杏MAP导航

Шукати

Папа Франциск з учасниками курсу для нововисвячених ?пископ?в Папа Франциск з учасниками курсу для нововисвячених ?пископ?в  (Vatican Media)

Владика Андр?й Х?м?як: курси для ?пископ?в - знак ?дност? в розма?тт? й братерства

Братерство серед ?пископ?в, яке не лише допомага? пам’ятати про вселенськ?сть й р?зноман?тн?сть Церкви, але й п?дтриму? у часи випробування, свят?сть, що виража?ться в бажанн? безкорисливо служити ?ншим. Про ц? та ?нш? теми ми говорили з владикою Андр??м Х?м?яком, який розпов?в про курс для нововисвячених ?пископ?в, що проходив у Рим? минулого тижня. В?н також под?лився сво?ми враженнями в?д зустр?ч? з Папою Франциском.

Св?тлана Духович – Ватикан

«Важливо, щоб ми, ?пископи, вм?ли бачити Церкву в ?? ц?л?сност?: найперше, Церкву власно? традиц??, в нашому випадку, Греко-Католицьку Церкву, але також, щоб вм?ли вийти поза ?? меж? ? бути тими, хто розум?? сво?х брат?в, як? також переживають в?йну, наприклад, в Сир??, чи в ?раку», – це один з аспект?в, на як? звернув владика Андр?й Х?м?як, ?пископ-пом?чник Ки?всько? Архи?парх?? УГКЦ, розпов?даючи в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News про курс для нововисвячених ?пископ?в, що проходив у Рим? в?д 15 до 21 вересня 2024 року.  Серед 267 ?пископ?в, що прибули з р?зних кра?н св?ту, були ш?сть греко-католицьких ?пископ?в з Укра?ни та два ?пископи УГКЦ з Канади.

Прослухати розмову з владикою Андр??м Х?м?яком про курс для нових ?пископ?в

«Цей курс для нових ?пископ?в ? ун?кальним. В?н ? ?диним ? в?дбува?ться лише один раз в нашому житт?», – в?дм?тив владика Андр?й, додаючи, що цього року в курс? брали участь представники майже з? всього св?ту. ??рархи були розд?лен? на дв? групи: 153 при?хали з кра?н давньо? присутност? Церкви, ?пископами з яких оп?куються Дикастер?я у справах ?пископ?в ? Дикастер?я Сх?дних Церков, а 114 ?пископ?в походили з терен?в, як? перебувають у п?дпорядкуванн? Дикастер?? ?вангел?зац??.

За словами ?пископа Х?м?яка, впродовж тижня учасники курсу перебували разом, молилися, слухали р?зн? допов?д?, а також мали можлив?сть сп?лкуватися одн? з одними, розпов?даючи про радощ? ? виклики. «Католицька Церква в св?т? пережива? р?зн? ситуац??: десь в?дчува?ться ?? розвиток, десь – певний занепад, тому що в?рн? в?дходять в?д Церкви, а десь в?дчува?ться нав?ть пересл?дування», – розпов?в в?н, п?дкреслюючи, що кожна Церква мала св?й голос.

«Кожний з нас вбол?ва? за Церкву»

Владика Андр?й зауважив, що п?д час курсу ?пископи сп?лкувалися р?зними мовами: основною мовою була ?тал?йська, але також говорили англ?йською, ?спанською, французькою, португальською. Але попри цю мовну ? також в?кову р?зноман?тн?сть, бо деяк? стали ?пископами вже в старшому в?ц?, ?нш? – у досить молодому, в?дчувався один дух. «В?дчувалося, що кожний з нас вбол?ва? за Церкву, – пояснив в?н, – ? я думаю, що це було саме те, що нас ?днало». Вбол?вання за Церкву, як пояснив молодий ?пископ, виражалося також в обговоренн? тих процес?в, як? вона пережива? в даний пер?од: це ? процес синодальност?, якому буде присвячена Генеральна асамблея синоду ?пископ?в в жовтн? цього року; а також Юв?лейний р?к. «Тобто для нас, ?пископ?в, було важливо почути, куди ми пряму?мо», – п?дкреслив владика Андр?й.

