杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

В?д моменту в?дкриття Юв?лейного року 2025, яке Папа Франциск зд?йснив 24 грудня 2024 р., Рим ? Ватикан в?дв?дало багато паломник?в з? всього св?ту. Зг?дно з останн?ми оф?ц?йними даними, що були оприлюднен? 14 лютого, понад 1,5 м?льйона ос?б перейшли через Свят? двер? базил?ки Святого Петра. Паломники прибувають до В?чного М?ста не лише з нагоди особливих дат, як наприклад, Юв?лей диякон?в, чи Юв?лей волонтер?в, а щодня: деяк? з них – групами, ?нш? – ?ндив?дуально. Кожен несе в серц? молитву ? над?ю, що вона буде вислухана. «Ми тут недарма: Бог послав нас ц??ю дорогою, щоб ми привезли з собою над?ю, ? тод?, коли ця над?я проросте, то зерно будемо збирати ми вс? разом», – д?литься Феля з Ки?вщини, яка прибула на паломництво в склад? групи римо-католик?в з Укра?ни, яку супроводжував отець Вальдемар Павелець, SAC. В ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News вони под?лилися сво?ми думками про значення ц??? особливо? прощ? зважаючи на контекст в?йни, що трива? в Укра?н?.

Отець Вальдемар: паломництво як духовний досв?д

«Для мене паломництво – це велика нагода для того, щоби насправд? можна було присвятити час ? сво? душпастирське служ?ння для тих людей, як? не т?льки хочуть щось побачити ? збагатитися ?нтелектуально й культурно, але й також пережити певний духовний досв?д», – зазначив отець Вальдемар. В?н пояснив, що к?лька м?сяц?в тому в?н запропонував людям, як? вже були разом з ним в попередн?х паломництвах, по?хати в Юв?лейному роц? до Риму. ? це його перша група, для яко? в?н орган?зовував таку прощу. «Для нас важливим ? те, – п?дкреслив в?н, – щоб цей р?к був для нас насправд? тим, про що говорить Папа, – роком над??, особливо, в контекст? Укра?ни, в контекст? тепер?шньо? ситуац??. Ми ма?мо не т?льки молитися про те, щоби був справедливий мир, але ми з над??ю при?хали, що, прийде час, ? ми його досягнемо».

Священник додав, що до програми ?хнього паломництва входять в?дв?дини Папських базил?к, Ватиканських музе?в, включно ?з Сикстинською каплицею, а також р?зних визначних ?сторичних пам’яток, серед яких – Кол?зей, Римський Форум тощо.

При?хали з над??ю, що настане мир

Пан? Людмила з Шаргорода, що на В?нниччин?, в Рим? вже вдруге: минулого року вона була у Ватикан? на Вербну нед?лю, ?, як вона п?дкреслю?, зд?йснилася ?? мр?я, бо ?й вдалося взяти участь у Служб? Бож?й, яку очолював Папа Франциск. «? тому, коли отець Вальдемар сказав про свою ?н?ц?ативу, я в?дразу попросила його записати мене в це паломництво, тому що я знову хот?ла повернутися на це м?сце, – под?лилася вона. – Оск?льки це Юв?лейний р?к, то ми сюди при?хали з над??ю на перемогу, щоб в наш?й Укра?н? зак?нчилася в?йна ? наступив переможний мир».

Д?лячись сво?ми враженнями в?д побаченого, Людмила розпов?ла, що отець Вальдемар орган?зував для ?хньо? групи екскурс?ю з Андр??м – одним ?з укра?нських г?д?в, як? працюють в Рим?. «В?н так гарно розказав нам про все, так влучно, що все немов закарбувалася в пам’ят?. ? дякую Богов?, що я сюди потрапила. Мен? зда?ться, що я би сюди при?жджала кожного року», – додала паломниця.

Мр?? молод?

Злата з Ки?ва – наймолодша паломниця групи. Вона студентка. Про це паломництво вона д?зналась у 2023 роц? п?д час Св?тових Дн?в молод? у Л?сабон?. Отець Вальдемар Павелець був тод? членом оргком?тету укра?нського паломництва на СДМ. Взяти участь у цьому паломництв? д?вчин? запропонувала ?? мама, яка при?хала разом з нею. «В?д такого в?дмовлятись було б дуже дивно», – додала Злата, висловлюючи захоплення побаченим ? пережитим. «Ти при?жджа?ш сюди за ц??ю неймов?рною свят?стю, – каже вона, – ти бачиш ц? вс? базил?ки… ? нав?ть не т?льки основн?, а кожна базил?ка, кожний храм вража?. ? саме в цьому ти бачиш таку потужн?сть рел?г??, силу того, що несе Церква. Адже в нас в Укра?н? ? храми, ? свят? м?сця, ? вони так? р?зн?, але тут воно на зовс?м ?ншому р?вн?».

Як ? вс? ?нш? паломники, Злата при?хала до Риму з над??ю: «Для мене цей р?к ? те, що в?дбува?ться у нас, дуже вза?мопов'язано, ? тому в серц? дуже ? велика над?я, що в к?нц? цього року може настати мир, насамперед, перемога. Мо? думки пост?йно вдома. ? разом з тим ? молитва за майбутн?, за щасливе, над?йне, хороше майбутн?». А мр?? в Злати, мабуть, в?дображають мр?? багатьох молодих укра?нц?в: «Я мр?ю про те, щоб прожити життя не дуже боляче, щоб бачити цей прекрасний цей св?т, але разом з тим не мати ц??? пост?йно? втрати в серц?».

