Делегати в?д УГКЦ на конгрес? молод? у Ватикан?: нагадувати про Укра?ну
Св?тлана Духович – Ватикан
В?д 23 до 25 травня 2024 р. у Рим? проходив М?жнародний конгрес на тему «Задля синодального душрастирства молод?: нов? стил? та стратег?? л?дерства», який орган?зувала Дикастер?я у справах мирян, с?м?? та захисту життя. Цей зах?д, в якому взяли участь приблизно 300 делегат?в ?пископських конференц?й з? 110 кра?н св?ту, став також ключовим моментом в?дзначення п'ято? р?чниц? публ?кац?? Апостольського напоумлення Christus vivit (2018). П?д час конгресу йшлося також про попередн?й та наступний Св?тов? Дн? Молод? та про Юв?лейний Р?к Молод?, що проходитиме в?д 28 липня до 3 серпня 2025 року. В?д Укра?ни на конгрес прибуло дв? делегац??: одна в?д Укра?нсько? Греко-Католицько? Церкви, й ?нша в?д Римо-Католицько? Церкви в Укра?н?. Делегати в?д УГКЦ отець Роман Демуш, заступник голови Патр?аршо? ком?с?? у справах молод? УГКЦ, та Верон?ка Дякович, представниця укра?нсько? християнсько? молод? та членкиня Нац?онального Укра?нського Молод?жного Об??днання (НУМО) зав?тали до укра?нсько? редакц?? Рад?о Ватикану, щоб розпов?сти про свою участь у ц?й под??.
Не припиняти нагадувати св?тов? про в?йну в Укра?н?
Отець Роман зазначив, що окр?м участ? в сес?ях та обговореннях п?д час конгресу, вони бачили перед собою ще одне завдання: «Ми вважа?мо, – п?дкреслив в?н, – що дуже важлива м?с?я поляга? в тому, щоб розказувати правду про Укра?ну, про наших молодих хлопц?в ? д?вчат, як?, на жаль, найкращ? роки свого життя проживають у контекст? в?йни. Папа Франциск дуже часто говорить про мр?? молодих людей. Так от, наша укра?нська молодь не те що мр?яти не може, бо ?хн? мр?? зруйнован?, вони ? спати спок?йно не можуть, бо щодня, щоноч? ?, як зна?мо, тривоги, бомбардування».
Верон?ка додала, що важливим було не лише св?дчення через свою присутн?сть, але й безпосередн? сп?лкування з представниками з р?зних кра?н. «На ц?й под?? було понад 300 людей, як? представляли понад сто кра?н, – каже вона, – ? дуже важливо сп?лкуватися з ними, розпов?дати ?м правду, нагадувати ?м про в?йну в Укра?н?, про те, що в?дбува?ться в Укра?н?, актуал?зувати це питання ? робити так, щоб про нього говорили у всьому св?т?. Я думаю, що найважлив?шим в ц?й зустр?ч? було д?лення власним досв?дом ? переживанням, розпов?дь про сво?х друз?в, як? загинули ? яких вбили, про тих, хто в полон?.
«Не ? проблема в радост?, але ? проблема, коли ми забува?мо про в?йну»
Зазвичай, на под?ях, под?бних до М?жнародного конгресу, присвяченого душрастирству молод?, пану? притаманна для молод? атмосфера в?дкритост?, щирост?, ентуз?азму ? радост?, хоча й по?днана з бажанням заглиблюватися у проблеми та робити щось конкретне, щоб ?х вир?шити. Ми запитали наших сп?врозмовник?в, як вони почувалися в ц?й атмосфер?. «Те, що ?нш? рад?ють, мене не засмучу?, – в?дпов?ла Верон?ка. – Не ? проблема в радост?, ? проблема, коли ми забува?мо про в?йну або хочемо закритися в?д не?. Тому рад?сть ?нших, навпаки, нав?ть наповню? ? да? якийсь такий пром?нчик над??, що попереду все буде добре. Але поряд з тим, що рад??мо, ми також не забува?мо про т? реал??, в яких ми живемо, про тих людей, як? дарують нам можлив?сть рад?ти, як? дарують нам кожен день ? як? дарують нам можлив?сть сп?лкуватися, бути разом».
