обставинах, але ми ма?мо одного Господа, ми ? членами одн??? Церкви, ми ? вс? разом, ? ми хочемо разом супроводжувати укра?нську с?м'ю, де б вона не була.
Владико, в так?й ситуац?? в?йни, яка ? безпрецедентною для б?льшост? укра?нц?в, чи Ви побачили як?сь нов? шляхи душпастирства, або як?сь нов? ?де??
Я вважаю, що ця в?йна загострю? певну ?нту?ц?ю, на як?й в р?зний спос?б акцентував Папа Франциск, ? яка виплива? також з досв?ду нашо? п?дп?льно? Церкви, а якщо ще дальше заглянути в ?стор?ю, то з досв?ду раннього християнства. Маючи прив?лей досл?джувати п?дп?льну Церкву впродовж б?льш н?ж двадцять рок?в, я зрозум?в одну р?ч: нема? обставин, в яких не можна жити духовно, ? Церква ма? бути присутньою, як? б не були обставини. Це не означа?, що обов’язково мусить бути великий собор чи як?сь ?нш? ?нфраструктурн? ?нструменти, як?, звичайно, можуть бути дуже допом?жними. Я думаю, що ми часом мусимо бути “Церквою в напл?чнику”, яка ? моб?льною, швидкою, Церквою, яка ? б?дною з б?дними, як говорив Папа Франциск. Наша Церква п?д час п?дп?лля протягом двох з половиною покол?нь не мала жодних ?нфраструктурних ресурс?в, але вона ?снувала. Наприклад, ми, в Америц?, ма?мо виклик, тому що наша параф?яльна мережа ? сконцентрована в певних рег?онах. ? дванадцять штат?в, де нема жодно? нашо? параф??. В одному штат? ? п'ятдесят в?с?м параф?й, а загалом в США ми ма?мо лише дв?ст?. В Кал?форн?? ? лише ш?сть параф?й. Отже, нам треба думати, як бути присутн?ми для родини, для в?рного в спос?б, який не обов'язково буде таким, як в?н був в минулому. Це непросте завдання.
Я думаю, що цей досв?д бути “Церквою в напл?чниках” багато людей, ? також багато ?пископ?в, досв?дчило нас соб?, зокрема, в цей пер?од в?йни.
?хн? життя було в напл?чнику. Я над?юся, що ми разом творчо будемо до цього п?дходити. Треба мати священник?в, як? готов? так жити. Наприклад, в Паризьк?й ?парх?? ми не мали сво?х церков. Але за с?м рок?в ми подво?ли число м?с?й: в?д двадцяти до сорока. ? ми просто були моб?льними. Ми все привозили ?з собою на богослуж?ння: ?кони, устаткування. В?рн? приносили канапки, як?сь солодощ?. ? такого сп?лкування я би бажав вс?м. Бо в багатьох наших великих параф?ях параф?янин ?, можна сказати, анон?мним: приходить, помолився, йде додому ? не дуже п?зна? людей. ? на велик?й параф?ях священник не може вс?х знати. Наше майбутн? буде пов'язане з близькими стосунками в менших сп?льнотах, як? не ? обтяжен? ?нфраструктурою, що вимага? колосальних зусиль, щоб ?? збер?гати. Але д?йти до такого переконання ? непросто. В?йна нас заставля? до цього.
В?йна заставля? доторкнутися рукою до людсько? рани, а це можна зробити т?льки перебуваючи дуже близько людини…
? це заставля? нас переосмислити, якими ? основи, сутн?сть Церкви. ?сус Христос не будував великих церков. Церква в перших трьох стол?ттях зустр?чалася часто в катакомбах. Так? ж аналог?чн? катакомби були в ХХ стол?тт? в Укра?н?. Отже, ? р?зн? можливост?, ? ми повинн? з оптим?змом, з над??ю дивитися на те, що Господь ? з нами. Святий Дух да? Сво? дари, породжу? сво? плоди в ус?х обставинах, де ? людська душа ? де ? в?дкрит?сть людини на Святого Духа.
Владико, на як? напрацювання цього Синоду Ви б хот?ли звернути особливу увагу?
У розмов? з Папою, ?, мабуть, в лист? до Папи буде знову сформульоване звернення, щоб, наприклад, у Люрд? створити особливий центр духовно? ? психолог?чно? терап?? для укра?нських б?женц?в. Як на мене, ц?лий цей комплекс оп?ки родини в час в?йни давав дуже потр?бн? посили. Те, що ми чули на Синод?, ми хочемо спровадити тепер до Сполучених Штат?в: в жовтн? ми будемо мати зустр?ч вс?х священник?в ? будемо з ними д?литися цими напрацюваннями. Але найважлив?ше – це буття разом, щоб ми вс? зрозум?ли, що переживають укра?нц? в Укра?н? ? в ?нших частинах св?ту, як? ? потреби, скаж?мо, у фронтов?й зон? або в кра?нах, де наш? в?рн? вже не говорять укра?нською мовою, але ? в?дданими членами нашо? Церкви. Як це все тримати разом? Бо життя християнина це ? ? сп?лкування м?ж особами, сопричастя м?ж особами ? ?дн?сть людей в наш?й Церкв? через Синод, через Главу нашо? Церкви – це ? пр?оритет, який кожен Синод ставить на першому м?сц?, який плека? ? який ми пот?м з Синоду переносимо до свого щоденного життя на наступний р?к.
Дуже Вам дякую, владико!
Дякую Вам за вашу працю ? молимося за журнал?ст?в, бо в Укра?н? журнал?сти в?ддають також сво? життя, щоб донести правду св?тов?.
Дякую за Ваше служ?ння.
