杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан 

Повномасштабна в?йна в Укра?н? показала важлив?сть присутност? за кордоном укра?нських громад. Вони стали пунктами прийняття укра?нських б?женц?в, центрами духовно?, психолог?чно? й матер?ально? п?дтримки для них, а також хабами збору гуман?тарно? допомоги. ? чим активн?шою ? злагоджен?шою була д?яльн?сть цих громад до 24 лютого 2022 року, тим ширшим ? обсяг ?хньо? допомоги Укра?н?. Такий висновок спада? на думку п?д час сп?лкування з отцем Дам’яном Габор??м, настоятелем укра?нсько? греко-католицько? громади в Будапешт? та пан? Л?л?аною Грексою, речницею укра?нц?в в угорському парламент?. В ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану - Vatican News вони розпов?ли про д?яльн?сть ?хньо? громади, про п?дтримку укра?нц?в та под?лилися думками про ?нтеграц?ю та асим?ляц?ю м?грант?в у сусп?льств?, яке ?х прийма?.

Активн? вже в?д 2014 року

За словами наших сп?врозмовник?в, укра?нська громада в Будапешт? та загалом в Угорщин? активно допомага? Укра?н? вже в?д 2014 року. «Тут проводяться р?зн? благод?йн? акц??, ? багато волонтер?в, громадських орган?зац?й, як? стараються робити все для того, щоби допомогти Укра?н?, укра?нцям, – каже пан? Л?л?ана. – A тепер допомага?мо не т?льки тим, як? проживають в Угорщин?, хоча також ? в нас ? багато вимушених переселенц?в, але наш? громадськ? орган?зац??, наш? люди допомагають ? тим, як? залишилися в Укра?н?. Це дуже сумно, але можу сказати, що ця жахлива под?я також принесла згуртован?сть».

Вже у перший день повномасштабного вторгнення Рос?? в Укра?ну отець Дам'ян под?лився з пан? Л?л?аною Грексою, яка тод? була депутатом Державного самоврядування укра?нц?в, ?де?ю про те, що хоче створити волонтерський центр для допомоги укра?нцям. Вона домовилася з ?ншими депутатами про використання для ц??? ц?л? прим?щення державного самоврядування. «? сюди приходила молодь, ? також старш? люди – вс? хот?ли якось допомогти, – пригаду? вона. – ? дуже багато угорц?в також допомагало нам».

П’ятнадцятир?чний юв?лей

Попри те, що сучасна укра?нська громада в Угорщин? розпочала свою д?яльн?сть приблизно сорок рок?в тому, оф?ц?йною датою початку створення греко-католицьких громад вважа?ться 3 жовтня 2008 року, коли до Будапешта прибув тод?шн?й Глава УГКЦ Блаженн?ший Любомир Гузар, ? разом з владикою Богданом Дзюрахом в?дправив Божественну Л?тург?ю для укра?нсько? громади. Цьогор?ч громада в?дзначила свою п’ятнадцятир?чну р?чницю, з нагоди яко? у листопад? на параф?? Покрову Богородиц? УГКЦ у Будапешт? в?дбулася урочиста Свята Л?тург?я за участю митрополита Угорсько? Греко-Католицько? Церкви владики Филипа Коч?ша, голови Пасторально-м?грац?йного в?дд?лу Укра?нсько? Греко-Католицько? Церкви владики Степана Суса та понад п'ятнадцяти священик?в ?з Австр??, Укра?ни ? Словаччини.

Нов? душпастирськ? потреби

«Тепер, окр?м Будапешта, – розпов?да? отець Дам’ян, – ми ма?мо ще одинадцять громад у р?зних м?стах, як? створилися за останн?й пер?од ? в яких душпастирю? четверо наших священик?в. Ми стара?мося прид?лити увагу вс?м, хто потребу?, але, звичайно, священик?в замало, бо деяк? громади ми можемо в?дв?дувати т?льки раз в м?сяць, а ? потреба в?дправляти там щонед?льн? богослуж?ння. Тому на сьогодн? в Угорщин? браку? духовенства, але думаю, що з часом, можливо, щось зм?ниться».

Важлив?сть п?дтримки на низовому р?вн?

