Собор в Н?ке?: ?под?я Мудрост??
о. Як?в Шумило – Ватикан
З нагоди 1700-р?ччя Вселенського Собору в Н?ке?, у кв?тн? цього року М?жнародна Богословська Ком?с?я видала документ п?д назвою: «?сус Христос, Божий Син, Спаситель. 1700-р?ччя Вселенського собору в Н?ке? (325-2025)», який висв?тлю? важлив? зм?сти Символу в?ри, що розкриваються у чотирьох розд?лах. Зокрема, третя глава представля? собор в Н?ке? як «под?ю Мудрост?», про що розпов?да?ться у публ?кац?? на стор?нках часопису «L’Оsservatore Romano» авторства М?шеля Феду.
Мова для вираження ?дентичност? Христа
Назва третьо? глави, яка розпов?да? про Собор в Н?ке? як про «под?ю Христа», знамену? собою справжн?й поворотний момент у людському мисленн?, а тому ? культурною та м?жкультурною под??ю, що ма? велике значення для сучасних роздум?в про вза?мини християнства з культурами всього людства. Насамперед, Н?кейський Cимвол в?ри збагачу? ? розширю? людський розум завдяки двом терм?нам: «субстанц?я» / «сутн?сть» (ousia) ? «субстанц?йний» / «?диносущний» (homoousios). Як зазнача? автор статт?, мова, яка використову?ться у Символ? в?ри, ?нод? розгляда?ться як ознака «елл?н?зац??», що роз?рвала зв’язок з первинною ?вангельською мовою. Однак, за його словами, використання цих терм?н?в дозволило сказати те, що до цього часу не м?г сказати жоден грецький мислитель, а саме, що людина в наш?й ?стор?? ? нерозд?льно Сином Божим, родженим, а не створеним, ? докор?нно по?днаним з? сво?м Отцем.
Як зазначено в документ?, Н?кейський Символ в?ри у такий спос?б в?дкрива? доступ до ново? онтолог??, яка визнача?ться вим?рами три?диного Бога ? вт?леного Логосу. Кр?м того, цей спос?б висловлювання сприя? оновленню антрополог??, тому що завдяки тому, що ?сус як людина ? Божим Сином, кожна людина отриму? нову г?дн?сть. Врешт?, оск?льки Н?кейський Символ в?ри говорить про Божого Сина, що В?н «став людиною» ? «страждав», Символ в?ри запрошу? нас переглянути наше розум?ння «всемогутност?» три?диного Бога, яка насправд? тотожна любов?, проявлено? в ?сус? Христ?. У такий спос?б, як зазнача? автор статт?, ста? пл?дним не лише мислення, а й людська культура в ширшому сенс? цього слова.
Черпати натхнення в?д Отц?в Н?кейського собору
За словами автора статт?, вживання слова «homoousios» не сл?д розглядати як звичайну поступку елл?н?зму, воно радше у позитивному сенс? св?дчить про прагнення простягнути руку допомоги певн?й культур? – в даному випадку грецьк?й, оск?льки, як писав Папа Франциск в Evangelii gaudium, «благодать зумовлю? культуру, ? Божий дар вт?лю?ться в культуру, яка його прийма?». На думку автора, в?дносини м?ж Божим Об’явленням ? культурою не ? односторонн?м рухом: з одного боку, ще до того, як християнське послання досягло культури, в н?й вже живе певне оч?кування Бога, зг?дно ?з святоотц?вським навчання про «semina Verbi (нас?ння Слова), а з ?ншого боку, п?сля прийняття Об’явлення, культура сама сприя? збагаченню вираження в?ри, ? саме це сталося з введенням слова «homoousios» для вираження ?дентичност? Божого Сина.
У документ?, присвяченому собору в Н?ке?, ми знаходимо також важливе уточнення про те, що у цьому розум?нн? культури ун?кальне ? визначальне м?сце повинно бути зарезервоване для стосунк?в м?ж ?врейською ? грецькою культурою. Також присутня згадка, що ранн? християнство виражало себе ?ншими мовами, такими як сир?йська або в?рменська, звертаючи у такий спос?б увагу на важлив?сть м?жкультурност?, яка не ? простим з?ставленням культур, чи ?х злиттям в нерозб?рливе ц?ле. Це поняття, натом?сть, ?рунту?ться на Божому задум?, виявленому в под?? П’ятидесятниц?, зг?дно з яким в?руюч? р?зних мов отримують через Святого Духа сп?льн?сть у Христ?.
Тому, як зазнача? автор, собор в Н?ке? надиха? «перекладати» в?ру в категор?ях ?нших мов. «З одного боку, важливо п?дкреслити, що саме в цих грецьких категор?ях Церква виразила себе у нормативний спос?б, ? тому вони назавжди залишаються нев?д’?мними в?д депозиту в?ри. Однак, з ?ншого боку, збер?гаючи в?рн?сть терм?нам, як? виникли в цю епоху, ? знаходячи в них сво? живе кор?ння, Церква може черпати натхнення в?д Отц?в Н?кейського собору, щоб знаходити значущ? вирази в?ри сьогодн? на р?зних мовах ? в р?зних контекстах», – чита?мо в документ? М?жнародно? Богословсько? ком?с??.
П?дсумовуючи, автор статт? зазнача?, що Н?кейський собор ? справд? «под??ю Мудрост?», яка ма? культурний та м?жкультурний масштаб. «Завдячуючи цьому документу, у всякому раз?, зрозум?ло, що Н?кейський Символ в?ри, окр?м сво?? доктринально? важливост? та насл?дк?в для життя в?руючих, сприя? тому, щоб пролити св?тло на зв'язок християнства з грецькою культурою ?, через це, на зв'язок християнського Об'явлення з культурами св?ту», – пише М?шель Феду.
