Владика Андр?й Х?м?як: служити, щоб в?дкривати людям обличчя Бога Отця милосердного
Св?тлана Духович – Ватикан
«Коли моя бабуся вчила мене хреститися, вчила мене молитов вдома, вона сама молилася, ? я бачив, наск?льки глибоко вона молилася, то я розум?в, що вона мене вчить того, чим вона сама ?», – цим простим прикладом з власного життя владика Андр?й Х?м?як, ?пископ-пом?чник Ки?всько? Архи?парх?? та Секретар Синоду ?пископ?в УГКЦ поясню?, що означати ?вангел?зувати. Поняття ?вангел?зац??, а зокрема, тема «Бути благов?сниками над??: ?вангел?зац?я у контекст? в?йни», були в центр? обговорень цьогор?чного Синоду ?пископ?в УГКЦ, що проходив у Мар?йському духовному центр? в Зарваниц? в?д 2 до 12 липня. В ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News владика Андр?й под?лився сво?ми роздумами про значення терм?ну “?вангел?зац?я” та розпов?в про постанови Синоду, як? стосуються ц??? сфери. Ще одн??ю темою нашо? розмови була д?яльн?сть Ки?всько? Архи?парх??, спрямована на р?зносторонню п?дтримку мешканц?в тих ?? терен?в, як? найб?льше постраждали внасл?док рос?йського вторгнення та були окупован?.
?вангел?зувати, насамперед, прикладом власного життя
«?вангел?зац?я – це зустр?ч з Христом, наша особиста зустр?ч ? пережиття ц??? зустр?ч? з Ним», – наголошу? молодий ?пископ, додаючи, що основою цього процесу не ? знання про Христа чи знання про Бога. «Дуже часто ми зна?мо щось про рел?г?ю, про Церкву, про Бога, – поясню? в?н, – але це не да? нам життя. Тому що нав?ть Христос каже, що ? дияволи визнають, що В?н ? ?сусом Христом, але вони не каються, не навертаються. А ?вангел?зац?я поляга? в тому, щоб ми могли передати свою в?ру ?ншим людям, щоб вони жили Христом». ?пископ нав?в приклад з? свого дитинства: розпов?даючи про свою бабусю, яка вчила його хреститися ? молитися, в?н пригаду?, «наск?льки вона глибоко молилася». «Я розум?в, що вона мене вчить того, чим вона сама ?», – наголошу? в?н, додаючи, що, мабуть, це передання в?ри було би неефективним, якщо би вона казала йому молитися, але не показувала цього сво?м прикладом.
Отже, передавати в?ру, ?вангел?зувати, як п?дкреслю? наш сп?врозмовник, можна нав?ть без сл?в, а через св?дчення свого життя з Богом. «Якщо ми живемо справд? з Богом, то наш? слова не мають розходитися з нашим життям, з нашими справами, з нашою в?рою. Якщо вони розходяться, то це значить, що ми ма?мо знання, але ми тим не живемо», – поясню? в?н.
Основою в?ри, як п?дкреслю? владика Андр?й, ? особист? стосунки з Богом, як з Тим, кого ми любимо, ? в?дпов?дно, хочемо проводити з Ним час, з Ним розмовляти, д?литися сво?ми радощами ? сво?ми потребами й турботами. Це под?бне до того, як поводиться молода закохана пара, – хлопець ? д?вчина, – як? прагнуть проводити багато часу разом, щоб п?знавати одне одного. «Так под?бно ма? бути ? в нашому християнському житт?, – зауважу? наш сп?врозмовник, – ми ма?мо наст?льки хот?ти бути з Богом ? п?знати Його, що це повинно бути на першому м?сц?. Бо, як кажуть, коли Бог на першому м?сц?, то все ?нше на сво?му м?сц?».
