Папа Бон?фат?й VIII та ?дея першого християнського Юв?лею
Maria Milvia Morciano - Ватикан
Веч?р 1 с?чня 1300 року. Вулицями Риму зд?йма?ться гам?р, який ста? все гучн?шим ? гучн?шим. Багато людей б?жать, швидко ступають: вони прямують до базил?ки Святого Петра. Чолов?ки ? ж?нки, окрилен? над??ю, прагнуть якнайшвидше потрапити туди. Опинившись там, вони чекають. Гам?р перероста? в галас. Римляни вимагають, щоб Папа надав повний в?дпуст.
Наочний св?док
Про витоки Юв?лею ма?мо виняткового св?дка: Якопо Каетан? дель? Стефанеск?, кардинала, який бачив ? пережив перший Святий Р?к в ?стор?? християнства: 1300-й, проголошений Папою Бон?фат??м VIII. В?н написав про це у сво?й прац? "De centesimo seu iubileo anno liber". Стефанеск? був канон?ком собору Святого Петра, пот?м кардиналом-дияконом Сан-Джорджо-аль-Велабро. Кардинал був висококультурною, багатою ? впливовою людиною, яка служила спочатку Целестину V, а пот?м Пап? Бон?фат?ю VIII. В?н жив на злам? стол?ть ? написав к?лька праць ?сторико-л?тописного характеру. ? саме за його розпов?ддю ми можемо реконструювати винятков?сть цього моменту ? пояснити соц?альн? та культурн? процеси, як? призвели до його народження.
Хронолог?я проголошення Юв?лею
Професор А?ост?но Парав?ч?н? Бальян?, ?сторик ? антрополог культури, поверта? нас у той пам'ятний р?к: «Текст Стефанеск? дуже важливий, бо в?н був очевидцем. Нам пощастило, що ми ма?мо його розпов?дь, в як?й кардинал зазнача? дату: це 1 с?чня 1300 року. Перех?д з одного стол?ття в ?нше породив в народ? ?дею, що Папа може надати повну ?ндульгенц?ю. Римляни з настанням вечора б?жать до базил?ки Святого Петра: вони чекають на в?дпуст. Це в?дправна точка. Бон?фат?я VIII нема? в базил?ц? Святого Петра, в?н перебува? в Папському палац?, який на той час все ще був у Латеран?. У цей день н?чого не в?дбулося». Пану? велике оч?кування. К?лькома днями п?зн?ше, 17 с?чня, в?дбува?ться ще одна важлива под?я для римлян – процес?я Верон?ки, тобто лику Христа, в?дбитого на хустин?, яку носила ж?нка, що зустр?ла ?суса п?д час сходження на Голготу, рел?кв??, яка почиталася в базил?ц? Святого Петра, згаду? кардинал Стефанеск? у сво?х мемуарах. «П?д час ц??? процес??, в присутност? Папи, знову п?днявся великий народний запал просити про повну ?ндульгенц?ю. Бон?фат?й VIII почина? досл?дження, намагаючись з'ясувати, чи був ще якийсь Юв?лей до 1300 року. Стефанеск? точно розпов?да? нам: Папа проводить розсл?дування ? н?чого не знаходить в арх?вах, але в певний момент в?н прийма? р?шення», – п?дсумову? професор Парав?ч?н?.
Емоц?йне п?днесення ста? канон?чним ?нструментом
У цьому ? поляга? велике д?ло Бон?фат?я VIII: в?н зрозум?в, що ?сну? оч?кування, народний ентуз?азм, який вимага? повного в?дпусту. Папа перетворив цей емоц?йний настр?й на справжн?й канон?чний ?нструмент: Юв?лей був проголошений вперше на Латеран?, а вдруге, б?льш оф?ц?йно, 22 лютого, в день престольного свята базил?ки Святого Петра. В?д 22 лютого 1300 року до початку наступного року в?дбува?ться Юв?лей, перший християнський Юв?лей. «Це велике духовне ? церковне починання, яке св?дчить про велик? зд?бност? Бон?фац?я VIII, який зум?в надати ?нструмент, зм?г перевести народн? оч?кування в точну концепц?ю, яка вилива?ться, зокрема, в Юв?лей», – зазнача? ?сторик Парав?ч?н?. На кожному злам? стол?ть присутн? страхи, над??, оч?кування ?, перш за все, прагнення зм?н, бажання оновитися, очиститися, почати все з чистого аркуша. На св?танку 1300-го року все це вилилося у цей «винах?д».
