Центр г?дност? дитини УКУ: щоб в Церкв? д?ти почувалися в безпец?
Св?тлана Духович – Ватикан
«Safeguarding. Безпека дитини в середовищ? Церкви» – таку назву ма? м?жнародний проект, який реал?зову? Центр г?дност? дитини УКУ ? який ма? дв? складов?: однойменний онлайн-курс для духовенства, богопосвячених ос?б та мирян, а також 118 художн?х ?люстрац?й до матер?ал?в цього курсу, тобто його в?зуальний супров?д. ?дея онлайн-курсу належить кер?вниц? Центру г?дност? дитини Христин? Шабат, а його вт?ленням у життя займа?ться координаторка проект?в цього центру ?ванка Рудакевич.
Як пояснила пан? ?ванка в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News, ц?кав?сть ? ц?нн?сть цього онлайн-курсу поляга? в тому, що його авторами стали католицьк? експерти у сфер? захисту неповнол?тн?х з шести кра?н: Укра?ни, Польщ?, Словаччини, Чех??, Хорват?? та Угорщини. Поки що курс ? укра?нською та англ?йською мовами, але орган?затори планують створити також ?нш? мовн? верс??, щоб поширити його в кра?нах, долучених до його створення. «?дея була така, щоб не говорити про питання безпеки дитини та попередження насилля лише голосом одн??? Укра?ни, а об'?днатися у т?й справ? з Католицькою Церквою кра?н Сх?дно? ?вропи, – пояснила кер?вниця проекту. – Адже найчаст?ше ми чу?мо про те, що виклики щодо насилля над д?тьми ? у США, кра?нах Зах?дно? ?вропи, але ця проблема стосу?ться вс?х, ? тому ми об'?дну?мося з партнерами в ?нших кра?нах. Онлайн-курс “Safeguarding. Безпека дитини в середовищ? Церкви” м?стить ключов? теми, як? ма? знати кожен хто працю? з д?тьми та хоче впливати на те, щоб вони були ? почувалися в безпец?, захищен? в?д насилля. В Укра?н? в?н буде базовим онлайн-курсом, який кожен священник УГКЦ ма? пройти раз у два роки».
Авторкою ?ншо? складово? цього проекту – його в?зуального супроводу – ? мистикиня й ?конописиця Уляна Креховець. «Вона малювала скетч?, як? супроводжують кожну тему ? ? так званим мистецьким ключем до непросто? тематики насилля над д?тьми», – пояснила ?ванна Рудакевич, додаючи, що усв?домлення «сили мистецтва ? його терапевтично? д??» спонукало ?х зробити доступними ц? зображення, створен? для курсу, для ширшого кола людей, ? таким чином з’явилася ?дея виставки-?нсталяц?? “Розп?знавати. Реагувати”. ?дея ц??? виставки, що була орган?зована в?д 18 до 21 кв?тня 2024 р. в арт-центр? «Дзи?а» у Львов?, полягала у тому, що скетч? Уляни Креховець були перенесен? на футболки (чолов?ч?, ж?ноч?, дитяч?), символ?зуючи ос?б, як? переживають р?зний досв?д, ? рад?сний, ? сумний, включаючи також б?ль ? страждання, внасл?док кривди, яко? завдали ?м ?нш?.
Отець С?дельник про курс: знання, що розширя? горизонт
Д?лячись сво?ми враженнями в?д участ? в онлайн-курс?, отець Руслан С?дельник, капелан укра?нсько? скаутсько? орган?зац?? «Пласт», зауважив, що на курс? йшлося про те, як Церква ставиться до можливих випадк?в зловживань, як на них реагувати. «Також були лекц??, в яких розпов?далося про те, як можна розп?знати по дитин?, що вона, можливо, стала жертвою такого зловживання, – д?литься священик. – Говорили також про р?зн? способи того, як можна здогадуватися (бо це дуже важко зрозум?ти), хто може бути потенц?йним зловмисником. Йшлося також про психолог?чну допомогу. Ми розглядали випадки зловживань, як? сталися як в Укра?н?, так ? за кордоном. Звичайно, не вказувалися н? ?мена, н? ?нш? дан?, а говорили т?льки про саму под?ю, щоби так само захистити ? пошанувати приватн?сть ос?б, як? були в тому зад?ян?. Курс насправд? був досить ц?кавий, бо трошки розширив горизонт».
