Горянська Ротонда: нове життя старовинного храму п?д Покровом Богородиц?
Св?тлана Духович – Ватикан
В Горянах, що ? передм?стям Ужгорода, сто?ть старовинний храм “Ротонда”, назва якого пов’язана з його круглою формою: ?тал?йською “rotonda” означа? “кругла”. Тепер тут д?? греко-католицька параф?я Покрова Пресвято? Богородиц?. 24 червня 2012 року з катедрального греко-католицького собору Ужгорода до цього храму було процес?йно перенесено коп?ю ?кони “Salus populi romani”, яку в Рим? поблагословив Папа Венедикт XVI перед тим, як подарувати владиц? М?лану Шаш?ку (1952-2020). В ?нтерв’ю для ватиканських мед?а парох отець Богдан Савула розпов?да? про ?сторичне значення храму, про життя громади в час в?йни та про розвиток в?дпустового м?сця.
Отче, розкаж?ть, будь ласка, в чому поляга? особлив?сть цього храму.
Важливо зауважити, що це дуже важливий ?сторичний храм, тому що в?н –найдавн?ший на Закарпатт? ? входить у тр?йку найдревн?ших храм?в Укра?ни. Окр?м того, такого типу “ротонди” – це дуже ц?кав? буд?вл?, тому що в Сх?дн?й ?вроп?, наприклад, ?х залишилося одиниц?. ? наша Ротонда ? найб?льш збережена: в?д деяких “ротонд” залишилися просто лише фундаменти. Це романський стиль, який просто був, можна сказати, занесений сюди якимось дивом. У наш?й Ротонд? також ? ун?кальн? фрески, як? т?сно пов'язан? з ?тал??ю, тому що вважа?ться, що це школа майстр?в Джотто. ? такого типу фресок нема? б?льше н?де н? в Укра?н?, н? в Польщ?, н? у Сх?дн?й ?вроп?. Це абсолютно ун?кальна р?ч, яка приваблю? не т?льки в?руючих людей, що приходять до найдавн?шого храму, але й митц?в, археолог?в, мистецтвознавц?в, досл?дник?в ?стор?? тощо. Ц?кав?сть цих фресок поляга? також в тому, що вони, правдопод?бно, сягають к?нця XIII-XIV стол?ття. Ц?каво також те, що майже вс? вони були або заштукатурен?, або завапнован?. Правдопод?бно, що в певний пер?од церква могла опинитися в протестант?в, ? ?х випадково в?дкрили у 1860-1870. Тод? ?х розчистили ? пот?м проводилися деяк? роботи, ? вони збер?гаються в тому вигляд? до тепер?шнього часу. Тому з часом храм ставав дуже популярним не т?льки для в?рних, як? там живуть, але для людей з р?зних континент?в. При?жджали нав?ть люди з Англ??, з Австрал??, як? досл?джували т? фрески. ? у 2012 роц? вже пок?йний ?пископ М?лан Шаш?к прив?з з Риму ?кону-коп?ю Salus Populi Romani (Спас?ння Римського Люду), яку поблагословив Папа Венедикт XVI. Владика М?лан зробив також аф?л?ац?ю з базил?кою Santa Maria Maggiore, ? з того часу до церкви почало приходити ще б?льше людей. Вже недавно був виданий декрет, що це ? в?дпустове м?сце, де люди можуть отримати повний в?дпуст.
Що би Ви могли сказати про те, як розвива?ться громада навколо цього храму?
Дуже ц?кава ?стор?я, бо в радянський пер?од, коли наша Церква була л?кв?дована, то протягом певного пер?оду часу храм був формально православним. У 1959 роц? його визнали авар?йним, тому що в нього вдарила блискавка, ? до 1990 року храм не функц?онував, в?н був закритий. ? вже коли пот?м наша Церква вийшла з п?дп?лля, люди, так би мовити, отримали нове дихання, ?, зв?сно, зробили все для того, щоби храм повернули громад?. Нав?ть була дискус?я, чи повертати православним, тому що востанн? в?н був заф?ксований як православний, але тотальна б?льш?сть проголосувала за те, щоб храм був греко-католицький. Ну ? це в?дчува?ться, бо люди стараються, щоб храм був прикрашений, щоб все було облагороджено, ? для того, щоб, коли при?жджають люди, ?м д?йсно було при?мно побути в тому храм?.
