杏MAP导航

с. Ем?л?я Вандич, СНДМ, – Ватикан

Минулого тижня побачила св?т четверта енцикл?ка Папи Франциска «Dilexit nos» (В?н полюбив нас). З ц??? нагоди о. Антон?о Спадаро, колишн?й директор журналу «La Civiltà Cattolica», а тепер заступник секретаря Дикастер?? культури та осв?ти, прокоментував ?? для ватиканських мед?а.

Вияв духовност? Папи Франциска

За словами о. Спадаро, Папа Франциск завжди в?дчував себе «гр?шником, врятованим любов’ю Господа», ? в енцикл?ц? Dilexit nos в?н запрошу? нас наново в?дкрити Боже милосердя й зрозум?ти, як Господь промовля? до нас «через наш? внутр?шн? почуття». Отож, згадана енцикл?ка ? документом, який ? «виявом духовност? Папи Франциска» ? «ключем до розум?ння всього понтиф?кату». В?н також пригадав, що до написання першого розд?лу ц??? енцикл?ки Свят?шого Отця надихнули тексти про Найсвят?ше Серце, як? передав його «духовний син» о. Д??го Фарес, аргентинський ?зу?т.

Отець Спадаро наголосив, що «дуже важливим етапом цього понтиф?кату був Р?к Милосердя». Тому тема милосердя, а отже, серця, яке ста? близьким, ближн?м, глибоко люблячим, також лежить в основ? правл?ння Папа Франциска. Священник зазначив, що ця енцикл?ка, а також Апостольське напоумлення Gaudete ed Esultate, ? вираженням духовност? тепер?шнього ?пископа Риму ? проливають св?тло на весь понтиф?кат.

Плодом Божо? любов? ? навернення

Говорячи про особисту зустр?ч Папи з Христом та духовний досв?д, висв?тлений в енцикл?ц?, о. Спадаро сказав, що Свят?ший Отець «завжди в?дчував себе гр?шником, врятованим Господньою любов'ю». Пригадуючи перше ?нтерв’ю з Папою незабаром п?сля його обрання, священник зауважив, що в?н описував себе саме так. Отож, «пр?оритет в?дда?ться Господн?й любов?», плодом яко? ? навернення. «Якщо нема? сприйняття любов?, нема? внутр?шнього п?знання Господа, щоб краще любити ? йти за Ним, то не може бути ? справжнього навернення», – п?дкреслив священник, цитуючи святого ?гнат?я Лойолу. За його словами, «духовн?сть Папи Франциска далека в?д безт?лесних ? строгих форм. В?н вважа?, що духовн?сть глибоко пронизу? людську душу, почуття, ф?зичний вим?р людсько? ?стоти». Отже, «написання енцикл?ки про серце означа?, що входження в серце Христа дозволя? нам в?дчути, що нас любить людське серце, сповнене прихильност?, почутт?в, под?бних до наших власних».

Соц?альний вим?р ? плодом духовност? Папи Франциска

Заступник секретаря Дикастер?? культури та осв?ти зазначив, що навчання Папи Франциска не ? зосередженим лише на соц?альному вим?р?, як дехто вважа?, але «соц?альний вим?р, Папи ? прямим плодом його духовност? ? також саме духовност? Серця Христового». Свят?ший Отець ч?тко говорить про це в ц?й енцикл?ц?: треба мати сп?вчуття до поранено? земл? та показу? в н?й ?суса, Який простяга? руку ? зц?лю?. За словами о. Спадаро, не варто робити р?зниц? м?ж соц?альним ? духовним маг?стер?умом, адже серце перебува? в центр? як духовного, так ? соц?ального вим?ру. В?н також зазнача?, що навчання, висв?тлене в останн?й енцикл?ц?, певним чином пов?язане з енцикл?кою Fratelli tutti, ? «саме завдяки любов? ми можемо встановити братерськ? зв’язки, а також разом дбати про наш сп?льний д?м», – сказав о. Антон?о Спадаро.

Сусп?льство втрача? сво? серце

Одн??ю з причин, чому Папа вибрав саме цей час, щоб присвятити енцикл?ку Пресвятому Серцю ?суса, ? «в?дчуття того, що сусп?льство втрача? сво? серце». Заступник секретаря Дикастер?? культури та осв?ти п?дкреслю?, що останньою енцикл?кою Папа нагаду? св?тов?, позначеному конфл?ктами ? нечутлив?стю, про фундаментальн? ц?нност?. «В?н ма? на уваз? в?йни, загиблих солдат?в, той факт, що св?т зараз пошматований ? живе з великою в?дкритою раною», – зазначив о. Спадаро. Папа Франциск запрошу? нас наново в?дкрити «об??днуючий центр, який нада? сенс тому, чим ми живемо, – серце» ? в?дчути себе любленими Богом.

Плекати народну побожн?сть

В енцикл?ц? м?ститься також прохання не насм?хатися над проявами набожност? Божого люду, який у сво?й народн?й побожност? прагне вт?шити Христа. Отець Антон?о Спадаро, говорячи про те, яке м?сце займа? народна побожн?сть в навчанн? Папи Франциска, каже, що в?ра простого народу ? дуже важливою, ? проявля?ться через побожн?сть, через образн?сть. «Одн??ю з причин, чому християнство може бути в криз?, ? те, що воно б?льше не може знайти сл?в ? образ?в, щоб виразитися», – каже в?н, зазначаючи, що «народна побожн?сть – це невичерпне джерело образ?в, сл?в, щоб виявити себе», а також те, що «духовн?сть народу, глибоко пов?язана з ?стор??ю, з людськими почуттями». В?н застер?г, що «занадто ?нтелектуальн?, рац?ональн? почуття ризикують абстрагувати людину в?д ?? власно? реальност?», а «саме в народ? можна знайти гаряче серце в?ри».