杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

Кар?тас ? соц?альним крилом Церкви, яке служить людям, ? також ? св?дченням Божого милосердя для людей, як? опинилися в складних житт?вих обставинах. На сьогодн? Кар?тас ? найб?льшою благод?йною орган?зац?ю в Укра?н?. Тут д?? «Кар?тас-Спес Укра?на» Римо-Католицько? Церкви та «Кар?тас Укра?ни» Греко-Католицько? Церкви. На цьому в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News наголосив отець В’ячеслав Гриневич, SAC, виконавчий директор «Кар?тас-Спес Укра?на».

Повномасштабна в?йна трива? вже понад п’ятнадцять м?сяц?в, ? к?льк?сть людей, як? постраждали в?д не?, пост?йно зб?льшу?ться. Отець В’ячеслав зазначив, що на даному етап? програми орган?зац?? «Кар?тас-Спес Укра?на» стосуються реагування на надзвичайн? под??: надання продуктових набор?в, допомоги для в?дбудови житла, надання грошово? допомоги, прийняття внутр?шньо перем?щених ос?б, як? потребують прихистку. «Тепер ми також розробля?мо програму психоф?зично? реаб?л?тац??, – додав в?н. – Ми орган?зову?мо в?дпочинок за кордоном для д?тей, яких в?йна торкнулася безпосередньо чи через окупац?ю, чи через втрату батьк?в п?д час в?йни, щоб вони могли трошки в?дпочити в?д сирен, в?дпочити в?д ?нформац?? про в?йну ? дати можлив?сть також батькам за той час вир?шити як?сь сво? справи».

Планування д?яльност?

Кар?тас, за словами нашого сп?врозмовника, – це велика м?жнародна родина, члени яко? пережили р?зн? надзвичайн? ситуац??, ситуац?? в?йни або якихось катакл?зм?в, ? тому тепер вони розум?ють укра?нц?в ? долучаються до допомоги, «? це, з одного боку, да? можлив?сть в?дчувати, що ти не сам, а з ?ншого, планувати довгостроково». Хоча, як п?дкреслив в?н, критичн? ситуац??, так? як бомбардування чи деокупац?я, часто змушують ?х швидко переглядати запланован? д??.

Пояснюючи, яким чином, зазвичай, зд?йсню?ться планування д?яльност? «Кар?тас-Спес Укра?на», отець В’ячеслав зазначив, що це в?дбува?ться у сп?впрац? ?з закордонними партнерами, як? ф?нансують певн? проекти, як наприклад, у випадку з «Кар?тас Польщ?», з якими вони мають сп?льний проект «Родина родин?». Часто «Кар?тас-Спес» спершу визнача? конкретну потребу, а пот?м зверта?ться до м?жнародних партнер?в, як? мають досв?д у в?дпов?дних сферах, наприклад, у сфер? в?дбудови, чи оп?ки над л?тн?ми людьми.

Священик п?дкреслив, що, нав?ть якщо окремий осередок не ма? програми, яка б передбачала певний вид допомоги, якого людина потребу?, вони намагаються допомогти кожному, хто до них зверта?ться. «Ми не можемо допустити, щоб людина, яка приходить в один ?з наших осередк?в, п?шла без н?чого», – сказав в?н, додаючи, що поки нема? в?дпов?дно? програми, то вони надають тимчасову допомогу, хоча ?нколи це складно, бо вони повинн? зв?тувати перед партнерами, як? надали кошти на конкретн? ц?л?.

На етап? розробки програм, як пояснив виконавчий директор орган?зац?? «Кар?тас-Спес Укра?на», вони користуються оф?ц?йними статистиками, а також ?рунтуються на попередньому досв?д? певного проекту. Наприклад, знаючи к?льк?сть продуктових набор?в, як? були надан?, вони знають, що не можуть запланувати роздати в три рази б?льше, тому що не вистачить людського ресурсу.

Будувати мир в серцях людей ? в с?м’ях

Отець Гриневич зазначив, що один ?з проект?в, над якими вони прагнуть працювати у найближчому майбутньому, – це миробудування. «? це не лише стосу?ться ставлення до рос?ян, – пояснив в?н, – тому що про це трохи завчасно говорити, бо ма?мо дочекатися моменту справедливост?. Натом?сть, йдеться, наприклад, про стосунки у с?м’?, у як?й чолов?к на в?йн?, а дружина за кордоном. ? тут також потр?бно плекати мир, щоб родина возз'?дналася, тому що чолов?к, який поверта?ться, часто з посттравматичним синдромом, потребу? п?дтримки дружини. З ?ншого боку, чолов?к мусить якось в?днайти себе в родин?, яка була розд?лена через в?йну. ? це складн? процеси, ? ми хочемо допомогти людям у цьому».

Розд?лен? с?м’?, як п?дкреслив наш сп?врозмовник, – це один ?з численних негативних насл?дк?в – економ?чних, психолог?чних ? духовних – як? спричиня? в?йна як в Укра?н?, так ? за ?? межами. «М?с?я Кар?тасу – го?ти рани ? шрами, як? в?д них залишаються, – наголошу? в?н, – але це не на одне покол?ння. На жаль, ми вже травмован? цим, ми ма?мо вже якийсь власний досв?д, але ми покликан? до того, щоб не здаватися, продовжувати служ?ння».