?вангел?затори – це т?, як? не можуть не д?литися рад?стю зустр?ч? з ?сусом
Отож, ?вангел?зац?я – це не певна наука, але спос?б життя, це в?дносини з Богом. ? саме тому, як п?дкреслив ?пископ, «тими, хто може ?вангел?зувати, мають бути т?, хто особисто вже пережив цей досв?д буття з Богом». «Якщо хтось лише прочитав про Бога з книжки, ? це переказу? ?ншим, то в?н не буде ?вангел?затором, а т?льки викладачем певного предмету, – поясню? в?н. – Але коли я справд? живу тим, що Бог ? в мен?, тим, що я Його зустр?в, я знаю, ким В?н ?, то я хочу цим щастям д?литься з ?ншими, щоб ?нш? Його зустр?ли. Под?бно до ж?нки-самарянки з ?вангел??, як?й ?сус Христос говорив про ?? чолов?к?в б?ля криниц?, ? вона п?знала, що В?н ? Мес?я. Вона поб?гла в м?сто, кажучи вс?м, що вона зустр?ла Мес?ю, бо в?н ?й сказав правду про ?? життя. Коли ми п?знали правдивого Бога, ми не можемо мовчати, ми не можемо тримати це в соб?, ми ма?мо цим д?литися з ?ншими людьми, д?литися з тими, хто спраглий, хто ще не п?знав ?суса Христа. ? це може в?дбуватися у форм? тако? геометрично? прогрес??, коли один цим д?литься з багатьма. ? це може бути не лише священик, чи ?пископ, чи монахиня, чи монах, це можуть бути звичайн? люди, як? покликан? до ?вангел?зац??, покликан? д?литися тим, що вони пережили, чим вони ?».
Поради Синоду ?пископ?в УГКЦ щодо ?вангел?зац??
Низка цьогор?чного Синоду ?пископ?в УГКЦ стосувалася його основно? теми – ?вангел?зац??. Як зазнача?ться в Синоду, йдеться, зокрема, про поради, спрямован? на те, щоб «оживити ?вангел?зац?йну д?яльн?сть Церкви на особистому, параф?яльному, ?парх?альному та загальноцерковному р?внях».
Деяк? з цих порад подан? як заохочення до в?рних. Одне з них, як зазначив ?пископ Андр?й Х?м?як, стосу?ться щоденного читання Божого слова. «Бо де ?накше зустр?немо Бога, як не в Божому слов?, – зауважу? в?н. – Читаючи Святе Письмо, ми п?зна?мо краще, ким ? Бог, як ми хочемо Його п?знати, щоб з Ним разом бути».
Ще одна з порад Синоду знову ж таки нагадала нашому сп?врозмовников? його дитинство та його бабусю. «Синод пропону?, щоби батьки ? д?ти в нед?лю, повернувшись додому з церкви, при сп?льному об?д? д?лилися тим, що вони почули в церкв?, що вони пережили, як вони це в?дчули, наск?льки це ?х стосу?ться, – поясню? в?н. – Так, под?бно, коли я був малий, п?сля того, як повертався з церкви, моя бабуся, яка залишалась вдома, запитувала: “Яке було ?вангел??”. Бабця знала в?дпов?дь, бо вона вдома слухала богослуж?ння по Рад?о Ватикану. Але вона казала: “Так, я знаю, яке було ?вангел??, але ти мен? скажи, бо хочу знати, чи ти уважно слухав”. А пот?м запитувала також, що говорив священик на пропов?д?. Тому я завжди мус?в слухати уважно, бо пот?м треба було бабус? це переказувати. ? таким чином, я для себе, немов би знову ? знову утверджував цю пропов?дь ? це ?вангел?? в сво?му житт?, брав його до свого серця не просто як певну ?нформац?ю, а також як те, наск?льки я його зм?г пережити. Бо я розказував бабц? так, як я зрозум?в, як я “перетравив” це Боже Слово, цю пропов?дь».
?вангел?зувати через д?ла милосердя
Ще одна порада Синоду ?пископ?в УГКЦ, на яку звернув увагу наш сп?врозмовник, поляга? в тому, щоб «?вангел?зувати через д?ла милосердя». «Це коли ми в?дкрива?мо Бога ?ншим людям через добр? д?ла, коли ми служимо потребуючим ? робимо д?ла милосердя для ?нших, – поясню? в?н. – Тим самим в?дкрива?мо для людей Боже милосердя». У час в?йни для укра?нц?в дуже важливо побачити це милосердне обличчя Бога, тому Церква робить багато д?л милосердя, особливо, на сход? на п?вноч?, на п?вдн? Укра?ни, – всюди, де ? найб?льша потреба. Владика Андр?й пригадав слова одн??? ж?нки, яка отримала допомогу в?д Церкви: «Я завжди знала, що до церкви щось принести, а тут церква щось мен? принесла». «Тобто в ?? св?домост? в?дбувся певний злам, – поясню? в?н, – тобто що Церква не т?льки щось просить чи вимага? в людей чи грош?, чи пожертви, чи як?сь ?нш? дари. Але Церква ? т??ю, яка, навпаки, людям служить, вона щось приносить людям. Тому в цей спос?б ми в?дкрива?мо обличчя ?ншо? Церкви – Церкви Матер?, яка дба? про сво?х д?тей, як? мають найб?льшу потребу».
