Центр г?дност? дитини УКУ: п?д час в?йни потр?бно б?льше дбати про безпеку д?тей
Св?тлана Духович – Ватикан
Дбання про безпеку ? добробут д?тей повинно бути одним ?з пр?оритет?в не лише ?хн?х батьк?в, але ? всього сусп?льства. Це завдання ста? ще нагальн?шим в умовах в?йни, коли з одного боку, д?ти, як ? доросл?, можуть стати жертвами ворожих обстр?л?в, а з ?ншого, можуть зазнавати р?зного роду насилля з боку дорослих внасл?док того, що в?йна спричиня? р?зн? негативн? тенденц?? в самому сусп?льств?. Про ц? та ?нш? теми ми сп?лкувалися з кер?вницею Центру г?дност? дитини УКУ Христиною Шабат та координаторкою проект?в цього центру ?ванкою Рудакевич, як? брали участь у Конференц?? з питань захисту неповнол?тн?х в Церкв? ?вропи, що проходила в Рим? в середин? листопада цього року.
Сп?льний ? в?дм?нний досв?д кра?н Сх?дно? ?вропи
Розпов?даючи про конференц?ю, Христина Шабат зазначила, що ?? учасники з р?зних кра?н мали нагоду обм?нятися досв?дом д?яльност? у сфер? захисту неповнол?тн?х у Церкв? та представити сво? проекти. Важливим моментом, за словами пан? Христини, було те, що представники з? Сх?дно? ?вропи могли побачити певн? сп?льн? тенденц?? у викликах, з якими зустр?чаються у сво?й прац?. «Представникам з ?нших кра?н ми пост?йно нагаду?мо про те, що ми не можемо мислити однаковими категор?ями для вс?х, тому що контекст ма? важливе значення, ?стор?я ма? значення, ма? вплив на тепер?шн?», – п?дкреслила вона.
Одним ? приклад?в особливостей, як? ? сп?льними для сх?дно?вропейських кра?н, ? те, що протягом довгого пер?оду часу Церква там була заборонена ? пересл?дувана. Це спричинило ряд насл?дк?в, серед яких – поширення наративу про те, що пошана до представник?в духовенства чи старших людей повинна виключати критичне ставлення. «? в?дпов?дно, якщо стаються як?сь випадки, пов'язан? з насильством над д?тьми, то люди про це не говорять, тому що “ми не можемо говорити погано про певн? авторитети, наприклад, авторитет священика”».
?ванка Рудакевич додала, що п?д час конференц?? один священник з Чех?? розпов?дав про те, що комун?стичне минуле в ?хн?й кра?н? спричинився до того, що р?вень дов?ри до Церкви дуже знизився ? багато людей залишило Церкву. «Отож, з одного боку, – зауважила вона, – ми ма?мо цей сп?льний посткомун?стичний досв?д, але водночас, в?н дуже р?зний, ? дуже важливо продовжувати про це говорити ? осмислювати те, як воно це вплива? на тепер?шн?».
Напрямки д?яльност?
Центр г?дност? дитини УКУ, за словами його кер?вниц?, був одним ?з перших в Укра?н?, хто почав говорити про превенц?ю насильства над д?тьми. Тепер вони працюють не т?льки в церковн?й сфер?. «Ми под?лили свою роботу на три напрямки, як? пов'язан? з шляхом дитини через ?нституц??, – пояснила вона. – Коли дитина народжу?ться, то вона народжу?ться в л?карн?, дал? вона йде в школу, ? оск?льки ми працю?мо з Церквою, то нас ц?кавить також Церква. ? в?дпов?дно ми працю?мо в трьох напрямках: медицина, осв?та та Церква. ? також допомага?мо р?зним громадським орган?зац?ям розробляти соц?альн? стратег?? стосовно захисту д?тей, виклада?мо навчальн? курси в ун?верситет?. Тобто ?дея поляга? в тому, щоби допомогти ?нституц?ям сформувати безпечне середовище за допомогою пол?тик, кодекс?в повед?нки, розум?ння прав д?тей ? добрих практик реагування. В кожному напрямку в нас ? дуже р?зн? проекти. Пр?оритетом для нас ? робота з Церквою, а також з осв?тою. ? те, що ми напрацювали в Церкв?, зараз намага?мось перенести на осв?ту. Наприклад, зараз ми робимо великий проект з безпеки для д?тей в школах. Це буде можлив?сть для д?тей через електронний щоденник пов?домити про випадок насилля над ними в школ? через кнопку безпеки. ? ми будемо в?дсл?дковувати реагування установ осв?ти ? орган?в м?сцевого самоврядування. Також ми ма?мо певн? консультац?йн? проекти нав?ть для нац?ональних орган?в влади стосовно безпеки д?тей».
Христина Шабат зауважила, що тепер, в пер?од повномасштабно? в?йни, люди стали чутлив?шими до теми насильства, ? «б?льше в?рять в те, що це справд? можливо». ? попри культурну особлив?сть укра?нц?в, як? зазвичай не втручаються в стосунки ?нших, «в обставинах, де навколо дуже багато насильства, люди розум?ють, що воно справд? ?, що це не хтось соб? придумав, чи комусь здалося, а що це справд? ?сну?». «? як би це парадоксально не звучало, – наголосила вона, – мен? зда?ться, що нам стало набагато легше достукатися до людей з темами, про як? ми говоримо. Нам вже не треба ?х переконувати, бо вони розум?ють, що проблема ?, ? з цим треба щось робити».
