Варшава: в?дзначення юв?ле?в владики Васил?я Медв?та, ЧСВВ
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Варшава
В?дпов?сти на Христовий поклик означа? бути готовим посвятити сво? життя до к?нця. На цьому наголосив Преосвященний владика Володимир Ющак, ЧСВВ, ?парх Вроцлавсько-Кошал?нський УГКЦ в Польщ?, пропов?дуючи п?д час Божественно? Л?тург??, яку в?н очолив у суботу, 27 липня 2024 р., в храм? Усп?ння Пресвято? Богородиц? при монастир? отц?в васил?ян у Варшав?. Цього дня до ос?дку Пров?нц?? Покрова Пресвято? Богородиц? в Польщ? з’?халися владика Аркад?й Трохановський, ?парх Ольштинсько-?данський, та ченц?-васил?яни з р?зних монастир?в, щоб молитовно в?дзначити юв?ле? Преосвященного Васил?я Медв?та, ЧСВВ, вислуженого ?пископа-пом?чника Донецького екзархату УГКЦ. Адже цього року сповнилося 75 рок?в в?д дня його народження, 40 – в?д дня ??рейського рукоположення та 30 – в?д архи?рейсько? х?ротон??.
Коментуючи ?вангельський уривок про покликання апостола Матея, владика Володимир звернув увагу на те, що хоч ?вангелист пише, що почувши Христов? слова: «?ди за мною», Матей устав ? п?шов за Ним, це р?шення супроводжувалося певним процесом ? не було позбавлене труднощ?в. Зокрема й тому, що як митар, в?н мус?в звести рахунки та здати зв?ти римськ?й адм?н?страц??. Зрештою, бачимо, що под?я завершу?ться трапезою в дом? Матея, на яку з?бралися його колеги, ? нав?ть як?сь фарисе? трапилися поблизу, що почали нар?кати на те, що ?сус с?в за ст?л разом з тими, кого вважали гр?шниками. Але прийнявши один раз ? назавжди р?шення в?дпов?сти на покликання, Матей залишився при Учителев?, а п?сля Його Вознес?ння не лише залишив нам ?вангельську розпов?дь, але ревно пропов?дував та св?дчив, аж до найвищого св?дчення пролиттям кров? через мученицьку смерть.
У цьому контекст? пропов?дник пров?в паралел? з житт?вою дорогою владики-юв?лята, який переступив пор?г варшавського монастиря, вже здобувши св?тську профес?ю, а в Чин? Святого Васил?я Великого виконував р?зноман?тн? обов’язки, зокрема, був в?церектором Папсько? Укра?нсько? Колег?? святого Йосафата в Рим? та настоятелем васил?янсько? пров?нц?? в Польщ?. Це служ?ння припало на пер?од пад?ння комун?стичних режим?в у Центральн?й ? Сх?дн?й ?вроп?, що супроводжувався змаганнями за повернення монастир?в, як? влада конф?скувала всередин? ХХ стол?ття, та зусиллями у вишкол? молодих покол?нь ченц?в, коли варшавський монастир став ос?дком студ?й для васил?ян з Укра?ни, Словаччини, Румун?? та Югослав??. У 1994 роц? над?йшла зв?стка про призначення о. Василя ?пископом-пом?чником Льв?вським. Розпочалося нове служ?ння, яке згодом включало ? Казахстан та Центральну Аз?ю, Ки?в та центральну, сх?дну ? п?вденну Укра?ну. ? саме стараннями тод?шнього Ки?всько-Вишгородського екзарха Васил?я почалося спорудження Патр?аршого собору Воскрес?ння Христового, сьогодн?шнього символу ?дност? УГКЦ в св?т?. Але як ? у випадку святого апостола Матея, готового св?дчити до к?нця, так ? у випадку владики Васил?я виснажлива праця п?д?рвала здоров’я. Тож склавши зречення з ?пископського служ?ння, ?пископ Васил?й повернуся до варшавсько? обител?, з яко? двадцять рок?в перед тим був покликаний до його звершення.
На завершення пропов?д? владика Володимир Ющак згадав про те, що цього дня Церква вшановувала святого Пантелеймона, великомученика ? ц?лителя, побажавши також ? для юв?лята дару оздоровлення за його заступництвом. П?сля Божественно? Л?тург?? прото?гумен Пров?нц?? Покрова Пресвято? Богородиц? о. ?гор Гарасим, ЧСВВ, зачитав в?тальну грамоту в?д Глави УГКЦ Блаженнн?шого Святослава, а о. Тимотей Коцур, ЧСВВ, головний радник – в?тального листа в?д Протоархимандрита Васил?янського Чину святого Йосафата о. Роберта Лисейка. Оп?сля вс? священнослужител? перейшли до монастирсько? кел??, щоб безпосередньо прив?тати юв?лята, який через стан здоров’я не м?г бути присутн?м при престол? та ?днався ?з мол?льниками у храм? за посередництвом телекомун?кац?йно? системи.