Окр?м духовно? оп?ки, для укра?нц?в, як? при?хали п?д час повномасштабного вторгнення, важливо отримати також ? соц?альну п?дтримку. За словами священика, в Угорщин? як угорськ?, так ? м?жнародн? структури допомагають укра?нцям. «Я б хот?в при нагод? дуже подякувати угорському народов?, – наголошу? в?н, – бо насправд? ми в?дчули вагому п?дтримку на низовому р?вн?, коли угорц?, с?м'?, родини допомагають нашим б?женцям, ? не т?льки тим, як? при?хали в Угорщину, але дуже багато гуман?тарно? допомоги йде в Укра?ну. Я не кажу про пол?тичну ситуац?ю, яка сьогодн? ? непроста, але про низовий р?вень: на р?вн? двох народ?в ця допомога угорського народу ? в?дчутна. Тому дуже багато ? св?домих людей, як? розум?ють, що д??ться сьогодн? в св?т?».

Попри все, ? над?я

Речниця укра?нц?в в угорському парламент? вказала також на вагому п?дтримку з боку угорсько? меншини на Закарпатт?, яке вона в?дв?дала на початку в?йни, щоб налагодити стосунки з орган?зац?ями, як? допомагають переселенцям, як? ще не перейшли кордон. «Я там була в центр? Берег?всько? Мальт?йсько? служби допомоги, який провадять представники угорськ?й нац?онально? меншини в Укра?н?, – зазначила вона, – ? бачила, що не т?льки угорц?, але й також волонтери з ?нших кра?н при?жджали туди на Закарпаття допомагати».  Наша сп?врозмовниця розпов?ла про один зворушливий момент п?д час зустр?ч? з б?женцями: «Побачивши матер?в з маленькими д?тьми, як? приходили до церкви, де ми ?м роздавали допомогу (це був час Р?здва), я почала плакати, тому що бачила, що у них над?я дуже маленька: в них уже нема? дом?вок там, зв?дки вони при?хали, ? ц? д?ти змушен? будуть зростати не там, де жили ?хн? предки, а тепер вони виростають там, на Закарпатт? або в Угорщин?. Але п?зн?ше, коли я почала з ними сп?лкуватися, я зрозум?ла, що це неправда, що у них нема? над??, бо вони дуже в?рять в перемогу так, як ? ми, в?рять у найшвидшу перемогу Укра?ни, ? в те, що прийде мир».

Сп?впраця м?ж рел?г?йною ? громадською сферами життя д?аспори

В Угорщин? т?сна сп?впраця м?ж рел?г?йною ? громадською сферами життя укра?нсько? д?аспори приносить щедр? плоди. Речниця укра?нц?в в угорському парламент? пан? Л?л?ана Грекса ? членкинею церковно? громади УГКЦ. У 2016 вона допомогла о. Дам’яну започаткувати скаутський рух, а в 2018 роц? – церковну школу. Саме ця школа, за словами пан? Грекси, на початку повномасштабного вторгнення щонед?л? приймала 250 д?тей укра?нц?в б?женц?в для того, «щоби вони принаймн? раз на тиждень могли зустр?тися з укра?нськими д?тьми, ? також, щоб ?м допомогти в навчанн?». Пан? Л?л?ана зазнача?, що у сво?й виборч?й програм? як речника укра?нсько? нац?онально? меншини в угорському парламент?, основними пунктами було створення оф?ц?йно? укра?нсько? школи, яку визна? угорська держава, та забезпечення духовного життя укра?нсько? громади в Угорщин?. «Наша громада сильна через те, що ? церковна громада, ? отець Дам'ян, ? п?дтримка Блаженн?шого Святослава ? владики Степана Суса, –каже вона. – Ми в?дчува?мо цю духовну п?дтримку, ? я вважаю, що це найважлив?ше – п?дтримка в?д Бога ? згуртован?сть в церковн?й ? в громадськ?й сфер?, бо без ц??? сп?впрац? ми не зможемо п?ти вперед ? розвиватися».

Церква ? осв?та – два крила життя д?аспори

Настоятель укра?нсько? греко-католицько? громади в Будапешт? рад?? з приводу активно? участ? мирян в церковному житт?. До цього, за його словами,  заохочу? вчення Другого Ватиканського Собору. «Не все у Церкв? ма? бути побудовано т?льки на духовенств?, – каже в?н. – Сл?д залучати також мирян, яким можна дов?ряти ? як? мають в?дпов?дн? для того дари. Хоча не просто знайти в?дпов?дн? дари, щоб людина виконувала певн? завдання в Церкв?, але ми пост?йно шука?мо таких людей, ? якось Бог допомага?».

