杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

В?д початку повномасштабно? в?йни Церква в Укра?н? не т?льки оп?ку?ться потребуючими, але й викону? важливу м?с?ю за кордоном: сп?лкуючись з католиками в р?зних кра?нах св?ту, духовенство та миряни розпов?дають про страждання ? потреби укра?нц?в, просять про допомогу, нагадують про те, що в?йна трива?. Про ситуац?ю в Укра?н? греко-католицьк? й римо-католицьк? ?пископи розпов?дали також ? п?д час першо? сес?? XVI Звичайно? Загально? Асамбле? Синоду ?пископ?в на тему «Задля синодально? Церкви: сопричастя, участь ? м?с?я», що проходила у Ватикан? в?д 4 до 29 жовтня 2023 року. Про особлив?сть цього Синоду, про значення участ? у ньому ?пископ?в з Укра?ни та про духовн? виклики на цьому етап? в?йни ми говорили з владикою Теодором Мартинюком, ?пископом-пом?чником Терноп?льсько-Збор?всько? архи?парх??.

Владико, разом з ?ншими ?пископами з Укра?ни Ви брали участь у XVI Генеральн?й Асамбле? Синоду, яка була присвячена тем? синодальност?. Под?л?ться, будь ласка, сво?ми враженнями в?д цього Синоду. В чому полягала його особлив?сть?

Укра?нська Греко-Католицька Церква в?д самого початку синодального шляху взяла в ньому участь: ми в Укра?н? ? на поселеннях мали сво? ?парх?альн? собори. На жаль, ми не змогли провести Патр?аршого собору, який би розглянув цю тематику, яка п?дн?ма?ться у синодальному шляху, з огляду на ков?д, однак ми провели дв? сес?? всецерковного форуму онлайн, в якому взяли участь в?рн?, священики, ?пископи з? вс?х континент?в, де ? наша Церква. Це була дуже ц?кава ? зм?стовна зустр?ч ц?ло? нашо? Церкви, яка дозволила нам в?дпов?дно приготувати наш? напрацювання для цього Синоду ?пископ?в, який в?дбувався у жовтн? в Рим?. Наш Синод обрав двох делегат?в на цей Синод: владику Богдана Дзюраха, який ? екзархом у Н?меччин?, ? мене. Блаженн?ший Святослав брав участь у Синод? з уряду як Глава Церкви. Особлив?стю цього Синоду було те, що перед ним була поставлена особлива мета: вза?мно слухати одн? одних. Тобто дуже мало було формальних зас?дань, адже вс? були под?лен? по групах, в кожн?й з яких було приблизно одинадцяти ос?б, ? саме в групах в?дбувався обм?н думками, обм?н певними пропозиц?ями. Це дало можлив?сть кожному учаснику – а серед учасник?в були не т?льки ?пископи, але й священики, богопосвячен? особи, миряни – висловлюватися не т?льки раз чи два рази, але дуже багато раз?в. Це був такий майданчик, в якому проходили не просто дискус?? стосовно якихось важливих справ Церкви, але саме вза?мне слухання.

?ншою особлив?стю цього Синоду було те, що в?н в?дбувався в атмосфер? молитви: кожного дня ми починали наш? прац? з молитви ? зак?нчували молитвою. Наша праця в групах також завжди супроводжувалася молитвою: молитва була на початку ? пот?м, п?сля того, як вс? члени групи висловили сво? думки, була молитовна тиша. ? в цьому, на мою думку, полягала особлив?сть, що це не були класичн? зас?дання, а радше все було спрямовано на те, щоби одн? одних слухати. Адже Синод це не ? орган, який щось вир?шу?, це т?льки дорадчий орган, ? Свят?ший Отець, власне, бажав, щоби в атмосфер? молитви, в атмосфер? пошуку Божо? вол?, слухання Святого Духа, яке в?дбува?ться також в тому, що ми слуха?мо один одного, напрацювати певн? думки, певн? ?де?, певн? в?дпов?д?, як? пот?м Свят?ший Отець використа? для в?дпов?дних р?шень.

Яке значення мала участь у ц?й Генеральн?й Асамбле? Синоду ?пископ?в з Укра?ни, зважаючи на те, що в кра?н? йде в?йна?

