杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

«Я н?коли не думав, що мен? доведеться жити в умовах в?йни, але в?д самого початку я в?дчував, що тут мо? м?сце, хоча я не укра?нець, а поляк», – зазначав отець Ярослав Крав?ц, ОР, настоятель в?кар?ату Ордену Пропов?дник?в в Укра?н?, в ?нтерв’ю для нашо? редакц??, даному на початку цього року. Тод?, в с?чн?, в?н розпов?в про в?зит до Фастова кардинала Конрада Кра?вського, про важлив?сть його п?дтримки, а також вказав на р?зн? форми допомоги, яку отц? дом?н?канц? пропонують тим, хто стражда? в?д в?йни. Цими днями священник в?дв?дував Рим у справах ордену, де серед р?зних зустр?чей ? в?зит?в зав?тав також до нашо? редакц??, розпов?вши про те, як надал? розвива?ться ?хн? служ?ння.

Ми сп?лкувалися на початку цього року, ? в цьому ?нтерв'ю згадувалося про в?дв?дини кардиналом Кра?вським благод?йного дом?н?канського осередку у Фастов?. Там ? будинок, сп?льнота, яка допомага? переселенцям, але також ?сну? фонд, який допомага? по вс?й територ?? Укра?ни. З якими новими викликами сьогодн? зустр?вся цей фонд ? де поширена його д?яльн?сть?

Для нас отц?в дом?н?канц?в Фаст?в – це дуже важливе м?сце, особливо зараз, тому що ми прийняли до нашого дому б?женц?в, особливо з територ?й, як? окупован?. Але також стара?мося активно допомагати людям, як? зараз опиняються в дуже складних умовах. Я тут думаю передус?м про людей, як? живуть у Херсон?. Ми з Херсоном зв'язан? майже в?д самого зв?льнення. Пригадую соб?, що ми з отцем Михайлом Роман?вом, який ? директором «Дому святого Мартина», перший раз по?хали туди вже через тиждень п?сля 11 листопада, коли Укра?на визволила Херсон. Дуже пам'ятаю цей перший в?зит, бо в?н був дуже вражаючий для мене. Але зараз також отець Михайло ? волонтери з Фастова по?хали в Херсон, щоб завезти допомогу, але теж в?дкрити другу точку, бо першу кухню для потребуючих ми в?дкрили вже м?сяць тому, однак, в?дпов?даючи на велик? потреби, ми вир?шили в?дкрити ще друге м?сце, де люди, як? зараз в потреб?, можуть прийти та отримати ?жу. Це, можна сказати, дуже проста, звичайна допомога, але вс? зна?мо, що дуже потр?бна.

Дом?н?канц? також працюють ?з д?тьми, зокрема у Фастов?, ? д?ти-переселенц?, як? знайшли там св?й другий д?м. К?лька м?сяц?в тому св?т облет?ла така ?стор?я про лист Папи, який в?н написав до сп?льноти, дякуючи за особливий подарунок. Чи можете к?лька сл?в сказати про нього?

Ми, по-перше, дуже вдячн? Пап? Франциску, що в?н особисто написав листа до нас, до волонтер?в, до людей, як? зараз п?д оп?кою у Фастов?. Цей лист був п?дписаний рукою Франциска. Таке ось св?дчення особисто? вдячност?, благословення для того проекту, для ц??? ?н?ц?ативи. Подарунок – це була дитяча ?грашка, голуб, який ? символом миру, виготовлений нашими людьми, передус?м д?тьми, як? зараз перебувають у Фастов?. ? було дуже при?мно побачити на фото, як Папа трима? цю р?ч в руках. Я думаю, що ? багато таких момент?в, зустр?чей Папи Франциска, п?д час яких в?н якось використову? ц? р?зн? символи, реч?, як? отриму?, особливо з Укра?ни. ? для людей, як? це роблять, як? вкладають серце, це дуже важливо

Нещодавно укра?нськ? сп?льноти в?дв?дував Головний настоятель Ордену Пропов?дник?в отець Жерард Т?монь?р, маючи нагоду побачити, пересв?дчитися, ознайомитися з тим служ?нням у непростих обставинах, яке дом?н?канц? звершують в Укра?н?. В цьому контекст? я хот?в би запитати, як в?дчува?ться допомога м?жнародно? сп?льноти, сп?впраця з ?ншими пров?нц?ями, з ?ншими сп?льнотами?

