杏MAP导航

с. Емману?ла В?шка, ЧСВВ / Linda Bordoni – Ватикан

Дан?ель Велла, кер?вник Програми м?жнародного примирення ?зу?тсько? Служби Б?женц?в, щойно повернулася з Укра?ни, де вона супроводжувала о. Кр?ст?ана Марте, австр?йського ?зу?та, глибоко в?дданого сол?дарност? з укра?нським народом. Вона розпов?ла англомовн?й редакц?? Рад?о Ватикану – Vatican News про ?хню подорож зах?дними та п?вденно-зах?дними рег?онами кра?ни, яка стала св?дченням глибоких страждань та ст?йкост? народу, що перебува? у стан? в?йни.

Страждання ? ст?йк?сть

Дан?ель каже, що в?дчула присутн?сть в?йни у м?сцях, як? вони в?дв?дали, а саме у Львов?, Черн?вцях та Закарпатт? хоча вони знаходяться далеко в?д л?н?? фронту. Вона зазначила, що ц? рег?они вважаються найбезпечн?шими, проте вони також глибоко постраждали. ?пископ Теодор Мацапула, правлячий ?пископ Мукач?всько? греко-католицько? ?парх??, под?лився з Дан?ель: «Як частина т?ла Укра?ни, ми в?дчува?мо б?ль родин ? параф?й, члени, яких загинули. У нас майже щодня в?дбуваються похорони наших во?н?в». Вона розпов?да?, що всюди бачила мемор?али: ряди фотограф?й загиблих солдат?в, кладовища, що потопають у жовто-блакитних кольорах, прикрашен? кв?тами та особистими пам'ятками – брелками, м'якими ?грашками, фото д?тей та домашн?х тварин.

Втрата, занепоко?ння та вдячн?сть

Дан?ель зазнача?, що вона зустр?лася в Укра?н?, сп?лкуючись з людьми, з трьома почуттями: переживанням втрати, вдячн?стю та занепоко?нням. «Ус?х, з ким ми зустр?чалися, об'?днувало горе ? втрати: втрата близьких - загиблих або зниклих безв?сти в бою; втрата тих, хто залишив кра?ну; втрата життя, яким вони його знали, ? ?хн?х громад, якими вони ?х знали», – розпов?ла вона, додаючи, що в?дчула у сп?лкуванн? занепоко?ння через невизначен?сть щодо майбутнього, а також тривогу за в?йськових, яка пост?йно присутня у щоденному житт?, у кожн?й розмов?, особливо, звичайно, серед ?хн?х родич?в. Серед яскраво виражених почутт?в, як? ?? вразили, була також величезна вдячн?сть за життя, ? вдячн?сть за тих, хто загинув за свою кра?ну та ?? свободу.

Глибокою раною для укра?нського сусп?льства також ? розлука з с?м'ями. Сп?вроб?тниця JRS згаду? свою зустр?ч з Мартою, прац?вницею Кар?тасу, яка опису? цю сумну реальн?сть таким чином: «У кожн?й родин? н?би вибухнула ракета».

Три з половиною м?льйони внутр?шньо перем?щених ос?б

На життя громад в «безпечних» рег?онах також вплива? прибуття людей з? сходу Укра?ни, де тривають бойов? д??. «В Укра?н? три з половиною м?льйони внутр?шньо перем?щених ос?б», – каже Дан?ель, зазначаючи, що в деяких рег?онах, таких як Закарпаття, «кожна четверта людина ? переселенцем». Приголомшливе число, яке ставить рег?он «в один ряд з кра?нами, що приймають найб?льшу к?льк?сть б?женц?в на душу населення в св?т?, такими як Л?ван». ?, звичайно ж, ?снують величезн? потреби цих внутр?шньо перем?щених ос?б.

Роль Церкви п?д час в?йни

У час в?йни в Укра?н? роль Церкви ? дуже важливою. Вона служить опорою, надаючи матер?альну, психолог?чну та духовну допомогу. «Церква пропону? людям сильне в?дчуття сп?льноти, безпечний прост?р для молитви, пережиття скорботи та в?дновлення», – каже Дан?ель Велла. ?зу?ти, поясню? вона, започаткували так? ?н?ц?ативи, як центр «Прост?р над??», де матер?, дружини ? д?ти в?йськових отримують психолог?чну п?дтримку. Кар?тас та JRS мають притулки, ?дальн?, служби догляду за д?тьми та осв?тн? програми. «Притулок JRS у Львов? – це притулок для бабусь, матер?в ? д?тей-переселенц?в, – розпов?да? вона. – ? дитяч? ?дальн?, догляд за д?тьми, психосоц?альн? заходи для д?тей, осв?та... багато чого в?дбува?ться».

Втома жертводавц?в ? ознаки над??

Але нав?ть попри ц? зусилля, зроста? занепоко?ння щодо зменшення м?жнародно? допомоги. Велла пов?домля? про втому жертводавц?в, яку в?дзначають представники Кар?тасу та JRS, незважаючи на те, що потреби залишаються. Гуман?тарна криза не зак?нчиться разом ?з зак?нченням в?йни; насправд?, вона може стати ще гостр?шою.

Однак, попри темряву, збер?гаються ознаки над??. «Найб?льшим джерелом над?? ? сам? люди, – зауважу? Велла. – ?хня в?ра – в?ра в Бога, один в одного ? в майбутн? – спонука? ?х йти вперед». Вона ?з захопленням говорить про непохитну в?ддан?сть о. Михайла, укра?нського ?зу?та, який невтомно проводить реколекц?? ? нада? душпастирську оп?ку у р?зних куточках Укра?ни. «Його найсильн?шим джерелом над?? ? його стосунки з ?сусом, ? в?н в?дкрива? для себе, що над?я да? йому сили», – каже вона.

Над?я також ? в таких людях, як Людмила, мати, з якою Велла познайомилася в притулку JRS. Вона втратила св?й д?м через в?йну, а ?? чолов?к помер в?д раку, коли ?й було лише 33 роки. Один з ?? син?в потребу? к?лькох операц?й, але вона залиша?ться р?шучою. «“Коли хтось залежить в?д тебе, ти не можеш просто так здатися”, – сказала вона мен?, – говорить Дан?ель. – Поки ми жив?, це ще не к?нець».

Спод?вання укра?нц?в на п?дтримку св?ту

У той час як в?йна затягу?ться, народ Укра?ни прагне миру – миру справедливого ? тривалого. «Вони спод?ваються, що Укра?на зможе в?дновитися, що ?й не доведеться в?ддавати так багато сво?х ресурс?в, ? вони дуже спод?ваються, що люди повернуться, що б?женц? повернуться», – каже Велла. За ?? словами, укра?нц? також знають, що не зможуть зробити це самотужки. Вони спод?ваються, що св?т буде жити над??ю ? буде сол?дарним з ними. Дан?ель наголошу?: «Ця зовн?шня п?дтримка дуже важлива!».