杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

«Я вважаю, що завдання кожного з нас – поставити соб? запитання: “Що я можу зробити?” Я н?коли не зможу зм?нити х?д в?йни, бо це не залежить в?д мене, але можу зробити щось маленьке. ? якщо ми вс? спробу?мо в?дпов?сти на це запитання, то д?йсно знайдемо в соб? сили ? зрозум??мо, що конкретно можемо зробити», – зазнача? в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News отець Лука Бов?о, що належить до Згромадження М?с?онер?в Божо? Матер? Ут?шительки (?тал. Missionari della Consolata).

Початок в?йни ? допомога б?женцям

Отець Лука родом з ?тал??, але вже 15 рок?в перебува? на м?с?? у Польщ?, тому добре розмовля? польською. Коли в Укра?н? розпочалася повномасштабна в?йна, священик разом з? сво?ю сп?льнотою, що ма? д?м у передм?ст? Варшави, долучився до допомоги укра?нським б?женцям. У сп?впрац? з м?сцевою параф??ю вони знайшли прихисток для понад 2 тисяч людей. П?зн?ше, коли питання прийняття б?женц?в вже стало менш нагальним, отець Бов?о разом з польським священиком о. Л?шеком Крижою вир?шив особисто возити в Укра?ну допомогу. Лише за минулий р?к в?н побував в Укра?н? п’ять раз?в.

Втома ? над?я в очах людей

«Кожна моя по?здка була нагодою зустр?ти багатьох людей, – розпов?да? отець Лука. – Ми привозили ? надал? привозимо допомогу по вс?й кра?н?: в?д найв?ддален?ших в?д фронту м?ст, як наприклад, Льв?в та ?нш? м?ста, де багато б?женц?в з? сх?дних областей, ? до передово?: остання наша по?здка була до Херсона, перед тим ми ?здили до Харкова».

Священик п?дкреслю?, що, сп?лкуючись з цими людьми, в?н пом?тив, що вони втомлен? в?йною, бо в?йна трива? вже б?льше року, а в деяких рег?онах кра?ни ця в?йна трива? безперервно вже дев'ять рок?в. «Але поряд з втомою, в багатьох людей я побачив над?ю, що ця в?йна рано чи п?зно зак?нчиться, – зауважив в?н, – ? я спод?ваюся, що вона зак?нчиться якомога швидше. Зрозум?ло, що на даний момент реал?стично нелегко побачити к?нець, тому що ситуац?я дуже складна. Але ми не повинн? забувати про мету, яку ми ма?мо досягти ? якою ? мир».

Церква допомага? людям збер?гати людян?сть

В?дв?дуючи р?зн? м?ста ? села Укра?ни, отець Бов?о мав також нагоду зустр?тися з р?зними представниками Церкви. «Я захоплююся цими людьми – священиками, ченцями ? черницями, ?пископами – як? за власним бажанням залишилися там, де були до початку в?йни, – наголосив в?н. – Я захоплююся ними, тому що це нелегко. Вони виявили ? виявляють велику мужн?сть, ? ця близьк?сть до людей – безц?нна, так само, як гуман?тарна допомога, чи нав?ть б?льше. Бо брак матер?альних благ спричиня? страждання, але не забуваймо, що найб?льше страждання – це брак людяност?, яко? цих людей позбавили за к?лька хвилин, за к?лька дн?в. ? присутн?сть Церкви, ос?б, як? перебувають з Божим людом, – це знак присутност?, яка промовля? до людей: “Я тут, я з вами у стражданнях. Я не втечу. Я допомагаю вам, ск?льки можу. Страждаю з вами, над?юся разом з вами ? д?люся з вами тим, що отримую”. Я бачу, що саме так поводять себе ц? люди Церкви, ? я щиро прошу вс?х надал? молитися за них, щоб вони завжди мали силу, мужн?сть ? завжди могли вказувати мету, на яку ми вс? над??мося ? якою ? мир, ? щоб в?н якомога швидше прийшов також ? завдяки ?м».

Добро ма? перемогти у ц?й в?йн?

Укра?нц? усв?домлюють, що в?йна зм?ню? людей. «Я думаю, що в?йна трохи зм?нила ? мене», – д?литься наш сп?врозмовник, вказуючи на численн? знайомства ? контакти, як? в?н зав'язав саме через в?йну. «В?йна потворна, в?йна страшна, в?йна руйну?, вона несе смерть, – п?дкреслю? в?н. – Але я також хот?в би розпов?дати вс?м не лише про цю трагед?ю, але й спробувати показати, що ? й позитивний б?к, ? багато людяност?, яка руха?ться в сторону в?йни, люди, як?, незважаючи н? на що, хочуть щось робити, хочуть допомагати, хочуть бути поруч з укра?нцями, ? я зустр?в багато таких людей. ? це означа?, що на таку велику трагед?ю, яку тепер пережива? Укра?на, ? в?дпов?дь добра, яка ? б?льш мовчазною в?дпов?ддю, набагато менш очевидною, н?ж зло. Ця в?дпов?дь добра ?сну?, ? вона ? сильною. ? я хочу св?дчити про це».

Отець Лука додав, що до нього зверталися численн? люди з р?зних кра?н св?ту з проханням переправити в Укра?ну р?зн? види допомоги. «Це св?дчить про те, що перед обличчям тако? велико? й траг?чно? реальност? ? позитивна реакц?я, ? було б дуже сумно, якби ?? не було. Цю позитивну в?дпов?дь потр?бно будувати, п?дкреслювати, в не? сл?д в?рити ? про не? пам’ятати, бо в?йна нас ляка?, ? це законом?рно. Але добро ма? бути сильн?шим, воно ма? перемогти у ц?й в?йн?, ? ми вс? в це в?римо», – наголошу? в?н.

Важливе запитання: «Що я можу зробити?»

На в?дм?ну в?д ос?б, як? особисто переживають под?? в?йни, люди, що перебувають далеко в?д не?, ризикують п?ддатися байдужост?. Аби уникнути цього, ?тал?йський священик радить ставити соб? просте запитання: «Що я можу зробити?». «У мене нема? можливост? зм?нити х?д в?йни, – зазнача? в?н, – тому що це не залежить в?д мене, але я можу зробити щось маленьке. ? це запитання, на яке ми вс? повинн? спробувати в?дпов?сти. Тод? знайдемо в соб? сили ? також зрозум??мо, що конкретно ми можемо зробити. ? ми вс? – в?д д?тей до дорослих, до людей похилого в?ку – можемо зробити щось конкретне».

Отець Лука розпов?в про один маленький еп?зод з одн??? ?з його подорожей на Херсонщину, п?д час яко? його супроводжував м?сцевий священик. Перебуваючи неподал?к в?д р?чки Дн?пра, в?н ненадовго зупинився на берез?, ? його спонтанною реакц??ю була молитва. «Господи, допоможи нам, бо ми справд? нем?чн? перед цим», – просив в?н Бога. «Це маленька краплина в мор?, – каже в?н, – але нав?ть не подорожуючи так далеко, кожен ?з нас може ? повинен зробити щось позитивне, дати свою позитивну в?дпов?дь. Святий Павло каже: “Перемагай зло добром” (Рим 12, 21). ? коли зло велике, то не треба лякатися, ти не зможеш його повн?стю подолати, але хоч ту маленьку крапельку добра, яку ти можеш зробити, принеси ??, ? ти побачиш, що багато маленьких крапель справд? можуть дати великий результат, велике полегшення для багатьох людей».