Польський волонтер СДМ: ?хав в Укра?ну додати молод? наснаги, а сталось навпаки
Св?тлана Духович – Ватикан
«Перед по?здкою в Укра?ну у мене не було багато оч?кувань, так само, як ? перед кожним паломництвом чи подорожжю: не хочу мати оч?кування, щоб пот?м не розчаровуватися, якщо щось буде не так. Але, звичайно, це було щось зовс?м ?нше. Про що я точно знав вже перед по?здкою, це те, що я повинен мати в?дкрите серце, а також бути уважним, слухати ? роздумувати. Але, звичайно, пот?м, коли ми вже були в Укра?н?, багато речей, багато людей, багато св?дчень мене здивували», – зазнача? в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News Бартош Плацак, польський волонтер, який брав участь в орган?зац?? Св?тових Дн?в Молод? в Краков?, Панам? й тепер у Л?сабон?, та який супроводжував ?пископа Амер?ко А??яра, голову оргком?тету СДМ, п?д час його в?зиту в Укра?ну в?д 15 до 17 липня 2023 року.
Молодого волонтера вразило, що в Укра?н? в?н побачив немов би дв? р?зн? реальност?: з одного боку, люди працюють, ходять по магазинах, п'ють каву з друзями; а з ?ншого боку, йде в?йна. «?, очевидно, що людям потр?бна ця перша реальн?сть, щоб не жити т?льки в реальност? в?йни», – зауважу? в?н.
Досв?д в?йни через зустр?ч? ? слухання
Бартош не стриму? емоц?й, коли розпов?да? про св?дчення людей. В?н пригаду?, як разом з ?пископом А??яром вони потрапили на похорон в?йськового в Гарн?зонному храм? у Львов?, а пот?м були на кладовищ? ? побачили багато укра?нських прапор?в. ?м пояснили, що по вс?й Укра?н? на цвинтарях можна побачити могили з укра?нськими прапорами, ? це означа?, що там похован? укра?нськ? во?ни. «Мене це дуже зворушило, – каже в?н. – Ми не планували йти на похорон, але коли ми були в храм?, нам пов?домили, що через к?лька хвилин будуть в?дправляти похоронне богослуж?ння, ? ми вир?шили залишитися, щоб в?ддати шану цьому во?ну ? його родин?».
Серед момент?в, як? надовго закарбувалися в пам’ят? молодого поляка, – маленький син загиблого солдата, якому побратими його тата передають стяг, що був на його трун?, а також розмова на кладовищ? з ж?нкою, яка розпов?ла, що втратила на в?йн? сина ? чолов?ка. Не забуде в?н ? жахливу розпов?дь про школу в ?рпен?, у п?двал? яко? рос?йськ? в?йськов? облаштували м?сце для катувань, на ст?нах якого писали ?мена людей, яких вони вбили.
Коли в?д почутого застига? голос
Бартош Плацак удв?ч? важче переживав емоц?йне навантаження, слухаючи ц? розпов?д?, бо в?н перекладав для ?пископа А??яра. «Тому я слухав кожну ?стор?ю дв?ч?, ? вони мене дуже вражали, – розпов?да? в?н. – Я пригадую, що, слухаючи деяк? ?стор??, в певн? моменти мен? бракувало пов?тря, я не м?г говорити, бо те, що я чув, було просто щось нелюдське». Одна з таких жахливих розпов?дей, за його словами, була про 12 д?вчинку, яка зазнала зловживань з боку рос?йських солдат?в ? яка бачила також, як вони знущалися також над ?? мамою, а пот?м як вбили ?? маму та ?? брат?в. «Тепер з нею працюють психологи, але уяв?ть соб? б?ль ц??? д?вчинки. ?й 12 рок?в, ? в той же час, в певному сенс? вона вже така доросла, бо вона ст?льки пережила в сво?му житт?, в сво?й невинност?», – каже Бартош.
Незабутн?ми будуть також в?дв?дини Буч? ? зворушливий момент зустр?ч? ?пископа Амер?ко А??яра з? священиком православно? церкви, який забирав з вулиць Буч? т?ла вбитих укра?нських цив?льних ? в?йськових. «Владика Амер?ко подарував цьому священиков? св?й нагрудний хрест, ? той також зняв ?з ши? св?й хрест ? подарував ?пископов?, який не оч?кував цього, ? сказав, що цей хрест буде мати для нього особливе значення до само? смерт?», – розпов?в Бартош.
Над?ятись, незважаючи на б?ль
«Ви почули ст?льки ?стор?й про страждання, б?ль, св?дчення про зв?рства. Як Ви дума?те, як це вплине на Вас? Що ви будете робити з цим досв?дом?», – запитали ми волонтера СДМ. «По-перше, я думаю, що ми повинн? говорити про це, щоб зупинити в?йну, а також говорити св?тов? правду про цю в?йну, говорити про трагед?ю людей, цив?льного населення, солдат?в. Отже, це перша мета. А друга – я над?юся на мир у майбутньому, на справедлив?сть, ? спод?ваюся, що кожна нормальна людина чека? цього», – в?дпов?в в?н.