П?дсумовуючи тему постанов Синоду УГКЦ про ?вангел?зац?ю, ?пископ зауважив, що ц? р?шення не були прийнят? на якийсь обмежений терм?н, а повинн? залишатися д?йсними пост?йно. «Через р?к ми будемо мати новий Синод, нову тему, але ц? р?шення не стають неактуальними, – пояснив в?н. – Тому це ? те, що ми ма?мо брати у сво? життя, вчитися, ? також дарувати ?ншим п?знання Бога, щоб ?нш? замислювалися: “А чому в?н робить це? Так ?нш? не роблять. Чому християни чи католики роблять так ? так?”. Не раз ? мене запитують про це, ? я в?дпов?даю: “Ми робимо це тому, що нам так каже Господь, бо ми ?накше не можемо робити”. ? в?дпов?дно, через нашу в?ру ми також запалю?мо в?ру в ?нших людей. Ми до того покликан?».
Д?ла милосердя Ки?всько? Архи?парх?? в час в?йни
Продовжуючи тему ?вангел?зац?? через д?ла милосердя, ?пископ-пом?чник Ки?всько? Архи?парх?? УГКЦ розпов?в про деяк? аспекти ?хньо? д?яльност? на п?вн?чних теренах архи?парх??, як? найб?льше постраждали в?д рос?йського вторгнення ? були окупован?.
Попри те, що окупац?я частини Ки?всько? ? Черн?г?всько? областей тривала недовго, але там, за словами владики Андр?я, вона залишила неабияк? сл?ди. «Коли ми в?дв?дували ц? села, як т?, де ? наш? параф??, так ? т?, де ?х нема, ? намагалися допомогти цим людям в перш? м?сяц? лиха, якого вони зазнали, то бачили багато зруйнованих ? пошкоджених хат, ми зустр?чали людей, як? справд? глибоко пережили цей жах в?йни, ?, напевно, ще довго не могли оговтатися ? до к?нця зрозум?ти, що ж в?дбулося», – розпов?да? в?н.
Протягом перших м?сяц?в п?сля деокупац?? владика Андр?й Х?м?як разом з владикою Степаном Сусом, ?пископом Кур?? Ки?во-Галицького Верховного Архи?пископа, в?дв?дував деокупован? села ? привозив туди гуман?тарну допомогу, надану Кар?тасом ? фундац??ю «Мудра справа», бо на той час люди там не мали н? газу, н? св?тла, ан? ?ж?. Дал? архи?парх?я почала допомагати у в?дновленн? помешкань, Кар?тас запровадив програми, щоб допомогти людям на зиму з опаленням, з дровами, тощо. ?пископ Х?м?як розпов?в, що дотепер ?хня архи?парх?я, завдяки п?дтримц? фундац?? «Мудра справа», розвозить по селах гаряч? об?ди: кожного дня – ?нший населений пункт.
Дуже корисними для людей, особливо п?д час першо? зими в?йни, коли не було св?тла, не було тепла, не було зв'язку, виявилися Центри або Намети незламност?, як? Ки?вська Архи?парх?я облаштовувала завдяки п?дтримц? Апостольського екзархату УГКЦ в Н?меччин?. Ц? центри, за словами ?пископа, також д?ють дотепер.
Зц?лення ран в?йни
Владика Андр?й п?дкреслив, що на цьому етап? в?йни важливим напрямком допомоги, яку орган?зову? Ки?вська Архи?парх?я, ? створення при параф?ях центр?в психолог?чно? та духовно? п?дтримки людей, як? були травмован? певними траг?чними под?ями в ?хньому житт?. «Отже, ми намага?мося допомагати на р?зних р?внях, – наголосив в?н, – як на базовому р?вн?, наприклад, забезпечити харчами, ? це ми робимо дотепер, так ? на духовному р?вн?, це те що роблять параф??, священики, а також на психолог?чному р?вн?, щоби таким чином огорнути ц?л?сну людину, яка потребу? допомоги».
