杏MAP导航

Св?тлана Духович - Ватикан

Христос м?ж нами, В?н – джерело нашо? ст?йкост? та нашо? над??: ми зал?ку?мо наш? рани, бо Христос воскрес. Ц??ю упевнен?стю Блаженн?ший Святослав, Отець ? Глава УГКЦ, под?лився з нашими слухачами та читачами в ?нтерв’ю з нагоди Великодня, який Укра?на вже вдруге зустр?ча? в умовах широкомасштабно? в?йни.

Ваше Блаженство, що б Ви хот?ли сказати укра?нським в?рним греко-католикам та ус?м укра?нцям на Великдень, який вже вдруге в?дзнача?ться в умовах в?йни?

Насемперед, зв?дси, ?з серця нашо? Батьк?вщини, споглядаючи на наше Дн?про, на наш золотоверхий Ки?в, хочу ус?м спов?стити, що Христос воскрес! ? що В?н во?стину воскрес! Бо ми сьогодн?, в тих драматичних часах в?йни, вдруге святкуючи Пасху п?д час в?йни, в?дчува?мо, що коли кажемо: «Христос воскрес!», то це не т?льки про Нього, а це також ? про нас: ми ? учасниками Його воскрес?ння. Я пригадую, як колись в комун?стичних часах мене вчили мо? батьки, що вс?х треба в?тати прив?том «Христос воскрес!», ? я так мимовол? натрапив на одного комун?стичного л?дера. Будучи малою дитиною, ?дучи по вулиц?, побачив одного чолов?ка ? сказав йому: «Христос воскрес!». В?н так зупинився ? каже: «Дякую, мене вже пов?домили». Оск?льки ця в?дпов?дь була наст?льки в?дм?нною в?д того, що я оч?кував, то вона закарбувалася мен? на все життя. ? особливо тепер, п?д час в?йни, ми розум??мо, що одна р?ч – бути пов?домленим про щось, знати про Воскрес?ння Христове, а ?нша р?ч – мати можлив?сть ? силу Його проголосити ? сказати: «Христос во?стину воскрес!». Це «во?стину» означа? «перев?рене мо?м власним досв?дом», це «Во?стину воскрес!» – це не лише те, про що ми зна?мо, а те, чим живемо. ? ми бачимо, що Христос справд?, во?стину воскрес, тому що, незважаючи на вс? змагання рос?йського загарбника, Укра?на живе: не просто вижива?, але живе, бореться, Укра?на м?ня?ться, Укра?на ста? ?накшою. ? святкуючи цю Пасху, ми д?йсно засв?дчу?мо, що Воскреслий Христос ? м?ж нами, ? В?н ? джерелом нашо? ст?йкост?, нашо? над??, джерелом над?? на те, що ми зал?ку?мо наш? рани, бо Христос воскрес; над?? на те, що ми в?дбуду?мо вс? знищен? м?ста ? села, як? будуть ще кращими, н?ж до цього, бо Христос воскрес; ми в?римо ? зна?мо, досв?дчу?мо, що ми переможемо рос?йського агресора, бо Христос воскрес!

П?д час Великоднього пер?оду, а особливо у Великий Четвер, Церква дяку? за дар священства. Ваше Блаженство, як проявили себе священики в цих важких обставинах?

В?д першого моменту в?йни я спостер?гаю, що ми – наша Церква, наше духовенство – ув?йшли в ц?кавий динам?зм так званого душпастирського навернення. Ми про це колись говорили, мр?яли, а тепер воно сталося. Що це означа?? Священик – це не т?льки той, що сто?ть за ?коностасом перед Божим престолом в гарних ризах, а це той, хто сходить до найб?льшо? глибини людського болю ? страждання, сто?ть поруч ?з нашими в?йськовими на фронт?, в?н ? б?ля л?жка пораненого. Священики першими з?йшли ?з сво?м народом у бомбосховища, у ки?вське метро, ? там служили Л?тург?? п?д час перших тижн?в, коли Ки?в був майже оточений ? була комендантська година, яка д?яла ? в суботу, ? в нед?лю, ? н?хто взагал? не м?г виходити з хати. Отже, священик з?йшов ?з свого «п'?десталу», нав?ть ментального, соц?ального чи культурного, ? став на кол?на перед страждаючим укра?нським народом, як той Христос, Який на Тайн?й Вечер? став на кол?на перед сво?ми апостолами ? омив ?м ноги, кажучи: «Я ? м?ж вами як той, хто служить». ?, справд?, наше духовенство в?дразу включилися в цей рух, н?кого ?з священик?в не потр?бно було навчати цього чи переконувати, або казати, що вони мають робити – це сталося майже ?нстинктивно. ? насправд?, благословенним ? укра?нський народ, що ма? таких священик?в, через яких Сам Христос сьогодн? схиля?ться над ранами нашого народу. Тому, д?йсно, у Великий четвер, коли святку?мо установлення Тайни Священства, Тайни ?вхарист??, ми ма?мо подякувати Господу Богов? за дар Його священства для нашо? Церкви, ма?мо подякувати нашим священикам, як? сьогодн? зд?йснюють те священство Христа, оте Його служ?ння для свого народу.

Ваше Блаженство, я б хот?ла пригадати про численних укра?нських волонтер?в, серед яких ? як в?руюч?, так ? нев?руюч?. Яким чином, на Вашу думку, Церква може допомогти як одним, так ? другим не вигор?ти в цей виснажливий пер?од в?йни?

