?пископ Зм?трович: мета синодальност? - використати потенц?ал кожного
Св?тлана Духович – Ватикан
«Те, що нас по?дну? – це християнський досв?д, якого до народження ?суса Христа не було на планет? Земля. Не було мови чи культури, яка могла це якось виразити, бо це було чимось радикально новим», – зазнача? в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News ?пископ-пом?чник Кам?янець-Под?льсько? д??цез?? Радослав Зм?трович, OMI, д?лячись сво?ми думками про другу сес?ю XVI Генерально? Асамбле? Синоду ?пископ?в, що в?дбува?ться у Ватикан?. «На синод?, – п?дкреслив в?н, – ? зосередження не на якихось ?нших питаннях, а саме на синодальност?, на питанн?, що зробити, щоби Церква використовувала св?й потенц?ал. Бо синодальн?сть ма? за мету створити умови, щоби кожний м?г в?дчути себе частиною Церкви, збер?гаючи все, що ? важливим для Церкви ? те, чим ? Церква».
Ваше Преосвященство, Ви берете участь у друг?й сес?? XVI Звичайно? загально? асамбле? Синоду ?пископ?в, присвячено? тем? синодальност?. Под?л?ться, будь-ласка, сво?ми враженнями в?д того, як проходить ця сес?я. ? наск?льки, на вашу думку, ця под?я важлива для вс??? Церкви ? також для Укра?ни?
Вражень багато. Мабуть, перше мо? враження пов'язане з тим, якою була перша сес?я р?к тому ? якою ? ця друга. Мен? зда?ться, що цього року, пор?вняно з минулим, ми почува?мося якось безпечн?ше, спок?йн?ше ? що цей р?к допом?г кожному немов би в?днайти певну дистанц?ю до того, про що ми говорили ? думали. Можливо, це пов'язано з тим, що з питань, як? ми тепер розгляда?мо, знят? так зван? “гостр?” питання. Бо зна?мо, що деяк? середовища в Церкв? намагалися використати цей синодальний процес також для зм?н, як? не зг?дн? з нашою в?рою, для доктринальних зм?н чи зм?н в розум?нн? моральност?. Зараз, мен? зда?ться, ми спок?йн?ш?, що н?чого такого не буде.
? також це для мене знак д?? Святого Духа в Церкв? в цьому процес?. Тому що дуже часто п?дкреслю?ться важлив?сть в?дкритост? на Святого Духа. На початку кожно? нашо? зустр?ч? ми молимося до Святого Духа. ? д?йсно, я це бачу також в тому, як виглядав документ, п?дготовлений на континентальн?й зустр?ч? два роки тому, ? як вигляда? Instrumentum laboris (ред. Робочий документ, який готу?ться заздалег?дь ? на основ? якого в?дбуваються дискус?? п?д час синоду): це немов два зовс?м ?нш? документи. Instrumentum laboris, на мою думку, ? непоганим документом, там багато ? того, що д?йсно важливе, наприклад, в ньому йдеться про в?рн?сть Божому слову ? традиц??, про важлив?сть м?с?йност?. Отже, в ньому присутн?й баланс. Бо багато говорилось про синодальн?сть, як про потребу слухати кожного, ? могла появитися думка, що ми ста?мо демократ??ю, але Instrumentum laboris ? те все, що ми говоримо, показу?, що насправд? н?хто так не дума?, ? що ? усв?домлення, що це еклез?альний процес, що ми шука?мо вол? Божо?.
Багато говориться про розп?знання Божо? вол?, ? я особисто також переконаний, що цей спос?б сп?лкування, в якому ми хочемо почути один одного в контекст? молитви, Божого слова, ? дуже ц?нний. ? ми цього потребу?мо, ? в Укра?н? також цього дуже потребу?мо, щоби почути один одного ? в наших параф?ях, ? щоб священики почули людей, а люди щоб почули священика. Це великий виклик для нас.
Я думаю, що в католицькому св?т? ?сну? багато р?зноман?тних думок стосовно того, якою ма? бути в?дпов?дь Церкви на виклики сучасност?. Деяк? п?дкреслюють, що треба бути б?льш в?дкритими на цей св?т ? прийняти деяк? ц?нност? цього св?ту. ?нш? наголошують, що ми ма?мо, передус?м, бути собою, захищати свою ?дентичн?сть. ? тепер можна сказати, що той факт, що ми слуха?мо одн? одних, що ми ? разом, допомага? б?льше зрозум?ти один одного ? бути в ц?й ?дност? не т?льки як одна структура, але також в ?дност? в?ри. Бо попри те, що ? деяк? в?дм?нност? в поглядах на певн? моменти, але в тому, що найб?льш сутт?ве, ми можемо бути в ?дност?.
