Ректор УКУ: супроводжувати укра?нц?в на шляху свободи, г?дност? ? справедливост?
Св?тлана Духович – Ватикан
Протягом майже 30 рок?в д?яльност? Укра?нського Католицького Ун?верситету з ос?дком у Львов?, в?дновлено? п?сля здобуття Укра?ною незалежност?, одним ?з його пр?оритет?в було плекання ст?йкост?, яка полягала у тому, що вони будували сп?льноту, тобто для них були важлив? стосунки м?ж людьми. Саме це стало тим стержнем, який допом?г як студентам, так ? викладачам подолати найважч? моменти, коли почалася повномасштабна в?йна. Про це в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану - Vatican News розпов?в ректор Укра?нського Католицького Ун?верситету доктор Тарас Добко. В?н п?дкреслив, що нав?ть перш? два тижн? п?сля початку в?йни, коли був перерваний навчальний процес, стали для студент?в нагодою для навчання, бо, зг?дно з баченням УКУ, в ун?верситет? студенти повинн? «вчитися розмовляти трьома мовами: мовою розуму, мовою рук ? мовою серця». Цей п?дх?д вт?лю?ться не лише в критичн? пер?оди, але й у вс?х процесах цього вищого навчального закладу.
Пане ректоре, в?йна стала великим викликом для всього укра?нського сусп?льства. Скаж?ть, будь ласка, якою була в?дпов?дь Укра?нського Католицького Ун?верситету на ц? виклики ? що допомага? ?х долати?
Наш ун?верситет – це одна з ключових ?нституц?й нашо? Церкви. Його заснував митрополит Андрей Шептицький, ? так само Патр?арх Йосиф Сл?пий. ?, звичайно, йти ц??ю дорогою – це велика в?дпов?дальн?сть. Але я мав добрих вчител?в – отця Михайла Димида, владику Бориса ?удзяка ? отця Богдана Праха – як попередн?х ректор?в. ? це була справжня школа пров?дництва. В?д самого початку наш ун?верситет завжди будувався на певних ч?тких принципах. Ми ма?мо формулу два “М” плюс три “C”: «Мученики ? мар??нал?зован?. Св?дчити, служити, сп?лкуватися». Для нас важливо дотримуватися цих ц?нностей, на яких ми побудован?, нав?ть у складних умовах. В?йна, безумовно, ? надзвичайним випробуванням, ? я не можу сказати, що ми були до цього повн?стю готов?, бо до такого пережиття неможливо п?дготуватися. Але я думаю, що вс? попередн? майже тридцять рок?в д?яльност? ун?верситету були плеканням ст?йкост?, яка полягала, зокрема, в тому, що ми будували сп?льноту. Тобто для нас дуже важливими ? люди, стосунки м?ж людьми, ? ця сп?льнота в?дчувалася вже п?сля першого дня повномасштабного вторгнення, коли студенти, викладач? були готов? один одному п?дставити плече. Спочатку, зв?сно, люди були розгублен?, шокован?, але було важливо, що в?д першого тижня кожен знайшов якусь корисну д?яльн?сть: хтось допомагав внутр?шньо перем?щеним особам, чи на вокзал?, чи приймав тут, в нашому гуртожитку, чи орган?зовував як?сь програми для них; ?нш? займалися медичними компонентами, чи ?жею, чи поширенням гуман?тарно? допомоги; ще ?нш? орган?зовували як?сь програми для д?ток. Словом, кожний був зад?яний. ? оск?льки була сп?льнота, то люди в?дчували певну суб'?ктн?сть, в?дчували, що хоча вони роблять маленьку справу, але вона ? важливою, ? це повернуло людям контроль над ?хн?м життям. Я би хот?в вказати на ще один ц?кавий аспект: я оч?кував, що значно зросте к?льк?сть молодих людей, – студент?в, чи нав?ть викладач?в, – як? будуть звертатися за психолог?чною допомогою, наприклад, до нашо? порадн? чи до наших психолог?в. ?хня к?льк?сть зросла, але не драматично. ? одне з пояснень поляга? в тому, що люди в сп?льнот? д?ляться одн? з одними сво?ми переживаннями ? п?дтримують один одного. Тим б?льше, що вже двадцять п'ять ос?б з нашо? сп?льноти, на жаль, в?ддали сво? життя на фронт?. Я маю на уваз? ширшу сп?льноту: наших випускник?в, батьк?в наших студент?в, чолов?к?в наших прац?вниць. ? тому дуже важливо, щоб ми творили атмосферу, де нав?ть в таких обставинах люди зможуть пережити таке велике горе ? йти дал? вперед.
