Владика Бубн?й: наше покликання як Церкви – сп?встраждати з людьми
Св?тлана Духович – Ватикан
20 травня 2025 року – 1182-й день повномасштабно? в?йни в Укра?н?. Для багатьох укра?нц?в цей в?дл?к дуже болючий, бо, можливо, в один ?з цих дн?в хтось з них втратив р?дну людину, хтось – здоров’я, хтось – д?м, а хтось – все разом, ? цього дня для ц??? людини в?дл?к часу немовби зупинився… Одночасно, кожен св?танок породжу? в?ру, що жертва багатьох ? немарною ? що скоро запану? справедливий ? довготривалий мир. Бол? та тривоги, спод?вання ? в?ра людей, що страждають в?д в?йни, – все це Церква в Укра?н? пережива? разом з ними, стараючись п?дтримувати як в духовн?й, так ? в гуман?тарн?й сферах. Про цю пост?йну п?дтримку ми говорили з владикою Михайлом Бубн??м, Екзархом Одеським, який нещодавно перебував у Рим? з нагоди зас?дання Пост?йного синоду УГКЦ.
Зм?ню?ться сприйняття в?йни
Останн?ми м?сяцями велика увага зах?дних мед?а стосовно Укра?ни зосереджена на дипломатичних зусиллях, спрямованих на завершення в?йни, та на р?зних аспектах м?жнародно? пол?тики навколо цього питання. «Чим довше трива? в?йна, тим б?льше зм?ню?ться вектор зовн?шнього й внутр?шнього сприйняття, – зауважив у цьому контекст? владика Б?бн?й. – На м?жнародн?й арен? ми зауважу?мо, що в?йна переходить в радше пол?тичний аспект, вже не гуман?тарний, як було на початку в?йни, коли говорилося про гуман?тарну кризу. Але ми спод?ва?мося, що пол?тики зможуть все ж таки допомогти Укра?н? завершити цю в?йну. Коли ж йдеться про внутр?шн? середовище в Укра?н?, то воно також зм?ню?ться. Ми вс? оч?ку?мо, коли ця в?йна завершиться ? сусп?льство може з полегшенням з?тхнути. Нам дуже важливо зберегти державу, зберегти якомога б?льше житт?в людських. На це зараз акценту?ться особливо. Укра?на втратила багато сво?х хороших син?в ? дочок. Дуже багато постраждало мирного населення. Тому хочеться, щоб ця жахлива в?йна врешт? мала сво? зак?нчення».
Не забувати про конкретн? потреби людей
Одеський Екзарх п?дкреслив, що Церква в Укра?н? завжди сто?ть по сторон? сусп?льства. Насамперед, це проявля?ться в духовн?й п?дтримц?: «Пост?йно трива? молитва за завершення в?йни, за справедливий мир, молитва за те, щоби Господь допом?г нам вистояти в ц?й боротьб?. Але також молитва за тих, хто в?ддав сво? життя за Укра?ну. Ми н?коли не забудемо наших геро?в, як? полягли на пол? бою для того, щоби зберегти Укра?ну як державу, щоби зберегти наш? с?м'?, нашу Батьк?вщину».
Наш сп?врозмовник додав, що окр?м цього духовно-молитовного аспекту, Церква також дуже багато робить на гуман?тарному пол?. «Попри те, що св?т втомився вже в?д ц??? в?йни, – сказав в?н, – попри те, що дуже багато джерел допомги вже вичерпалося, ми, як Церква, неустанно стара?мося все ж таки пригадувати, насамперед, про ц? потреби людей, як? продовжують терп?ти, тому що в?йна не зак?нчилася. Ми, як Церква, намага?мося ?м допомогти, ? зверта?мо на це увагу також м?жнародно? сп?льноти ? наших благод?йник?в». Владика Михайло розпов?в про одну з гуман?тарних ?н?ц?атив Одеського екзархату –притулок для ос?б похилого в?ку, здеб?льшого ВПО, в сел? Ракулове. Цей притулок почав д?яти два роки тому, ? з того часу через нього вже пройшла с?мдесят одна особа. Деяк? прибувають ? пот?м знаходять соб? ?нше м?сце перебування чи повертаються на вже деокупован? територ??. Тепер, за словами ?пископа, в притулку перебува? двадцять три л?тн? людини. «Це особи, як? не мають куди повернутися, – зазначив в?н. – ?хн? майно втрачене, ? вони не мають родини. Тому ц? двадцять три особи – це як образ страждаючо? Укра?ни, яка перебува? зараз в дуже складн?й ситуац??. Отже, ? дуже багато потреб. Це т?льки те, що ми як невеличкий екзархат змогли створити, щоб допомогти тим особам. Але ск?льки таких ? в ?нших м?сцях Укра?ни, де люди втратили все: майно, житло, хату – все надбання, яке вони мали, ? залишилися на в?дкритому простор?. Якщо Церква ?м не допоможе, якщо держава не зверне на них увагу, то це просто катастрофа для тих людей».
