杏MAP导航

с. Ем?л?я Вандич, СНДМ – Ватикан

Богопосвячен? особи в ус? часи намагалися бути чутливими до виклик?в сусп?льства. Кр?м молитви за потреби людей, кожен Чин чи Згромадження Католицько? Церкви привертали увагу до убогих, покинутих, сир?т та ?нших людей, що опинилися у скрутному матер?альному становищ?. Сестри Служебниц? Непорочно? Д?ви Мар?? в?д початку заснування Згромадження зосереджували увагу на служ?нн? для найб?льш покинутих ? потребуючих, насл?дуючи приклад сво?? Сп?взасновниц? блаженно? Йосафати Гордашевсько?. Одним ?з таких виклик?в сучасного сусп?льства ? д?ти та молодь ?з соц?ально-вразливих категор?й. Саме для д?вчат ?з родин, що перебувають у складних житт?вих обставинах, сир?т та нап?всир?т постав соц?альний центр «Д?м Над??» у Львов?. Про нього для укра?нсько? редакц?? Vatican News розпов?ла с. Верон?ка Хитра, СНДМ, Директорка цього закладу.

Сестро Верон?ко, розкаж?ть ?стор?ю соц?ального центру «Д?м над??». Як розпочалося служ?ння сестер Служебниць ? яка мета заснування цього дому?

Дякую за запрошення под?литися нашою працею в соц?альному дом?. Цей будинок розпочав свою д?яльн?сть у 2013 роц?, завдяки пропозиц?? та ?де? Едмонтонсько? ?парх?? [УГКЦ в Канад?]. Пан? Люба Ковальчик з Едмонтону, яка започаткувала орган?зац?ю «М?ст Над??», мала ?дею створення такого будинку, тому що д?ти з убогих родин, якими оп?кувалися сестри завдяки благод?йн?й орган?зац?? «М?ст над??», п?дростали та йшли до Львова на навчання, ? вони, можна сказати, губилися в р?зних гуртожитках. ? вона бачила необх?дн?сть, потребу, щоб створити такий будинок для д?тей сир?т, нап?всир?т, ?з соц?ально вразливих категор?й, щоб вони могли мати подальшу оп?ку в?д сестер.

В Канад? був доброд?й Алекс Вернер, який походив з Укра?ни, з? Сокальщини. В?н мав сво? заощадження ? хот?в т? кошти передати для хорошого благод?йного внеску для д?тей Укра?ни. Отож, пан? Люба под?лилася з ним сво?ю ?де?ю, на що в?н охоче погодився, ? купили цей будинок. В?н, звичайно, був не в найкращому стан?, – старий, зруйнований, – але завдяки Едмонтонськ?й ?парх?? його в?дремонтовано.

Метою цього дому ? те, щоб д?вчата, як? проживають в ньому, почувалися в безпец? й розвивалися духовно, морально, ? ф?зично, тобто набували р?зних навик?в для свого особистого простору.

Яку м?с?ю викону? соц?альний центр «Д?м Над??» в умовах сьогодення?

Соц?альний центр, «Д?м над??», який знаходиться у Львов?, по вул. Равська, 6, д?? вже майже 12 рок?в. В ньому проживають переважно 23 д?вчини, як? навчаються у р?зних навчальних закладах Львова, в?ком в?д 15 до 23 рок?в. Це д?вчата ?з соц?ально вразливих категор?й населення. До нашого дому ми прийма?мо ус?х д?вчат з р?зними ?хн?ми труднощами, проблемами, незалежно в?д рел?г?йно? приналежност?. Творимо екумен?чну сп?льноту. Ми сходимося раз в тиждень на сп?льну молитву, щоб подякувати Богу за тих людей, як? допомагають утримувати цей будинок, ? просимо для них Божого благословення.