Так, генеральний настоятель Жерард Т?монь?р перший раз при?хав в Укра?ну на початку травня. В?н був з нами тиждень, в?дв?дував Фаст?в, Ки?в, але також ? Хмельницький, Чортк?в та Льв?в, тобто т? м?сця, де служать отц? дом?н?кац?. Якщо пита?те про допомогу Ордену ц?лого св?ту, то мушу сказати, що вона дуже велика. Я пам'ятаю, в?д самого початку в?йни ми отримували дуже багато запитань, лист?в, дзв?нк?в, пов?домлень з р?зних частин св?ту, особливо, зв?сно, з Польщ?, яка для нас найближча, але також з ?нших кра?н ?вропи, з? Сполучених Штат?в. Це були докази духовно? допомоги, молитви, також ? матер?ально? допомоги, яка дала нам можлив?сть не лише самим пережити цей найскладн?ший час, а передус?м – служити ?ншим.

Дом?н?канська родина в цьому роц? особливо в?дзнача? таку важливу под?ю в житт? сво?? сп?льноти, як 700-р?ччя канон?зац?? святого Томи Акв?нського, важливо? постат? не т?льки для дом?н?кансько? родини, але й для вс??? Церкви. Але, можливо, це постать, яка не надто знайома укра?нцям. Що ви можете сказати про юв?лей ? чому святий Тома ? важливим для Церкви ? для сучасност??

Зв?сно, для Ордену Дом?н?канц?в святий Тома – це не лише один з наших брат?в хоча, це правда ? ми дуже пиша?мося, що в?н був дом?н?канцем, але це, зв?сно, – дуже велика постать, людина, яка належить до тих, хто до сьогодн? формують наше мислення, нашу в?ру. Для нас в Укра?н? святий Тома дуже близький, бо ми ма?мо у Ки?в? ?нститут вищих рел?г?йних наук святого Томи Акв?нського. Святий Тома ? покровителем, але також нада? напрямок нашому мисленню. В?д самого початку створення ?нституту, тобто майже 30 рок?в тому, багато людей приходить, чу? це ?м'я святого Томи Акв?нського, знаючи щось про нього, якось бажаючи п?знати його теолог?ю, його ф?лософ?ю ? через це зах?дне, том?стичне мислення, знаходити правду. Тому це для нас важливий час, особливо зараз, п?д час в?йни, коли жертвою в?йни не ? лише наш? дом?вки, м?ста, люди передус?м, але також ? правда. Ця в?йна нам вс?м показу?, як знехтуваною може бути правда про людину, про в?ру, про державу, про ?дентичн?сть. ? я дуже сильно переконаний, що м?с??ю, завданням дом?н?канц?в ? в гуман?тарний спос?б допомагати людям, як? в матер?альн?й потреб?, як? не мають що ?сти чи не мають де жити, але також – служити милосердям через проголошування правди. Це дуже важливе задання, ? я мр?ю, щоб ми це завдання зум?ли якнайкраще виконати.

Власне, «Орден Пропов?дник?в», тож сама назва говорить про це покликання нести Боже слово. Дом?н?канц? в?дом? з? шк?льництва. В Рим? ма?мо Папський ун?верситет «Анджел?кум», Ви згадували про цей ки?вський навчальний осередок. Ким ? студенти, як? приходять на навчання? Чого вони шукають? Чому вони обирають саме богослов'я, можливо, в такий час, коли вс?м здавалося би, що повинн? бути ?нш? пр?оритети? Що саме приваблю? сучасну молоду людину приходити до богословського ?нституту?

Я пам'ятаю, дуже добре, як розмовляв з о. Петром Балогом, директором ?нституту. В?д сам самого початку в?йни ми думали так, як ви сказали: хто буде зац?кавлений вчитися теолог??, коли трива? в?йна? Але ми були дуже здивован?, коли прийшов час в?дкриття нового навчального року, що студент?в не забракло. Отець Петро мен? розпов?дав, що коли розмовляв з кандидатами, люди казали: ми хочемо якось через християнську, католицьку думку, зрозум?ти те, що в?дбува?ться в нашому сусп?льств?, в житт? кожного з нас. Це д?йсно показу?, що людина, кожен з нас, так само як потребу? ?ж? чи пиття, так само потребу? мудрост?, правди, укр?пити сво? в?ру. Це дуже важлива м?с?я Церкви. В Рим? ? дуже в?домий ун?верситет Святого Томи Акв?нського, й там також ? студенти з Укра?ни, його випускниками були також Блажен?ший Святослав, Глава ? Отець УГКЦ, в також архи?пископ Мечислав Мокшицький. Тобто цей внесок, ця участь нашого ун?верситету у формуванн? також укра?нсько? думки, в?ри ? дуже конкретною.