Я думаю, що також для нас в Укра?н?, де ? так багато ран, завданих через в?йну, ?сну? чимало претенз?й одн? до одних, засуджень, звинувачень, наприклад, стосовно того, хто воював, чи не воював, що зробив, чи не зробив, ? це легко призводить до конфл?кт?в. Тому в наших параф?ях неймов?рно важливо, щоб ми слухали одн? одних, намагалися зрозум?ти ?ншу людину ? також зрозум?ти страждання ?ншого. ?нколи говориться, що не можна запрошувати на терап?ю одночасно матер?в, як? втратили син?в, ? дружин, бо м?ж ними ? певне св?доме чи п?дсв?доме суперництво стосовно того, хто б?льш стражда?. Отже, важливо зрозум?ти страждання ?ншо? людини, ? це великий виклик для нас ус?х в Укра?н?. Отож, синодальн?сть, яку ми розгляда?мо, насамперед, в контекст? Церкви, ? способом будування в?дносин: намага?мося, щоби кожний був залучений до участ?.
Кр?м того, завжди ? виклик, що хтось мусить вк?нц? прийняти р?шення, ? п?дкреслю?ться, що це ? компетенц??ю авторитету Церкви, а зокрема, настоятел?в, ?пископ?в. Але для цього ?пископа важливо також, щоб в?н зробив все можливе, щоб в цьому процес? розп?знавання почути людей, компетентних людей, як? можуть в цьому допомогти. Важливо цим не нехтувати. ? пот?м, з ?ншого боку, ? труднощ? з тим, щоб прийняте це р?шення як сво?, нав?ть якщо воно не зг?дне з власною пропозиц??ю. Тому що не р?дко бува?, що ми обговорю?мо як?сь питання, ? звучать р?зн? думки, пот?м в к?нц? хтось прийма? р?шення, ? якщо це р?шення не в?дпов?да? поглядам деяких людей, то вони кажуть: “До нас не прислухаються”. Але це неправда: прислуха?мося, слуха?мо уважно, але в к?нц? слуха?мо також свого сумл?ння. Йдеться не про те, щоб проголосувати за якесь р?шення, як в парламент?, а про те, щоб розп?знати волю Божу. Цього ми навча?мося вс?. Отож, можу сказати, що цей процес, в якому я тут беру участь, мен? подоба?ться, ? хот?лося би, щоб цього було б?льше також ? у нас в Укра?н?.
Я би хот?ла Вас попросити розпов?сти про саму методику того, як в?дбува?ться ваша щоденна праця. Бо в?д багатьох учасник?в Синоду ми чули, що це важка праця в?д ранку до вечора.
Все почина?ться з молитви. На початку Синоду були маленьк? реколекц??, а також кожного дня ? молитва. Увесь процес на ц?й сес?? розд?лений на п'ять модул?в, ? кожний модуль почина?ться з? Служби Божо? в базил?ц? Святого Петра та духовно-богословського впровадження. А пот?м в кожн?й груп?, як? нараховують по одинадцять-дванадцять ос?б, кожен учасник спочатку ма? три хвилини, щоб сказати, що в?н вважа? найб?льш г?дним уваги в документ? Instumentum laboris на тему цього модуля. А пот?м кожен висловлю?, що йому не подоба?ться ? що, на його думку, потр?бно скоригувати. Оп?сля кожен також да? в?дгук стосовно того, що сказали ?нш?. Секретар групи запису? вс? ц? думки ? робиться синтез усього, що було сказане. На основ? всього цього група пода? три питання, як? вважа?мо, що варто поставити на обговорення вс??? асамбле?. ? представник нашо? групи зустр?ча?ться з представниками ?нших груп зг?дно мовно? приналежност? (? дв? групи англ?йськомовн?, одна французька, одна ?тал?йська ? одна ?спанська). В тих групах вони слухають т? зв?ти ? питання, як? пропонують вс? групи, ? пот?м п?дсумовують й розробляють дек?лька питань, як? остаточно ми будемо обговорювати на загальн?й асамбле?, де кожен може говорити також три хвилини, якщо знайдеться в?льний час. Тому що к?льк?сть тих, як? можуть виступати ? обмежена. Але передбачено, що людина, яка ще не виступала, завжди ма? пр?оритет над тим, хто вже виступав, для того щоб кожен з нас принаймн? один раз перед ус?ма м?г щось сказати. ? оп?сля ми голосу?мо стосовно теми, яка ма? пр?оритет, ? по черз? ?нш? питання. Кр?м того, ще ? також додаткова можлив?сть виступити про те, що ти вважа?ш важливим на тему, пов?язану з даним модулем. П?сля цього ми знову поверта?мося до зустр?ч? в тих малих групах ? на основ? усього, що ми почули, робимо синтез максимально коротких пункт?в, як? хочемо доповнити, щоб ц? реч? були взят? п?д увагу в К?нцевому документ?.