Як в?йна вплинула на сам навчальний процес. Коли вам вдалося його в?дновити п?сля початку в?йни?
Навчальний процес в?дновився через два тижн? п?сля початку велико? в?йни. Але нав?ть ц? два тижн? ми, до певно? м?ри, розгляда?мо також як навчальний процес, хоча й ?ншого типу. Бо ми вважа?мо, що п?д час навчання молод? люди не просто наповнюють свою голову якимось поняттями, а навчаються розмовляти трьома мовами: мовою розуму, мовою рук ? мовою серця. ? хоч протягом перших двох тижн?в п?сля початку велико? в?йни класичн? заняття не в?дбувалися, але те волонтерство, в яке були зад?ян? ? студенти, ? викладач?, – це також частина навчального, формац?йного, виховного процесу. Але якщо говорити про класичн? заняття, то вони в?дновилися через два тижн?, хоча ? не в повному обсяз?, ? в?дбувалися, здеб?льшого, онлайн, оск?льки частина викладач?в також опинилася за кордоном, тобто стали б?женцями. Ми також хот?ли в?дпустити студент?в до ?хн?х родин, щоб вони могли разом з родинами приймати важлив? р?шення щодо того, як дал? ма? виглядати ?хн? життя. ? ще одна причина – це те, що ми приймали внутр?шньо перем?щених ос?б: один корпус, де розташований ф?лософсько-богословський факультет, був повн?стю в?дданий для того, щоб ?х приймати. Наш? гуртожитки там, де залишилися в?льн? м?сця, також служили для тимчасового прихистку ВПО. Зв?сно, в гуртожитках ми залишили тих студент?в, як? були з рег?он?в, охоплених тод? бойовими д?ями. Вони також могли прийняти сво?х батьк?в, тобто ми казали, що батьки наших студент?в, якщо потр?бно, можуть до нас при?хати ? тимчасово поселитися. Тому перший семестр п?д час велико? в?йни минув у не зовс?м звичному режим?. ? кр?м того, було дуже важливо, що деяк? ун?верситети, як? ? нашими партнерами, в?дкрили сво? онлайн курси для наших студент?в, бо ми хвилювалися, що через протипов?трян? тривоги, через обстр?ли частина наших курс?в може в?дбутися не вповн?, з розривами, ? щоб студенти, тим не менше, могли отримати в?дпов?дн? знання ? навички. Але в п?дсумку, це нам вдалося, ? ми на початку липня 2022 року видали випускникам дипломи. А вже з першого вересня того ж року ми повернулися на кампус. Деяк? викладач?, як? залишалися за кордоном, викладали в?ддалено, але здеб?льшого, можна сказати, на дв? трет?х осв?тн?й процес вже в?дбувався наживо, ? так, дякувати, Богу ми продовжу?мо дос?.
Ск?льки студент?в навча?ться тепер в УКУ?
В ун?верситет? на основних дипломних програмах навча?ться майже 2300 студент?в ? понад 250 викладач?в. Важливо, що приходять нов? студенти, ? цього року вступило нав?ть трохи б?льше студент?в, н?ж минулого. Ми дуже ц?ну?мо, що ми можемо бути на кампус?. Звичайно, ми мусили приготуватися до цього: тобто ми обладнали наш? п?двальн? прим?щення п?д бомбосховище для того, щоби студенти могли з викладачами туди перем?ститися п?д час пов?тряно? тривоги. Ми ма?мо запаси води, запаси палива на випадок, якщо внасл?док обстр?л?в м?сто було би змушене вимикати електроенерг?ю, щоб ми могли протриматися бодай к?лька дн?в, чи один-другий тиждень. Звичайно, коли були пов?трян? тривоги ? доводилося використовувати бомбосховища, то це не була ситуац?я, сприятлива для навчання. Бо, наприклад, в одному кут? бомбосховища могли сид?ти студенти одного курсу з викладачем, в другому кут? – студенти ?ншого курсу. Тобто вчитися було непросто. Нам дуже допомогли, як я вже казав, наш? м?жнародн? партнери, особливо, минулого навчального року. Ми започаткували «Мережу сол?дарност? ? сп?впрац?», в рамках яко? понад тридцять р?зних ун?верситет?в, з яких б?льш?сть католицьких, погодилася прийняти наших студент?в ? студенток на один семестр на навчання до себе ? покрити видатки на це навчання. ? цим скористалося майже триста студент?в, як? мали п?д час минулого навчального року повноц?нний навчальний процес, який не переривався жодними пов?тряними тривогами чи чимось под?бним. Але наш ун?верситет функц?ону?, ми стара?мося працювати ? давати як?сну осв?ту нав?ть п?д час ц??? в?йни.