А що сьогодн? представля? собою дом?н?канський в?кар?ат в Укра?н?? Ск?льки ? отц?в ? брат?в, студент?в? ? чи ? члени р?зних обряд?в, зважаючи на особлив?сть Укра?ни?

Як дом?н?канц? ми служимо в Укра?н? в зах?дному обряд?, хоча посеред наших отц?в, що ? укра?нцями, ? сп?вбрати, як? виховалися в сх?дн?й традиц??. ? це також дуже важливо, бо вони набагато краще розум?ють деяк? моменти у наш?й в?р?. Нас, дом?н?канц?в, в Укра?н? тепер 20 чолов?к, це передус?м укра?нц?, але також, так як я, частина брат?в походить з Польщ?, також парох ? настоятель монастиря в Чортков?, отець Форад, ? вих?дцем з? Словачини, ? також отець Дом?н?к С?мон, який ? французом. Тож ма?мо таку м?жнародна сп?льноту. Ма?мо зараз одного брата Микиту, який ? в нов?ц?ат?, тобто це перший р?к, коли в?н почав свою формац?ю. Це для мене також великий знак якогось Божого д?яння, тому що Микита походить з Харкова, ?з Салт?вки, що, як зна?мо, ? м?сцем, яке на початку в?йни було дуже сильно знищене рос?йськими в?йськами. ? ось Господь Бог покликав його. Може це ? для нас вс?х знак, що Бог дивиться зг?дно з? Сво?ю волею, ? показу? нам, що В?н сильний ? м?цн?ший, н?ж р?зн? наш? людськ? справи, що Божа мудр?сть ? любов б?льша, н?ж те, що негативного приносить в?йна.

Також таким самим знаком можна назвати те, що минулого року ваша сп?льнота збагатилася священником, який походить ?з Донецька…

Так, це отець ?гор, який зараз служить у Хмельницькому. До реч?, Хмельницький  – це також наймолодший монастир у ц?лому дом?н?канському св?т?. Отець Жерард, коли в?дв?дував Хмельницький, п?дкреслював, що це також знак тако? над??, що в?н оф?ц?йно заснував цей монастир. Бо хоча ми там вже дек?лька рок?в живемо, але зг?дно з канон?чним правом ?сну? момент, коли оф?ц?йна влада ордену затверджу? монастир. ? це сталося п?д час в?йни. ? в?н дос? залиша?ться наймолодшим. Я недавно питав о. Жерарда, чи може ще якийсь новий монастир вже ?, то в?н казав, що н?. Хмельницький – це наймолодша дитина нашого ордену ? такий знак над?? для вс?х.

Власне, на ц?й, попри все, оптим?стичн?й нот? хот?в би зак?нчити нашу розмову, а також побажати, щоб Господь ? дал? благословив це служ?ння. Також подякувати в?д ?мен? вс?х тих, хто ма? можлив?сть користати з жертовност?, з великодушност? як священник?в, так ? тих, кого вони виховали. Бо сьогодн? ми добре розум??мо, що н?чого не вдалося би без волонтер?в, без тих активних людей, як? готов? жертвувати св?й час.

Так, це правда. Я можу сказати, що допомагають передус?м волонтери, миряни. Дуже зворушливим було п?д час в?зиту нашого генерального настоятеля, коли в?н в?дзначив ?х спец?альною нагородою «Benemerenti», яку наш орден ма? для людей, як? не ? дом?н?канцями, але в особливий спос?б допомагають м?с?? ордену. П?д час в?зиту отець Жерард в?дзначив ус?х волонтер?в «Дому святого Мартина». Я бачив на ?хн?х обличчях ? сльози, ? зворушення. ? я це розум?ю, тому що знаю тих людей, добре знаю, що це п?втора року ?хньо? тяжко? прац?, часом вони ризикують сво?м життям, коли ?здимо в Херсон чи на Харк?вщину, близько до передово?. Це служ?ння ? знаком справжньо? любов? до Церкви, до ближнього, до ?суса Христа. Тому я дуже вдячний вс?м волонтерам, не лише зв'язаним з дом?н?канцями, але абсолютно вс?м ж?нкам, чолов?кам,  дякую за те, що ви ? ? за те, що ви робите. Але також дякую ? вам, журнал?стам, бо ваша робота, ваше служ?ння, дуже потр?бне. Зараз такий час, коли правдива ?нформац?я ма? свою ц?ну, вона ма? свою величезну варт?сть. Тому дякую, що в?д початку в?йни ватиканськ? мед?а дуже близьк? до укра?нц?в. Для нас це дуже важливо, дякую вам щиро.