Укра?нська молодь ? живою ст?ною, яка боронить
Отець Демуш розпов?в, що вони привезли ?з собою кусочки снаряду, який роз?рвався на подв?р'? греко-католицького храму в ?рп?н?. «Ми показували його учасникам конгресу – каже в?н, – ? розпов?дали, що десятки, сотн? таких бомб пада? сьогодн? в Укра?н? ? ранить укра?нську молодь, укра?нських д?тей, дорослих, цив?льне населення. Ми говорили про те, що укра?нська молодь ? живою ст?ною, яка боронить, в?дд?ля? св?тло в?д темряви, зло в?д добра, правду в?д брехн?, життя в?д смерт?, дозволяючи ?ншим жити, нав?ть будучи готовими в?ддати сво? життя. Звичайно, вс? хочуть жити, але наша укра?нська молодь показу? це св?дчення, я б сказав, нав?ть мучеництва, тому що вони з любов'ю в?ддають сво? життя за ?нших, щоб ?нш? жили, нав?ть за тих, кого вони не знають».
Р?зна реакц?я ?ноземц?в на розпов?д? укра?нц?в
Розпов?даючи про те, як молодь, присутня на конгрес?, реагувала на ?хн? св?дчення, Верон?ка Дякович сказала: «В?дверто кажучи, р?зн? були. Зна?те, це така складова, до яко? треба бути готовим, що р?зн? люди сприймають по-р?зному те, що ти говориш. ? т?, хто щиро в?дгуку?ться, розум?ють, ? т?, як? нав?ть знають багато, читають новини, можуть нав?ть глибше обговорити ц? теми, бо мають знайомих або сп?лкуються з тими укра?нцями, як? ем?грували до ?хн?х кра?н. Але також треба бути готовим, що ? т?, яким байдуже, як? живуть сво?м життям, ? ?м зда?ться, що це дуже далеко. Це момент, до якого треба бути готовим. В?н непростий, бо це породжу? р?зн? емоц??, але попри це, я дуже рада, що ми знайшли п?дтримку людей з р?зних кра?н св?ту. ? це дуже надиха? й мотиву? до того, щоб дал? нести цю м?с?ю: говорити про Укра?ну, говорити про те, як ?, ? не боятися закликати людей п?дтримувати нас, кожен у св?й спос?б».
«Справедливост? ради треба сказати, що в?йна в Укра?н? не ?дина в?йна, яка тепер трива? в св?т?, – дода? отець Роман. – П?д час сес?й конгресу ? в робочих групах ми говорили про те, що зараз в св?т? трива? приблизно 60 в?йн чи конфл?кт?в р?зного р?вня. Але в?йна, яка в?дбува?ться в Укра?н?, в?йна несправедливо?, жорстоко? агрес?? Рос?? на Укра?ну, ? особливою, тому що Укра?на ? в центр? ?вропи ? тому боронить спок?й ? мир ус??? ?вропи. ? тому, як казала Верон?ка, розмови про в?йну не ? при?мними, тому що це про жах?ття, про смерть, ? не вс?м це при?мно чути, але такою ? правда, ? нам потр?бно не втомлюватися ?? говорити задля того, щоб зупинити в?йну в Укра?н?, в усьому св?т?, щоб настав мир».
Молодь – протагон?сти в Церкв? та в сусп?льств?
Розпов?даючи про теми, як? були в центр? обговорень учасник?в м?жнародного конгресу, заступник голови Ком?с?? УГКЦ в справах молод? зазначив, що багато говорилось «про душпастирське навернення, про те, щоб дати прост?р молод? у Церкв?, щоб вони були протагон?стами». В?н додав, що в укра?нському сусп?льств? молодь вже бере на себе цю роль. «Блаженн?ший Святослав неодноразово говорив про те, – п?дкреслю? о. Роман, – що тягар ц??? в?йни також впав головним чином на плеч? молодих людей, тому що це вони стали в першу л?н?ю оборони. Це вони сьогодн? в б?льшост? на фронт?. Це вони будують економ?ку, вони волонтерять».
Христос живий, ? В?н хоче, щоб жив також ? ти
Пригадуючи про ще одну тему конгресу – п'яту р?чницю Апостольського напоумлення Папи Франциска Christus vivit, опубл?кованого п?сля Синоду, присвяченого молод? – священик в?дм?тив, що УГКЦ як Церква свого права намага?ться переосмислити ? актуал?зувати основн? напрямн? цього документа, зокрема, щодо того, як створити прост?р для молод?, допомогти ?м знайти сво? м?сце у Церкв?, усв?домлюючи, що « молодь – це наше сьогодн?». У цьому контекст? Верон?ка додала, що створення простору для молод? передбача? також «вм?ння слухати ? чути молодь, почути потреби молод?, те, про що вони говорять, те, чим вони, живуть».