Щодо нашо? участ? Укра?нсько? Греко-Католицько? Церкви, як також Латинсько? Церкви в Укра?н?, яка була представлена двома ?пископами, натом?сть, з Мукач?всько? Греко-Католицько? ?парх?? була присутня дружина священника пан? Мар?я, то ми, насамперед, намагалися донести до вс?х учасник?в наш б?ль, нашу тривогу, наш? переживання у зв’язку з агрес??ю Рос?? проти Укра?ни. Ми под?лилися тим, як живе наша Церква, як? ?? найважлив?ш? тепер завдання. Ми розпов?ли про нашу програму л?кування ран в?йни, якою тепер наша ц?ла Церква живе в Укра?н?. Ми також розпов?ли про становище нашо? Церкви на окупованих територ?ях, щоби вс? учасники Синоду могли бути, так би мовити, в курс? того, якою важкою, якою траг?чною ? ця агрес?я проти нашого народу. З ?ншого боку, ми також, як частина Вселенсько? Церкви, як Церква свого права, представили к?лька наших пропозиц?й щодо того, яким чином Сх?дн? Католицьк? Церкви в Католицьк?й Церкв? можуть приносити для вс??? Церкви щось таке, що потр?бне в цьому час?. К?лька наших пропозиц?й були радо прийнят?, не т?льки вислухан?, але вони знайшли сво? м?сце в заключному документ?.

У розмовах з делегатами – а ?х було дуже багато, тому що ми не т?льки сп?лкувалися в групах, але це було також в?льне сп?лкування п?д час перерв – дуже багато ос?б з р?зних континент?в до нас п?дходили, виражали нам свою сол?дарн?сть, запевняли у молитв?. Наприклад, одного разу ввечер? до нас п?д?йшов ?пископ ? запитав нас, зв?дки ми. Ми сказали, що ми з Укра?ни. В?н сказав, що в?н з Мадагаскару ? що вони в Мадагаскар? моляться за укра?нський народ. П?д?йшов ?пископ з Мавритан??, ? також сказав, що вони моляться за Укра?ну. Це для нас було великим здивуванням, що ц?ла Католицька Церква ? сол?дарною з терп?нням нашого народу.

Також, думаю, що було дуже важливо, що глави ? делегати вс?х Сх?дних Католицьких Церков мали свою окрему зустр?ч: ми побачили багатство Сх?дних Католицьких Церков, р?зноман?тн?сть сх?дного християнства. В багатьох справах ми мали сп?льну думку, ? на Синод? ми також виступали як одна легеня Католицько? Церкви, яка ? важливою для того, щоби ц?лий орган?зм Католицько? Церкви м?г дихати двома легенями.

Мабуть, не малу роль у тому, що в найв?ддален?ших кра?нах св?ту моляться за Укра?ну, в?д?грають також пост?йн? заклики Папи Франциска, який нагаду? про багатостраждальну Укра?ну.

Так, абсолютно в?рно, адже це не були просто гарн? слова. Я нав?в т?льки деяк? приклади, але тих ос?б було дуже багато, за що ми ? дуже вдячн?, бо така п?дтримка, така сол?дарн?сть для нас ? дуже важливою. Наш Блаженн?ший Святослав на одн?й ?з сес?й представив гуман?тарну ситуац?ю в Укра?н?, справу б?женц?в як внутр?шн?х, так ? тих, як? ви?хали за кордон. Нам дуже лежить на серц? душпастирська оп?ка наших в?рних, як? знаходяться тепер на територ?? д??цез?й Латинсько? Церкви. ? думаю, що голос Глави Церкви промовив до дуже багатьох, як? будуть намагатися для наших в?рних надати цю пастирську оп?ку. Адже дуже легко загубитися у цьому св?т?, особливо тод?, коли ? так? насущн? проблеми, як знайти помешкання, забезпечити харчування, знайти працю. Тому п?дтримка римо-католицького ?пископату для наших в?рних ? дуже важлива, особливо там, де нема наших структур. Там, де ? наш? структури, наш? ?пископи, наш? священики поставили соб? за пр?оритет оп?куватися як духовно, так ? гуман?тарно нашими в?рними з Укра?ни.

Владико, нещодавно Ви були у Франц??, де взяли участь у пленарн?й асамбле? м?сцевого ?пископату. Якою була мета Вашо? участ? у цьому зас?данн?? Що Ви почули в?д французьких ?пископ?в?

На листопадову Пленарну Асамблею Конференц?? ?пископ?в Франц?? був запрошений Блаженн?ший Святослав, однак в?н не зм?г по?хати через особлив? завдання, як? в?н виконував в ?тал?? ? в Бельг??, ? в?н делегував мене по?хати на цю асамблею. Я дов?дався, що я був першим ?пископом з Укра?ни, який взяв участь в пленарн?й асамбле?, адже в н?й завжди бере участь наш ?пископ з Парижа, а ось запрошений г?сть з Укра?ни – це було вперше. Насамперед, я представив лист Блаженн?шого Святослава до французького ?пископату, в якому в?н дякував французьким католикам, французькому народов? за прийняття наших б?женц?в, за п?дтримку укра?нського народу у ц?й в?йн?, за молитву французьких католик?в, а також представив гуман?тарну ситуац?ю, яка ? в Укра?н?. Зокрема, говорив про те, що ця зима може бути для нашого народу в Укра?н? дуже важкою. Блаженн?ший Святослав запропонував французьким ?пископам взяти участь у молитв? вервиц?, яка щоденно в?дбува?ться (ред. онлайн) для вс??? нашо? Церкви, в як?й бере участь дуже багато в?рних нашо? Церкви, щоби один раз на м?сяць хтось ?з ?пископ?в французькою мовою взяв участь у ц?й молитв?.