Роль апостол?в Петра ? Павла
Зг?дно з буллою проголошення Юв?лею "Antiquorum Habet Fida Relatio" в?д 22 лютого в?рним було надано повну ?ндульгенц?ю п?сля в?дв?дин двох великих базил?к Святого Петра ? Святого Павла. «? це ц?каво, – зауважу? Парав?ч?н?, – тому що Петро ? Павло ? двома римськими апостолами par excellence, на яких також ?рунту?ться папська влада, саме папство, ? тому це також ма? глибоко символ?чний характер». Ця подв?йна присутн?сть Петра ? Павла в першому Юв?ле? Бон?фат?я VIII п?дноситься над ус?м. На початку в?рн? повинн? були ходити т?льки до цих двох базил?к, що п?дкреслю? великий авторитет двох апостол?в Петра ? Павла».
У булл?, власне, чита?мо:
«...прийдуть благогов?йно до цих базил?к, справд? розкаян? та виспов?дан?, ? тим, хто справд? пока?ться в цьому нин?шньому сотому роц? ? в будь-якому сотому роц? в майбутньому, не т?льки повне ? дуже широке, але справд? дуже повне прощення гр?х?в ?хн?х буде. Постановля?мо, що т?, хто бажа? скористатися ц??ю дарованою Нами ?ндульгенц??ю, нехай в?дв?дують вищезгадан? базил?ки, якщо вони ? римлянами, принаймн? протягом тридцяти дн?в безперервно або в пром?жках, принаймн? один раз на день; якщо вони ? паломниками або ?ноземцями, вони нехай роблять те ж саме протягом п'ятнадцяти дн?в».
Символ?чн? числа
Бон?фат?й VIII – Папа на злам? стол?ть. В?н ма? на думц? число 100, дуже важливе символ?чне число. Зрештою, Юв?лей техн?чно визнача?ться як «Стол?тн?й юв?лей». Папа наказав у булл?, що майбутн? юв?ле? будуть в?дзначатися кожн? сто рок?в. Юдейський юв?лей, зг?дно з? Старим Запов?том, припадав кожн? 50 рок?в, але Бон?фат?й VIII не взяв це за зразок ? запропонував стол?тн?й юв?лей. Фактично це р?шення Папи не було дотримане, бо вже в 1350 роц?, сл?дуючи старозав?тному ритму юдейських юв?ле?в, був в?дзначений другий християнський юв?лей, всього лише через п'ятдесят рок?в п?сля 1300 року. Йдеться про пер?од папства в Ав?ньйон?. Папою, який проголосив юв?лей 1350 року, був Климент VI, ? в?н також зробив це як в?дпов?дь на благання римлян, як? про це просили саме того року.
Основн? моменти першого Святого Року
Професор Парав?ч?н? дал? наводить основн? моменти Юв?лейного року: «П?д час першого Юв?лею Бон?фат?й VIII пров?в чотири публ?чн? урочистост?: 22 лютого, якщо не брати до уваги ту, що в?дбулася ран?ше в Латеран?, друге торжество – у Великий Четвер, трет? – 18 листопада ? останн? – на початку 1301 року. Таким чином, публ?чних церемон?й було в?дносно небагато, ще й тому, що 1300 р?к, можливо, через причини, пов'язан? з? здоров'ям Папи Бон?фац?я VIII, був роком, коли Папа проводив найб?льше часу поза Римом, у сво?му р?дному м?ст? Анань?. Це дивно, але факт: 1300 р?к для Бон?фат?я VIII – "неримський" р?к. Одразу п?сля Великого Четверга в?н вирушив до Анань?, а арагонський посол залишив нам багато важливих нотаток для вивчення того часу, бо був очевидцем. Так, 2 листопада абат Фуа писав Фр?др?ху III, королю Арагону: "Папа ? вс? кардинали здоров?; Папа, д?йсно, протягом трьох рок?в, н?коли не був у такому доброму здоров'?, як зараз". З цих сл?в, – зазнача? професор Парав?ч?н?, – можемо зрозум?ти, що Бон?фат?й VIII, най?мов?рн?ше, був поза Римом протягом багатьох м?сяц?в, усам?тнившись у палац? свого р?дного м?ста, за станом здоров'я. Засв?дчено його повернення на урочистост? 18 листопада, день посвячення базил?к святих Петра ? Павла. Це також говорить нам про велике значення свят римських апостол?в».