В?дпов?дальн?сть прац?вник?в

В?д початку повномасштабного вторгнення к?льк?сть проект?в, як? зд?йсню? «Кар?тас-Спес Укра?на», значно зросла, в?дпов?дно зросла також ? к?льк?сть прац?вник?в. До персоналу Кар?тасу входять прац?вники, як? отримують зарплату, ? волонтери. «Збудувати всю д?яльн?сть орган?зац?? лише на волонтерах дуже складно, – зауважив отець В’ячеслав. – Тому що, якщо ми отриму?мо кошти в?д серйозних орган?зац?й Заходу, то в?дпов?дно мусимо зв?тувати ? дотримуватися вс?х норм, показник?в певного проекту. Наприклад, якщо зазначено, що десять тисяч людей отриму? певну допомогу, то ма? бути десять: не б?льше, не менше. ? хтось це повинен контролювати ?, що основне, ма? нести за це в?дпов?дальн?сть». До певних вид?в д?яльност? залучають також волонтер?в, яким також надають можлив?сть проходити формац?ю.

В?д початку повномасштабного вторгнення, за словами отця Гриневича, орган?зац?я «Кар?тас-Спес Укра?на» надала б?льше 3,5 м?льйон?в соц?альних послуг. Отже, обсяг надано? допомоги зр?с, ? зросла також в?дпов?дальн?сть. «Наприклад, якщо хтось з наших волонтер?в чи прац?вник?в когось погано потракту?, чи образить когось, то у нас ? система зворотного зв'язку, де можна поскаржитися, ? в?дпов?дно, ми ма?мо також спец?альний механ?зм, за яким реагу?мо, тому що це в?дпов?дальн?сть. Ми ма?мо бути в?дпов?дальними, тому що ми св?дчимо, ми несемо Церкву, ? ми ма?мо бути впевненими, що вс? люди отримали добре ставлення» – наголосив в?н.

Допомагати людин? стати в?льною

Наш сп?врозмовник зауважив, що специф?ка Кар?тасу поляга? в тому, аби не лише надавати допомогу, але й також допомагати людин? знайти вих?д з кризових ситуац?й. «Наприклад, ? внутр?шньо перем?щен? особи, як? ви?хали з територ?й, на як? зараз не можуть повернутися, – розпов?да? в?н. – З одного боку, ми готов? надавати ?м прихисток ст?льки, ск?льки потр?бно, але з ?ншого боку, ми не хочемо привчити людину до того, що хтось оплачу? ?й щоденне життя. Тому ми впроваджу?мо програми осв?ти. Тепер хочемо започаткувати програму, яка дозволить робити зустр?ч? з м?сцевим б?знесом. Вони також будуть пропонувати як?сь програми, щоб можна було працевлаштувати людину. П?сля цього, на певний пер?од часу зможемо, наприклад, покрити витрати на оренду помешкання, ? п?зн?ше з часом людина стане автономною, тобто в?льною в?д п?дтримки. Тому що п?дтримка, на жаль, може узалежнювати, а ми хочемо людей, як? в?льн? в?д залежностей, як? в стан? знайти сво? м?сце в новому сусп?льств?, в новому середовищ?, ? ми готов? бути з людиною до моменту, коли вона стане на ноги. А п?зн?ше, якщо вона ще й буде нашим волонтерам, то це буде справжн?й усп?х».

Хресна Дорога, п?сля яко? буде воскрес?ння

В?дпов?даючи на запитання про те, як в?н да? соб? раду ?з зб?льшенням обсягу прац? та в?дпов?дальност?, отець В’ячеслав зазначив, що в цьому йому допомага? велика посвята прац?вник?в «Кар?тас-Спес Укра?на». «Це нав?ть не праця, це – служ?ння, бо двадцять чотири години на добу вони готов? бути поряд ? нести сп?вв?дпов?дальн?сть, – наголосив в?н. – Сп?лкуючись ?з колегами, прийшов такий висновок, що для нас це справжня Хресна дорога, яка трива? вже майже п?втора року, в?д початку повномасштабного вторгнення. ? кожен день – це пад?ння, вставання… ?нколи хочеться п?д тягарем цього хреста просто впасти ? не вставати, щоб не видно було, щоб просто сховатися, тому що д?йсно в?дчува?ться втома. ? це не лише у мене, це у вс?х видно. Але п?зн?ше усв?домлю?ш, що ма?ш св?й фронт – фронт захисту, фронт соц?ально? в?дпов?дальност? – ? розум??ш, що без тебе якась к?льк?сть людей не отрима? допомогу, що для яко?сь к?льк?сть людей Господь не зможе д?яти, тому що ми ? знаряддям Господа Бога. П?зн?ше вста?ш ? знову йдеш, ? на т?й дороз? зустр?ча?ш Верон?ку, яка витира? обличчя, зустр?ча?ш Симона Киринейського, який допомага? нести хрест. ? так вже п?втора роки ми тягнемо цей хрест разом. А що дал? буде? А дал?, спод?ва?мося, буде момент воскрес?ння. Власне, це те, що да? Церква – над?я. Т?шить те, що насправд? ? багато людей, як? п?дтримують ? допомагають. ? коли бачиш оч? д?тей, як?, наприклад, повертаються з в?дпочинкових табор?в з-за кордону, оч? людей, яким було надано допомогу, або доводиться чути слова просто? людсько? вдячност?, то це справд? п?дбадьорю?, п?дносить для того, щоб продовжувати служ?ння».