Сп?встраждати з людьми
Велика к?льк?сть людей в Укра?н? пережива? втрату р?дних чи друз?в. Хтось оплаку? р?дних, як? загинули на фронт?. Хтось оч?ку? на новини про тих, як? пропали безв?ст?, хтось чека? на людей, як? потрапили в полон. ? так?, що мають родич?в, як? зазнали дуже великих поранень. «Як Церква допомага? людям, з одного боку, не впасти у в?дчай перед обличчям тако? велико? к?лькост? болю, а з ?ншого, не втратити здатн?сть сп?вчувати?» – запиту?мо у владики Михайла. «Бачите, Церква завжди сп?вчува?, – каже в?н, – нав?ть не говорячи вже про т? рани в?йни. Церква це ?нституц?я, яка сп?встражда?. ? це було в?д початку, в?д нашого засновника ?суса Христа. ?сус Христос – найкращий приклад сп?вчуття до людини. В?н сп?встраждав з людиною, терп?в. А для чого це все робив? Для того, щоб ?? пот?м п?днести на божественний р?вень в Царств? Небесному. Отже, так само нашим покликанням як Церкви ? сп?встраждати з людьми. Це одне з покликань Церкви».
Треба супроводжувати, бо зал?кувати рани може т?льки Христос
Одеський Екзарх зазначив, що конкретним виявом сп?встраждання Укра?нсько? Греко-Католицько? Церкви з людьми ? програма “Зц?лення ран в?йни”. «Ми св?дом? того, що сусп?льство зранене психолог?чно, духовно через втрату р?дних, через тривожн?сть, через те, що нев?домо, коли це все зак?нчиться, – сказав в?н. – ? ми робимо все для того, щоби, по-перше, п?дготувати фах?вц?в – психотерапевт?в, психолог?в – серед духовних ос?б ? мирян, як? беруть в цьому участь, та створити в?дпов?дн? “Центри л?кування ран в?йни”. ? вже багато архи?парх?й, ?парх?й мають так? центри. Благод?йний фонд Кар?тас також ма? вишколених психолог?в, психотерапевт?в, як? допомагають. Але н?хто не зам?нить духовного супроводу людини в таких стражданнях: починаючи в?д втрати, в?д супроводу людей, як? чекають зв?стки в?д зниклого безв?ст? родича, пот?м супров?д, якщо виявиться, що родич загинув, чи то батько, чи то син, чи дочка, чи мати. Також Церква ? завжди поруч тих ос?б, починаючи в?д моменту похорону, пот?м також п?дтримка цих ос?б п?сля цього. Духовна п?дтримка, молитовна п?дтримка – це все наше покликання як Церкви, супроводжувати. Зв?сно, що ми св?дом? того, що ми не зал?ку?мо рани. Рани, яких людина зазнала в час? в?йни чи в час? втрати р?дно? особи, не можна зал?кувати. ?? можна супроводжувати ? полегшити ?? страждання. Але зал?кувати ц? рани може т?льки сам Христос, Який ма? ту силу, силу благодат? зал?кувати ц? рани, як? отриму? людина в цих обставинах в?йни, в яких ми перебува?мо».
Про в?ддан?сть ? мужн?сть священник?в Одеського екзархату
Як ? вс? мешканц? Укра?ни, духовенство УГКЦ, також пережива? сво? труднощ? ? травми, але ?хн? покликання спонука? ?х д?яти. «Я би сказав, що ми, як духовн? особи, ?пископи, священники, монашество, ми просто мусимо триматися, – п?дкреслю? владика Бубн?й. – Ми мусимо бути пост?йно п?дкр?плен? благодаттю Божою, тому що не можемо опускати рук, не можемо знеохочуватися чи впадати у в?дчай. Бо якщо ми, духовенство, впадемо у в?дчай, тод? вже, що говорити про наших в?рних мирян».