Отець С?дельник в?дносно недавно повернувся з ?вропи, де навчався ? зд?йснював священиче служ?ння. В?н д?литься, що повернувшись на батьк?вщину, в?н часто чу? таку думку, що н?бито “в Укра?н? з цим все гаразд, а от там, в ?вроп?, ? проблеми”. Натом?сть, цей курс, за його словами, дозволя? побачити, що випадки зловживання ? також ? в Укра?н?, але просто вони не мон?торяться ? про них менше говорять. «Один випадок, який ми розглядали, дав зрозум?ти, що це ста?ться, ? ста?ться в тих м?сцях, де цього найменше оч?кують, в тих м?сцях, як? ми вважа?мо безпечними, ? з тими людьми, як? про яких год? подумати, що вони можуть нести певну небезпеку, – п?дкреслю? в?н. – Тому основний меседж, який старалися передати т?, що вели курс ? виступали на р?зн? теми курсу, було те, що ми тепер перебува?мо на стад?? певного несприйняття. Але це не означа?, що, не сприймаючи ц??? под??, всього того, що в?дбува?ться, ми можемо себе якось в?дмежувати».
Один з аргумент?в людей, яким важко змиритися з думкою, що в Укра?н? також ? випадки сексуальних зловживань щодо неповнол?тн?х, поляга? в тому, що, мовляв, “наше сусп?льство б?льш традиц?йне”. В Укра?н? нема? статистик, як? би визначали, в яких середовищах ста?ться найб?льша к?льк?сть таких зловживань. Зг?дно з даними досл?джень, опубл?кованими в деяких зах?дно?вропейських кра?нах, б?льш?сть випадк?в сексуального зловживання щодо д?тей в?дбува?ться в соц?альному контекст?, близькому до жертви, включаючи с?м’ю. Саме тому, як п?дкреслив отець Руслан, не ма? жодного п?дтвердження досить поширена думка про те, що сексуальн? зловживання стосовно д?тей якимось чином можуть бути пов’язан? з цел?батом, обов’язковим для священик?в у Римо-Католицьк?й Церкв?.
Норми, запроваджен? для безпеки для д?тей, не заважають душпастирювати
Пригадуючи про сам досв?д участ? в курс? «Safeguarding. Безпека дитини в середовищ? Церкви», отець Руслан С?дельник висловив сво? захоплення тим, ск?льки ентуз?азму у свою справу вкладають вс? т?, хто зад?яний у «Центр? г?дност? дитини УКУ», надихаючи також багатьох мирян ? священик?в. «Ми священики, – додав в?н, – мусимо розум?ти, що наш?й оп?ц? в?ддано дуже багато людей. ? д?ти це нав?ть не майбутн? Церкви, вони – сучасн?сть Церкви. ? ми мусимо дбати про них тепер, щоби це не стало п?зно, щоб ми часом не наробили тих самих помилок, з якими мала справу Церква в ?нших кра?нах чи ?вропи, чи в Сполучених Штатах». Наш сп?врозмовник зауважив, що в Укра?н? ц? теми варто розглядати саме тепер ще й тому, що укра?нське сусп?льство зм?ню?ться, ста? б?льш усв?домленим, ? питання захисту д?тей, також ? в контекст? повномасштабно? в?йни, викликають велику увагу.
Щоразу, коли йдеться про безпеку у будь-як?й сфер?, це веде за собою дотримання певних правил чи норм. Не винятком ? ? створення безпеки для д?тей в середовищ? Церкви, хоча на початках нов? норми можуть здаватися незвичними, чи викликати певний дискомфорт. «Для мене вс? ц? норми не ? новими, – д?литься капелан «Пласту», – бо я служив в?с?м рок?в в ?тал?? ? один р?к у Франц??. ? ц? норми, якби були не просто загальноприйнятими, вони були чимось само собою зрозум?лим. Йдеться просто про те, щоби не переходити певних меж, як? стосуються д?тей, тобто сво?? повед?нки з д?тьми; щоби, наприклад, не залишатися з д?тьми сам на сам, щоби батьки були присутн?, щоб батьки розум?ли, що в?дбува?ться, з ким ? д?ти. ? ц? правила д?йсн? не лише для священик?в, а й для вс?х сп?впрац?вник?в, вс?х ос?б, як? зад?ян? в допомоз? в Церкв?, починаючи в?д катехит?в, зак?нчуючи прибиральниками. ? вс? ц? норми в жодному випадку не звужують мо?? можливост? душпастирювати ? бути корисним для д?тей. Можу точно сказати, що дотримання цих норм приносить мен? певний спок?й».
