杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

В?д початку повномасштабно? в?йни, посеред руйнувань ? болю, Церква в Укра?н? продовжу? подавати руку допомоги ? нести розраду не лише тим, хто втратив р?дних, здоров’я, дом?вки, але й тим, хто ризику? втратити над?ю ? сили жити. Сво?ми думками про роль Церкви в цей надзвичайно складний для укра?нського народу час в ?нтерв’ю для ватиканських мед?а под?лився Апостольський Нунц?й в Укра?н? архи?пископ В?свальдас Кульбокас.

«Не знаю, як вони можуть спати»

Наш сп?врозмовник зазначив, що одне ?з найважлив?ших завдань Церкви в цей пер?од поляга? в тому, щоб бути поруч з народом: бути поруч як у духовному сенс?, так ? в психолог?чному, тобто слухати, чути ? намагатися зрозум?ти. «На мою думку,  – п?дкреслив в?н, – дуже важливу роль, окр?м молитви, в?д?гра? зв?щення ?вангел?я, те, до чого ми вс? покликан?. Тому що п?д час в?йни може прийти в?дчай з р?зних причин: це труднощ?, втрати, поранення, або думки про сво?х р?дних, як? ? цив?льними полоненими чи в?йськовополоненими. Ц? люди проходять через справжн? пекло. Насправд?, мен? важко нав?ть уявити, як р?дним полонених вда?ться спати. ? для Церкви бути з людьми також означа? нести це св?тло, св?тло посеред темряви».

Роль сумл?ння

Ще один ?з аспект?в м?с?? Церкви в цей час, за словами нунц?я, пов’язаний ?з служ?нням капелан?в, як? виконують також «роль морального сумл?ння в тому сенс?, що, так, в?йна – жорстока, але в кожному р?шенн?, яке прийма?ться, важливо, щоб був також голос священика, який запиту? командир?в: “Чи це р?шення, яке ви прийняли, ? правильним?”. Тому що це р?шення стосу?ться в?йськових ? стосу?ться людських житт?в».

Йдеться про роль сумл?ння, яка також поширю?ться на сусп?льний вим?р. З одного боку, як п?дкреслю? архи?пископ Кульбокас, Церква, «блага? Бога про мир», але Церква також промовля? «до народу, до правител?в», запрошуючи ?х «не покладатися лише на в?йськов?, пол?тичн? чи гуман?тарн? засоби, але також роздумувати». ?нод?, з?зна?ться нунц?й, покликаючись на Отц?в Церкви, «я ставлю соб? запитання: “За кого ми повинн? б?льше молитися?”. Святий ?ван Золотоустий заклика? нас молитися за агресора, який втрача? в?чне життя».

Покладатися на сп?льноту

Ще один аспект служ?ння Церкви в час в?йни, як зазначив архи?пископ Кульбокас, – це розум?ння того, що «Церква – це сп?льнота в?рних». «Усв?домлення цього допомага? мен?, – каже в?н, – тому що я знаю, що можу попросити поради, можу знайти когось, хто мене п?дтрима?. ?нод? хтось в ?тал??, в ?спан??, у Франц??, в Чил?, в Аргентин? да? про себе знати через мейл чи телефонн? дзв?нки, кажучи: “Ми ?, що ми можемо для вас зробити?”. Це ? ? Церква: знати, що вона поширена по всьому св?ту ? в?дчувати п?дтримку всього св?ту».