Запоб?гання насильству над д?тьми та в?дм?нн?сть контексту в рег?онах
Повномасштабна в?йна поставила нов? виклики перед сп?вроб?тниками Центру г?дност? дитини. Зд?йснюючи певн? досл?дження ? впроваджуючи ?нструктаж? з безпеки для д?тей в сфер? осв?ти в р?зних рег?онах Укра?ни, вони пом?тили, наск?льки в?др?зня?ться контекст в р?зних областях. Наприклад, як зауважу? пан? Христина, у прифронтових рег?онах д?ти вже чотири роки не ходять до школи ? навчанн? в?дбува?ться онлайн. «Отже, авторитети, до яких д?ти можуть звернутися, якщо вони ? в небезпец?, зм?нилися, – поясню? вона. – Якщо в нас [ред. в зах?дн?й Укра?н?] це, наприклад, може бути вчитель, класний кер?вник, друз? в школ? тощо. А в них цих постатей просто нема?, тому що вони навчаються онлайн. В?дпов?дно, якщо ти не ма?ш контакту, ти не можеш ц?й людин? дов?ряти ? звернутися до не? в потреб?. ?дин? доросл?, як? ?х оточують, це ?хн? батьки, родич?, сус?ди. Це проблема ? ми не ма?мо н?яких рецепт?в ?? вир?шення. ? тому, виклик зараз в Укра?н? поляга? в тому, що ми не можемо мати одну стратег?ю щодо захисту д?тей для вс??? кра?ни, ? ми мусимо мислити, наприклад, категор?ями громад, або рег?он?в».
Недосл?джена тема
Координаторка проект?в Центру г?дност? дитини ?ванка Рудакевич зауважила, що зг?дно з результатами досл?джень, як? вони проводили до повномасштабно? в?йни, в Укра?н? двадцять три в?дсотки людей постраждали в?д сексуального насилля. «Але ми розум??мо, – додала вона, – що контекст в?йни спричиня? зростання р?вня насилля. Але превенц?я т?льки зараз почина? розвиватися. ? я думаю, що ця потреба ста? ще гостр?шою, ще актуальн?шою. Якщо ми говоримо про наше майбутн?, то важливо, щоб та нац?я, ? т? д?ти, як? народжуються, щоб вони були ? почувалися в безпец?. Я навела результати досл?дження стосовно сексуального насилля, а ? ? насилля ф?зичне, ? це ще одна тема, яка не ? досл?дженою. Ми просто нав?ть не зна?мо реальност?, але ми мусимо працювати заздалег?дь. Власне, в нашому центр? ми намага?мося доносити представникам р?зних ?нституц?й, що вони можуть впливати на те, щоб захистити дитину, щоби розп?знати, коли вона зазна? насилля ? як можна з нею працювати».
Зм?на ставлення ?нституц?й до теми захисту неповнол?тн?х
Стосовно сп?впрац? з р?зними ?нституц?ями та ?хнього ставлення до теми захисту неповнол?тн?х, Христина Шабат зауважила, що на початку д?яльност? ?хнього центру вони сам? «ходили, стукали ? пояснювали», чим займаються, а тепер ?нституц?? до них сам? звертаються. Кер?вниця вказала на пл?дну сп?впрацю з м?ською радою Львова, що включа? розробку стратег?? безпечного дитинства для м?ста Львова ? окремо для сфери осв?ти. В планах Центру г?дност? дитини – розробка проекту для М?н?стерства соц?ально? пол?тики.
Пан? Христина пригадала також про сп?льний м?жнародний проект для духовенства шести кра?н Сх?дно? ?вропи: Польщ?, Угорщин?, Укра?ни, Словаччини, Чех?? ? Хорват??. Йдеться про онлайн курс на семи мовах (ш?сть мов учасник?в ? англ?йська), що супроводжу?ться зображеннями, виконаними ?конописцем.
Д?яльн?сть, яка ма? сенс
В?йна вплива? на вс? сфери життя укра?нц?в, на здатн?сть працювати, зосереджуватися, думати позитивно, ? хоча Центр г?дност? дитини д?? у Львов?, там також не завжди спок?йно. «Кожного дня ? по-р?зному, – зазнача? пан? ?ванка. – Для мене особисто дуже важливо, що ми працю?мо ?з запоб?ганням, з попередженням насилля. Це мене надиха?, бо я розум?ю сенс ц??? роботи. Звичайно, що ? дн?, коли ? обстр?ли. Тому ? дн?, коли ресурсу на працю зовс?м нема?, бо день почина?ться так, що вже немов би нема? сил до н?чого ?ншого. Але ми працю?мо дал?, бо розум??мо важлив?сть цього».
?ванка розпов?ла, що п?д час ?хньо? прац? в ?парх?ях, де вони проводили лекц?? для духовенства, на початку ?хн? слухач? часто реагували словами: “Ой, ? так все важко. А ви тут ще нам про це говорите!” «? це по-людськи дуже зрозум?ло, – каже вона, – бо ми насправд? в складн?й ситуац??, в контекст? в?йни, ? тут ми ще детальн?ше говоримо про насилля, яке ? в наш?й реальност?. Але п?сля лекц?й вони усв?домлювали, що тепер знають б?льше. На початках з тим не просто. Але коли ми зна?мо, що в?дбува?ться ? як це назива?ться ? що ми можемо зробити, щоб в?дреагувати на це, то ми вже ма?мо як?сь ?нструменти. ? це про нашу психолог?чну спроможн?сть теж давати раду».