О. Андр?й Микитюк з Австрал??: використовувати пастирську розсудлив?сть
Дотримання певних норм повед?нки стосовно неповнол?тн?х ? вразливих дорослих ? вже звичним явищем для отця Андр?я Микитюка, настоятеля катедрально? параф?? свв. апостол?в Петра ? Павла УГКЦ, що в Мельбурн? (Австрал?я). В?н розпов?в, що «перш н?ж взяти дитину на руки, чи обняти, ти мусиш розум?ти, наск?льки ти зна?ш цю дитину, наск?льки зна?ш родину», ? чи ? ще хтось ?з дорослих поруч, ? тому сл?д застосовувати пастирську розсудлив?сть, тобто розум?ти, кого ти можеш обняти чи приголубити, а кого н?. «Чи нав?ть, наприклад, п?д час приготування д?тей до Першого Урочистого св. Причастя, – зауважу? в?н, – чи катехит, чи то священик не може бути сам, а мусить бути ще хтось з дорослих, який був би св?дком того. Також священик не може залишатися в захрист?? на одинц? з кимось, хто прислугову?. Тобто, звичайно, з огляду на т? обставини, що в?дбулися, ? випадки, т? приписи покликан? запоб?гти тому, щоб цього б?льше не повторилося. З одного боку, воно, можливо, ? обмежу? в таких людських стосунках, але, на жаль, ма?мо св?т такий, який в?н ?, ? тому ма?мо насл?дки тих вчинк?в, як? сталися. Якби так? випадки не сталися, то можливо, не було би тепер таких правил. Але, на жаль, були випадки, то ?снують правила».
Церква ? нашим домом
Для отця Андр?я тема безпеки д?тей у середовищ? Церкви не ? новою: у 2012 роц? в Австрал?? була створена Корол?вська ком?с?я з питань реагування ?нституц?й на сексуальне насильство над д?тьми. Ком?с?я вивчала ?стор?ю зловживань у навчальних закладах, рел?г?йних групах, спортивних орган?зац?ях, державних установах та молод?жних орган?зац?ях, а ?? остаточний зв?т був оприлюднений у грудн? 2017 року. Греко-католицький священик зазнача?, що одним ?з результат?в прац? ком?с?? було прийняття певних норм чи стандарт?в яких дотриму?ться Церква в Австрал?? задля створення безпечного середовища для д?тей ? вразливих дорослих. Одн??ю з цих норм ? щор?чна участь у формац?йному курс? на цю тему. «? священики нашо? ?парх??, – розпов?да? отець Андр?й, – також мають кожного року пройти такий курс на дек?лька годин, коли ми слуха?мо, дискуту?мо ? дума?мо, як це все застосовувати в житт? наших параф?й». Обставини склалися так, що отець Микитюк не зм?г взяти участь у курс?, орган?зованому в Австрал??, тому в?н вир?шив послухати онлайн-курс, запропонований Центром г?дност? дитини УКУ.
«Сам курс д?йсно ц?кавий, гарно побудований ? корисний, бо в?н в стисл?й форм? пода? важлив? аргументи», – зазнача? священик, вказуючи також на важлив?сть того, що такий курс орган?зований в Укра?н?, бо нав?ть якщо тут не говориться про велику к?льк?сть задокументованих випадк?в зловживань, «варто все ж бути об?знаними ? вс?ляко намагалися створити д?йсно безпечне середовище». «Адже Церква ? нашим домом, – наголошу? отець Андр?й, – ? ми вдома ма?мо почуватися безпечно, особливо т?, як? незахищен?, потребують в?дпов?дального ставлення дорослих».