Братерство ?пископ?в ? усв?домлення ц?ло? Церкви

«На ц?й зустр?ч? ми мали можлив?сть справд? отримати багатьох брат?в», – в?в дал? наш сп?врозмовник, пояснюючи, що п?д час п?дсумково? зустр?ч? багато учасник?в курсу дякували за це братерство. «Ми мали можлив?сть познайомитися, зна?мо ?мена одн? одних, обм?нялися нав?ть телефонами, але також краще п?знали один одного», – сказав в?н. Одним ?з момент?в вза?много збагачення, на думку нашого сп?врозмовника, було те, що п?д час щоденно? ранково? л?тург?? ?пископи були одягнен? в л?тург?йний одяг сво?? традиц??, а також була подана пропозиц?я п?д час тижневого курсу в?дслужити теж л?тург?ю в сх?дному обряд?.

  (ks. Marek Weresa)

«? цю ?н?ц?ативу дуже радо п?дтримали вс? латинськ? ?пископи, – зазначив владика Андр?й. – Тому це показу? в?дкрит?сть один до одних, показу?, що ? бажання краще ? б?льше знати одн? про одних. Тому, я думаю, що такий курс ? дуже корисний для молодих ?пископ?в ? що це був перший крок нашого знайомства, а також крок розум?ння ц?ло? Церкви. Тому що ? небезпека, що кожний ?пископ може закритися лише в сво?й ?парх??. Але дуже важливо, щоб ми, ?пископи, вм?ли бачити ц?лу Церкву: найперше Церкву власно? традиц??, тобто, в нашому випадку, Греко-Католицьку Церкву, а також вм?ти вийти поза ?? меж? ? бути тими, хто розум?? сво?х брат?в, як? переживають також в?йну чи в Сир??, чи в ?раку. Бо ми нераз зосереджен? на соб?, бо в нас йде в?йна. ? це законом?рно, але п?д час цих курс?в ми побачили, що майже вс? Сх?дн? Церкви переживають в?йну, про яку мало хто в св?т? говорить. Так, можливо, в Укра?н? вона ? найб?льшою, але весь св?т терпить в тому вогнищ? в?йни, вогнищ? зла». Саме з такого усв?домлення виникла ?н?ц?атива, яку учасники курсу для нововисвячених ?пископ?в запропонували на зустр?ч? з Префектом дикастер?? для Сх?дних Церков: щоб проголосити один день в м?сяць, 13 числа, днем молитви за мир у всьому св?т?. «Ми не зна?мо, чи ця ?н?ц?атива буде п?дтримана, але це дуже важливо, щоб ц? страждання припинилися», – наголосив ??рарх.

Ревн?сть нововисвячених ?пископ?в ? сол?дарн?сть з укра?нцями

Владика Анр?й Х?м?як разом з ?ншими ?пископами УГКЦ були в груп?, що нал?чувала 153 учасники. Перебування протягом тижня у т?сному контакт? з тими, хто в?дносно нещодавно прийняв р?шення посвятитися ?пископському служ?нню Церкв?, стало нагодою для молодого ?пископа, щоб розглед?ти ще один важливий аспект Церкви – свят?сть. «В наших братах-владиках, як? прибули з? всього св?ту, в?дчувалася така справд? непорочн?сть ? бажання служити Церкв?, – под?лився в?н. – Це бажання ревност?, молитви, яка була м?ж нами, ? бажання ?дност?. Це власне та свят?сть, яко?, на мою думку, св?т потребу? зараз, тому що люди, можливо, багато знають про Б?бл?ю, про Христа, але це лише певна наука. Але зараз св?т потребу? св?дчення, ? я думаю, що св?дченням ? також наша зустр?ч тут, цей орган?зм, який був з?браний, бо я думаю, що саме свят?сть нас з'?днала, тому що в?дчувалося, що Святий Дух д?? серед нас, в?дчувалося, що ми дуже р?зн?, по-р?зному говоримо, але ми ?дин?. ? та ?дн?сть, свят?сть ц?ло? Церкви в цих молодих ?пископах була дуже в?дчутна, ? дуже б хот?лося, щоб з часом вона в нас не “зв?тр?ла”, бо як казав один з пропов?дник?в на наш?й л?тург??, дуже часто молод? ?пископи ? ревними, а пот?м трохи “задирають носа”».