Священики, як? пережили окупац?ю
Владика Андр?й Х?м?як вказав також на важливий внесок священик?в, як? залишалися з? сво?ми в?рними в окупац??. Зокрема, в?н згадав греко-католицького священика, який залишався у Славутич?, та отц?в-редемпторист?в, що були в Черн?гов?, а також ?нших душпастир?в Донецького, Харк?вського та Одеського екзархат?в, як?, як п?дкреслив ?пископ, не хот?ли залишати сво?х людей, нав?ть п?д загрозою втрати життя. «Це люди, як? вибирають бути з людьми на передов?й, ? бути там, доки ? люди, як? потребують там нашо? присутност?, – зауважив в?н. – Тому наш? отц?, переживши цей також жах в?йни, на мою думку, мають досв?д Божого милосердя, Божо? ласки, ? також можуть тепер з новою силою це св?дчити, служити».
Вдячн?сть парохам, як? в?дкрили двер? храму, щоб прихистити
Владика Андр?й додав, що люди вдячн? багатьом священикам, як? в?дкрили двер? параф?яльних прим?щень для того, щоб дати людям м?сце притулку та укриття. В цьому контекст? в?н згадав розпов?дь отця Олега Панчиняка, настоятеля греко-католицько? параф?я в Броварах. Хоча це м?стечко не було окуповане, але рос?йськ? в?йська стояли дуже близько, ? п?двальне прим?щення греко-католицького храму, який був збудований в?дносно недавно серед багатоповерх?вок, став для м?сцевих мешканц?в м?сцем прихистку в?д рос?йських обстр?л?в. Серед тих, хто приходив до храму ховатись в?д бомбардувань, були ? т?, що ран?ше виступали проти його буд?вництва. ? тепер вони зрозум?ли, що церква ?м тут потр?бна. «Отож, не раз Бог нав?ть через в?йну, через так? важк? обставини перем?ню? серця людей, – каже ??рарх. – Тому важливо нам, як душпастирям, бути з людьми ? служити, бути тими, ким ми ?, тобто служити як л?тург?йного, так ? соц?ально, щоби людям в?дкривати обличчя милосердного Отця».
В?ддане служ?ння допомага? людям в?днайти сво? кор?ння
Наш сп?врозмовник наголосив, що через р?зносторонн? служ?ння, – л?тург?йне, соц?альне ? навчання Церкви, – люди в?дкривають для себе Укра?нську Греко-Католицьку Церкву. В?н пригадав про ще один випадок з життя, що в?дбувся 2023 року на Макар?вщин?, яка також пережила окупац?ю. В?дв?дуючи ц? терени, владика мав розмову з одним ?з м?сцевих гол?в ОТГ, який розпов?в йому, що вони в?дкрили, що в ?хньому сел? колись був храм ун?йно? Церкви, ? нав?ть знайшли фотограф?ю в арх?вах, як вона виглядала. «? це в?дкриття вони зробили вже п?д час в?йни, 2023 року. Але, знову ж таки, це сталося тому, що м?сцевий греко-католицький священик, був дуже активним ? служив ?м серцем ? душею, – поясню? ?пископ. – ? вони почали ц?кавитися, що таке УГКЦ, ? в?дкрили для себе, що це ?хн? кор?ння». Голова ОТГ зазначив також, що зг?дно з ?сторичними дов?дкам, в 1594-1595 роках там мешкав митрополит Михайло Рогоза, тому ?сну? припущення, що саме там, в тому сел? йому прийшла думка зд?йснити Берестейську ун?ю. Тому м?сцеве кер?вництво в?дкрите до сп?впрац?, щоб в?дкрити там музей Берестейсько? ун??. «Тобто через таке служ?ння люди в?дкривають для себе, ким ми ?: що ми не ? якоюсь чужою Церквою, кимось, хто прийшов до них, щось ?м нав'язу?, а що ми Церквою Ки?вською, яка прийшла на сво? земл?, повернулася просто туди, де ми зараз можемо бути, де можемо в?льно пропов?дувати Христа ? допомагати людям».
