Отець Роман Лаг?ш: в?д небезпек за кордоном б?женц?в ряту? сп?льнота
Св?тлана Духович – Ватикан
«Стоячи перед цими людьми на л?тург??, я бачу в ?хн?х очах непевн?сть, розгублен?сть, але й, одночасно, бачу, з якою рад?стю вони приходять сюди для того, щоби отримати якусь п?дтримку ?, через це, над?ю на завтрашн?й новий день», – зазнача? в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News отець Роман Лаг?ш, ЗН?, розпов?даючи про сво? душпастирське служ?ння серед укра?нських б?женц?в в ?рланд??. Про особлив?сть цього служ?ння ми розмовляли з отцем Романом в друг?й частин? ?нтерв’ю. А розпочали ми з того, що минулими днями привело його до Риму.
Отець Лаг?ш був делегатом в?д Укра?ни на Генеральн?й асамбле? мереж «Talitha Kum», що займа?ться протид??ю торг?вл? людьми. В асамбле?, що в?д 18 до 24 травня 2024 р. проходила б?ля Риму ? зб?глася з в?дзначенням 15-? р?чниц? ц??? м?жнародно? орган?зац??, взяло участь приблизно 90 делегат?в з р?зних кра?н св?ту. Отець Роман Лаг?ш належить до мереж? RENATE, ?вропейсько? г?лки орган?зац?? «Talitha Kum».
Мешканц? кра?н, де йде в?йна, ризикують стати жертвами торг?вл? людьми
Розпов?даючи про цю под?ю, священик зазначив, що вона в?дбувалася у дус? «молитви, сп?впрац? та ?дност? згромаджень». «Тут також дискуту?ться про б?льшу роль мирян в таких орган?зац?ях, – зауважив в?н. – Тому що ?нколи чернеч? ?нституц??, як? тут об'?днан?, не мають вже ст?льки ресурсу, передовс?м людського, ? вони потребують людей, особливо, психолог?в, як? би працювали в притулках, тобто м?сцях перебування тих людей, як? були продан? в рабство чи зазнали сексуально? експлуатац??, або перебували в дуже важких житт?вих умовах».
Отець Роман пояснив, що феномен торг?вл? людьми знаходить пл?дний ?рунт, особливо, у кра?нах, де йде в?йна, як наприклад, в Укра?н?. «На жаль, громадяни цих кра?н, – каже в?н, – ? категор??ю, яка може дуже швидко потрапити в так? ситуац??. Тому я радий, що можу бути тут сьогодн? в об'?днанн? з ц?лим св?том, щоб обговорювати ц? проблеми, як? пережива?мо сьогодн?. ? для нас теж важливо в?дчувати, що в цьому питанн? ми не залиша?мося наодинц?. ? це також чергова нагода нагадати про ситуац?ю в Укра?н?». В цьому контекст? отець Лаг?ш пригадав про двох сво?х сп?вбрат?в – священик?в редемпторист?в ?вана Левицького ? Богдана Гелету – як? були ув’язнен? рос?янами в листопад? 2022 року.
Як зазначив наш сп?врозмовник, на жаль, з р?зних причин ? дуже мало даних стосовно к?лькост? жертв торг?вл? людьми серед укра?нц?в у час повномасштабного рос?йського вторгнення. Але, беручи до уваги те, що з Укра?ни, як ?нформують м?жнародн? орган?зац??, в?д початку в?йни ви?хало в?д п’яти до семи м?льйон?в б?женц?в, то можна приспустити, що цих випадк?в ? чимало. «Особливо, коли б?женц? потрапляють в дорогу кра?ну Зах?дно? ?вропи, – поясню? отець Роман, – ? в них ? проблеми з житлом, вони мають ф?нансов? проблеми, переживають стрес адаптац?? до абсолютно нового життя, до кл?мату. Людина почина? сво? життя з абсолютного нуля в дорослому в?ц?, а кр?м того не зна? мови. ? тому так? люди можуть бути легко втягнут? в як?сь ?стор??. На жаль, наш? укра?нськ? оф?ц?йн? ?нституц?? в тих кра?нах не мають багато змоги працювати над цими питаннями, ? те, що може бути тут корисним, це групи обм?ну ?нформац?? в соцмережах. Грубо кажучи, Церква в цих кра?нах, де укра?нська ?мм?грац?я появилася вперше, як наприклад, в ?рланд??, де я служу, ? чи не ?диною платформою для комун?кац??».
