Добро сильн?ше в?д зла, хоч ? не зд?йма? галасу. Св?дчення про сол?дарн?сть
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
В?д Херсона до Харкова ? м?ста Донбасу. Це лише деяк? з етап?в 14 по?здок в Укра?ну, як? зд?йснив отець Лука Бов?о, Згромадження М?с?онер?в Божо? Матер? Ут?шительки, нац?ональний секретар Папсько? м?с?онерсько? сп?лки в Польщ?. Про священника родом з М?лану, ?тал??, який сьогодн? живе в Лом'янках поблизу Варшави, розпов?да? один ?з нещодавн?х випуск?в ватиканського часопису «L’Osservatore Romano».
Отець Лука в?д 2008 року перебува? на м?с?? в Польщ?. Коли в Укра?н? розпочалася повномасштабна в?йна, священник разом з? сво?ю сп?льнотою, що ма? д?м у передм?ст? Варшави, долучився до допомоги укра?нським б?женцям. У сп?впрац? з м?сцевою параф??ю вони знайшли прихисток для понад 2 тисяч людей. П?зн?ше, коли питання прийняття б?женц?в вже стало менш нагальним, отець Бов?о разом з польським священиком о. Л?шеком Крижою вир?шив особисто возити в Укра?ну допомогу.
Чергова по?здка в Укра?ну
Три тижн? тому в?дбулася крайня по?здка м?с?онера та його сп?вроб?тник?в в Укра?ну. «Ми розпочали свою по?здку з Харкова, другого за величиною м?ста кра?ни, на крайньому сход?, в дек?лькох к?лометрах в?д кордону з Рос??ю, ? зв?дти по?хали на Донбас. Ми в?дв?дали так? м?ста, як Слов'янськ ? Краматорськ, як? вже б?льше десяти рок?в перебувають на л?н?? фронту, бо треба пам'ятати, що в?йна на Донбас? почалася ще в 2014 роц?». Це територ??, на яких «тривають бойов? д??, не бачачи шлях?в до вир?шення, ан? нав?ть значного поступу, позиц?? заморожен?». В?н зазнача?, що тепер л?то, але вже зараз починають думати про зиму. «Вл?тку т?, у кого ? клаптик земл?, примудряються виростити трохи зелен?, пом?дор?в, овоч?в, ? це допомага? задовольнити повсякденн? потреби. Взимку це неможливо», – поясню? отець Бов?о, й тому його та сп?вроб?тник?в зусилля не припиняються.
П?дтримка херсонц?в
Поряд з о. Лукою – о. Лешек Крижа, польський священник, ? Р?ка ?зотава, уродженка Луганська, яка сьогодн? мешка? у Варшав?. В той час, як сьогодн? основна увага прикута до того, що в?дбува?ться на п?вноч?, в розмов? з журнал?стами «L’Osservatore Romano» отець Бов?о скерову? погляд на Херсон, розташований на п?вдн?, де п?сля деокупац?? ситуац?я залиша?ться важкою. «У м?ст?, побудованому на зах?дному берез? Дн?пра, – розпов?да? в?н, – ми були к?лька раз?в, ? нашою контактною особою там ? отець Максим, настоятель ?дино? римо-католицько? параф?? в м?ст?. Йому ми надсила?мо допомогу, яку збира?мо в Польщ? та ?тал?? завдяки мереж? благод?йник?в. А пот?м ви?жджа?мо на м?сце ? разом проводимо час за роздаванням ц??? допомоги. Херсон залиша?ться м?стом, яке пост?йно бомбардують, вдень ? вноч?, бо окупована територ?я почина?ться на протилежному берез? р?чки, Дн?про ? "природним кордоном" в?йни».
У м?ст? та околицях, за словами ?тал?йського м?с?онера, залишилися в основному люди похилого в?ку та люди, як? з р?зних причин не змогли залишити цю небезпечну м?сцев?сть. ? вони дуже залежн? в?д допомоги, бо торг?вля обмежена к?лькома годинами вранц? з огляду на комендантськ? години та в?дсутн?сть прац?. Отець Лука зазнача?, що вони привозять реч? першо? необх?дност?, медикаменти та медичне спорядження, а також засоби для знезараження води, що дуже актуальне п?сля катастрофи, викликано? знищенням каховсько? дамби, та електрогенератори.
Добро сильн?ше в?д зла, хоч ? не зд?йма? галасу
У Лом'янках, передм?ст? Варшави з населенням коло 30 тисяч жител?в, надзвичайна ситуац?я, пов’язана з першими м?сяцями повномасштабно? в?йни в Укра?н? минула, але саме з пережитого досв?ду вся м?сцева громада, яка у 2022 роц? прийняла 2 тисяч? б?женц?в, гостивши ?х у с?м?ях ? чернечих сп?льнотах, черпа? сили, щоб ? дал? св?дчити сол?дарн?сть. «Це люди, як? були змушен? вт?кати, маючи мало впевненост? в завтрашньому дн?, дружини, як? залишили сво?х чолов?к?в на фронт?, вдови, маленьк? д?ти, травмован? в?йною, а ще ран?ше - ков?дом. Втеча в?д в?йни означа? втечу без ч?ткого плану, куди йти. Все залежить в?д людей, яких ти зустр?ча?ш», – зауважив отець Лука, висловивши впевнен?сть у тому, що «добро сильн?ше за зло, нав?ть якщо воно не таке яскраве, не таке галасливе».