  (ks. Marek Weresa)

Владика Андр?й погодився, що для того, аби уникнути ц??? спокуси, яка часто приходить до тих, хто в?дмежову? себе в?д ?нших, важливо, щоб ?пископи мали можлив?сть часто сп?лкуватися одн? з одними. В?н додав, що п?д час курсу, власне, сх?дн? католицьк? ?пископи запропонували Префекту Сх?дних Церков орган?зовувати для них щор?чну зустр?ч на св?товому р?вн?, под?бно до того, як це вже в?дбува?ться на ?вропейському р?вн?. Цю ?н?ц?ативу буде нелегко реал?зувати, бо, як зауважив ?пископ Х?м?як, це складно ? коштовно, а Сх?дн? Церкви не мають багато ресурс?в. «Але те, що така пропозиц?я прозвучала, – сказав в?н, – св?дчить про бажання бути разом, формувати, разом думати, молитися. В?дчувалася потреба братерства ? зустр?ч?».

Для ?пископа Х?м?яка братерство ?пископ?в виражалося також у тому, що багато учасник?в курс?в п?дходили до нього ? висловлювали свою сол?дарн?сть з укра?нським народом, що стражда? в?д повномасштабного рос?йського вторгнення. «Ми молимося за Укра?ну, зна?мо, що в?дбува?ться, ц?кавимося», – казали вони йому. «Вони розум?ють нашу д?йсн?сть, – п?дкреслив владика Андр?й, –  ? те, що ми потребу?мо п?дтримки, молитви. Тому нав?ть за це дяку?мо за таку братерську позиц?ю наших ?пископ?в з ц?лого св?ту».

Владика Андр?й Х?м?як в?та?ться з Папою Франциском
Владика Андр?й Х?м?як в?та?ться з Папою Франциском

Зустр?ч з? Свят?шим Отцем

Наш сп?врозмовник зазначив, що ключовим моментом курсу для нововисвячених ?пископ?в була зустр?ч з Наступником святого Петра. Групу ?пископ?в, до яко? в?н входив, Папа прийняв на ауд??нц?? у четвер, 29 вересня 2024 року. Д?лячись сво?ми враженнями в?д ц??? под??, владика Андр?й сказав, що це був «дуже гарний час розмови», бо Свят?ший Отець сп?лкувався з ними без заздалег?дь приготованого тексту, як це зазвичай в?дбува?ться п?д час ауд??нц?й. «Це було живе сп?лкування з Папою, яке тривало приблизно п?втори години, – розпов?в в?н. – Тобто Папа мав час для нас. В?н нас слухав, доки були бажаюч? говорити. ? виступали представники в?д р?зних Церков, р?зних континент?в. Вони говорили про сво? бол?, але здеб?льшого це була подяка Пап? за його служ?ння для Церкви. Багато ?пископ?в представляли кра?ни, як? потерпають в?д в?йни, тому дякували Свят?шому Отцев? також за його миротворч?сть. Прозвучала також подяка за синодальн?сть та за ?нш? процеси, як? в?дбуваються в Церкв?».