Церква як платформа комун?кац?? для укра?нсько? сп?льноти в ?рланд??
Наш сп?врозмовник п?дкреслив, «що ?рланд?я, невеличкий остр?в, менший за Льв?вську область, прийняв сто тисяч укра?нц?в, до того часу небачену в ?хн?й ?стор?? к?льк?сть ?мм?грант?в». «У нас, практично, нема? укра?нських орган?зац?й, або вони дуже слабеньк?, – розпов?да? в?н. – ? для укра?нсько? громади м?сце богослуж?ння чи при?зд священика – це ?дине м?сце комун?кац??, де вир?шуються питання про все: про роботу, про житло, про труднощ?, про обм?н ?нформац??ю про те, куди кого переселяють. Тому що зараз почина?ться процес виселення б?женц?в з готел?в, куди ?х спочатку поселили, або ?нших м?сць компактного проживання, до б?льших табор?в для ?мм?грант?в або до ?нших м?сць, наприклад, у населен? пункти, в?ддален? в?д м?сько? агломерац??. ? Служба Божа ? для них м?сцем об'?днання ? укра?нського життя. Таким чином Церква ста? м?сцем комун?кац??, допомоги, поради ? всього, що дозволя? асоц?ювати себе з р?дною кра?ною».
Як представник орган?зац?? Мереж? рел?г?йних орган?зац?й ?вропи проти торг?вл? людьми та експлуатац?? (RENATE, Religious in Europe Networking Against Trafficking and Exploitation), отець Роман Лаг?ш д?литься деякими порадами стосовно того, як можна розп?знати ситуац??, що можуть стати небезпечними, або повед?нку потенц?йних кривдник?в. «Передовс?м, н?коли не можна залишати св?й паспорт, н?кому не можна в?ддавати сво?х документ?в, особливо коли перебува?те за кордоном, тому що це ваш ?диний легальний документ. Якщо ви без паспорта, то опиня?теся в дуже складн?й ситуац??. Друга р?ч: якщо вам пропонують дуже “легк?” грош?, то це теж повинно викликати у вас п?дозру. ? не можна бути на?вними чи в?дкритими, насамперед, якщо це ж?нки з д?тьми. Якщо хтось запрошу? вас на якусь нев?дому роботу ? не пропону? жодного контракту, не вказу? ясно розпорядок прац?, то це ознаки того, що це може бути небезпечно. Якщо вам не дають ключ? в?д того помешкання, де вас збираються поселити, або обмежують у виход?, чи закривають, тобто ви не можете покинути т??? територ??, до яко? ви прибули, то це повинно бути причиною для вашого хвилювання. Також не можна н?коли в?ддавати св?й телефон. Завжди сл?д мати номер пол?ц?? в т?й кра?ни, куди ви прибули, щоби при потреб? зателефонувати. А якщо ? ?нтернет, то в раз? небезпеки можна написати у якусь укра?нську групу в соцмережах. Треба старатися п?дтримувати пост?йний контакт з? сво?ми з? сво?ми родичами. ? просто треба бути уважними ? розсудливими ? не входити в будь-як? легк? зв’язки».
Отець Лаг?ш також додав, що в небезпечн?й ситуац? сл?д також звертатися до м?сцевих церковних орган?зац?й, таких як, наприклад, Кар?тас, або до соц?альних служб, як? ? в кожн?й кра?н?.
Початки церковно? сп?льноти в ?рланд??
Одним ?з елемент?в, що допомагають б?женцям уникати р?зних небезпек за кордоном, ? приналежн?сть до сп?льнот чи об’?днань сво?х сп?вв?тчизник?в. Отець Роман Лаг?ш розпов?в про молоду сп?льноту укра?нц?в в ?рланд??. «Для ?рланд??, – каже в?н, – це абсолютно новий феномен во?нно? ?мм?грац??. Сто тисяч б?женц?в для маленького острова – це величезний шок. Тако? ?мм?грац?? н?коли не було за всю ?стор?ю острова. До того часу сюди ?мм?грували поляки, але це була робоча м?грац?я в зв'язку з розширенням ?С. Наша ?мм?грац?я – зовс?м ?нша. ? люди, яким ми служимо походять з р?зних частин Укра?ни: це Мар?уполь, Херсон, Запор?жжя, Закарпаття, ?вано-Франк?вськ …».