В Угорщин? отець Дам’ян мешка? з с?м'?ю вже восьмий р?к, але ще перед тим, зд?йснюючи сво? служ?ння в Ки?в?, в?н ?здив до Будапешта, щоб налагодити контакти з м?сцевою укра?нською громадою, з ??рарх??ю та з урядом. Пере?хавши до Угорщини, в?н зрозум?в, що в д?аспор?, щоб не втратити свою ?дентичн?сть, повинна бути школа ? церква – це два крила, два основоположн? фундаменти. Прикладом цього, за словами священиком, може бути угорська громада в Укра?н?, яка ма? 99 шк?л, понад сто церков та параф?й р?зних конфес?й. «Я вважаю, що сьогодн? укра?нц? в Угорщин? також мали би мати ц? реч?, – п?дкреслю? в?н, – бо насправд? тут дуже багато укра?нц?в, ми нав?ть не зна?мо, ск?льки, бо ц? цифри пост?йно зм?нюються. Будучи в Угорщин? вже восьмий р?к, в пост?йному служ?нн?, можу сказати, що поставлен? ц?л? реал?зовуються. Але створити щось – це не ? проблема, виклик поляга? в тому, щоб пот?м це утримувати. Це складний процес, але ми це робимо».

Бути наполовину укра?нкою ? наполовину угоркою – це плюс

Збереження власно? нац?онально? ?дентичност? у д?аспор? – не просте поняття. Воно передбача? пост?йний процес осмислення того, що саме належить до ц??? ?дентичност?, а що, натом?сть, ? простими упередженнями; в чому сл?д бути в?дкритими на нове сусп?льство, а що – непост?йним в?янням моди. Пан? Л?л?ана розпов?ла про св?й власний досв?д того, як це в?дбува?ться. «Оск?льки моя мама укра?нка, а батько угорець, – каже вона – то я можу сказати, що я наполовину укра?нка, наполовину угорка. В дитинств? завжди в?дчувала, що я якось в?др?знялась в?д угорц?в, але в позитивному значенн?: я в?дчувала, що маю трохи б?льше п?дтримки, бо вона була з двох кра?н: в Укра?н? – бабця, д?до, двоюр?дна сестра, ? також в Угорщин? у мене велика родина. Так що я в?дчувала себе в Укра?н? укра?нкою, в Угорщин? – наполовину угоркою, наполовину укра?нкою. ? н?коли не було негативного в?дгуку в?д угорського сусп?льства. Я завжди гордилися тим, що я наполовину укра?нка, ? мова йде не т?льки про родич?в, а й про школу. З? мною мама розмовляла укра?нською в дитинств?, ? вс? д?ти знали, що моя мама укра?нка. Коли вона приходила до школи, я розмовляла з нею укра?нською, бо вона ще не розмовляла угорською. Також мама навчила мене сп?вати укра?нських п?сень, ми кожен день ?х сп?вали. ? ось тепер я бачу, що моя шестир?чна донечка також дуже любить укра?нськ? п?сн?. Коли я ходила в середню школу, тод? ми створили ансамбль укра?нських п?сень, ? ми виступали також в р?зних м?стах Угорщини. ? також у 90-х  роках ми вже одягали вишиванку ? ходили по м?сту в вишиванц?. ? це для мене було дуже природньо. Тобто для мене це був орган?чний розвиток, ? коли я десять рок?в не мала змоги ходити в укра?нську громаду, бо дуже багато працювала, то через десять рок?в я в?дчувала, що чогось браку?. На робот? дали можлив?сть зустр?тися з коучем, ? коли я почала з нею розмовляти, то зрозум?ла, що хочу повернутися в укра?нську громаду, бо це ц?нн?сть, це плюс, ? я хочу якимось чином в цьому знов брати участь. ? таким чином я повернулася в укра?нську громаду. ? я бачу, що вс? дуже рад?, що ? така можлив?сть, бо угорський закон про нац?ональн? меншини дуже позитивний, тобто ми ма?мо дуже багато прав, ? завдяки цьому можемо жити як укра?нц? Угорщини в?льно. Ми також дуже рад?, що тепер у нас в Угорщин? ? вже така сильна церковна громада, бо ми в?дчува?мо, що це буде давати можлив?сть на подальший розвиток».

