杏MAP导航

Св?тлана Духович - Ватикан

«Тепер?шн? обставини в Укра?н? спонукають нас в?дкривати нов? п?дходи також ? в наш?й духовност?, нов? шляхи п?знання Бога в тих чи ?нших обставинах», – зазнача? отець Андр?й Рак з? Згромадження Найсвят?шого ?збавителя, д?лячись думками про постат? ж?нок, як? супроводжували Христа в найкритичн?ш? моменти Його земного життя. Ц? роздуми були записан? в контекст? Нед?л? мироносиць, яка у Церквах в?зант?йського обряду припада? цього року 30 кв?тня, напередодн? м?сяця травня, який Католицька Церква присвячу? Пречист?й Д?в? Мар??.

Отець Андр?й п?дкреслю?, що довший час присутн?сть ж?нок поруч з ?сусом на дороз? Його служ?ння була, зазвичай, не надто видимою, можна сказати, мовчазною, але вже на останн?х етапах ?сусово? мандр?вки, коли починалися труднощ?, то зда?ться, що саме ц? особи в дуже особливий ? визначальний спос?б товаришували ?сусов?. «Вони напевно змогли п?дтримати Його там, де цього не змогли зробити ?нш?, – п?дкреслю? священик. – ? дуже ц?кавим був ранок Воскрес?ння: ми бачимо певну незвичайну под?ю в сп?льнот? учн?в ?суса, коли саме ж?нки, як?, напевно, за ?хн?м звича?м, за покликом серця вдосв?та вийшли, щоби вшанувати померлого ?суса, намастити Його т?ло за юдейським звича?м, ? вони перш? з?штовхнулися з реальн?стю порожнього гробу. ? вони чують слова Благов?щення, вже ?ншого Благов?щення – Благов?щення Воскрес?ння».

? саме ц? ж?нки, як п?дкреслю? отець Андр?й, стають першими апостолами п?сля воскрес?ння. «Це надзвичайно ц?каве покликання – покликання радост?, покликання нести цю новину про пережитий глибокий досв?д: вони не можуть сказати щось конкретне, а т?льки передають сп?льнот? учн?в слова ангела про воскрес?ння ?суса», – поясню? в?н.

Священик-редемторист зауважу?, що хоча ?сус, зазвичай, був оточений особами чолов?чо? стат?, «але у моменти самотност? ? в?дкинення ?суса, небезпеки для його життя, на передн?й план виходять саме ж?нки». «? вони не лише були з ?сусом, коли В?н чинив чуда, – поясню? в?н, – але й коли В?н був покинутий нав?ть сво?ми учнями. ? бачимо певний ц?кавий ? дуже ц?нний баланс в учн?вств? ?суса, коли ? чолов?ки, ? ж?нки в якийсь р?зний спос?б ? присутн?ми б?ля Нього ? також в р?зний спос?б ? в?дсутн?ми. Саме ж?нки були в моментах, коли ?суса заарештували, коли прибили до хреста, вони залишилися у п?дн?жжя хреста ? були до к?нця там, поки ?суса не зняли з хресного дерева. Вони були також там, коли Йосиф з Никодимом прийшли хоронити т?ло ?суса. ? вони були також в ту нед?лю зранку, ставши св?дками порожнього гробу».

За словами нашого сп?врозмовника, це спонука? нас звернути увагу на властив?сть ж?ночо? стат?, що в?др?зня? ?? в?д  чолов?к?в. Коли чолов?ки говорять, то вони, зазвичай, б?льше ?рунтуються на переконаннях, на впевненост?, вони мають певний тип в?ри, про який вони говорять. «Але ми бачимо, що цього ? замало, коли йдеться про загрозу для життя ? небезпеку, – зауважу? отець Андр?й. – Тод? ?нколи ?нстинкт збереження життя ? сильн?шим ? в?н змушу? людину в?дступити. ? коли п?сля воскрес?ння ?сус об’явля?ться учням при Тивер?ядському озер? ? веде д?алог з Петром, то дуже ц?каво, що В?н не пита? його про переконання, про його в?ру, про тверд?сть, але запиту? про любов, що, напевно, спантеличило Петра як практичного рибака, який звик бачити результат, прикладати зусилля. Але у в?дпов?дальних ситуац?ях, коли в?дмовляють наш? переконання ? певн? лог?чн? конструкц?? нашого мислення, включа?ться, власне, любов, яка несе людину, яка ?нколи да? поштовх чинити певн? д?? там, де вже наше мислення, наша лог?ка в?дмовля?ться в?д цього. ? вигляда?, що тод? саме любов ма? витривал?сть. ? саме ж?нки, як? сл?дували за Христом в?д початку, зберегли той вогонь посвяти, який живиться любов'ю, яка притаманна ж?ночому серцю».

Отець Андр?й зазнача?, що серед ж?нок, як? були серед Христових учн?в, Пречиста Д?ва Мар?я, Яка роздумувала у сво?му серц? про под??, як? переживала, була прикладом також ? для ?нших ж?нок. «Вони теж, напевно, вчилися в?д Не? сл?дувати за ?сусом, бути поруч з ?сусом, бо Мар?я була першою, яка в?д самого початку до самого к?нця була при Ньому», – п?дкреслю? в?н.

Пов’язуючи сво? роздуми ?з сьогодн?шн?м контекстом, священик-редемпторист зауважу?, що наш народ також тепер пережива? свою хресну дорогу, на як?й поруч з нами присутня Мат?р Божа. «Богородиця сьогодн? в особливий спос?б присутня серед нашого народу ? проявля?ться в стоянн? й витривалост? людей, – каже в?н. – Сьогодн? ж?нки, з одного боку, як матер?, чи дружини, п?д впливом свого ?нстинкту збереження життя – бо це те, що Господь заклав у ж?ноче серце – намагаються зберегти життя сина чи чолов?ка, й можливо, ?нод? стараються уникнути того, щоб вони йшли в небезпеку в?йни. А з ?ншого боку, бачимо надзвичайну терпелив?сть, витривал?сть в чеканн?, в молитв? тих, чи? р?дн? – сини, чолов?ки чи батьки – ? на фронт?. ? це ? г?дним подиву, це те, що ?х дуже упод?бню? дуже до б?бл?йно? постат? Матер? Божо?».

Отець Андр?й п?дкреслив, що Богородиця ? також ? тепер присутня в бол? й стражданн? сво?х д?тей, ус?х тих, хто стражда?. За його словами, м?сяць травень – це м?сяць особливого усв?домлення присутност? Мар?? в тепер?шньому нашому час?. «? якось важко говорити теоретичн? реч?, – зазнача? в?н, – бо це час для мовчазно?, тихо? молитви багатьох людей, бо дуже багато страждання, дуже багато болю, особливо ми досв?дчу?мо це, слухаючи людей, розмовляючи з ними. Тому також ? ми сам? взива?мо до Богородиц? ? просимо ?? про товаришування ус?м, хто стражда?, щоби могти вистояти, щоби могти пройти цю нашу хресну дорогу. ? ця Мар?йська побожн?сть в цьому час?, напевно, ма? в?дт?нок стояння при Христ? ? витривання, витривання до к?нця».