«Зернини над?? залишаю б?ля кожних Святих дверей»

Феля з м?ста Макарова, що на Ки?вщин?, вирушила в паломництво до Риму з? сво?ми двома сестрами. «Чим для мене ? ця по?здка? Ви зна?те, наша Макар?вська параф?я – дуже маленька, – д?литься вона, – ?, напевно, кожен наш параф?янин, проводжаючи нас у це паломництво, вв?рив нам свою маленьку над?ю, ? цю зернинку над?? ми привезли сюди. Коли ми проходимо через Свят? двер?, я залишаю там ц? зернинки: я пам'ятаю ту пан? Галю, яка просила, щоб я молилася за мир в Укра?н?, та ?нших… ? ц? зернини, ц? над?? я залишаю б?ля кожних Святих дверей. Тобто, ми тут недарма: Бог послав нас ц??ю дорогою, щоб ми привезли цю над?ю сюди, ? тод?, коли ця над?я вже проросте, то зерно будемо збирати ми вс? разом».

Р?зн? люди п?д час паломництва стають сп?льнотою

У груп? паломник?в, яку супроводжував отець Павелець, були люди з р?зних д??цез?й, з р?зних параф?й, ? в кожного своя ?стор?я, сво? стежки, як? привели до участ? у ц?й прощ?. «Серед нас ? також люди, що належать до ?нших конфес??, – зауважив в?н. – Наприклад, ? також православн? з нами. Вони д?зналися про нас через сво?х знайомих, через друз?в. Сп?лкуючись з нами, вони кажуть, що ?м також багато да? те, що вони можуть побачити центр Католицько? Церкви».

Спостер?гаючи за ц??ю групою, складалося враження, що вони вже довго знають одн? одних. Ми запитали отця Вальдемара, яким чином п?д час паломництва складаються ц? приязн? стосунки. «Хтось ?з паломник?в казав, що ми орган?зову?мо паломництва серцем ? для серця, – в?дпов?в священник. – ? я хочу, щоб воно так було ? надал?. Для мене паломництво – це форма душпастирського служ?ння». В?н додав, що перед паломництвом вони завжди орган?зовують дв? зустр?ч? на платформ? Zoom, приблизно за м?сяць перед паломництвом ? п?зн?ше тиждень чи дек?лька дн?в перед самим паломництвом. Тод? люди мають можлив?сть познайомитися, налаштуватися на те, що ?х чека?. ? нав?ть якщо хтось не може до?днатися до ц??? зустр?ч?, то може послухати п?зн?ше в запис?. «Звичайно, що це дуже важливо також для того, щоб ?нтегрувати групу, – зауважив отець Вальдемар. – Окр?м того, в Рим? ми мешка?мо при наш?й параф?? отц?в палотин?в. Ми сам? соб? готу?мо ?сти, сам? робимо сн?данки ? вечер?. Це теж об'?дну?. А веч?р – це такий час, коли ми можемо спок?йно посид?ти, под?литися, поговорити також на духовн? теми, бо, мабуть, люди не мають можливост? щодня часто сп?лкуватися з? священником, просто сид?ти за одним столом. Для мене це дуже важливо, ? я думаю, що це важливо також для людей».

Духовний досв?д

Паломництво групи, з якою ми сп?лкувалися вже завершилося, ? кожен з його учасник?в повезе додому те, чого ?м побажав отець Павелець, – духовний досв?д.

Для Людмили це було перше паломництво, коли вони лет?ли л?таком. «Це перше паломництво, коли я п?днялася в небо ? побачила цю Божу красу: ми лет?ли над хмарами, ? ц? дв? години пролет?ли як одна хвилина, – под?лилася вона. – Я бажаю вс?м укра?нцям, щоб кожен з над??ю ? в?рою хоч один раз в житт? залишив вс? справи ?, по можливост?, при?хав у це святе м?сце – Рим. Отець казав, що ми ма?мо 100 годин в Рим?. Але хочу сказати, що цих сто годин мало: сюди треба повертатися багато раз?в по сто годин, тому що враження неймов?рн?».

«Ви зна?те, кожного вечора, коли зак?нчу?ться наша програма, – д?литься Феля – ми с?да?мо ? отець просить нас д?литися сво?ми враженнями. ? щодня ? щось особливе. Наприклад, сьогодн? ми п?дн?малися на кол?нах по Святих сходах, ? сьогодн? я цим живу, я ношу це в соб?. Вчора ми були в Кол?зе?, ? це також був ц?кавий досв?д».

Для Злати – наймолодшо? учасниц? прощ? – Рим подарував також слова, щоб описати те, чи для не? ? над?я. «Над?я – це, насамперед, св?тло, – п?дкреслила вона. – Коли ти йдеш якимось тунелем ? в к?нц? бачиш це св?тло. Ми заходили в базил?ку, яка ? дуже темною, але ? в?траж?, через як? пост?йно пробива?ться якесь св?тло. Також оце пром?ння ? оце св?тло в мене насамперед асоц?ю?ться з над??ю, тому що нав?ть в цей час нам допомага? молитва. Це те, що п?дтриму?, те, що да? над?ю».