杏MAP导航

о. Як?в Шумило, ЧСВВ – Ватикан

В урочист?сть Вознес?ння Господнього, 9 травня 2024 р. була опубл?кована булла «Spes non confundit» (Над?я не розчарову?), якою Папа Франциск проголосив Святий Р?к 2025, тема якого «Паломники над??». Духовн? дари, як? можна отримати у цей Р?к, зокрема, за посередництвом в?дпуст?в (?ндульгенц?й), заохочують прибуття до Риму багатьох паломник?в. Як зазнача? Папа у булл? «Spes non confundit», Святий Р?к 2025 влива?ться у ряд под?й благодат?, якими був черговий Юв?лей 2000 року та позачерговий Юв?лей Милосердя 2016 року. Тепер прийшов час наступного Святого Року, який, у свою чергу, спряму? нас до ще одн??? фундаментально? р?чниц?: в?дзначення двотисячол?ття в?дкуплення в 2033 роц?.

Юв?лейний р?к, серед ?ншого, охоплюватиме паломництва до чотирьох Папських базил?к Риму, у яких будуть в?дкрит? Свят? Двер?, як? протягом звичайного пер?оду ? замурованими. Ця ун?кальна можлив?сть стане нагодою отримати в?дпусти (?ндульгенц??), що полягають у в?дпущенн? дочасно? кари за гр?хи. Про духовне значення юв?лейних в?дпуст?в у ?нтерв’ю для «Vatican News» розпов?да? ?пископ Антон?о Стальяно, президент Папсько? богословсько? академ??.

В?дновити в соб? подобу Божу

Преосвященний Стальяно зазначив, що ?ндульгенц?я пов'язана з милосердям Бога, яке Господь дару? людин?. «В?дпуст – це милосердя, яке, немов рясний дощ, сходить на людину ? перем?ню? ??, скеровуючи до добра, любов?, братерства, тобто, до в?дновлення себе ? сво?? людяност?, яка в гр?ху була певною м?рою втрачена», – сказав в?н. За його словами, чинячи гр?х, ми руйну?мо в соб? подобу Бога, Який нас створив. Тому в?дпуст – це насамперед дар, який да? Церква, бо, як чита?мо в ?вангел?ях, Церква ма? владу в’язати ? розв'язувати, ? таким чином дарувати це Боже милосердя, яке заслужив нам Господь наш ?сус Христос.

«Юв?лей справд? ? великою нагодою, адже через виконання певних умов – п?ти до спов?д?, пройти через Свят? Двер?, в?дв?дати базил?ку, помолитися за Папу – можна отримати б?льше, н?ж просто прощення, а нав?ть повернутися до стану благодат? хрещення», – наголошу? оч?льник Папсько? богословсько? академ??.

Вияв сол?дарност?

Одне ?з запитань стосувалося ?сторичних аспект?в ?ндульгенц?й, пов’язаних ?з доходами. «Цей зв'язок м?ж духовним досв?дом, нав?ть досв?дом Святих Тайн, ? грошима – це зв'язок, який завжди проявлявся у Церкв?, ба б?льше, в давн? часи, коли люди йшли спов?датися, ?снували таблиц?, можливо, нав?ть ? тарифи щодо покарань, – пригадав ?пископ Стальяно. – Виникла дивна р?ч, яка, очевидно, не була доброю, але яку ми сьогодн? можемо зрозум?ти в новому св?тл?: ?дея полягала в тому, що багат?, як? спов?далися, а пот?м, щоб отримати в?дпущення гр?х?в, повинн? були виконати певн? акти очищення ? жертовност?, ?нод? досить обтяжлив?, платили б?дним, щоб т? виконували ?х за них, ? цей звичай був до певно? м?ри дозволеним». За його словами, у цьому контекст? «комерц?йна» складова руха?ться в напрямку сол?дарност?, дозволяючи також виживати б?дним. «Посилаючись на таку практику в ранньому християнств?, Лютер, безумовно, мав рац?ю, кажучи, що в деяких випадках меркантильн?сть була об'?ктивно переб?льшена. Однак, може ?снувати також ?дея ринку, який ? д?ленням, сол?дарн?стю, вза?мною участю в духовних благах тих, хто ма? б?льше ? може б?льше дарувати», – п?дсумував ?пископ Стальяно.

Занурення в р?ку добра, щоб оздоровити води зла

Один з вим?р?в ?ндульгенц?? поляга? в можливост? прощення дочасно? кари за гр?хи завдяки в?дкупленню, зд?йсненому Христом, набуваючи в?дпусти для наших померлих родич?в ? близьких. «У сопричаст? святих ми можемо через молитву ? д?ла милосердя зробити св?й внесок у т?лесне упоко?ння наших р?дних ? близьких, багатьох людей, як?, можливо, на шляху до неба ще потребують очищення», – сказав голова Папсько? богословсько? академ??. За його словами, наша допомога приходить, якщо ми будемо творити добро в ?хньому нам?р?: нагоду?мо голодних, напо?мо спраглих, одягнемо нагих чи в?дв?да?мо знев?рених. «Це як зануритися в р?ку добра, любов?, милосердя Христа, Який помер на хрест?, та очистити вс? води, отру?н? злом, на яке ми, люди, здатн?», – зазначив ?пископ Стальяно. Таким чином в?дбува?ться сопричастя святих, оск?льки в?д тих, хто вже в раю, «на нас сходять духовн? блага», а в?д нас, у свою чергу, можуть потекти р?ки добра, милосердя, д?л любов? до тих, хто в?д?йшов у в?чн?сть ? ще не ? в неб?.

В?ра не ? маг??ю

Президент Папсько? богословсько? академ?? попереджа? також про ризики неправильного розум?ння ?ндульгенц?й, сприймаючи, наприклад, проходження через Свят? Двер? у маг?чний спос?б. «В?ра – це не маг?я, вона ? сакраментальною, тобто вона торка?ться мого т?ла, бо торка?ться т?ла Христового, яке представлене в та?нств?, ? вкор?нена в глибокому, внутр?шньому досв?д? навернення, – зауважу? в?н. – Людина повинна обрати в глибин? свого серця святу дорогу в напрямку любов? Божо?, яка проща? ? в?дкупля?». За його словами, отримання в?дпуст?в ?рунту?ться на глибокому переконанн? в необх?дност? зм?нити сво? життя, що вимага? також прощати ?нших, щоб прийняти рясну воду Божого милосердя.

Милосердя, яке спрямову? людину до добрих д?л

Як наголошу? оч?льник Папсько? богословсько? академ??, отримане Боже милосердя ма? спонукати людину до чинення добра. «Якщо ти перебува?ш у християнському житт?, а тому зна?ш, що в тоб? живе Святий Дух, то зна?ш, що в тоб? ? глибока енерг?я добра, яко? ти через гр?х позбавив себе та ?нших, розум??ш, що тепер мусиш ?? оживити, а тому почина?ш чинити покуту, виходити з? свого его?зму, б?льше контролювати себе, сво? ?нстинкти, щоб цю енерг?ю добра виливати не т?льки серед сво?х р?дних, серед сво?х друз?в, але поширювати ?? повсюдно, нав?ть люблячи сво?х ворог?в. – зауважу? ?пископ Стальяно. – Саме ти, роблячи таким чином добро, виводиш себе з того стану, який ?вангел?? назива? гр?хом проти Святого Духа, що не може бути прощений. Не тому, що Бог його не простить, а тому, що я сам ставлю себе в такий стан, що не можу прийняти Божого милосердя».