Наш сп?врозмовник п?дкреслив, що п?д час зустр?чей з молоддю в Зарваниц? та Бердичев? в?н побачив в ?хн?х очах рад?сть, мотивац?ю, багато сили ? над?ю. Його вразило те, що багато молодих людей ?шли п?шки до Мар?йських святинь. «? ц?каво те, – под?лився в?н, – що ми по?хали туди з т??ю м?с??ю, яку нам доручив Папа Франциск: в?н казав, що, якщо хтось не може по?хати на СДМ, нехай СДМ при?де до нього. Отже, ми по?хали в Укра?ну спец?ально для того, щоб принести ц?й молод? СДМ, але п?д час цього паломництва ? п?д час цих зустр?чей я зрозум?в, що ц? молод? люди вже мають св?й СДМ: кожне паломництво повинно мати певний ф?зичний виклик, а також ? духовний виклик. А вони прийшли туди п?шки, а також зустр?лися з ?ншими, д?лилися досв?дом, болем ? рад?стю. ? в цьому ? якийсь та?мничий ? метаф?зичний зв'язок м?ж СДМ у Л?сабон? ? цим СДМ тих молодих людей, як? перебувають тут, в Укра?н?. ? нав?ть це не в той самий час, ? не в тому самому м?сц?, але це та сама атмосфера, це те саме середовище, це те саме в?дчуття паломництва. ?, звичайно, це той самий Бог, Пресвята Тр?йця, Який там присутн?й ? да? ц?й молод? рад?сть ? над?ю».
Бартош додав, що для нього бачити цих молодих людей, як? здатн? збер?гати рад?сть ? над?ю, незважаючи на траг?чн? под?? навколо, додало йому велико? наснаги. «Це було немов чудо, це був сигнал ? знак Божо? присутност? серед нас в цьому час? ? в ц?й в?йн?, що В?н не хоче ц??? в?йни, що це т?льки людська своб?дна воля, яка використову?ться погано, ? причиною ц??? в?йни, але Бог ?? не хоче, ? В?н показу? це, через цю молодь, через ?хню добру волю ? через ?хн? добр? нам?ри», – наголосив в?н.
Рад?сть, що св?дчить про бажання жити
Звичайно, що здатн?сть рад?ти в таких обставинах, яку проявля? укра?нськ? молод? люди ? укра?нц? загалом, не означа?, що вони ставляться до цього поверхнево або легковажно, а вказу? лише на в?ру в те, що добро ? правда завжди перемагають, що в?йна, страждання, б?ль – це не к?нець ? що зло не ма? останнього слова в цьому св?т?.
«? вони це п?дтверджують сво?ю повед?нкою ? сво?ми словами», – наголошу? Бартош. Волонтер зауважив також, що його вразило те, наск?льки швидко люди в Укра?н? стараються в?дбудувати знищен? ? зруйнован? буд?вл?. «Це сво?р?дна метафора: те, що ран?ше було зруйноване, тепер в?д?йшло в ?стор?ю. Вже протягом останн?х м?сяц?в укра?нц? в?дбудували буд?вл? п?дпри?мств, житлов? будинки, церкви, як? були зруйнован?. Отже, життя поверта?ться в Укра?ну, укра?нц? хочуть повернутися до нормального життя, – зазнача? в?н. – Але, одночасно, ? багато зруйнованих сердець, багато пон?вечених житт?в. ? нав?ть якщо цього не видно в м?ст?, це в?дчува?ться в серцях людей, в ?стор?ях, як? вони розпов?дають, на кладовищах, в житт? ж?нки, яка залишилася без чолов?ка ? сина, в житт? ц??? 12-р?чно? д?вчинки... Отже, потр?бен час, щоб зц?лити ц? рани ?, напевно, до останнього дня свого життя вони будуть в?дчувати цей б?ль. Але я спод?ваюся, що в цьому бол? вони зустр?нуть Бога, який завжди поруч ? допоможе ?м зц?литися ? зм?нити сво? життя на краще».
Знаряддя Бога, щоб зц?лювати рани
На цьому важкому шляху зц?лення Бог користу?ться ?ншими людьми, як? здатн? п?дтримати, чи просто бути поруч ? св?дчити. «Св?дчення брат?в ? сестер було важливим в ?стор?? Церкви в?д самого початку, – п?дкреслю? молодий поляк, – ? серед цих страждань, я спод?ваюсь, що ми змогли щось дати укра?нцям. З одного боку, нав?ть якщо ми намагалися дати якнайб?льше, я розум?ю, що для них це, мабуть, мало. Але я з ?ншого боку, я спод?ваюся, що це було ст?льки, ск?льки Святий Дух хот?в послати ?м через наше св?дчення, через розраду, ? що ми могли бути знаряддями Святого Духа для них. ? ?хн? життя також ? св?дченням для нас, ? тепер ми можемо говорити про це нашим португальським друзям, а також багатьом людям з усього св?ту, як? при?жджають до Л?сабону на СДМ».
