杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

«Можна сказати, що ми вже знайшли спос?б продовжувати життя, продовжувати нашу д?яльн?сть ? служ?ння. В?йна для нас хоча ? залиша?ться великою проблемою, але й, одночасно, ста? викликом, що спонука? б?льше зосереджувати увагу на сол?дарност?, на допомоз?, на служ?нн?», – наголошу? в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану - Vatican News Одеський Екзарх УГКЦ ?пископ Михайло Бубн?й.

Продовжувати служ?ння у критичн?й ситуац??

Розпов?даючи про ситуац?ю в сво?му екзархат? на цьому етап? в?йни, владика Михайло зазначив, вона залиша?ться важкою. «Л?вобережна частини Херсонщини, перебува? п?д окупац??ю – сказав в?н, – ? в т?й частин? працю? один священик. Ми ма?мо з ним контакт. В?н там працю?, п?дтриму?, наск?льки може, тих людей. Але на правобережн?й частин? Херсонщин? ? у всьому екзархат?, який охоплю? Одеську, Микола?вську, Херсонську ? К?ровоградську област?, священики продовжують ?нтенсивно служити, ? духовно, ? соц?ально, п?дтримуючи людей, як? залишилися на наших параф?ях. Але також ? дуже багато внутр?шньо переселених ос?б, як? теж потребують допомоги».

??рарх зауважив, що на цьому етап? в?йни гуман?тарно? допомоги надходить набагато менше, але вони стараються знаходити партнер?в як за кордоном, так ? в Укра?н?, щоби надал? допомагати людям. «Бо гуман?тарна ситуац?я залиша?ться вкрай важкою, – п?дкреслив в?н, – особливо, на деокупованих територ?ях Херсонщини. П?сля п?дриву Каховсько? ГЕС там дуже велика проблема з водою, значна частина мешканц?в залишилася без води, потр?бно постачати ?м воду, ? цим також займаються наш? священики, наш? центри допомоги».

В?д початку в?йни, як в?дзначив Одеський Екзарх, кожна ?хня параф?я перетворилася на сво?р?дний гуман?тарний центр. Лише за час повномасштабного вторгнення, в екзархат? було засновано чотири параф?яльн? осередки Кар?тасу. «Кар?тас – це над?йне джерело, через яке ми пост?йно нада?мо людям допомогу», – п?дкреслив в?н.

Одеський екзархат нал?чу? 53 параф??, на яких служать 45 священик?в, ?з них три священики ? богопосвяченими особами, ? ? також п'ять ж?ночих чернечих сп?льнот. Владика Михайло наголосив, що вс? вони дуже активно трудяться ? включилися у п?дтримку людей, допомагають вимушеним переселенцям. «Наш? священики, зв?сно, дуже гарно служать, працюють, вони в?дважн?, – под?лився в?н. – Особливо, на Херсонщин?, Олександр Б?льський, який провадить кухню в Берислав?. В?н пост?йно в?дв?ду?, допомага? також навколишн?м селам. Отець ?гор Макар, декан Херсонщини, який також дуже багато працю? ? трудиться, можна сказати, п?д обстр?лами, бо в Херсонськ?й област? ми ма?мо пор?вняно багато наших параф?й – б?льше десяти – як? знаходяться п?д пост?йною загрозою обстр?л?в. Тому пост?йно молюся за тих отц?в, за наших людей, за те, щоби Господь Бог допом?г нам перейти ц? випробування ? цю жорстоку в?йну».

Безпека та гуман?тарна криза – найнагальн?ш? проблеми

В таких критичних обставинах для молодого ?пископа, як ? для вс?х укра?нц?в, найважчим залиша?ться усв?домлення в?дсутност? безпеки. «Ти н?коли не зна?ш, що станеться чи сьогодн?, чи вноч?, чи завтра, – д?литься в?н. – Тобто на тих п?вденних теренах ми перебува?мо п?д пост?йними обстр?лами, зокрема, Одеса ? Чорноморське побережжя, ? особливо тепер, п?сля того, як Рос?я вийшла ?з зерново? угоди, рос?йський агресор почав обстр?лювати порти Одеси, Чорноморська, ?зма?ла, Рен?. В таких кризових обставинах завжди ? потреба в тому, щоби витримати, насамперед, психолог?чно, ? мен? як ?пископу, ? нашим священикам, ? людям, як? залишаються в таких жорстоких обставинах. Друга р?ч – це гуман?тарна криза, викликана в?йною: ? дуже багато потребуючих людей. Священики також потребують допомоги в?д мене як в?д ?пископа, бо якщо я не допоможу ?м знайти джерела утримання, тод?, зв?сно, вони не зможуть повноц?нно працювати».