Один ?з виклик?в в?йни поляга? в тому, що вона породжу? екзистенц?йн? запитання ? сумн?ви. Перед в?руючими постають нов? запитання, що стосуються в?ри. Чи до навчальних курс?в Укра?нського Католицького Ун?верситету були внесен? як?сь зм?ни, для того щоб в?дпов?сти на ц? виклики?
Абсолютно. Це був один з перших наших крок?в: ми звернулися до наших викладач?в, щоби вони адаптували зм?ст сво?х курс?в до злободенно? ситуац??. Був запит з боку студент?в, бо стикаючись з таким пережиттям, яке перевищу? не просто спроби чи можливост? одно? людини, але й будь-яко? ?нституц?? чи групи людей якось з ним давати раду, молода людина потребу? знань ? навичок, щоби навчитися жити в ц?й нов?й реальност?, якось пристосуватися до не?, виробити певн? елементи житт?ст?йкост?. ?, в?дпов?дно, ми чули в?д студент?в цей запит, що вони вже не можуть просто слухати теоретичн? курси, як? не мають безпосереднього зв'язку з тим, що д??ться навколо них. В?дпов?дно, ми звернулися до наших викладач?в ? просили зробити цю адаптац?ю. Те саме ми ма?мо нам?р зробити з думкою про пово?нне в?дновлення Укра?ни, для того щоб готувати це покол?ння до цього дуже складного завдання, де буде багато виклик?в. Без сумн?ву, що на кампус? в?дбува?ться також багато р?зних под?й, як? присвячен? рефлекс?? про в?йну, але також ? про майбутн? Укра?ни. ? ми це робимо як з нашими м?жнародними, так ? з укра?нськими партнерами. Вже до велико? в?йни ми почали запроваджувати такий педагог?чний ?нструмент, як сусп?льно ор??нтоване навчання. Це зас?б по?днання волонтерства ?з зм?стом навчального процесу, тобто коли викладач ? студент стають агентами певно? соц?ально? зм?ни. ?ншими словами, якщо викладач чита? якийсь курс, то в рамках цього курсу в?н чи вона вбудову? завдання для студента реал?зувати якийсь соц?альний проект, наприклад, з громадською орган?зац??ю чи з якоюсь громадою. ? це стало дуже в пригод?, власне, п?д час велико? в?йни, оск?льки вже були в?дпрацьован? механ?зми, певна методолог?я ? викладач? могли за допомогою цього педагог?чного ?нструменту реагувати на зм?ни в сусп?льств?, ?, наприклад, робити як?сь проекти, корисн? для громад, як? постраждали в?д в?йни. Тепер ми розпочали два велик? проекти з громадами. Один з них реал?зу?ться за п?дтримки ?вропейсько? сп?льноти, ? в?н поляга? в поширенн? ц??? методолог?? ? педагог?ки сусп?льно ор??нтованого навчання на ?нш? укра?нськ? ун?верситети. А ?нший проект спрямований на те, щоби побудувати модель вза?мод?? ун?верситету з локальними громадами, з територ?альними громадами. У цьому працю?мо ще з п'ятьма ?ншими укра?нськими ун?верситетами ? дванадцятьма громадами, як? обран? для п?лотного проекту, серед яких громади, наприклад, в Н?копольському район? Дн?пропетровсько? област?, чи громади в Сумськ?й або в Черн?г?вськ?й областях. ? також громади ? на Льв?вщин?, чи Франк?вщин?, на Р?вненщин?. Це спос?б, у який ун?верситет може перенести сво? м?ждисципл?нарн? знання в територ?альн? громади ? допомогти ?м п?дготуватися до в?дновлення. Кожна громада ма? сво? власн? потреби: десь б?льше постраждала ?нфраструктура, десь ? проблема, наприклад, з водопостачанням, ? ун?верситет на Р?вненщин?, який займа?ться питаннями водопостачання, може допомогти вир?шити ц? проблеми. Всюди ? проблеми з псих?чним здоров'ям, ? ми можемо тут дуже активно посприяти, бо ма?мо сильну команду психолог?в ? психотерапевт?в, як? вм?ють розбудовувати ц? послуги на р?вн? громади. В певних громадах ? внутр?шньо перем?щен? особи, ? вони потребують якихось спец?альних програм. В кожному раз?, ун?верситет активно залучений у вза?мод?ю з громадами у в?дпов?дь на ?хн? потреби ? на виклики часу.