Ось так вигляда? ця праця. Так триватиме ще к?лька дн?в, а пот?м (ред. в понед?лок, 21 жовтня) буде день зосередження ? оп?сля праця над К?нцевим документом. Цей документ ? для вс?х, але, особливо, для Папи. Папа може його подати як св?й документ, а може на основ? нього приготувати документ, наприклад, Апостольське напоумлення, на тему синодальност?.
Варто також додати, що було створено десять груп (ред. досл?дницьк? групи), як? працюють над б?льш суперечними чи важливими питаннями, що вимагають детального поглиблення в менш?й груп? б?льш ос?б, як ? експертами в певн?й д?лянц?. Ц? групи мають завершити свою працю в червн? 2025 року. ? це також пов'язане з цим синодальним процесом.
Отже, як бачимо, ? реальне зосередження саме на синодальност?: не на якихось ?нших питаннях, а т?льки на питанн?, що зробити, щоби Церква використовувала той потенц?ал. Бо синодальн?сть ма? за мету використати потенц?ал кожного, створити умови, щоби кожний м?г в?дчути себе частиною ц??? Церкви, збер?гаючи все, що ? важливим для Церкви ? те, чим ? Церква. Тому що коли дивимося також на ?стор?ю, передус?м, латинсько? традиц??, то бачимо, що в?дновлення Церкви в?дбувалося дуже часто не через Синод, хоча Синод також був великою допомогою, але через те, що появлялися харизматичн? особи – святий Франциск Асс?зький, святий Бенедикт, святий Дом?н?к, святий ?гнат?й Лойола. Через них Святий Дух в?дновлював Церкву. Вони могли бути прийнятими, тому що, наприклад, святий Франциск прийшов до свого ?пископа, ? цей ?пископ не запитував, скаж?мо, параф?яльно? ради, чи прийняти Франциска чи н?. Я припускаю, що параф?яльна рада би не прийняла святого Франциска, бо це було щось занадто революц?йне. Тим б?льше, що в?н п?шов проти свого батька ? таке ?нше. Отже, ?пископ захистив його, маючи цю владу. ? тому важливо захищати це, бо те, що ? цей вертикальний вим?р, ??рарх?чний вим?р, допомага? нам розум?ти, що не ми ? в центр?, а в центр? ? Боже Об'явлення, ? ми ма?мо бути в?рними Йому. ? ця д?я, особлива д?я захисту цього Божого Об'явлення в?дбува?ться через ?пископ?в, наступник?в апостол?в. Так захот?в Господь. Кожен ? ц?нний, важливий, ? недавно (ред. 1 жовтня) ми мали л?тург?йний спомин свято? Терези в?д Дитятка ?суса, а також свято? Фаустини (ред. 5 жовтня) ? ? багато святих, як? зробили багато добра для Церкви – кожен ма? сво? м?сце. Синодальн?сть також ма? допомогти знайти кожному сво? м?сце, а не зайняти чи?сь м?сце. Часто говориться про клерикал?зм, але клерикал?зм не пов'язаний з? священиками, а пов'язаний з гр?хом. Бо св?тськ? люди також можуть бути дуже клерикальн?, якщо, маючи владу, не дозволяють н? на н?що, що не ? зг?дним з ?хньою думкою. Так що завжди проблемою ? гр?х, а структури вже на другому м?сц?.
Учасники Синоду походять з р?зних кра?н, з р?зних культурних ? соц?альних контекст?в, мають р?зн? ментальност?, ? це безумовно вплива? на процес обговорення р?зних питань. Що, на Вашу думку, допомага? долати цей виклик в?дм?нностей?