Уроки, як? да? життя в скрутн? часи

В?дпов?даючи на запитання про те, яким був найважлив?ший урок чи досв?д, ц?нний для нього як для християнина ? для його служ?ння, нунц?й В?свальдас Кулбокас зазначив, що в час вс?х цих виклик?в в?н «засво?в, чи принаймн? почав розум?ти», що не може зробити аж надто багато. «Тобто, це усв?домлення, що попри велик? зусилля, отриманий результат ? незначним», – пояснив в?н, згадуючи зусилля, спрямован? на зв?льнення полонених чи повернення в Укра?ну д?тей, вивезених у Рос?ю. «Тобто робиться багато, а результат?в дуже мало, – д?литься в?н. – Це дуже розчарову?, ? на початку це було дуже шокуючим. Мабуть, слово “розчарування” ? найб?льш доц?льним. Але пот?м, обм?нюючись досв?дом з ?ншими людьми, я навчився в?д них, що н?коли не варто здаватися. Тому що я зустр?в багато людей, як? казали мен?: “Послухай, можливо, я теж н?чого не зм?г зробити за р?к, за два роки. А пот?м, на трет?й, четвертий, п'ятий р?к зусиль, мен? вдалося знаходити р?шення, шляхи, правильн? слова чи правильн? ?н?ц?ативи, щоб щось вир?шити. Тож я спод?ваюся, що принаймн? почав вчитися справлятися з труднощами, як? здаються нездоланними».

Допомога, ор??нтац?я на ?нституц?йн? структури

Розм?рковуючи про те, яким чином можна посилити допомогу, яку багато людей в р?зних кра?нах готов? надавати в р?зних напрямках – духовному, пол?тичному, ?нформац?йному чи гуман?тарному – Апостольський Нунц?й в Укра?н? сказав: «У мене поки що склалося враження, що дуже добре, аби органи, як? об'?днують ц? зусилля, були оф?ц?йними установами, бо ?накше ? ризик, що люди не дов?рятимуть новим об'?днанням, бо не знають, наск?льки вони можуть бути корумпованими, наск?льки вони можуть бути неефективними». В цьому контекст? архи?пископ Кульбокас закликав ус?х, у кого виникнуть як?сь пропозиц?? стосовно того, що можна зробити, або пропозиц?? щодо сп?впрац?, звертатися з ними до Синоду ?пископ?в УГКЦ, до Конференц?? ?пископ?в РКЦ, окремих ?пископ?в, чи нав?ть до Нунц?атури. «Не факт, що вс? ?н?ц?ативи, вс? пропозиц?? зможуть бути реал?зован?, – додав в?н, – але вони ? важливими, бо саме для цього ми ? Церквою. ? я думаю, що якщо ?нституц??, починаючи з нашо? Нунц?атури, будуть уважними до р?зних ?н?ц?атив, то сп?впраця вс??? Церкви також може бути значно посилена».

Д?литися надлишком ресурс?в

Важливо д?литися не лише ?деями, але також ? ресурсами, особливо, якщо йдеться про ?х надлишок. «Потенц?алу багато», – запевня? архи?пископ, пригадуючи свою розмову з двома католиками з? США, як? займаються збором медикамент?в для Укра?ни. Вони розпов?ли йому що через те, що л?карн? змушен? скорочувати персонал, медики часто не встигають робити належн? розрахунки ? часто замовляють л?ки чи обладнання, як? пот?м майже не використовують. Тобто замовляють одну упаковку л?к?в, а ?м, можливо, потр?бна половина упаковки. Таким чином залиша?ться величезна к?льк?сть медично? апаратури та л?к?в, як? ? в доброму стан?, але ?х н?коли не використовували. «Отже, йдеться про те, щоб п?дказати л?карням, куди надсилати матер?али, як? залишилися, – поясню? архи?пископ Кулбокас. – ? вони казали мен?, що саме цей надм?рний розвиток зах?дного св?ту ?нод? створю? надлишок ресурс?в, як? треба вм?ти шукати ? д?литися з тими, хто цього потребу?. Тому я бачив, що на особистому р?вн? ?снують невеличк? групи, яким вда?ться бути дуже ефективними. Тому моя пропозиц?я поляга? в тому, щоб спрямувати деяк? з цих ?н?ц?атив також до ?нституц?й Церкви, знаючи, що це серйозн? ?нституц??, ? таким чином ц? зусилля можна об'?днати».