Вас було обрано ректором УКУ пор?вняно недавно: у червн? цього року. Як? пр?оритети Ви ставите перед собою як ректор?
Певною м?рою, я не розд?ляю те, чим я займаюся ? чим – ун?верситет. Мо? пр?оритети – це пр?оритети ун?верситету ? нашо? сп?льноти. В контекст? цих виклик?в, як? ? навколо нас, ми вир?шили, що мусимо переглянути стратег?ю розвитку нашого ун?верситету. У нас вже була стратег?я, яка була передбачена до 2025 року. Ми залишили назву колишньо? стратег??, – «Ун?верситет, який служить», – але ми переглянули, в яких напрямках ми повинн? зд?йснювати свою д?яльн?сть. Ми визначили чотири основн? вектори, де ми хочемо зробити б?льший внесок ? мати б?льший вплив на те, що д??ться в Укра?н? чи св?т?. Перший напрямок – це творення сучасно? духовно? християнсько? пропозиц?? для людини ХХ? стол?ття. Саме цей напрямок, в якому ми, як католицький ун?верситет, ма?мо покликання сказати сво? слово, оск?льки розум??мо, що на в?дм?ну в?д св?тських ун?верситет?в, ми ма?мо не три, а чотири ключових форми д?яльност?: осв?та, досл?дження, служ?ння, але також ? духовне життя. ?, наприклад, в цьому напрямку д?яльност? – творення християнсько? пропозиц?? для людини ХХ? стол?ття – ми працю?мо над програмою ?нституц?йно? сп?впрац? м?ж УКУ та Укра?нською Греко-Католицькою Церквою. Ми ставимо соб? запитання: що ми повинн? зробити, щоби допомогти наш?й Церкв? зд?йснювати ?? душпастирську м?с?ю? Нещодавно, я представляв перш? напрацювання та ?де? на з?бранн? Архи?рейського Синоду ?пископ?в УГКЦ в Укра?н?, яке в?дбулося в Зарваниц? [ред. 17–18 листопада 2023]. Ми продовжу?мо сп?лкуватися з Главою УГКЦ ? з Синодом стосовно того, як би мала виглядати ця програма сп?впрац?. Одн??ю з ключових тем нашо? д?яльност? в цьому напрямку буде тема с?м'? та с?мейних ц?нностей. Ми хочемо також, щоб УКУ був прикладом академ?чного душпастирства, ?вангел?зац?? молод?. Наприклад, вже тепер на кампус? д?? с?м християнських молод?жних сп?льнот, ? ми хочемо, щоб вони охоплювали б?льше людей ? щоб ?х було б?льше. Ми ставимо соб? запитання, як виховувати християнських л?дер?в, як? можуть стати прикладом для ?нших у сусп?льному християнському житт?.
Другий напрямок – це зц?лення ран в?йни. В?н перегуку?ться з душпастирським планом УГКЦ до 2030 року. Ми збира?мося значно розширити д?яльн?сть нашого факультету Наук про здоров'я, де тема комплексно? реаб?л?тац?? людей, особливо ветеран?в, ос?б, постраждалих в?д в?йни, буде ключовою. Наприклад, на замовлення Синоду ?пископ?в наш? психологи п?дготували програму, яка так ? назива?ться «Зц?лення ран в?йни». Це програма першо? психолог?чно? допомоги, через яку мають пройти вс? три тисяч? священик?в нашо? Церкви.
Трет?м напрямком ? в?дбудова та оновлення Укра?ни. ? тут одним з фокус?в ? робота з громадами, про яку я вже згадував. Також ми ма?мо дуже сильну управл?нську програму ? управл?нськ? розробки, якими можемо под?литися. В наших планах ? створення Школи профес?йно? осв?ти, куди на сертиф?катн?, не дипломн? програми ми могли би запрошувати р?зних слухач?в, наприклад, мер?в маленьких м?ст, чи, наприклад, директор?в шк?л, або, як ми вже це робили, п?дтримуючи реформу охорони здоров'я, кер?вник?в медичних установ, заклад?в охорони здоров’я, щоби посилити ?хню управл?нську спроможн?сть, щоб допомогти ?м в управл?нському розвитку ?хн?х ?нституц?й.