«На цьому конгрес?, – п?дкреслив отець Роман, – ми також говорили про р?ч, яка здавалось би, сама собою зрозум?ла, але виявля?ться, що н?: не треба боятися говорити молодим людям про ?суса Христа, бо це те, чого вони шукають. ? основний меседж, який хоче дати Папа Франциск також у Christus vivit, поляга? в тому, що “Христос Христос живий, ? В?н хоче, щоб жив також ? ти”. Нам вс?м потр?бно шукати живого Христа: ? наш?й молод?, ? нам, душпастирям».
Ц? слова, як зауважила Верон?ка, перегукуються ?з тим, чого потребують сам? молод? люди. Це п?дтверджу?ться результатами соц?олог?чного досл?дження потреб греко-католицько? молод?, яке проводилось в рамках приготування до Форуму молод?жного душпастирства УГКЦ, орган?зованого Ком?с??ю у справах молод? у лютому цього року. Досл?дження показало, що на перше м?сце молодь поставила духовн? потреби, тобто вони потребують духовних розмов, духовних переживань тощо.
Самотн?сть – сп?льна проблема молод? в р?зних кра?нах св?ту
Для Верон?ки Дякович, як членкин? Нац?онального Укра?нського Молод?жного Об’?днання, участь у м?жнародних заходах не ? новим досв?дом, але на под?? такого р?вня у Ватикан? вона вперше. Д?лячись сво?ми враженнями в?д побаченого, почутого ? пережитого, молода укра?нка сказала: «Ц?каво в?дм?тити, що багато, незважаючи на те, що це люди з р?зних кра?н або нав?ть р?зних континент?в, ? реч?, як? ми пережива?мо однаково, ? реч?, як? нас хвилюють однаково. ? це д?лення досв?дом ? шукання точок дотику, нав?ть коли ви живете на р?зних континентах, ? дуже ц?нним. До прикладу, ми говорили про великий р?вень самотност? серед молод? в р?зних кра?нах. Звичайно, що причини для цього р?зн?: в одних кра?нах це насл?дки пандем??, а також сильно? д?джитал?зац?я, розвитку соцмереж тощо. Для нашо? укра?нсько? молод? це теж актуально, але ? сво? реал??: ков?д, пот?м в?йна, ?, в?дпов?дно, багато молодих людей ? д?тей не вийшли на навчання в офлайн формат?, багато хто втратив зв'язок з сво?ми друзями, тому що вони пере?хали, або зм?нили м?сце проживання». Верон?ка додала, що окр?м усв?домлення сп?льних проблем, досв?д ?дност? серед представник?в молод? з р?зних кра?н уможливлювався також через сп?льн? богослуж?ння, участь Служб? Бож?й та сп?льн? молитви.
Отець Роман в?дм?тив, що Укра?нська Греко-Католицька Церква теж ? глобальною церквою. «Адже сьогодн? наша молодь – п?дкреслив в?н, – ? на р?зних континентах, в р?зних кра?нах. ? це ми засв?дчили також на Св?тових днях молод? у Л?сабон?, коли ми змогли сприяти зустр?ч? понад 500 молодих укра?нц?в з ц?лого св?ту, як? туди при?хали». Священик висловив спод?вання, що на Юв?лейний р?к 2025 вдасться орган?зувати паломництво укра?нсько? молод? до Риму.
Молодь потребу? когось, хто би був поруч
Сп?лкуючись з нашими сп?врозмовниками про те, що хвилю? тепер?шню молодь, ? що може ?м запропонувати Церква, ми знову повернулися до потреби ? бажання молодо? людини в?дчувати п?дтримку ? прийняття з боку старшого покол?ння. Цю потребу в?дчувають вс? молод? люди, а не лише в?руюч?. «Я маю досв?д роботи з р?зною молоддю, – каже Верон?ка, – це те, чим я займаюся багато рок?в. ? найважлив?ше для них це бути поруч. Молодь зараз потребу? нав?ть не ст?льки якихось заход?в ? свят, як цього почуття п?дтримки, в?дчуття того, що ? хтось поруч з тобою. Це просл?дкову?ться для р?зно? молод? – важлив?сть творення середовища, простору, який ? безпечним не т?льки в ф?зичному вим?р?, але й в психолог?чному ? ментальному вим?р?. Тобто бути поруч, бути з молоддю ? намагатись почути ?? – це зараз дуже важливо для них».
Наша сп?врозмовниця додала, що ?ншим важливим аспектом тепер?шнього життя молодих укра?нц?в ? навчання. «Ми ма?мо розум?ти, що проблема осв?ти дуже сильно в?д?б'?ться на житт? молод? в майбутньому. Недостатня осв?та в майбутньому переросте в те, що молодь буде менш спроможна на ринку», – пояснила вона.