Це довол? складне питання. Б?льше того, це виклик, який стоять сьогодн? перед кожним з нас: перед священиками, монахами, монахинями ? нав?ть ?пископами. Як не вигор?ти? Таке в?дчуття, що ми б?жимо марафон, який не ма? к?нця ? краю, марафон, де швидк?сть, ритм б?гу не зменшу?ться, а навпаки, щоразу зроста?. Як не з?йти з дистанц??? Це питання багатовим?рне. Очевидно, що вигоряння, з одного боку, це певний процес, який показу?, що ми ? лише людьми: ми не машини, ми не ангели, ? наш? людськ? сили не ? безмежними. Тому ми повинн? навчитися, як правильно розпод?ляти т? сили. Ми повинн? навчитися нав?ть в?дпочивати в умовах в?йни, навчитися дозволяти один одному на в?дпочинок, щоб в?дновити сво? сили, а в той час стати на м?сце того, кому я дозволяю мати пер?од в?дновлення сил. Тобто, ми мусимо навчитися бути людьми в таких нелюдських обставинах.

А з ?ншого боку, ми, як християни, ма?мо ще одне джерело, яке поповня? наш? сили, поповня? нашу енерг?ю. Ц??ю нашою силою ? молитва, причастя Святих Та?нств ? щоденне слухання або читання Божого Слова. Боже Слово не т?льки ?нформу? нас про Бога, але вдиха? в нас Його силу, Боже Слово ? живе ? д?яльне. ?вангел??, як каже апостол Павло, – це сила Божа на спас?ння кожному, хто в?ру?. ? ми як в?руюч? ма?мо разом з нами джерело поповнення нашого “бо?комплекту”, ? тим джерелом ? Воскреслий Христос, присутн?й м?ж нами. Очевидно, що ми д?лимося нашою енерг??ю, нашою силою, нашим оптим?змом також ? з тими, хто, можливо, не ? до к?нця воцерковлений чи, можливо, не в?руючий. Тому в наших сп?льнотах волонтер?в ми не д?лимо людей на християн чи нехристиян, сп?льнота ? ?нклюзивною, вона включа? вс?х, але ма? св?й динам?зм: вона п?д’?днана до «динамо-машини», тобто до того «джерела струму», яким ? наша християнська в?ра в Христа, Який ? сам особисто присутн?й серед нас.

Дякую Вам за ц? слова, бо сп?лкуючись в ?нтерв’ю з деякими волонтерами, як?, можливо, не ц?лком воцерковлен?, я також спостер?гала, що ця християнська динам?ка, як Ви кажете, ?х надиха? ? наповню?…

Саме служ?ння – це не просто якась функц?я, служ?ння – це один ?з елемент?в священства самого Христа, а ми, ус? християни, силою Хрещення, перебира?мо в?д Нього три види м?с??: царську, священичу ? пророчу. Священство мирян – це дуже ц?кава р?ч, це здатн?сть «сам? себе, ? один одного, ? все життя наше Христу Богов? в?ддати» (?ктен?я з в?зант?йсько? л?тург??). ? обставини в?йни нам просто не залишають ?ншого вибору як т?льки самов?ддана праця ? служ?ння для свого народу. А священство мирян ма? сво?м коренем самого Христа, це не якась ?м?тац?я на в?дстан?, а це ? участь у Ньому. ? тому, коли хтось включа?ться в те жертовне служ?ння, той «п?д’?дну?ться» до т??? сили, яка власне пульсу? у т?й сп?льнот?.

Ваше Блаженство, що б Ви хот?ли сказати р?дним, родичам, друзям та близьким укра?нських загиблих в?йськових ? цив?льних?

Особливо тепер, коли ми святку?мо Воскрес?ння Христове, ми хочемо ще раз сказати: «Геро? не вмирають». Каже Христос: «Хто в?ру? в мене, той, хоч ? помре, житиме. Я – воскрес?ння ? життя» (пор. ?в 11, 25). Наш? геро?, наш? полегл?, вони вже до к?нця звершили свою земну м?с?ю. Нам боляче, що ?х нема? поруч, але ми поруча?мо ?х в руки Того, Хто ? воскрес?нням ? життям. Тому ми надиха?мося ?хн?м прикладом, нас ранить те, що ми повинн? були з ними розлучитися в такий раптовий, драматичний спос?б. Але з ?ншого боку, ми ма?мо над?ю, що ми зустр?немося, що та розлука не буде в?чною, бо в?чним ? т?льки життя – життя ? воскрес?ння. Тому в сучасних обставинах, те гасло «Христос во?стину воскрес» трансформу?ться в гасло над??, що геро? не вмирають, а чекають, чекають на рад?сну зустр?ч з ус?ма нами.

Що би Ви хот?ли сказати на завершення нашим читачам ? слухачам?

Хочу побажати ус?м тим, хто нас чу?, глибокого переживання та?нства Христового Воскрес?ння. Нехай ця Пасха, це свято зробить нас сильн?шими, зробить нас кращими християнами, кращими людьми ? в?дважн?шими укра?нцями, як? по-християнськи будуть переживати сво? бол?, страждання, але з ?ншого боку, по-християнськ? матимуть силу перемагати. Вс?м вам кажу: разом до перемоги, бо Христос воскрес!