? останн?й, четвертий вектор, – це промоц?я укра?нського порядку денного, Укра?ни у св?т?. Ми вважа?мо, що як ун?верситет ми покликан? закр?пити те зац?кавлення Укра?ною, яке ми спостер?гали протягом останн?х двох рок?в, ? поглибити його, щоб св?т переконався, що про р?зн? глобальн? питання можна говорити грамотно, св?домо, ч?тко, укра?нським голосом. Бо багато проблем, як? ми, на жаль, пережива?мо тут, в Укра?н?, мають глобальне значення. Для прикладу, виклик з перех?дним правосуддям, чи подолання травм в?йни, чи в?дновлення м?ст, як? були знищен? – ? дуже багато питань, як? мають не просто укра?нське значення, а св?тове, ? ми можемо сказати сво? слово в тих питаннях.
Наприклад, також питання протезування: в Укра?ну при?жджають фах?вц?, як? тут не лише допомагають, але й можуть навчитися багатьох речей. Бо, звичайно, та цифра – двадцять тисяч людей, як? вже потребують протезування – це наша б?да. Але, одночасно, це спонука? тих, хто займа?ться цими питаннями, покращувати ?хн? практики, тобто це ста? також матер?алом для певних досл?джень, для того, щоби краще робити ? допомагати людям.
Отже, мен? зда?ться, що наше завдання як ун?верситету – також бути присутн?ми в тому глобальному св?т? ? в?дстоювати укра?нськ? ?нтереси. Ще одним прикладом в цьому напрямку ? питання деколон?зац?? сх?дно?вропейських студ?й. Ми працю?мо з р?зними партнерами, передус?м, з католицькими ун?верситетами, як?, наприклад, мають слав?стику або мають рос?йськ? студ??. ? ми радимо, що потр?бно зм?нювати, як потр?бно впливати, наприклад, на Рос?ю. Отже, ? багато р?зних тем, у як? ми зад?ян? в рамках м?жнародних контакт?в.
Ще один важливий проект, який ми розпочали, – це довгостроковий великий досл?дницький проект, присвячений постат? ? спадщин? митрополита Андрея Шептицького. Ми хочемо, щоб про нашого митрополита знав ц?лий св?т, а для цього треба дуже багато попрацювати.
Ви говорили, що одним з напрямк?в д?яльност? УКУ ? в?дбудова та оновлення Укра?ни. На яких основоположних засадах, на яких ц?нностях, на Вашу думку, повинно будуватися майбутн? укра?нського сусп?льства?
Ми в ун?верситет? часто окреслю?мо наше життя в Укра?н? п?сля в?дновлення незалежност? в 1991 роц? як паломництво до свободи ? г?дност?. ? мен? зда?ться, що це два надзвичайно важливих поняття. Я би ще сюди додав поняття справедливост?. Ц? поняття, на мою думку, належать до ?вангельських ц?нностей. ? ми в?дчува?мо, що коли Рос?я напада? на нас чи погрожу? нам, як правило, це напад на людську г?дн?сть. ? для нас людська г?дн?сть, звичайно, це передус?м, про ун?кальну дорогоц?нн?сть кожно? людсько? особи, але вона також ? про в?ру в людину ? ?? спроможн?сть дбати про сп?льне благо, будувати не споживацьк? стосунки з ?ншими людьми. ?ншими словами, це все те, про що йдеться в соц?альному вченн? Католицько? Церкви. Всередин? ун?верситету ми це окреслю?мо поняттям ц?л?сного людського розвитку. ? коли мова йде про ц?нност?, для нас ? важливим питання, як побудувати кра?ну для г?дного життя, а отже, кра?ну, яка буде керуватися цим принципом ц?л?сного людського розвитку ? в сво?й пол?тиц?, економ?ц?, в мед?а ? в сусп?льних в?дносинах дбатиме про ц?л?сний, всеб?чний розвиток особи ? такий розвиток для кожно? особи, що передбача? поняття цього ц?л?сного людського розвитку. Отже, ми стара?мося в р?зний спос?б шукати, що це означа? на практиц?. Наприклад, як повинн? враховуватися етичн? принципи при формуванн? сусп?льних пол?тик, чи при розробц? ново? безпеково? ?нфраструктури. Над цим працю? наш анал?тичний центр. Отже, це т? ц?нност?, на як? ми ор??нту?мося.
