Мучениц? Згромадження Свято? Катерини: в?рн? Богов? до к?нця
с. Ем?л?я Вандич, СНДМ – Ватикан
В суботу, 31 травня 2025 року, в м. Бран?во на п?вноч? Польщ? в?дбулася беатиф?кац?я с. Мар?? Кшиштофи Кломфасс та ?? 14 сп?всестер, мучениць час?в Друго? св?тово? в?йни. Засновницею Згромадження Сестер Свято? Катерини Д?ви ? Мучениц? в Бран?во була блаженна Ре??на Протманн. Беатиф?кац?я цих сестер ? першою в ?стор?? Варм?нсько? архид??цез??.
Беатиф?кац?йний процес розпочався у 2004 роц? на д??цез?альному р?вн?. Цей етап тривав два роки, п?сля чого документац?ю передали до Дикастер?? у справах визнання святих у Рим?. У 2024 роц? процес завершився. 14 березня 2024 року оприлюднено декрет про мученицьку смерть сестри Кшиштофи та ?? чотирнадцятьох сподвижниць.
«Н?коли б?льше в?йни!»
Святу Месу з нагоди беатиф?кац?? на площ? б?ля санктуар?ю свято? Катерини в Бран?во очолив кардинал Марчелло Семераро, Префект Дикастер?? у справах визнання святих. У сво?й пропов?д? в?н зазначив, що «вс? ц? блаженн? давали сво? найвище св?дчення в?ри в контекст? ?деолог?чно? боротьби, яка в тогочасн?й ?вроп? с?яла пересл?дування ? смерть, насильство ? руйнування. Саме на цей час припада? 80-та р?чниця зак?нчення Друго? св?тово? в?йни: ми хочемо, щоб ? цей день беатиф?кац?? цих 15 монахинь став закликом до миру для всього св?ту, з особливою думкою про в?йну, яка ведеться недалеко в?д нас», – п?дкреслив пропов?дник. В цьому контекст? кардинал пригадав заклик святого Павла VI, який Папа Лев XIV повторив п?д час сво?? першо? молитви «Regina Caeli» з в?рними: «Нехай н?коли б?льше не буде в?йни!» (Regina Caeli, 11 травня 2025 р.), особливо скеровуючи думку туди, де сьогодн? вона жорстоко вража? невинних, багато з яких – д?ти.
Служ?ння блаженних мучениць
Найстарш?й з беатиф?кованих черниць було 65 рок?в, а наймолодш?й – 27. Вони походили з родин, що мешкали на територ?? рег?он?в Варм?? та Помор?я. Б?льш?сть з них були доньками варм?нських селян, вчител?в, л?сника, роб?тника ? моряка. Перш? сестри з ц??? групи вступили до монастиря на початку 20-го стол?ття, а наймолодша з них два роки перед початком Друго? св?тово? в?йни. Сестри “катеринки”, як ?х зазвичай називали, оп?кувалися сиротами, працювали в л?карнях, при параф?ях чи будинках престар?лих, вливалися в повсякденне життя мешканц?в Варм??.
Репрес?? та жертва мучеництва
Першими, хто з?ткнувся з жорсток?стю радянських солдат?в, були сестри з? шпиталю Свято? Мар?? в Ольштин?. Вони залишилися з хворими, яких не встигли вчасно евакуювати. 22 с?чня 1945 року сестра с. Кшиштофа Кломфасс ? сестра с. Л?бер?я Домн?к були вбит?. ?ншу групу з л?карн? п?сля побиття ? з?валтувань депортували на роботу в радянськ? табори. По дороз? до Сиб?ру сестра Маврц?я Мар?енфельд була вбита 7 кв?тня 1945 року, а сестра с. Леон?с Мюллер – 5 червня в нев?домому м?сц?. Сестра Мар?я Т?бурт?я М?шке померла 10 серпня в сел? Осанова. 27 с?чня Червона арм?я ув?йшла до Кентшина. На вулицях м?ста були вбит? сестри Мар?я Секунд?на Раутенберг ? Мар?я Адельгарда Бьон??к, як? працювали там з нужденними. 2 лютого були застрелен? три черниц? з Л?дзбарка Варм?нського: с. Мар?я Ан?цета Ск?бовська, с. Мар?я ?ебгарда Шрьотер ? с. Мар?я Саб?нелла Ан?р?к. Черниц?, що працювали в л?карн? в Орнет?, залишилися з нужденними, незважаючи на можлив?сть евакуац??. Вони загинули, закатован? радянськими солдатами: сестра Мар?я Бона Пестка – 1 травня, сестра Мар?я ?унг?льда Штеффен – 30 травня ? сестра Мар?я Роланда Абрагам – 25 червня. Примусову евакуац?ю пережили сестри ?з сп?льноти в Бранево. Разом з ?ншими б?женцями вони д?сталися до ?данська, де стали св?дками вступу радянських солдат?в до м?ста. Сестра Мар?я Кар?т?на Фаль померла 5 червня п?сля побиття. Сестра Мар?я Ксавер?я Роведдер померла 25 листопада п?сля нападу ? побиття радянським солдатом у по?зд?, яким вона ?хала з групою б?женц?в.
В?рн?сть аж до смерт?
Сестра Анжела Круп?нська, членкиня згаданого Згромадження, яка написала книгу про новомучениць, зазнача?, що «велич цих сестер поляга? в тому, що, незважаючи на те, що Червона арм?я робила з людьми ? як? репрес?? застосовувала проти богопосвячених ос?б, сестри не втекли, а взяли на себе обов’язок оп?ки ? служ?ння хворим, д?тям ? л?тн?м людям». «За це вони померли мученицькою смертю», – дода? вона. «Незважаючи на небезпеку, черниц? до к?нця виконували служ?ння милосердя, особливо щодо найб?льш потребуючих. Вони в?ддали сво? життя, захищаючи свою г?дн?сть, чесноту власно? чистоти та г?дн?сть людей, дов?рених ?хн?й оп?ц?. Вони залишилися з любов? до Христа. Вони стали жертвами ненавист? до християнства ? Католицько? Церкви, особливо до священник?в ? богопосвячених ос?б», – п?дкреслила с. Люц?я Яворська, CSC, постуляторка процесу.
Св?дчення для майбутн?х покол?нь
Сл?д зазначити, що через виснаження, побо?, хвороби й бомбардування померли в евакуац?йних ешелонах з пораненими ? з д?тьми, б?ля л?жок хворих ? п?д час заслання в глибин? Рос?? 102 сестри з цього Згромадження. ?хн? ?стор?? зворушлив?, часто надзвичайн? та геро?чн?, залишаться в пам’ят? майбутн?х покол?нь, як св?дчення в?ри та заохочення бути в?рними християнському покликанню.