На важлив?сть мови у збереженн? нац?онально? ?дентичност? вказав також отець Дам’ян. За його словами, дуже важливо також молитися р?дною мовою. «? нав?ть якщо на територ?? Угорщини ? структура Угорсько? Греко-Католицько? Церкви, ? ?пископи, священики, параф??, як? також дуже активно розвиваються, але для укра?нц?в важливо молитися укра?нською», – п?дкреслю? в?н. – У душпастирському досв?д? я мав багато випадк?в, коли наш? в?рн?, як? живуть по тридцять-сорок рок?в в Угорщин?, знають досконало угорську мову, але кажуть, що коли мова йде про в?ру, про щось глибоке, нав?ть у випадку спов?д?, то ?м легше спов?датися р?дною мовою». Укра?нська Греко-Католицька Церква в Угорщин? д?? в рамках структури Угорсько? Греко-Католицько? Церкви. «Ми прийшли з? сво?м, ма?мо сво? звича?, обряди, але ми належимо до угорсько? ??рарх??, – пояснив отець Габор?й. – Тому для нас дуже важливо, щоб нас також почули ? зрозум?ли».

Асим?ляц?я чи ?нтеграц?я

Укра?нський греко-католицький священик висловив думку, що попри вс? зусилля, у довготривал?й перспектив? асим?ляц?? уникнути неможливо, а укра?нська школа ? церква лише спов?льнюють цю асим?ляц?ю. У цьому ?м допомага? також Угорський уряд, який визна? укра?нц?в оф?ц?йною нац?ональною меншиною Угорщини, тобто одн??ю з тринадцяти меншин, як? живуть на територ?? ц??? кра?ни понад сто рок?в.

З? свого боку, пан? Л?л?ана зауважила, що асим?ляц?я в?дбува?ться тод?, «коли родина не сильна в само?дентичност?». «Коли я виростала, тод? не було н? школи, н? церкви, але мама моя ? бабця ? д?до укра?нц? передали щось таке, що в?д мене це уже не забрати, – п?дкреслю? вона. – ? тепер мен? вже минуло сорок п'ять рок?в, ? ви мен? сьогодн? казали, що бачите в мен? укра?нку. Тобто церква ? школа допомагають багато, але асим?ляц?я в?дбудеться т?льки тод?, уоли батьки не в?дчувають сво?? ?дентичност?. Наприклад, моя донечка почала ходити в цю укра?нську державну школу, яку вже визнав угорський уряд, ? вона п?шла також у перший клас в угорську школу, де вони вивчають також н?мецьку мову. Ми записали ?? на заняття хору, ? перед тим я запитую свою донечку: “Що ти ?м засп?ва?ш, якщо вони захочуть почути тв?й голос?” Вона подумала ? каже: “Може, слава нашим ЗСУ”. Тобто, якщо вона чу? вдома укра?нськ? п?сн?, якщо вона ходить в табори, якщо вони сп?вають ц? п?сн?, то це для не? все це природньо. ?? тато, який ? угорцем, зна? майже вс? колядки ? патр?отичн? укра?нськ? п?сн?, бо ми сп?ва?мо, ?нколи також розмовля?мо укра?нською. В?н також уже зна? укра?нськ? слова. Також м?й батько, який теж угорець: в?н ма? вишиванку, в?н також зна? п?сн?, бо в?н чув в?д мо?? мами, в?д мене. Так що я уже наперед бачу, що якщо моя дочка виросте, тод? те, що вона отримала за цей, можна сказати, короткий час, це було не дарма. Якщо вона пот?м у чотирнадцять рок?в вир?шить, що не хоче вже ходити в укра?нську школу, то зв?сно, я тод? не буду ?? до цього змушувати, але я впевнена, що вона сама буде хот?ти. ? так само, як коли через особисте життя десять рок?в не могла ходити до укра?нсько? громади, але я повернулася, бо мен? цього бракувало. Так що я думаю, що асим?ляц?? не буде в укра?нськ?й громад? в Угорщин?, бо ми працю?мо над цим ? просимо також вс?х член?в ц??? громади бути сильним, не втрачати над?ю, бо ?нтеграц?я ма? в?дбутися, а асим?ляц?я н?коли».