Священик редемпторист зазначив, що в ?рланд?? найб?льшу к?льк?сть укра?нських б?женц?в, особливо на початку, прийняли в католицьких ? протестантських сп?льнотах. М?сцев? редемптористи в одному з? сво?х будинк?в надали притулок 180 б?женцям. Окр?м того, вони орган?зували для укра?нц?в пункт допомоги ? порадню, а в кв?тн? 2022 року на прохання м?сцевого настоятеля туди при?хали працювати сестри редемптористки з Укра?ни, як? там перебували п?в року. Виникла також потреба душпастирсько? оп?ки з боку укра?нських священик?в, тому спочатку до ?рланд?? по черз? при?жджали отц? з Укра?ни.
Понад п?в року тому до ?рланд?? пере?хав отець Роман Лаг?ш, який дотепер зд?йсню? там священиче служ?ння разом з ?ншими п'ятьма греко-католицькими священиками. «Наше служ?ння можна назвати служ?нням “у вал?з?”, – розпов?да? в?н. – Бо, наприклад, я збираюся, домовляюся з римо-католицьким парохом чи з настоятелем певного монастиря про храм, щоб в?дправити Службу Божу, публ?кую оголошення, туди приходять люди. ? я маю таких чотири м?сця, наприклад. В?дстань в?д одного до ?ншого бува? в?д 50 до 120/150 км».
Греко-католицьк? священики в ?рланд?? об’?днан? в Апостольську в?зитатуру, яку очолю? владика Кен Новак?вський, що ? також ?пархом Лондонсько? ?парх?? Пресвято? Родини. Орган?зац?я душпастирства тут перебува? на початковому етап?. «Там н?коли не було нашо? Церкви, н?коли не було наших структур, – каже отець Роман, – ? дякуючи Римо-Католицьк?й Церкв?, ?? в?дкритост? й доброт?, ми можемо служити нашим людям, тому що ми отриму?мо в?д них все: починаючи в?д храму ? зак?нчуючи автомоб?лем, проживанням тощо. Тому що ми сам? не змогли би це утримати. Але йдеться не т?льки про рел?г?йний аспект, але й про вс? наш? соц?альн? моменти. Тому що, наприклад, в мене чи в багатьох наших параф?ях п?сля Служби Божо? ? частування кавою – це м?сце сп?лкування, об'?днання. Ми орган?зову?мо Шевченк?вськ? дн?, День вишиванки, День матер?, чи ?нш? заходи, ма?мо також арт-терап?ю. ? це все, ми можемо робити т?льки завдяки наш?й добр?й сп?впрац? ? ?хн?й величезн?й в?дкритост?».
П?дтримка породжу? над?ю
Священик п?дкреслив, що для б?женц?в з р?зних частин Укра?ни ор??нтиром ? укра?нський прапор. «? нав?ть, якщо не вс? розмовляють укра?нською мовою, – каже в?н, – вони, побачивши прапор, приходять до нас ? допомагають також ?ншим добратися». Душпастир?, як зауважив отець Роман, стараються, насамперед бути з людьми ? го?ти рани зламаних сердець. Але вони не лише надають духовну п?дтримку, а допомагають вир?шити ?нш? питання. «Дуже часто ми ? соц?альними прац?вниками, порадниками, психологами, спец?ал?стами з? страхування ? багато ?ншого, – каже отець Роман, посм?хаючись. – Люди часто приходять ? запитують, що ?м робити. Просять: “Подив?ться на цей контракт. А чи можете п?ти мен? з? мною, допомогти в переклад? ? так дал?. Тобто це такий виклик нашого служ?ння. Але ми стара?мося допомагати ст?льки, ск?льки ми можемо. ? я думаю, що це дуже важливо. ? тут в ?рланд?? наша Церква ? на перш?й л?н?? тако? допомоги, бо укра?нськ? громадськ? орган?зац?? ще т?льки зароджуються, ? вони просто не справляються з т??ю к?льк?стю запит?в, як? до них надходять».
На завершення отець Роман Лаг?ш наголосив, що труднощ? й важк? моменти йому допомага? долати його чернеча сп?льнота, а тому в?н розум??, наск?льки важливо для людей, що опинилися далеко в?д дому, в?дчувати п?дтримку ?нших. «Стоячи перед цими людьми на л?тург??, – зазнача? в?н, – я бачу в ?хн?х очах непевн?сть, розгублен?сть, але й, одночасно, бачу, з якою рад?стю вони б?жать для того, щоби отримати якусь п?дтримку ?, через це, над?ю на завтрашн?й новий день».
