Нунц?й в Укра?н?: також ? серед в?йни ся? незгасиме св?тло Воскреслого
Св?тлана Духович – Ватикан
Проголошення Христового Воскрес?ння ма? дуже важливий сенс, особливо на теренах, де трива? в?йна, бо життя ран?ше чи п?зн?ше зак?нчиться, чи через в?йну, чи не через в?йну, але залиша?ться оте св?тло, яке н?хто не може згасити, яке н?хто неспроможний в нас забрати. Ц??ю нашою впевнен?стю, основою, також ? нашою над??ю, ? ?сус, бо ?ншо? над??, практично, нема?. На цьому наголошу? Апостольський нунц?й в Укра?н? архи?пископ В?свальдас Кульбокас у великодньому ?нтерв’ю для ватиканських мед?а. В?дсвяткувавши наприк?нц? минулого року Р?здво з католиками прифронтового Харкова, на Великдень за зах?дною пасхал??ю представник Папи в Укра?н? прибув до Запор?жжя, також розташованого к?лькадесят к?лометр?в в?д л?н?? бойового з?ткнення. Саме ?з запитання про те, чим продиктований такий виб?р, розпочина?мо нашу розмову.
Ваше Преосвященство, Ви в?дсвяткували Р?здво з католицькою сп?льнотою Харкова, одного з м?ст, що найб?льше потерпають в?д рос?йських обстр?л?в. Тепер, на Великдень Ви прибули до Запор?жжя, ?ншого м?ста, що зазна? щоденних бомбардувань. Це зб?г чи св?доме р?шення святкувати найважлив?ш? свята з тими, чи? життя п?д пост?йною загрозою?
Так, це мо? р?шення, р?шення, яке ? важливим насамперед для мене самого, бо п?д час таких великих свят як Р?здво чи Великдень я справд? прагну молитися насамперед з людьми, як? сприймають молитву з жагою, з поривом духу, я б сказав, абсолютним, бо вони не мають ?ншого вибору, н?хто ?х не вряту?, наст?льки сильним ? терор в?йни. Я знаю також, що ? для католик?в цих терен?в, наближених до фронту, важливо, щоб хтось був з ними. Також ? тому, що до Запор?жжя, до Херсону, також ? до Харкова прибува? менше гуман?тарно? допомоги. Тут, наприклад, дуже активними ? католицьк? орган?зац??, як? отримують, серед ?ншого, п?дтримку в?д того ж Свят?шого Отця через його Розпод?лювача милостин? кардинала Кра?вського. Таким чином, для мене це також спос?б, щоб особисто побачити, як надходить ? як розпод?ля?ться ця допомога. Я також мав змогу побачити, ск?льки людей потребують допомоги в такому м?ст? як Запор?жжя, ? я бачив оч? людей, як? отримують шматок хл?ба ? щось до хл?ба: вони справд? вдячн?, бо не мають н?чого. Й оск?льки чимало з них втратили роботу, бо заводи через в?йну не працюють, то к?льк?сть людей, як? потребують допомоги, зроста?. Тому це важливо для мене, але думаю, що це ще важлив?ше для католик?в, як? тут живуть.
Як пройшли великодн? богослуж?ння? З ким Ви зустр?чалися, яка атмосфера пану? в Запор?жж?, зокрема, м?ж католиками?
Я зустр?чався також ? з греко-католицькою громадою, але коротко, бо для них Великдень прийде трохи п?зн?ше, в травн?. Тому б?льше молитовних момент?в було присвячено римо-католикам, ? це були дуже насичен? богослуж?ння, дуже зосереджен?, саме тому, що не ?сну? ?ншо? п?дтримки, на яку можна обпертися. А тому для них Пасха ста? ще важлив?шою, якщо пор?внювати з теренами, те пану? мир, бо п?д час в?йни великою загрозою ? п?ддатися в?дчаю, зламатися психолог?чно, бо жорстокост? та труднощ?в чимало. Зустр?ча?ться нав?ть ? нерозум?ння. Наприклад, я зустр?вся з волонтерами, що прибули з р?зних частин св?ту, й вони кажуть, що у них на батьк?вщин? розум?ння ?нод? не ? правильним, воно обумовлене пропагандою. А прибувши сюди, вони зустр?чають ?ншу д?йсн?сть, набагато зворушлив?шу, набагато конкретн?шу, й п?зн?ше вони мають бажання повернутися в Укра?ну, бо бачать, що пол?тична пропаганда часом забува? ц? потреби, зосереджуючись на непом?тних др?бних речах, а цих найважлив?ших не пом?ча?. Тому я дуже задоволений тим, як ми помолилися разом: у спос?б, який показу?, що ми д?йсно прагнемо, щоб Господь був нашим св?тлом, щоб В?н в усьому був нашим Воскрес?нням, щоб В?н був нашим миром.
Хот?ла би запитати, чи якийсь елемент великодн?х богослуж?нь Вам здався найб?льш в?дпов?дним до ситуац??, в як?й там живуть люди?
Для мене особисто найб?льш зворушливим моментом був початок Пасхального чування, адже це богослуж?ння розпочина?ться при вимкненому св?тл?. Ця темрява д?йсно символ?зу? в?йну, й залиша?ться ?дине св?тло – пасхальна св?чка, ?сус, Який ся? серед темряви. Цей момент був для мене справд? дуже зворушливим, бо в?н унаочню?, що в?йну вигадали люди, як? наважуються, придумують р?зн? причини, щоб нападати на ?нших, не питаючи Господа, Який ? Творцем. Проте, св?тло Христове залиша?ться запаленим м?ж нами.