Владика Андр?й розпов?в, що в?д ?мен? греко-католицьких ?пископ?в до Наступника святого Петра звернувся ?пископ-пом?чник Донецького екзархату владика Максим Рябуха, який розпов?в про бол? укра?нських в?рних, а також висловив подяку Пап? за його миротворч? ?н?ц?ативи, подякував за сприяння у зв?льнення двох отц?в редемпторист?в, а також з? ?нш? ?н?ц?ативи, про як? не вс? знають. «Бо справд? список ?мен не лише духовенства, але й багатьох наших в?йськовополонених, Папа щоразу пода? до посольства Рос?? для того, щоби ?х визволити, – зазначив ?пископ Х?м?як. – Ми зна?мо також з досв?ду ? з? св?дчень деяких наших урядовц?в, що це функц?ону?. До цього процесу часто залучен? ?нш? кра?ни, але роль Апостольсько? Столиц? в переговорах щодо зв?льнення заручник?в, в'язн?в, в?йськовополонених ? дуже великою».

Наш сп?врозмовник додав, що владика Максим розпов?в також про служ?ння у сво?му екзархат?, «бо Донецький екзархат – це найб?льш сх?дний екзархат нашо? кра?ни, який найб?льше терпить цю в?йну». ? в?н також озвучив пропозиц?ю, щоби одного дня кожного м?сяця молитися за якусь окрему кра?ну, яка терпить в?д в?йни, тобто щоби вся Церква молилася за зак?нчення в?йни, за встановлення справедливого миру. «Папа сказав, що йому подоба?ться ця ?н?ц?атива, тому ма?мо над?ю, що вона буде п?дтримана, – сказав владика Андр?й. – Тому що кр?м того, що молитва ма? свою велику силу, але молитва за мир також пода? людям ?нформац?ю про те, що в?йна ще не зак?нчилася. Бо зараз мешканц? деяких кра?н кажуть: “Ми зна?мо, що йде в?йна, але наш? новини вже мало говорять про Укра?ну”. Тому ця молитовна ?н?ц?атива привернула би певну увагу ц?лого св?ту ? нагадувала б, що в?йна ще не зак?нчилася, що треба докладати як духовних зусиль, тобто молитва ? п?ст, а також що на м?жнародному р?вн? сл?д докладати пол?тичних, так ? гуман?тарних зусиль для зак?нчення в?йни, тому що народ терпить».

?пископи УГКЦ подарували Свят?шому Отцев? ?кону Зарваницько? Божо? Матер?, яка, як зазначив владика Андр?й, «мала би пригадувати йому про Укра?ну, яку Папа назива? “amata Ucraina” (люба Укра?на), щоб в?н пам'ятав про Укра?ну ? молився за не? щодня».

До ?пископа Риму звернувся також владика Теодор Мацапула, ?пископ Мукач?всько? греко-католицько? ?парх??, ? подарував Пап? ?кону Матер? Божо? Неустанно? Помоч?, яку йому передали укра?нськ? в?йськов? з курах?вського напрямку, що на Донеччин?. В?йськов? знайшли цю ?кону в одн?й ?з покинутих хат ? просили владику Теодора передати ?? Пап?.

«Отож, це була дуже гарна зустр?ч, – п?дсумував владика Х?м?як. – Пот?м кожен з нас мав можлив?сть п?д?йти до Папи, сказати к?лька сл?в про себе, отримати благословення. В?н нам не раз казав, що молиться, що п?дтриму? нас, ? бажав, щоб ми трималися. Це була справд? тепла батьк?вська зустр?ч. Я думаю, що вс? вийшли дуже п?днесеними, а також в?дчували, що ? Папа був п?днесений п?сля зустр?ч? з нами. ? тому дума?мо, що кожен з нас в серц? понесе дал? цю зустр?ч з Папою. ? також це благословення, яке ми отримали, ми не отримали лише для себе, а для нашого народу. Ми понесемо це благословення ? ц? молитви до Укра?ни, до нашого народу, до наших во?н?в для того, щоб вони мали силу протистояти злу, бо в?римо, що ця в?йна – це також в?йна м?ж добром ? злом. Тому ми мусимо тривати в молитв?, ? це благословення, яке отриму?мо в?д найб?льшого ??рарха Католицько? Церкви передавати нашому народу, нашим близьким, нашим в?рним».

25 вересня 2024, 13:37