Християнство – не рел?г?я морал?, а рел?г?я стосунк?в
Як душпастир, який оп?кую?ться молоддю, отець Демуш п?дкреслив, що сп?лкуючись з ними, в?н не завжди ма? в?дпов?д? на ?хн? запитання. «Зокрема, коли йдеться про запитання, як? виникають в контекст? в?йни, глибинн? запитання, екзистенц?йн? запитання. ? деколи краще не давати в?дпов?д?, бо ?х нема?, бо я ?х не знаю. Але надзвичайно важливо для молод? бути поруч, щоби вони не почувалися самотн?ми», – д?литься в?н.
Священик додав, що п?д час обговорень на конгрес?, також в контекст? Christus vivit, йшлося також про методи ново? ?вангел?зац??, зокрема у контекст? д?джитал?зац??. Учасники конгресу говорили про необх?дн?сть «перейти в?д морал?заторства до керигми». «Я думаю, що, з одного боку, не потр?бно боятися зв?щати Христа, – наголосив священик, – бо це сутн?сть нашо? в?ри, це те, що в?др?зня? в?д вс?х ?нших пропозиц?й, це те, чого молодь шука?, тому що щастя, в?ра ? природн?м прагненням кожно? людини. ? допоки не в?днайдемо цього у Христ?, то молод?й людин? завжди буде чогось бракувати. З ?ншого боку, морал?заторство – це не про в?ру, бо християнство – це не рел?г?я морал?, а рел?г?я стосунк?в. ? важливо, щоб ми, як душпастир?, зрозум?ли, тому що наш Бог, християнський Бог ? Богом стосунк?в. Це, на мою думку, ма? бути методом душпастирства молод? в будь яких контекстах ? в будь який час – показати любляче обличчя Бога кожн?й молод?й людин?».
Зустр?ч з Папою Франциском
У суботу, 25 травня 2024 р., учасник?в м?жнародного конгресу, присвяченого душпастирству молод?, прийняв Папа Франциск. Отець Роман Демуш та Верон?ка Дякович, як ? ?нш? учасники конференц??, мали змогу особисто прив?татися з? Свят?шим Отцем, обм?нявшись к?лькома реченнями.
«Насправд?, це не перша моя зустр?ч з? Свят?шим Отцем, – зазнача? отець Роман. – Це д?йсно великий дар: за останн?х понад два роки повномасштабно? в?йни це вже, зда?ться, п'ята нагода посп?лкуватися з? Свят?шим Отцем». Священик розпов?в, що в?н подякував Пап? за його молитовну ? матер?альну п?дтримку Укра?ни. «Ми часом забува?мо, що Папа чи не ?диний л?дер на св?тов?й арен?, котрий дв?ч? на тиждень – щосереди ? щонед?л? – пригаду? ус?м про Укра?ну, а, що основне, молиться за Укра?ну», – сказав отець Демуш, додаючи, що в?н також попросив Папу, що треба зробити щось б?льше, щоб зупинити в?йну, ? нагадав Пап? про те, що потр?бно зробити б?льше, щоб визволити укра?нських полонених, серед яких ? також два греко-католицьк? священики.
Верон?ка Дякович подарувала Свят?шому Отцев? картину, на як? зображена дитина з ?грашкою серед зруйнованого м?ста. «Я сказала Пап?, що так вигляда? наше життя: зруйнован? мр??, зруйнован? життя д?тей, молодих людей, дорослих. Також згадала про наших захисник?в, як? в полон?, бо це ? моя особиста ?стор?я. В мене ? друг, який вже понад два роки перебува? в полон?. ? подякувала за його молитву», – розпов?ла вона. Говорячи ц? слова перед м?крофоном, голос Верон?ки затремт?в, оч? наповнилися сумом ? болем. П?сля коротко? паузи ? нашого запитання про те, чи хот?ла би вона щось сказати з цього приводу нашим читачам/слухачам, вона сказала: «Я думаю, що важливо не т?льки нагадувати св?ту про те, що ? наш? захисники, як? дос? в полон?, але також ? укра?нц? не повинн? забувати про це: треба говорити про це, говорити публ?чно, говорити в соц?альних мережах, в?дв?дувати заходи п?дтримки всюди, де ? можлив?сть нагадувати про те, що дуже багато наших захисник?в вже понад два роки перебувають в полон? ? багато з ?хн?х р?дних не мають жодних зв?сток, жодно? ?нформац?? про те, чи жив? ц? люди. Але поруч з тим ми також ма?мо багато ? цив?льного населення, як? також ? в полон?, ? д?тей, або незаконно вивезен? Рос??ю. ? про це варто пам'ятати щодня ? не втрачати жодно? можливост? нагадувати про це».