Для д?вчат, як? до нас приходять, ми, насамперед, стара?мося створити атмосферу затишку, захищеност?, да?мо час на адаптац?ю, щоб вони в?дчули, що перебувають у безпец?. Водночас, пригляда?мося до ?хн?х потреб, оск?льки, кожна з них ? р?зна, вс? вони мають свою ?стор?ю життя, то п?дх?д ? потреби ? р?зного масштабу. Декому допомага?мо зорган?зувати умови особистого простору, п?дказати правила особисто? чи загально? г?г??ни. Вони по черз? прибирають сво? к?мнати ? роблять порядок в будинку. Дехто вчиться сортувати одяг до прання, розв?шувати, прасувати… ?ншим допомага?мо в приготуванн? ?ж?. Вс? беруть участь у вип?канн? кондитерських вироб?в, особливо зверта?мо увагу на приготування традиц?йних страв перед рел?г?йними святами Р?здва чи Великодня. Таким чином стара?мося прищеплювати ?м любов до сво?? традиц??. Д?вчата в нашому дом? стають членкинями одн??? велико? родини.

Ми св?дом? того, що кр?м зовн?шн?х навичок, потр?бно виховувати внутр?шню особист?сть. Щом?сячно робимо збори, на яких наголошу?мо про важлив?сть духовних та моральних ц?нностей. Також запрошу?мо ?нших фах?вц?в-спец?ал?ст?в, як? допомагають д?вчатам в?днайти внутр?шн? ресурси, навчитися планувати св?й час, розр?зняти та керувати сво?ми емоц?ями, виходити з конфл?ктних ситуац?й, говоримо про важлив?сть сну та в?дпочинку для здорового способу життя. Декого спрямову?мо на ?ндив?дуальн? курси психотерап??. Якщо д?вчата мають проблеми з? здоров’ям, то, в порозум?нн? з с?мейною л?каркою, нада?мо медичну допомогу.

Розд?ля?мо з ними рад?сн? та сумн? житт?в? моменти. У дн? ?хнього народження, дяку?мо за дар життя кожно? особи ? разом, великою сп?льнотою, в?дзнача?мо. Дяку?мо за дар ?хнього життя, за те, що вони ?, що ?хн? життя дуже важливе та дуже потр?бне нашому сусп?льству ? наш?й держав? Укра?н?. А в сумн? хвилини стара?мося супроводити та допомагати. ? тод? вони починають бути собою ? розвивати сво? таланти.

Як зм?нюються д?вчата, ?х життя, св?тогляд, повед?нка, проживаючи з сестрами ? формуючись п?д вашим доглядом?

В нашому будинку ми не ставимо соб? за мету зм?нити ?хн?й св?тогляд чи вплинути на них, щоб вони зм?нилися. Хоча нам, звичайно, при?мно бачити плоди нашо? прац?, але протягом всього того часу, що вони перебувають з нами, ми робимо р?зн? заходи для того, щоби вони сформувалися, найперше, як людина.

Ми також стара?мося в?дв?дувати театри, музе?, щоб мати наочн? приклади нашо? укра?нсько? культури. Це сприя? ? заохочу? розвивати нашу ?дентичн?сть. Одна наша студентка так опису? в?дв?дування театрально? вистави: «…це був просто фантастичний веч?р! Ми см?ялися ? плакали; сп?вали вс? разом “Червону Руту”, ?з захватом в?тали актор?в оплесками та гучним криком: “Дяку?мо”, за те, що наповнюють наше життя яскравими фарбами, ? розвантажують наш? навчальн? дн?…». Ще ми робимо п?знавально-в?дпочинков? екскурс??, в?дв?ду?мо або орган?зову?мо майстер-класи, як? також сприяють п?знаванню нашо? ?стор?? та культури. Ще одн??ю частиною нашого служ?ння ? зустр?ч? з переселенцями. Ми ?х запрошу?мо на велик? свята до нашого сп?льного столу, та й зустр?ча?мося при ?нших необх?дних потребах.

? тут я хочу сказати, що не т?льки сам? теоретичн? навчання, але ? багато таких практичних заход?в, як? допомагають д?вчатам соц?ал?зуватися, сп?лкуватися, ставити питання, виходити на зустр?ч?, й вони сприяють ?хньому всеб?чному розвитков?. Все це ми робимо завдяки нашим пост?йним та в?дданим жертводавцям.