Не мина? дня, щоб не в?дбувалися обстр?ли укра?нських м?ст ? с?л, що призводить ? до загибел? людей, ? до знищення ?нфраструктури. Вже не кажучи про втрати на фронт?. Над кра?ною тяж?? смерть. Який сенс у так?й ситуац?? мають слова: «Христос воскрес»?
Ц? слова про воскрес?ння ?суса мають дуже важливий сенс, я б сказав, що важлив?ший, н?ж на мирних теренах, бо життя ран?ше чи п?зн?ше зак?нчиться, чи через в?йну, так ? не через в?йну. Але, також ? серед в?йни, залиша?ться оте св?тло, яке н?хто не може згасити, яке н?хто неспроможний забрати в нас. Отож, саме ?сус ? ц??ю нашою впевнен?стю, основою, також ? нашою над??ю, бо ?ншо? над??, практично, нема?. Отож, йдеться про фундаментальний сенс, який розум??ш дуже ч?тко на землях, де трива? в?йна, як ця. Наприклад, недалеко в?д римо-католицького собору в Запор?жж? похований один м?й знайомий: адвокат Денис Тарасов, який свого часу був членом техн?чного ком?тету ?н?ц?ативи Свят?шого Отця «Папа для Укра?ни». Таким чином, ще перед [ред. повномасштабним] рос?йським нападом в?н займався гуман?тарними питаннями, а дал? в?йна змусила його захищати свою кра?ну, й в?н в?ддав життя. Отож, ран?ше я був з ним знайомий, тепер був на його могил?… ? так з багатьма людьми. Але також ? тод?, коли люди несправедливо втрачають життя, в такий агресивний спос?б, залиша?ться воскрес?ння. Отож, саме в час в?йни сенс, основа ? ще глибшою.
У сво?му посланн? «Urbi et Orbi» Папа Франциск звернувся ?з закликом до загального обм?ну полоненими м?ж Рос??ю та Укра?ною, вс?х на вс?х. Ви особисто доклада?те багато зусиль у справу обм?ну полоненими. На Вашу думку, яке значення може мати цей заклик Папи?
Ми слухали цей заклик Свят?шого Отця, не скажу, що з великим почуттям задоволення, бо задоволення буде, якщо в?н принесе результат, але з великою увагою, насправд? в духовн?й ?дност?, бо для мене бути тут, на Запор?жж?, означа? також бути там, де ми ? ближчими до дол? багатьох полонених. ? коли Папа зверта?ться ?з закликом, щоб в?дбувся тотальний обм?н полоненими, це не просто слова, а заклик, який стосу?ться багатьох житт?в, тисяч людей, як? не мають можливост? в?дсвяткувати Великдень, включаючи й двох греко-католицьких священник?в, як? були вивезен? з Бердянська, що розташований не так вже й далеко в?д Запор?жжя. Тож тут мо? думки ще б?льше з ними, ще б?льше присвячен? ?м: ц? два священники не мають нав?ть можливост? святкувати Пасху. Тому це справд? заклик великого гуман?тарного характеру, з яким Папа зверта?ться до вс?х, в?руючих ? нев?руючих, це також заклик молитися, щоб Господь в?дкрив серця тих, на кому лежить пол?тична в?дпов?дальн?сть, щоби справд? провести цей обм?н полоненими. Я б додав тут також слова, як? Свят?ший Отець запропонував на Хресну дорогу у Велику п’ятницю, стверджуючи, що перебуваючи далеко в?д тих земель, на яких трива? в?йна, ?нод? ? небезпека втрати здатност? плакати разом з ?сусом, небезпека роздумувати про в?йну т?льки здалеку. Й цей заклик, який Свят?ший Отець висловив сьогодн?, в день Пасхи, – це спос?б бути близькими, по-справжньому й конкретно ц?кавитися тими, хто найб?льше стражда?. Саме вони страждають найб?льше: полонен?, поранен?, т?, хто втрача? життя у ц?й жахлив?й в?йн?.
Ваше Преосвященство, Ви казали, що для Вас Пасха була б ще б?льшою, якби Ви мали змогу в?дв?дати полонених. Що Ви мали на уваз??
Звичайно, мо?м найб?льшим бажанням залиша?ться можлив?сть особисто в?дв?дати полонених, тих, кого я не можу в?дв?дати. Тут, в Укра?н?, мен? це вда?ться, я фактично мав змогу в?дв?дати рос?йських полонених, як? тут утримуються. Натом?сть я знаю, що м?й колега в Рос?? не може в?дв?дати укра?нських полонених, ? н?хто з представник?в Церкви не може ?х в?дв?дати, також ? греко-католицьких священник?в. Це для мене дуже важкий тягар: знати, що люди перебувають у таких складних умовах, пам’ятаючи також про ?сусову запов?дь, – в?дв?дай твого брата, що перебува? у в’язниц?, – яку просто неможливо виконати. Кр?м того, в яких умовах вони перебувають? Численн? колишн? полонен? п?сля обм?ну мен? розпов?дали, що найважче – це втратити уповання, втратити над?ю, в?ру. Я знаю, що для них в?ра – це майже ?дине, що залишилося, й хот?лося б просто доторкнутися до ц??? в?ри, п?дтримати, бо в ?ншому випадку ?хн? страждання залишаються жахливими, а можливост? ?х в?дв?дати нема?.