 Зм?ни всередин? параф?й: одн? ви?хали, ?нш? прибули

Одним ?з чинник?в, як? впливають на проблеми ?з забезпеченням священик?в, ? те, що в Одеському екзархат? параф?? маленьк?. «До в?йни вони не були великими, а з в?йною ще б?льше змал?ли, тому що ви?хало дуже багато наших в?рних, – пояснив владика Бубн?й. – Деяк? повернулися, але не вс?, дуже багато залишилося чи в Галичин?, чи ви?хали в ?нш? кра?ни».

Але спостер?га?ться також ?нша тенденц?я: деяк? вимушено переселен? особи, отримавши допомогу при греко-католицьких громадах, виявили зац?кавлення ц??ю Церквою. «Я не скажу, що вони масово залишилися в нас, – зауважив ??рарх, – але ? особи, що справд? в?днайшли для себе ту Церкву, в яку вони хочуть зараз приходити, ? це наша Укра?нська Греко-Католицька Церква, яку вони вже полюбили, яку вже прийняли за свою ? в як?й починають активно включатися в параф?яльне життя. Тим б?льше, деяк? з них нав?ть зголосилися на кандидаток для навчання в Катехитично-педагог?чному ?нститут?. Зараз, з в?йною, люди побачили, що ця Церква жива, активна, Церква, яка несе до людей Боже Слово, Церква, яка завжди готова п?дтримувати духовно ? психолог?чно. Тому що ми ма?мо також психолог?чн? порадн?, особливо через Кар?тас, ми допомага?мо людям з порадами для досягнення психолог?чно? р?вноваги. ? завдяки тому люди п?знали нашу Церкву як живу, як активну, як справжню Церкву Христову, яка ? вселенською, католицькою».

Особлив? виклики перед Одеським екзархатом

Перебуваючи на Синод? ?пископ?в УГКЦ, який мав тему «Душпастирський супров?д постраждалих в?д в?йни», Одеський Екзарх мав можлив?сть слухати св?дчення ?пископ?в з р?зних частин Укра?ни, та з?ставити ?х з? сво?м досв?дом. «Можу сказати, що ми пережива?мо дуже под?бну ситуац?ю з Харк?вським ? Донецьким екзархатами. Ки?вська митропол?я, до яко? належать екзархати Одеський, Харк?вський, Донецький – це особлива ситуац?я, тому що ми у прифронтов?й зон? ? ми пост?йно в?дчува?мо напруження, у нас дуже не вистача? кадр?в, – священик?в ? капелан?в, – нас дуже просять про в?йськових капелан?в, як? би йшли до в?йськових, до р?зних частин ? духовно служили, п?дтримували цих наших хлопц?в ? д?вчат, як? воюють ? захищають нашу Батьк?вщину. Можна сказати, що це така особлива м?с?я ? виклик для наших екзархат?в».

Потреба нових душпастир?в

Стосовно теми людського ресурсу, тобто людей, як? б могли надавати душпастирську та гуман?тарну п?дтримку людям, оч?льник Одеського екзархату розпов?в, що вони мають сем?нарист?в, як? навчаються в Ки?вськ?й Трьохсвятительськ?й духовн?й сем?нар??. «Я недавно висвятив на диякона нашого кандидата, ? скоро в?н буде також висвячений на священика, – сказав в?н. – Вже й ?нш? на п?дход?. Тобто виховний процес ? звичайний процес наповнення нашого екзархату новими кадрами трива?». ??рарх додав, що за час в?йни н?хто з? священик?в з ?нших ?парх?й не зголошувався перейти до ?хнього екзархату з причин безпеки. Ризиковано також засновувати нов? чернеч? сп?льноти. «Т? чернеч? сп?льноти, як? були до в?йни ? залишилися в екзархат?, продовжують активну працю, – п?дкреслив в?н. – Вони зам?нюють сестер, отц?в, брат?в: одн? ви?жджають, щоб трошки психолог?чно в?дпочити в?д бомбардувань, ?нш? при?жджають. Так що, можна сказати, життя продовжу?ться, але щоб наповнилися вс? кадров? потреби, потр?бно, напевно, часу ? молитви».