«Апостоли сьогодн?шнього часу», – так оч?льник Одеського екзархату УГКЦ з батьк?вською горд?стю говорить про сво?х священник?в, як? в критичних обставинах «дуже актив?зувалися для того, щоби допомагати, п?дтримувати ? супроводжувати людей». На початку повномасштабно? в?йни частина Одеського екзарахату, розташована в Херсонськ?й област?, опинилася п?д окупац??ю. «Деяк? священники залишилися в окупац??, деяк? мус?ли вт?кати, вивозити сво? родини, д?тей, рятуючи сво? життя, – розпов?да? ??рарх. – ? коли нам в таких дуже складних обставинах довелося вир?шувати, що ми будемо робити, ми нав?ть не мали часу думати. Кожен з нас в?дразу включився в д?яльн?сть для того, щоб допомогти постраждалим».
Владика Михайло ?з захопленням говорить про креативн?сть деяких священник?в його екзархату, яку вони проявляли для того, щоб не залишити напризволяще сво?х в?рних. Так, наприклад, отець Олександр Б?льський, парох з Берислава, який був змушений залишити окуповане м?стечко, на в?дстан? орган?зовував допомогу для сво?х параф?ян ? дбав також про тих, як? ви?хали зв?дти. ?пископ згадав також про отця ?гора Макара, який отримав поранення внасл?док атаки рос?йського дрона п?д час того, як ?хав з одн??? параф?? на ?ншу. «? що ви дума?те? П?сля поранення ? деякий час п?сля операц?? тр?шки рана зажила, ? в?н знову по?хав до сво?х в?рних служити, допомагати», – розпов?да? в?н. «Наш? священники дуже креативн?, ? в час? в?йни я як ?пископ ними горджуся, що вони в?дважн? ? що вони так? в?ддан? сво?му служ?нню, сво?му покликанню», – наголосив владика Михайло.
Слова Папи як спонука над?ятися
Зас?дання Пост?йного синоду УГКЦ в Рим? зб?глося з пер?одом конклаву. Д?лячись думками про цей насичений пер?од ? про значення цих под?й для Укра?ни, Одеський екзарх зазначив: «Я би сказав, що це справд? Боже провид?ння, що пок?йний Папа Франциск проголосив цей Юв?лейний р?к Роком над??. Це справд? ? для нас, свого роду, можливо, такою ?скоркою, яка вт?лю? над?ю в краще майбутн?». ?пископ п?дкреслив, що Папа Франциск дуже багато зробив для Укра?ни, ? майже п?д час кожного свого публ?чного виступу згадував про Укра?ну. «Ми молимося за його в?чний спочинок, за Царство Небесне для нього, – сказав в?н, додаючи, що обрання нового Папи «природньо обнад?ю? нас». «Тим б?льше, що ми вже мали можлив?сть почути його перш? слова п?сля молитви “Царице Неба” [ред. в нед?лю, 11 травня], – зауважив в?н, – ? ми бачили, як в?н пережива? не т?льки за Укра?ну, а за весь св?т. В?н пережива?, щоби врешт? настав мир у вс?х кра?нах. Але в?н також п?дкреслив особливо Укра?ну, що в?н ? близький до Укра?ни, що в?н зна?, що робиться в Укра?н?, що в?н просить тих, хто ма? вплив на вир?шення тих питань: “Зупин?ться! Нехай вже врешт? настане мир”».
Владика Бубн?й додав, що новообраний Папа, обираючи ?м?я Лев XIV, засв?дчив майбутн?й напрямок свого служ?ння – продовження л?н?? Папи Лева XIII, який написав енцикл?ку Rerum Novarum, яка стала поворотним моментом в становленн? сучасного соц?ального вчення Церкви. «Що найб?льше зараз лежить Пап? на серц?, – п?дкреслив ?пископ, – це соц?альне становище у св?т?, яке дуже терпить через в?йни, через несправедлив?сть, через ?нш? невпорядкован? явища. ? ми, як ?пископи, ? духовенство, ? в?рний люд Божий в Укра?н?, над??мося, що з цим Папою прийде той блаженний час миру, що т? перш? слова Папи – ? це слова воскреслого Христа “Мир нехай буде з ус?ма вами” – все це вт?лю? велику над?ю на краще майбутн? ? на справедливий, довготривалий мир, який запану?, дай Боже, в Укра?н? ? по всьому св?т?».