Реакц?я французьких ?пископ?в була дуже дружня, дуже в?дкрита. Я побачив в ?хн?й реакц??, в сп?лкуванн? з дуже багатьма ?пископами, що вони розум?ють нас, що вони виражають свою сол?дарн?сть з нами, а особливо, молитовно ? з нами, ?днаються з нами у цьому стражданн?, у боротьб?. Для мене це було дуже особливим пережиттям, коли я в?дчув таку дружню ? п?дбадьорливу реакц?ю в?д тако? велико? к?лькост? ?пископ?в. Голова Конференц?? ?пископ?в Франц?? архи?пископ Ер?к (де Мулен-Буфор) к?лька раз?в п?д час зас?дань пленарно? асамбле? згадував про Укра?ну.

В нед?лю, 5 листопада, Свята Меса в?дбувалася в базил?ц? Святого Розар?ю в Люрд?, вона транслювалася по телебаченню. ? ця центральна Меса пленарно? асамбле? була присвячена молитв? за мир в Укра?н?, за в?рменський народ, за мир в ?зра?л? та Палестин?. Наш владика Гл?б (Лончина) зачитав молитву укра?нською мовою, були присутн? наш? в?рн?. Це був дуже особливий момент, дуже особливе пережиття як для нас, укра?нц?в, так ? для француз?в. А також на завершення асамбле? ?пископи поставили б?ля гроту три велик? св?чки: одна св?чка була за Укра?ну, за наш народ.

В?йна в Укра?н? трива? вже майже 21 м?сяць, спричиняючи велик? страждання. Початок в?йни пригаду?ться, з одного боку, як великий шок, але з ?ншого боку, як сплеск сол?дарност? ? ?дност?. На цьому етап? з’явилася втома, яка може призводити до почуття розгубленост?, до появи сумн?в?в у наш?й здатност? п?дтримувати ?дн?сть ? допомагати одн? одним у довгостроков?й перспектив?. Про що, на вашу думку, важливо пам’ятати, щоб бути витривалими? Куди варто спрямовувати сво? думки в цей пер?од?

Ми добре пам'ята?мо минулу зиму, коли ворог намагався дуже серйозно зломити наш народ через бомбардування електростанц?й, електроп?дстанц?й. ? я особисто, як ?пископ, побачив у нас в Тернопол? ? в наш?й ?парх??, в наших селах, що люди в?дреагували ц?лком навпаки: вони сприйняли цей виклик як щось таке, що треба достойно, г?дно пережити. А особливо т?шило те, що люди намагалися одн? одним допомагати, намагалися одне одного п?дтримати, намагалися одне одному подати руку. Найважче було, звичайно, с?м’ям в м?стах, в будинках, де маленьк? д?ти, бо холод, брак св?тла спричиняв величезн? труднощ?. Але сол?дарн?сть ? вза?мна допомога, з над??ю на Бога, допомогла нам пережити минулу зиму. Я глибоко переконаний, що саме сол?дарн?сть, по?днана з молитвою, допоможе нам витримати будь-як?, нав?ть найважч? хвилини, як? ще можуть бути в нашому земному житт?. Ми в?римо, що ц? нам?ри ворога, як? ? зл?, як ? ? недобр?, н?коли не сповняться, бо добро завжди перемага?. ? т?льки добром, т?льки нашою ?дн?стю, вза?мною сол?дарн?стю ми ? сильн?, адже тод? Божа сила д?? в нас.

Тому я саме цього би хот?в побажати вс?м нам, незважаючи на те, що ? втома, а особливо, ми найб?льше пережива?мо, коли ? похорони, коли наш? во?ни в?ддають сво? життя: це дуже важке пережиття. Однак важливо, що ? ?дн?сть, вза?модопомога: с?м’? загиблих гуртуються в сп?льноти, одн? одних розраджують, ? поруч наш? капелани. В наш?й Терноп?льсько-Збор?вськ?й архи?парх?? ? окремий священник, який оп?ку?ться родинами загиблих. ? часто для них проводять зустр?ч? у Зарваниц?. Особливим знаком пам’ят? було висадження дуб?в с?м'ями загиблих з ц?ло? област? у Зарваниц?: там ? велика територ?я, де посаджен? ц? дуби.

Тобто т?льки в ?дност?, т?льки в сол?дарност? ми сильн?. ? наша над?я на Бога. Ми це плека?мо. Це протид?я будь-як?й депрес??, будь якому знеохоченню, бо сам ворог цього ? бажа?: найб?льша зброя ворога – це пос?яти сумн?ви, пос?яти ненависть ? знев?ру.