杏MAP导航

с. Ем?л?я Вандич, СНДМ – Ватикан

У понед?лок, 21 жовтня 2024 року, латинський Патр?арх ?русалиму кардинал П??рбатт?ста П?ццабалла в?дслужив у базил?ц? святого Антон?я Падуанського в Рим? подячну Святу Месу з нагоди канон?зац?? так званих Дамаських мученик?в, яких Папа Франциск проголосив святими напередодн?. В сво?й пропов?д? кардинал п?дкреслив значення мучеництва, яке «не ? виявом бажання смерт?, але вибором, що виража? глибоку любов ? найвищу в?рн?сть тому, що для нас ? найдорожчим». «Саме тому воно ? найвищим св?дченням в?ри. Мученики сво?м життям показують нам силу в?рност? Богов?, яка залиша?ться непохитною нав?ть перед обличчям смерт?», – зазначив в?н, додаючи: «Мучеництво, однак, також ? пророцтвом, бо воно вказу? на новий та ?нший спос?б витривалост? посеред насильства ? зла». Пропов?дник зазначив, що «християнським способом протистояння сил? зла у св?т? ? хрест. Бути з Христом на хрест? означа? не боятися смерт?, але збер?гати в соб? прагнення до самопожертви, до безкорисливо? любов?, до прощення».

Збер?гати живою християнську самобутн?сть

Пригадуючи жест одного з мученик?в Дамаску, який перед смертю намагався врятувати ?вхарист?йн? дари в кивот?, Блаженн?ший П??рбатт?ста сказав, що «мучеництво також можна розум?ти як ?вхарист?йний акт», додаючи, що «якщо ?вхарист?я – це звершення запов?д? любов?, це пам’ять про смерть ? воскрес?ння Христа, то мучеництво показу? ?? зд?йснення в реал?ях св?ту».  «Т?, хто в?ддав сво? життя за ?вангел??, допомагають завжди збер?гати живою християнську самобутн?сть, яка, перед обличчям лог?ки св?ту, де пану? сила, почуття вищост?, перемоги, багатства та влади, в?дпов?да? даром себе, прагненням добра, в?двагою прощення, в?рн?стю правд? та справедливост?, безкорисливою любов’ю», – в?в дал? кардинал.

Неможливо будувати перспективи миру за допомогою збро?

В?дтак Патр?арх ?русалиму зупинився на тепер?шн?й ситуац?? на Близькому Сход?, «охопленому ненавистю, рел?г?йним фанатизмом, бажанням помсти ? в?дплати, як? ? причиною жорстокого насильства, не т?льки ф?зичного, але ? в багатьох ?нших формах», де «так багато християн позбавлен? можливостей, прав, п?ддаються жорстокому ставленню або просто забут?, т?льки тому, що продовжують сл?дувати за Христом». «У певному сенс?, – п?дкреслив в?н, – це теж ? формою мучеництва».

Патр?арх додав, що «ми ? св?дками ?люз?? в?ри в те, що перспективи миру можна будувати за допомогою збро?. Процв?та? почуття недов?ри, брак над??, байдуж?сть до смерт? та болю ?нших», що, за його словами, призводить до знищень. У цьому контекст? кардинал П?ццабалла закликав до покаяння, щоб «попросити у Бога прощення за все це». ? визнати, «що також рел?г?? у сво?х ?нституц?йних формах не показали велико? свободи ? здатност? до пророцтва». В?н нагадав, що невелика християнська сп?льнота Близького Сходу пост?йно п?дда?ться випробуванням, як це було в часах Дамаських мученик?в, п?дкресливши, що, незважаючи на трагед?? та страждання, християни ц??? земл? св?дчать «дивовижну в?рн?сть Христов?», яка виявля?ться у тому, щоб бути «св?тлою присутн?стю Христа: бути словом ? д?лом, силою життя, пропозиц??ю братерства ? гостинност?, бажанням добра для вс?х, в?двагою прощення». «Ми не дозволимо, щоб лог?ка насильства мала останн? слово, або щоб вона була ?диним голосом на Близькому Сход?», – закликав патр?арх.

Молитва за в?рних у Сир?? та Л?ван?

Кардинал також прив?тав в?рних Сир??, дякуючи ?м «за ?хню спок?йну ст?йк?сть протягом цих важких рок?в в?йни та б?дност?». «Кров мученик?в Дамаску була для вас зерном, яке зм?цнило вашу християнську сп?льноту, яка, незважаючи н? на що, сьогодн? не зда?ться, але продовжу? св?дчити про життя ? братерство», – зазначив в?н.

Молитва пролунала також «за л?ванських брат?в ? сестер, як? загинули п?д бомбами в останн? дн?» ? «за брат?в ? сестер Свято? Земл?, в?д Гази до Вифле?му, ? аж до Назарету». Кардинал П?ццабалла висловив спод?вання, що, «незважаючи на бурхливий шторм в?йни, наша маленька християнська сп?льнота зум?? працювати для правди й справедливост?, сп?впрацюючи з тими чолов?ками ? ж?нками вс?х в?роспов?дань, як? не бояться взяти на себе зобов’язання будувати сп?льн? перспективи для миру».