Спочатку Горяни було селом, яке пот?м при?днали до Ужгорода, ? тепер це м?крорайон Ужгорода. Стосовно розвитку Мар?йсько? святин?, то варто вид?лити два аспекти. Найперше, це духовний аспект. Кожно? першо? суботи одна з навколишн?х параф?й проводить паломництво до нашо? Горянсько? Ротонди. В?дбува?ться Свята Л?тург?я, молимося за мир в Укра?н?, за вс?х во?н?в. А кожного тринадцятого числа проводимо “Фат?мський веч?р”, що включа? фат?мську молитву до Богородиц?, також ? Л?тург?я, молитва матер?в, молитва на вервиц?. Другий аспект – це розбудова цього в?дпустового м?сця. Ми розпочали ?з зовн?шньо? реставрац?? Ротонди, а тепер ми почали розбудовувати паломницький центр, щоби люди, як? при?жджають, могли там в?дпочити, заночувати, щось по?сти. Ми ще на початков?й стад?? буд?вництва, бо зараз не дуже сприятливий час стосовно ф?нанс?в, бо в кра?н? йде в?йна. Але ми працю?мо. Дуже важливо, що ми вже ма?мо земельн? д?лянки, оформлен? для Ротонди, тому найближчим часом, я думаю, що буде споруджений паломницький центр, в?дкрита каплиця ? Хресна дорога.
Ужгород розташований б?ля кордону з? Словаччиною, тобто досить далеко в?д зони бойових д?й. Як в?йна вплива? на життя вашо? громади?
Так, ми ? найдальше в?д бойових д?й ?, дякувати Богу, до нас лише одна ракета прилет?ла на початку в?йни. Але в?йну ми в?дчували через величезну к?льк?сть б?женц?в ? переселенц?в. На початках майже в кожному будинку, в ус?х параф?ян жили люди з Харкова, з Донецька, з Одеси, з Дн?пра, Запор?жжя, як? просто вт?кали в?д в?йни. ? ми, бачивши к?льк?сть цих людей, мали реальне бажання допомагати: ми допомагали ? ф?нансами, ? ?жею, ? одягом, ? вс?м, чим можна було. З часом, звичайно, ця потреба трошки зменшилася, тому що дехто повернувся назад, дехто ви?хав за кордон, дехто соб? знайшов житло. Але в?йна в?дчува?ться тому, що дуже, зна?те, атмосфера дуже важка загалом в держав?. Тому що в?дчуваю, що якщо на початку ми вс? жили оч?куванням, що “ще трошки, ще трошки”, то зараз ста? дуже важко, тому що вс? ментально дуже втомлен?, ? н?хто не зна?, чим воно зак?нчиться. Кр?м того, важкий тягар – це загибель наших в?йськових на фронт?. Наприклад, я поховав п'ять во?н?в з нашо? параф??, а Горяни – це в?дносно маленький м?крорайон. ? багато поранених, багато вою? на фронт?. Тому ми молимося пост?йно. Отже, попри те, що ми найдальше, ми в?йну в?дчува?мо дуже глибоко ? дуже близько. Бо коли дивишся на людей, як? не мають куди повернутися, дивишся в оч? д?ток, як? залишилися сиротами, це не легкий досв?д.
Яке значення ма? для Вас особисто набожн?сть до Пречисто? Д?ви Мар???
Для мене це свого роду особиста ?стор?я: колись я читав ?стор?ю про Фат?мськ? об'явлення, де Богородиця закликала до молитви за навернення Рос??, ? мен? спали на думку ц? слова, коли розпочалося повномасштабне рос?йське вторгнення. ? тому це дуже глибоко в?дчува?ться на духовному р?вн?, це така духовна боротьба. ? я пост?йно людям говорю, що нам треба стати на кол?на, молитися ? постити, тому що по-людськи жодна св?тська орган?зац?я не може зупинити цю в?йну, тому ми мусимо уповати на Господа Бога. Тому ми на ?парх?альному ? на загальнодержавному р?вн? орган?зову?мо дн? молитви ? посту за нашу державу. ? ще раз переконуюсь в тому, що якщо би не Господь Бог, ну то я би в?дпов?д? не знаходив. Можливо, я би вже так само десь ви?хав з кра?ни з с?м'?ю, тому що казав би, що тут перспективи нема?. Але ця в?ра в Господа Бога ? дов?ра до Пречисто? Богородиц? да? мен? над?ю, що щось буде краще, як ? тепер.