Нагальне питання вивозу зерна

Особливою характеристикою Одеського екзархату, як п?дкреслив його оч?льник, поляга? в тому, що в?н розташований на територ??, яка виходить безпосередньо до моря. «? тепер дуже важливим ? питання вивозу зерна, питання торг?вл?, рос?йський агресор все це блоку?, – сказав в?н. – Тому я намагаюся доносити цю проблему до св?тово? м?жнародно? сп?льноти. Я був в Америц?, також мав ?нтерв'ю ? говорив про ц? реч?. Дуже важливо, щоб м?жнародна сп?льнота допомогла наш?й держав? розблокувати цю зернову угоду, тому що дуже багато кра?н потребу? зерна, а воно тут, у нас просто на складах збер?га?ться. Що б?льше, Рос?я обстр?лю? ц? склади, ? вже дуже велика частина цього зерна просто знищена рос?йськими ракетами ? дронами».

Про зустр?ч з ?пископом Риму

В?дпов?даючи на запитання про те, наск?льки така ситуац?я вплива? на моральний стан людей в рег?он?, ?пископ Бубн?й сказав: «Я вам скажу, що моральний стан людей досить високий, ст?йкий. Нема? такого страху ? пан?ки, яка була на початку в?йни. Тобто, ми наст?льки вже – не гарно казати “адаптувалися” – але, можна сказати, знайшли спос?б продовжувати життя ? продовжувати нашу д?яльн?сть ? служ?ння, що в?йна для нас, хоча ? залиша?ться великою проблемою, але й, одночасно, ста? викликом, що спонука? нас б?льше зосереджувати увагу на сол?дарност?, на допомоз?, на служ?нн?. Укра?нський народ г?дний подиву в тому, наск?льки який в?н ст?йкий в боротьб? з ворогом. Це ун?кальний феномен, який п?сля в?йни ще будуть, напевно, довго вивчати: про нашу ст?йк?сть, про нашу в?двагу в боротьб? з таким великим рос?йським агресором».

У середу, 6 вересня 2023 р., Папа Франциск прийняв на ауд??нц?? ?пископ?в УГКЦ, як? брали участь в Синод? в Рим?. Серед них був також ? владика Михайло, який под?лився з нами сво?ми враженнями в?д ц??? важливо? зустр?ч?. «Мо? особист? враження дуже позитивн?, – зазначив в?н. – Особисто я йшов до Папи, щоб йому сказати про те, що болить, ? про те, за що ми дяку?мо. Коли я говорив до Папи, я, насамперед, подякував йому за ст?льки сприяння Укра?н? щодо молитви: кожного разу, коли в?н виходить на ауд??нц??, в?н згаду? Укра?ну ? заклика? молитися за не?. Я йому пригадав ? подякував за гуман?тарну допомогу, за ту акц?ю, яку в?н зорган?зував “Папа для Укра?ни”, яка була на час? ? яка була дуже потр?бна власне в той час на теренах П?вдня ? Сходу. Я подякував йому також за вс? ?нш? акц??, як? в?н орган?зову?, наприклад, через кардинала Кра?вського. В?н орган?зував також багато благод?йно? допомоги, яка при?хала в тому числ? ? до мого екзархату на Херсонщину. Але я також висловив занепоко?ння щодо його вислову, в?дносно того пор?вняння, яке в?н сказав про Петра ? ? Катерину ??. Я йому особисто сказав це занепоко?ння, тому що в Укра?н?, коли трива? процес декомун?зац??, коли ми дуже довго боролися, щоби був демонтований пам'ятник Катерин? ?? в Одес?, ? п?сля того, як пройшло к?лька м?сяц?в п?сля демонтування цього пам'ятника, я сказав Свят?шому Отцев?, що це трошки болюче для Укра?ни. ? в?н прийняв дуже спок?йно, в?н сказав, що в?н мав на уваз? ?нше, що в?н не хот?в звеличувати ?мпер?ю, але навпаки, що в?н хот?в б?льше торкнутися культури, спадщини, то? добро? спадщини, культурно?, поетично?, мистецько? ? так дал?, що в?н не мав на уваз? власне ?мпер?ю. Тому в?н ч?тко нам сказав, що в?н сам проти ?мпер??, проти таких тотал?тарних ?деолог?й, ? в?н нав?ть вибачився за сво? слова ? за те, що в?н, можливо, недоречно висловився».