Це факт, що ми вс? – р?зн?, ? тим б?льше, коли ми говоримо не сво?ю р?дною мовою, а для людей, як? нас слухають, це також не р?дна мова. Цей досв?д я пережив також як м?с?онер ? коли я був в Туркмен?стан?, ? зараз в Укра?н?, що я думаю одне, говорю друге, а люди розум?ють трет?. Нав?ть якщо я говорю сво?ю р?дною мовою ? також вс? знають цю мову, то вони по-сво?му це розум?ють, бо в ц? слова вкладають ?нше значення. Не можна заперечувати, що так ?, але чим б?льше ми ? разом, чим б?льше слуха?мо один одного ? також попросимо Святого Духа про допомогу, то тим б?льше можемо розум?ти один одного. ? тут варто додати, що те, що нас по?дну? – це християнський досв?д, якого до появлення ?суса Христа на земл? не було на планет? Земля. Не було мови чи, скаж?мо, культури, яка могла це якось виразити, бо це було чимось радикально новим. Я ?нколи даю такий приклад: коли я ще був м?с?онером в Туркмен?стан?, ? нас там запросили до ?нституту ?сламу, щоб ми розпов?ли про християнство. ? в один момент один студент почав кричати на нас: “Як ви можете говорити, що Бог став людиною? Як ви можете говорити, що Бог страждав на хрест??” Ми зна?мо, що це було зг?ршення для ?вре?в, тобто нав?ть найб?льш п?дготовлена Богом культура, культура ?зра?ля, не була здатна прийняти це об'явлення. Вони знали, що Бог “святий”, а слово “святий” означа? “?нший”. Але що може бути наст?льки “?ншим”, що переб?льшу? людську уяву… Бо як можна уявити соб?, що Бог став людиною? Люди з ус?х рел?г?й шукають Його, а тут В?н приходить до нас… Ще один випадок стався в вк?нц? 80-х на початку 90-х рок?в в Б?лорус?, тобто це був ще Радянський Союз. В одн?й школ? я розпов?дав учням про народження Бога в яслах, ? та молодь почала см?ятися, ну ? це, скаж?мо, нормальна реакц?я. Бо ми привикли до цього ? не бачимо це наск?льки це неймов?рно. Але це ? в нас, ? це нас по?дну?, ? наск?льки воно ? в нас всередин?, наст?льки воно нас по?дну?. Недавно було це читання святого Павла до Галат?в, що “нема юдея ан? грека, нема? н? чолов?ка ан? ж?нки” (пор. Гал 3, 28)… ну ?, але появилося в людин? щось глибше, щось сутт?в?ше нав?ть в?д того факту, що ти ? ж?нкою чи ти ? чолов?ком – ? це ? син?вство Боже, тобто що ми ? Божими д?тьми. ? п?д час ц??? сес?? багато учасник?в говорить про ?суса Христа, Слово Боже, ? це нас по?дну?. ? коли чу?ш, що хтось так говорить, то в?дразу розум??ш, що ми ? разом.
Варто також зазначити також, що Церква – це також ? гр?шн? люди, ми. На початку Синоду була покаянна л?тург?я, п?д час яко? Папа дуже ч?тко п?дкреслював, що ми вс?, гр?шники, можемо йти разом, т?льки опираючись на Боже милосердя, на пробачення. ? це, на мою думку, неймов?рно важливо, бо яким би ефективними не були методи чи правила, але ми ? гр?шниками, ? спочатку ми з рад?стю слуха?мо один одного, а пот?м щось не подоба?ться, пот?м з’являються як?сь претенз??, як?сь конфл?кти. ? без пробачення, без усв?домлення, що ми ? гр?шниками, неможливо йти дал?. Я вважаю великим недол?ком цього Instumentum laboris, що в ньому не згаду?ться про гр?х. Але тепер Папа на початку Синоду дуже ч?тко сказав про це, бо це антрополог?я, це розум?ння того, ким ми ?. Якщо ми не розум??мо, що ми д?йсно ? гр?шниками, що потребу?мо Спасителя, ? що т?льки з Ним можемо щось будувати разом, то можемо побудувати т?льки Вавилонську вежу, яка пот?м розпадеться. Часто бува? так, що на параф?? священик щось пробу? будувати, а пот?м люди розходяться, тому що виникають як?сь претенз??, появляються засудження. Отож, прямувати вперед можливо т?льки тод?, коли опира?мося на покор?, на пробаченн?, на покаянн?.