Як контекст в?йни вплива? на ?хн? життя, навчання?

Багато виклик?в появилося з моменту повномасштабного рос?йського вторгнення в Укра?ну. Форма навчання у закладах набрала ?ншого характеру через пов?трян? тривоги, як? змушували переривати навчання ? спускатися в укриття. Також з моменту окупац?? деяких територ?й Укра?ни, деяк? д?вчата нав?ть не могли зак?нчити навчальний р?к у школ? й отримати атестат про середню осв?ту. Доводилося шукати р?зних способ?в, щоб вони могли продовжувати навчання у Львов?.

Протягом зими багато навчальних заклад?в роблять довг? кан?кули або переводять студент?в на дистанц?йне навчання, через брак опалювання в аудитор?ях. Це дуже вплива? на навчальний процес, на те, що вони не ? з одногрупниками та викладачами. Б?льш?сть часу наш? студентки проводять за комп’ютерами чи ?аджетами. Це не навмисно, але ми зауважу?мо, як воно виклика? залежн?сть в?д ?нтернету. Тому стара?мося знайти шлях допомоги, щоб навчити ?х ?нформац?йно? г?г??ни, щоб вони вм?ли переключатися з ?нтернету на живе сп?лкування, на сп?льн? зустр?ч?.

Оск?льки в наш?й кра?н? трива? в?йна, то ми не можемо стояти осторонь. В наш?й сп?льнот? ми переконан?, що будь яке маленьке добро, зроблене для наших ближн?х, м?ня? св?т на краще. Тому ми стара?мося д?литися сво?ми талантами ? частинкою нашого тепла. Пам’ята?мо про наших Захисник?в – пер?одично робимо для них вип?чку, яку пересила?мо на передову. Збира?мо консервован? банки, сорту?мо картонний пап?р з п?д ящик?в, з яких п?зн?ше робимо окопн? св?чки, виготовля?мо р?зн? ручн? роботи – малю?мо, в’яжемо, печемо, робимо подарунков? букети, п?сля цього це все прода?мо ? допомага?мо нашим во?нам. У День матер? ми молимося за кожну мат?р, яка виховала во?на-героя, молимося за депортованих д?тей, щоб вони могли повернутися на свою Батьк?вщину, щоб кожна мама могла пригорнути свою, насильно вивезену дитину.

Ми не т?льки пам'ята?мо про живих в?йськових, наших захисник?в, але в?дда?мо належну пошану нашим героям, як? в?ддали сво? життя за незалежн?сть Укра?ни, орган?зову?мо вечори пам’ят?, п?д час яких згаду?мо ? дяку?мо ?м за те, що ми тут можемо в?льно жити ? вчитися, ? робити багато добрих вчинк?в.

Як? виклики, на Вашу думку, стоять перед Згромадженням сестер Служебниць в Укра?н? у сфер? соц?ального служ?ння?

Щодо виклик?в, як? стоять зараз перед нами, то найперше це те, що проблеми довкола нас не зменшуються, а зростають. Тому що ? дуже багато сир?т, нап?всир?т, як? потребують допомоги. ? багато ж?нок-в?йськових, як? потребують реаб?л?тац??. ? багато д?тей, як? опинилися на меж? б?дност?, ? для них також потр?бно простягати руку допомоги ? не залишати напризволяще. Тому ми повинн? сол?дно розвиватися особисто, ? зг?дно нашо? харизми, аби б?льше вникнути в ц? проблеми ? йти назустр?ч тим, як? д?йсно нас дуже потребують.

Що Ви хот?ли б побажати сучасн?й молод?, д?вчатам юнакам для ?хнього майбутнього?

Найперше, щоби вони ставали собою, щоб вони були собою, щоб вони вм?ли розвивати сво? таланти, щоб шукали ? розп?знавали сво? покликання. ?, звичайно, нашим головним бажанням ? те, щоб д?вчина чи кожна людина, була з Богом. Бо правдиве щастя ? тод?, коли перебува?мо з Богом.