Незапланована под?я
П?д час Юв?ле?в завжди був величезний наплив паломник?в. ?стор?я п?д час Юв?ле?в показу? необх?дн?сть спорудження або розширення буд?вель, зокрема, базил?к. Однак п?д час Юв?лею Бон?фат?я VIII, зда?ться, не було жодних буд?вельних роб?т. За словами професора Парав?ч?н?, на п?дстав? документальних даних, що стосуються в?дносно давн?х час?в, «можна сказати, що юв?лейний р?к привернув увагу багатьох в?руючих з ус??? ?вропи. Звичайно, неможливо нав?ть г?потетично оц?нити к?льк?сть в?руючих, як? прибули до Риму. Це, безумовно, була велика под?я для м?ста, але н?яких буд?вельних роб?т не було, тому що це була незапланована под?я. Бон?фат?й VIII був майже захоплений зненацька. 1 с?чня в?н ще не знав, що в?дбуватиметься Юв?лей. Р?шення було прийнято м?ж 1 с?чня ? 22 лютого, тому велик? буд?вельн? роботи були неможливими. ? лише один приклад, але в?н не зовс?м достов?рний – це знаменита лодж?я, яку Бон?фат?й VIII збудував на Ватиканському палац?, на як?й був напис, що п?зн?ше, на початку 17 стол?ття, був в?дчитаний римськими вченими, зг?дно з яким вона була збудована в 1300 роц?. ? це одна з причин, чому ?? пов'язували з Юв?ле?м, але об'?ктивно це не зовс?м достеменно», – п?дсумову? Парав?ч?н?.
Св?дчення про деяк? заходи, вжит? для полегшення пересування величезних натовп?в, як? прибували до Риму ? буквально заполонили вулиц? в напрямку базил?ки Святого Петра, походять в?д видатно? особистост?, Данте Ал?г'?р?, який перебував у Рим? як паломник у Святий Р?к. В «Пекл?» (XVIII 28-33) в?н пор?вню? двосторонн?й рух приречених з рухом паломник?в, як? йшли до собору Святого Петра або поверталися з нього, перетинаючи м?ст б?ля замку Святого Ангела.
Хустка Верон?ки
П?д час Юв?ле?в рел?кв?? в?д?гравали фундаментальну роль, ? найв?дом?шою з них, безумовно, ? хустка Верон?ки, яка приваблювала паломник?в до собору Святого Петра як матер?альний доказ страстей Христових, у святому м?сц?, де передання визначало м?сце мученицько? смерт? ? поховання апостола Петра. У 1300 роц?, за словами Парав?ч?н?, хустка Верон?ки не в?д?грала особливо? рол? в тому, щоб п?дказати Бон?фат?ю VIII створення концепц?? Юв?лею ? повного в?дпусту. Протягом 14-го ?, звичайно, 15-го стол?ття цей образ мав величезне поширення, як в?дтворений на пергамент?, а згодом, звичайно, через гравюри. «Поширення образу хустки Верон?ки в останн? стол?ття Середньов?ччя ? в наш час, безсумн?вно, пов'язане з Юв?леями, але не конкретно з Юв?ле?м 1300 року. ?нших рел?кв?й не так багато ще й тому, що Юв?лей пов'язаний з двома базил?ками: Святого Петра ? Святого Павла. Остання, зокрема, не ма? певного зв'язку з рел?кв?ями, як? користуються великою популярн?стю. Найважлив?ша з них знаходиться в базил?ц? Святого Петра ? це хустка Верон?ки, але спочатку такого сильного зв'язку не було, принаймн?, джерела про це не св?дчать. Звичайно, протягом стол?ть, особливо в наступн? Юв?ле?, ста? очевидним, що римськ? рел?кв?? в?д?гравали дуже важливу роль», – зазнача? Парав?ч?н?.
Рим як новий ?русалим
«Бон?фат?я VIII до створення цього великого духовного ?нструменту, яким ? християнський Юв?лей, можливо, спонукало ще й те, що к?лькома роками ран?ше, у 1291 роц?, з пад?нням Акри, завершилася велика мр?я хрестових поход?в, принаймн? на той пер?од, ? в певному сенс? Рим з християнським Юв?ле?м став новим ?русалимом, набув ново? центрально? рол? в духовн?й сфер?. ? я вважаю, що зб?г м?ж зак?нченням середньов?чних хрестових поход?в, з пад?нням Акри та к?нцем ?русалимського корол?вства, ? надзвичайно важливим моментом», – дода? А?ост?но Парав?ч?н?.
